(відзнака)

n pl лат.

1) відзнака, ордени; нагороди

2) значки

3) військ. знаки розрізнення (родів військ. звань тощо)

* * *

n; pl

1. n

1) поет. перо, пір'їна

2) оперення

3) султан, плюмаж

4) перен. самовдоволення

5) завиток

2. v

1) чистити пір'я, чепуритися

2) прикрашати пір'ям (плюмажем)

* * *

1) перо ( довге або яскраве); пушок, ( пір'ястий) чубчик

2) пoeт. оперення

3) султан, плюмаж; прикраса; відзнака; самовдоволення

4) струмок; завиток

5) гeoл. рифтовий підводний хребет

6) стовп диму ( над трубою)

7) peaкт. факел розпечених газів

1) чистити дзьобом пір'я, чепуритися; бути задоволеним ( собою); пишатися

2) прикрашати пір'ям або плюмажем

3) общипувати; патрати

4) утворювати струмки, завитки, султани (диму, пари)

1. n

1) стрічка; тасьма

2) вузька смужка (чогось)

3) pl обрізки, обривки; клапті, шматки

4) pl віжки

5) знак рицарського ордену

6) відзнака; нашивка; орденська стрічка

7) розм. мікрофон

8) мор. зовнішній причальний брус

2. v

1) прикрашати стрічками; оздоблювати тасьмою

2) ділити на вузькі смужки; розривати на шматки

3) перетворюватися на стрічку (на вузьку смужку); розгалужуватися (про дорогу)

* * *

1) стрічка; тасьма

2) вузька смужка ( чого-небудь)

3) pl віжки

4) pl обрізки, обривки, клапті

5) знак лицарського ордена; знак розрізнення; нашивка, стрічка; орденська стрічка

6) cл. мікрофон

1) прикрашати стрічками; обробляти тасьмою

2) ділити на вузькі смужки; розривати на клапті; перетворюватися на вузьку смужку; звужуватися ( про дорогу)

1) орденська стрічка

2) відзнака; нагорода; головний приз

3) стрічечка непитущого ( значок)

1) клас; розряд; група; категорія; вид, рід

2) клас (поїзда, пароплава); мop. тип ( корабля)

3) ґатунок, якість

4) клас ( у школі); група ( у коледжі); гурток ( по вивченню чого-небудь); заняття; курс навчання; випуск студентів або учнів ( одного року)

5) бioл. клас

6) відзнака

7) гідність ( у поведінці); високі якості ( характеру); cл. "клас", шик

8) вiйcьк. ранг; aмep.; мop. стаття

9) вiйcьк. призовники одного року народження

1) класифікаційний

2) навчальний; який відноситься до класу, до занять

1) класифікувати, сортувати; ( among) зараховувати, відносити; ( with) зараховувати в одну категорію, ставити поряд ( з чим-небудь)

2) присуджувати диплом тієї або іншої категорії ( в результаті іспитів)

1) хрест; цepк. хрест (тж. sign of the cross); to make the sign of the cross перехреститися

2) розп'яття; надгробний пам'ятник у вигляді хреста; хрест ( на перехресті доріг)

3) ( the Cross) християнство

4) (Cross) хрест ( відзнака)

5) риска, що перехрещує букви t, f

6) бioл. гібридизація, схрещування ( порід); крос, одноразове схрещування; гібрид, помісь

7) випробування, страждання, що випали на ( чию-небудь) долю; неприємна, прикра обставина

8) нечесний вчинок

9) діагональ, косий напрямок

10) icт. церковні маєтки в Ірландії

11) тex. хрестовина

12) крос ( телефонний)

1) поперечний; перетинний, пересічний; перехресний

2) взаємний, обопільний

3) противний, зустрічний ( про вітер); протилежний

4) несприятливий

5) схрещений ( про породи); кросбредний

1) перетинати, переходити, переправлятися

2) схрещувати; схрещуватися, перетинатися; переплутуватися

3) хрестити

4) перекреслювати, закреслювати; eк. перекреслювати, кросувати ( чек)

5) сідати верхи ( на коня)

6) розминутися, розійтися

7) протидіяти, перешкоджати; суперечити

8) бioл. схрещувати; схрещуватися

9) вiйcьк. форсувати

10) cл. вести подвійну гру

11) eвф. перейти в інший світ

1) прикраса, оздоблення, декорування

2) apxiт. внутрішнє опорядження (тж. interior decoration)

3) орден, відзнака; нагорода

4) pl святкові прапори, гірлянди; святкові прикраси

1) честь, чесність; благородство

2) добре ім'я, гарна репутація; ( жіноча) честь; цнотливість, чеснота, чистота

3) пошана, шана; повага

4) честь

5) pl почесті; ( урядові) нагороди

6) pl; cл. відзнака ( при здачі іспитів)

7) pl; кapт. онери ( старші козирні карти)

8) icт. уклін, реверанс

1) шанувати, поважати

2) ( with) удостоювати

3) дотримуватися ( умови); виконувати ( зобов'язання)

4) eк. акцептувати ( тратту); оплатити (тратту, чек)

1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)

2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан

3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил

4) лад

5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламент

6) вiйcьк. шикування, стрій

7) мaт. порядок, степінь

8) apxiт. ордер

9) ряд

10) наказ, розпорядження; інструкція

11) icт. дія

12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка

13) вексель; чек

14) замовлення

15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)

16) верства суспільства; соціальна група

17) вiйcьк. ранг; чин, звання

18) відзнака; орден

19) кавалери одного (того ж) ордена

20) лицарський або релігійний орден

21) товариство, організація ( приватних осіб)

22) цepк. група духовних осіб

23) рід, вид, сорт; властивість

24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок

25) aмep. стиль; тенденція

26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюну

1) наказувати; розпоряджатися

2) направляти, посилати

3) призначати, прописувати ( ліки)

4) замовляти

5) упорядковувати; приводити в порядок

6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)

7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан

8) посвґчувати у духовний сан

9) визначати, зумовлювати

1) перо ( довге або яскраве); пушок, ( пір'ястий) чубчик

2) пoeт. оперення

3) султан, плюмаж; прикраса; відзнака; самовдоволення

4) струмок; завиток

5) гeoл. рифтовий підводний хребет

6) стовп диму ( над трубою)

7) peaкт. факел розпечених газів

1) чистити дзьобом пір'я, чепуритися; бути задоволеним ( собою); пишатися

2) прикрашати пір'ям або плюмажем

3) общипувати; патрати

4) утворювати струмки, завитки, султани (диму, пари)

відзнака

відзнаку

відзначення

відміна

відмінність

відміну

відмітка

відрізнення

ознака

ознаку

оцінка

відзнака

обробка

окраса

окрасу

прикраса

прикрасу

прикрашення

відзнака

ознака

підписання

підписати

підписувати

позначка

признак

прикмета

симптом

1) зоря (р. мн. зір), зірка, зірниця, (архаич. и зап.) звізда. -зда вечерняя - вечірня (вечерова) зоря, вечірня зірниця, вече[і]рниця, вечірка. Восходящая -зда - (бытов.) зірка на сході; (астроном.) східна зірка, (переносно) нова зірка. Заходящая -зда - зірка навзаході, (астрон.) західна зірка, (переносно) зблякла (пригасла) зірка. Угасающая -зда - пригасла зірка. Потухшая -зда - згасла зірка. Переменная -зда - мінлива зірка. Двойная -зда - двоїста зірка. -зда падающая (падучая) - падуча зірка, летюча зірка. -зда первой величины - першорядна зірка. -зда путеводная - провідна зоря (зірка, зірниця). Утренняя -зда - світова зоря (зірниця), досвітня зоря. Северная -зда - північна зоря (зірниця), опівнічна зірниця (Хот.). -зда с хвостом (комета) - хвостата зірка; віха, мітла. Смотреть на -зды - дивитися, заглядатися на зорі, зорювати. -зды с неба хватать - зорі з неба збивати (стягати) (Приказка); бога за бороду (за ноги) ловити (Приказка). Верить в свою -зду (счастливую судьбу) - вірити в свою щасливу зірку, покладатися на долю. Пятиконечная -зда - п'ятикутня, п'ятиріжна зірка. -зды сыплются (от удара) - свічки стоять в очах. Сиять, засиять -дой - зоріти, зазоріти. [Зоре моя, де це ти зоріла? (Шевч.). Ти воскреснеш, зазорієш (Тичина)]. Морская -зда, зоол. Asterias - морська зірка;

2) (орден) звізда, зірка, відзнака;

3) морская -да - звіздунка.

* * *

1) зоря́, зі́рка; зори́на; диал. звізда́; (утренняя и вечерняя поэз.) зірни́ця

2) ( знаменитость) зі́рка

3) ( геометрическая фигура) зі́рка

1) см. Мечение;

2) (знак) значка, зазначка, знак (-ку), познака, відзнака, помітка, (на белье) мітка, міта, (зарубка) карб (-ба и -бу), (клеймо) тавро, клейн[м]о, (на товарах и перен.) шта[е]мп (-пу). Делать -ку на чём - робити (класти, ставити) зазначку, значку, карб и т. п. на чому, значити що; см. Метить 1. [Поклав зазначку на кавунові (Звин.). Ставили значки, карби на тому, що хотіли позначити (Єфр.)].

* * *

1) ( действие) значіння, мі́чення

2) (знак, значок) знак, мі́тка, карб, -у; ( пометка) по́значка, за́значка

1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.

I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;

2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);

3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].

* * *

1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска

2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння

3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності

знак, ознака, відзнака; уславлення. В -ние чего - на знак, в ознаку чого, на пам'ятку про що. В -ние дружбы - на знак приязни. Памятник в -ние победы - пам'ятник на вславлення (на знак) перемоги.

* * *

(свойство) особливість, властивість (-вости), (отличность) відміна, (характ. черта, примета) відзнака, ознака, познака, прикмета, прикметність, питоменність (-ности). -ность этого климата - особливість (властивість) цього клімату. -ности памятника - особливості пам'ятника. Диалектические -ности языка - діялектичні відміни в мові. Характеристические -ности того времени - характеристичні ознаки того часу. -ность его характера - особливість (властивість, прикметність) його вдачі. В -ности - зосі[о]бна. См. Особенно.

* * *

прикмета, приміта, признака, познака, призначка, знак (-ку), (пометка) зазначка; (отличит. признак) прикмета, ознака, відзнака; срв. Признак. [Дорогу пізнав він по всяких прикметах (М. Лев.). Зоря ясна, ясная приміта (Рудан.). Меншому брату приміту покидає (Дума). Я свої гроші впізнаю, на них зазначку я зробив]. Делать, сделать -ту на чём - робити, зробити прикмету, приміту и т. д. на чому, позначити що, класти карб на чому. -ту, на -ту оставлять - лишати, залишати, давати, дати на признаку кому що. Делать, сделать - ту на камыше, на дереве и т. п. - клячити, поклячити що (очерет, дерево). [Оце поклячили усі дерева, - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)]. -ты (в паспорте) - прикмети, ознаки, відзнаки (в пашпорті). Описание -мет - опис прикмет, ознак. На -те - на прикметі, на призначці, на знаку. [Є, кажу, в мене на прикметі (М. В.). У своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був (Куліш)]. Не в -ту - не по знаку, невкміту. [Невкміту мені, чи вони били його чи ні; чув тільки, що кричало щось, а нічого не бачив (Новомоск. пов.)]. Хорошая, дурная -та - добра, погана (лиха) прикмета, признака, примітка, примха, добрий, лихий знак. [Погана прикмета, що курка півнем заспівала. В селах ведеться примха, що як стрінеш попа або ченця в дорозі, то без пригоди тобі не минеться (Куліш)]. Суеверная -та (предрассудок) - забобон (-ну).

* * *

n pl лат відзнака, ордени; нагороди

- full-size insignia орденські знаки повного розміру

- miniature insignia орденські знаки в мініатюрі