Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(в+армии)

  • 1 остаток

    1) остача (-чі), (з)останок (-нку), послідок (-дку), решта ( ум. рештка), зостаток (- тку), (лишек) (за)лишок (-шку), ощадок (-дку); (на дне) оденки. [У попа здачі, як у кравця остачі]. -ток жизни - останок (решта) життя. -тки разбитой армии - недобитки армії. -тки былого величия - рештки (дріб'язок) колишньої величи (пишноти). Забытый -ток старины - забуток старовини. -ток ленты, сукна - обрізок, окравка стрічки, сукна. -тки от обеда, от еды - остача від обіду, недоїдки. -тки от напитков - недопитки. -тки от корма скота - з'їди, з'їдини, переїди. См. Оборыш, Подонки, Поскрёбок, Последок. Мелкие -тки табаку - потерть (-ти), потеруха. Без -тка - до останку, до решти, до цури, геть чисто, вкрай и т. д. Срв. Вконец и До основания (Основание). -тки сладки - напослідок смачніше. Быть в -тке - в остачі бути;
    2) мат. - остача;
    3) хим. - послід.
    * * *
    1) за́лишок, -шку, оста́ча, оста́ток, -тку, послі́док, -дку; забу́ток, -тка; ( излишек) ли́шок

    оста́тки — мн. ре́штки, -ток, за́лишки, -ків; оста́нки, -ків, ви́бірки, -рок, послі́дки, -ків; ( о питье) недо́питки, -ків; ( о еде) недо́їдки, -ків; (о вражеской армии, враждебной организации) недо́битки, -ків

    2) ( остальная часть) ре́шта (только ед.), оста́нок
    3) мат. оста́ча

    Русско-украинский словарь > остаток

  • 2 военный

    1) військовий. [Військова служба. Військовий міністр. Військові часи]. В. Устав - військовий статут. Находиться на -ной службе - служити у війську. Обучаться -ным приёмам - муштруватися, навчатися військової муштри;
    2) (добытый на войне) військовий, бойовий. [Бойова (військова) здобич]. Театр военных действий - войовище.
    * * *
    1) ( относящийся к войне) воє́нний; (преим. предназначенный для нужд войны) військо́вий и військови́й

    \военный заво́д — військо́ви́й (воє́нний) заво́д

    \военный коммуни́зм — ист. воє́нний комуні́зм

    \военный кора́бль — військо́ви́й (воє́нний) корабе́ль

    2) (относящийся к армии; воинский) військо́ви́й

    \военный долг — військо́ви́й обо́в'язок

    \военный трибуна́л — військо́ви́й трибуна́л

    3) в знач. сущ. військо́ви́й, -ко́во́го, військови́к, -а, воя́к, -а

    Русско-украинский словарь > военный

  • 3 затруднять

    затруднить
    1) (делать более трудным, препятствовать) утрудняти, утруднити що кому, перешкоджати, перешкодити, заваджати, завадити кому в чому, ставати, стати на перешкоді (на заваді, на перепоні) кому до чого, непутити кому в чому. Это обстоятельство -няет исполнение нашей цели - ця обставина утрудняє виконання нашої мети, перешкоджає (заваджає) нам виконати нашу мету, стає на перешкоді (на заваді, на перепоні) до нашої мети. Недостаток памяти -няет учение - брак пам'яти (непам'ятливість) утрудняє науку, непутить в науці. Это тесное пространство -няло движение нашей армии - цей обмежений простір ставав на заваді рухові нашої армії;
    2) (мешать кому, обременять кого) заваджати, завадити кому, трудити, потрудити, обтяжувати, обтяжити кого, (диал.) застужати кого; (беспокоить) клопотати, поклопотати кого чим, завдавати, завдати клопоту кому. Это меня нисколько не -нит - це мене ніяк не потрудить, не обтяжить, це не завдасть мені жадного клопоту. Если это не очень -нит вас - якщо це не дуже вас обтяжить, якщо це не завдасть вам великого клопоту. Меня -няет (смущает) вот что - ось що мене спиняє (перепиняє, клопоче). Затруднённый - утруднений; потруджений, обтяжений, поклопотаний. -ное дыхание - стиснене дихання, стиснений віддих.
    * * *
    несов.; сов. - затрудн`ить
    (кого-что) утрудня́ти и утру́днювати, утрудни́ти (кого-що, кому що); ( мешать) става́ти (стаю́, стає́ш) на перешко́ді (на зава́ді), ста́ти (ста́ну, ста́неш) на перешко́ді (на зава́ді), перешкоджа́ти, перешко́дити (кому-чому); ( причинять хлопоты) завдава́ти (-даю́, -дає́ш) кло́поту, завда́ти (-да́м, -даси́) кло́поту (кому), несов. клопота́ти, -почу́, -по́чеш (кого); ( беспокоить) турбува́ти, потурбува́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > затруднять

  • 4 корпус

    1) (часть армии, корпорация, военная школа) корпус (-су). -пус кавалерийский - кавалерійський корпус. -пус жандармов, горных инженеров - жандар(м)ський корпус, корпус інженерів-гірняків (гірничих інженерів). -пус дипломатический - дипломатичний корпус. -пус кадетский - кадетський корпус;
    2) (здание) корпус (-са). -пус надворный - корпус надвірний;
    3) (футляр) футляр (-ра);
    4) (тело человека) корпус, постать (-ти), тулуб (-ба), стан (-ну), (остов) снасть (-сти). [Він схопився з місця і всім корпусом рішуче подався до дверей (Васильч.). Сухорлявий він, та снасть у його міцна (Звин.)];
    5) (основная масса тела, здания) корпус. -пус лошади - корпус коня. -пус здания - корпус будівлі. -пус корабля - корпус корабля;
    6) типогр. (шрифт) - корпус (-су).
    * * *
    1) ко́рпус, -у
    2) ( туловище) ту́луб, ко́рпус

    Русско-украинский словарь > корпус

  • 5 красноармеец

    Красный (об армии) червоноармієць (-мійця), червонець (-нця). [Комсомолець молоденький до червонців від'їжджав (Сосюра)].
    * * *
    червоноармі́єць, -мі́йця

    Русско-украинский словарь > красноармеец

  • 6 невоенный

    прлг. и сщ. невійськовий (-вого), невоєнний (-ного).
    * * *

    \невоенныйый груз — невоє́нний ванта́ж

    2) (не относящийся к армии; штатский) невійсько́вий и невійськови́й

    \невоенныйый челове́к — невійсько́ва́ люди́на

    3) в знач. сущ. невійсько́ви́й, -ко́во́го

    Русско-украинский словарь > невоенный

  • 7 охвостье

    1) с.-х. послі́д, -у, відві́йки, -йок, зго́нини, -нин
    2) перен. охві́стя; (вражеской армии, организации) недо́битки, -ків

    Русско-украинский словарь > охвостье

  • 8 передавать

    передать
    1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];
    2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];
    3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;
    4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.
    * * *
    I несов.; сов. - перед`ать
    передава́ти, переда́ти и попередава́ти; (отдавать; изображать, выражать какими-л. средствами) віддава́ти, відда́ти; (сообщать услышанное, узнанное, пересказывать) перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати, переповіда́ти, переповісти́ и перепові́сти
    II
    (надавать много чего-л.) передава́ти

    Русско-украинский словарь > передавать

  • 9 поставлять

    поставить
    1) ставити и ставляти, поставити (о мн. поставляти), становити, постановити що; срв. Ставить и Поставить. -влять рекрут - ставити (поставити), виставляти (виставити) рекрутів. -влять себе в обязанность - за обов'язок собі ставити, становити, мати що. Ему -вили в обязанность сделать это - йому поставлено за обов'язок це зробити (вчинити). -вляю себе за честь быть его другом - за честь собі маю (вважаю) бути його другом. Долгом -вляю предупредить вас - за свій обов'язок маю (вважаю) застерегти вас. -влять правилом, законом - уставляти, установляти, ставити, становити за правило, за закон. -вляю себе за правило ни на кого, ни на чью помощь не надеяться - ставлю, становлю собі за правило ні на кого, ні на чию допомогу не надіятися (не покладатися, не звірятися, не спускатися). Ему -вили в вину этот поступок - йому взято за провину цей вчинок. -вить на своём - доказати свого, довести свого, настояти на своєму, поставити на своє. [Щоб я свого не доказав? Ні в світі (Куліш). Дочка поставить на своє (Н. Лев.)];
    2) (снабжать кого чем) постачати, постачити, достачати, достачити кому и на кого що, приставляти, приставити кому що, (в достаточном количестве) вистачати, вистачити, настачати, настачити кому и на кого що. [Аби ті лицарі та городи на війну скільки треба війська постачали (Доман.). Один, скажемо, коло землі працює, хліб робить, а другий звіря ловить, м'яса на всіх постачає (Єфр.). Він нам дрова приставляє (Звин.). Таке військо вистачимо, що й кримського хана звоювали-б (Стор.). Не могли на всіх настачити (Єфр.)]. -влять муку на армию, для армии - постачати борошно військові и на військо. Вы должны - вить дрова к 1-му августа - ви повинні постачити (достачити), приставити дрова до 1-го серпня. Всё -влено в достаточном (в нужном) количестве - усього постачено (достачено, вистачено, настачено) досить (скільки треба);
    3) настановляти, настановити, ставити, поставити, становити, постановити, (только о многих) ставляти, поставляти, понастановляти кого ким и на кого, за кого (над ким, над чим), (о духовных особах: посвящать) висвячувати, висвятити, (о мн.) повисвячувати кого на кого. [(Латинське духовенство) ставляло своїх біскупів чи попів по руських землях (Куліш). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили ще й отаманом настановили (ЗОЮР). Його громада титарем настановила (Г. Барв.)]. -вить кого священником - настановити (висвятити) кого на попа. Поставленный -
    1) см. Поставить;
    2) постачений, достачений, приставлений, вистачений;
    3) настановлений, поставлений, постановлений; висвячений.
    * * *
    I несов.; сов. - пост`авить
    поставля́ти, поста́вити; ( доставлять) доставля́ти, доста́вити; ( снабжать) постача́ти, поста́чити
    II
    1) см. ставить 1)
    2) ( посвящать в сан) церк. висвя́чувати, ви́святити

    Русско-украинский словарь > поставлять

  • 10 приказ

    1) наказ, приказ, розказ (-зу), загад (-ду), (стар.) розказання, (предписание) припис (-су). [Невже кривавий наказ оцей дала вам королева? (Грінч.). Біда не знає приказу (Ном.). А батько наче забув панський загад (М. Вовч.). Лісник пильнував панського розказу (М. Вовч.)]. Строгий -каз - гострий, суворий наказ. -каз по армии - наказ військові. По -зу - з наказу. Согласно -зу и -за - згідно з наказом, відповідно до наказу. Во исполнение -за - виконуючи наказ. Уплатить тому-то или его -зу - заплатити такому-то або за його наказом. Дать -каз - наказати, наказ(а) видати. Исполнить -ние - розказ (наказ) учинити, виконати;
    2) стар. (учреждение) - приказ (-зу);
    3) стар. - см. Завещание.
    * * *
    1) нака́з, -у; ро́зказ, -у, зака́з, -у; за́гад, -у
    2) ист. прика́з

    прика́зы обще́ственного призре́ния — прика́зи грома́дської опі́ки

    Русско-украинский словарь > приказ

  • 11 продовольствие

    (пищевое, провиантное) харч (-чи, ж. р. и -чу, м. р.), (чаще во мн.) харчі (- чів), спожив (-ву), пожива, живність (-ности), конт (-ту); (одежное) одяг, зодяг (-гу); (обувное) узуття; (довольствование) харчування. [Видавав челяді харч (Коцюб.). А харчі чиї будуть? (Кониськ.). Біля половини всього хліба, потрібного для харчування міських робітників (Азб. Ком.)]. Недостаток -вия - недостача харчів. -вие (снабжение) армии - постачання армії.
    * * *
    1) продово́льство; ( съестные припасы) харчі́, -чі́в, пожи́ва

    Русско-украинский словарь > продовольствие

См. также в других словарях:

  • Армии РККА в Гражданской войне — У этого термина существуют и другие значения, см. Армия (значения). Армии РККА в Гражданской войне  общевойсковые и конные оперативно тактические объединения Красной армии Российской Советской Республики во время Гражданской войны в России.… …   Википедия

  • Армии президентств — Субедар 21 го Бенгальского туземного пехотного полка (1819) Армии президентств (англ. Presidency armies)  вооружённые силы трёх Президентств, на …   Википедия

  • Демократизация армии в России (1917) — Прощальный приказ Николая II войскам В последний раз обращаюсь к Вам, горячо любимые мною войска. После отречения моего за себя и за сына моего от престола Российского, власть передана Временному правительству, по почину Государственной Думы… …   Википедия

  • Ударные части Русской армии — Знамёнщик, ассистенты и адъютант Ударного отряда 8 й Армии (позже «Корниловского») поручик князь Ухтомский, 1917 г. (РГАКФД). На касках череп со скрещёнными костями; на рукавах синяя полковая нашивка …   Википедия

  • История Красной армии — Основная статья: Рабоче крестьянская Красная армия История русской армии Войско Древней Руси Новгородское войско …   Википедия

  • Наступление Северо-Западной армии осенью 1919 года — Петроградская оборона Гражданская война в России Строительство баррикад в Петрограде во время наступления Юденича …   Википедия

  • Трудовые армии — Знак отличия трудовой армии «Герой труда РСФСР», 1922 год, вручался героям труда. Трудовая армия (трудармия) (ист.) военизированные формирования в Советской Республике которые созд …   Википедия

  • История Красной Армии — Основная статья: Рабоче Крестьянская Красная Армия Содержание 1 Гражданская война 1.1 Основание Красной Армии …   Википедия

  • Заграничный поход русской армии — Война Шестой коалиции Наполеоновские войны Битва народов под Лейпцигом. В.И. Мошков, 1815 Дата 1813 1814 …   Википедия

  • Генерал армии (СССР) — У этого термина существуют и другие значения, см. Генерал армии. Погон на парадную форму одежды генерала армии, 1943 1955 …   Википедия

  • История Российской армии — История Вооружённых Сил России разделена на несколько периодов. Военная униформа с X по XVIII век Содержание 1 С древнейших времён до XIII века 1.1 V VIII веков …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»