-
1 суспільний
social; ( який належить суспільству) public -
2 суспільний
-
3 суспільний
common, public, social duty, social obligation, social, societal -
4 суспільний
1) обще́ственный2) ( находящийся в непосредственной близости) прилега́ющий, сме́жный -
5 суспільний
საზოგადოებრივი -
6 суспільний
cemiyet..., içtimaiy -
7 суспільний прогрес
-
8 суспільний регрес
-
9 суспільний вплив
-
10 суспільний звичай
social custom, social usageУкраїнсько-англійський юридичний словник > суспільний звичай
-
11 суспільний контроль
public inspection, social control, societal controlУкраїнсько-англійський юридичний словник > суспільний контроль
-
12 суспільний лад
-
13 суспільний парія
-
14 суспільний прогрес
Українсько-англійський юридичний словник > суспільний прогрес
-
15 суспільний продукт
Українсько-англійський юридичний словник > суспільний продукт
-
16 суспільний стан
birth status, situation, social status -
17 суспільний устрій
Українсько-англійський юридичний словник > суспільний устрій
-
18 суспільний утилітаризм
Українсько-англійський юридичний словник > суспільний утилітаризм
-
19 суспільний фонд споживання
Українсько-англійський юридичний словник > суспільний фонд споживання
-
20 прогрес/регрес суспільний
ПРОГРЕС/РЕГРЕС суспільний ( від лат. progressus - рух уперед, розвиток; regressus - зворотний рух, повернення, відступ) - якісні характеристики соціального процесу, які виходять з того, що внаслідок розвитку (змін, інновацій, мутацій тощо) соціальний суб'єкт може переходити від нижчих форм свого існування до вищих, більш досконалих (прогрес, поліпшення, поступ), або ж, навпаки, втрачати набуті якості і переходити до більш примітивних форм суспільної організації (регрес, занепад, деградація) Ц. иклічна концепція соціального часу (колообіг, круговорот) поєднувала ідею П./Р. у первинному синкрезисі та обстоювала думку про неодмінну деградацію і занепад усього, що колись народжується, сягає розквіту і повертається до свого першопочатку. Ідея прогресу (включно із розумінням прогресу як мети розвитку) стає принципово можливою в межах лінійної концепції історичного часу, коли різні виміри часу набувають нових ціннісних тлумачень (якщо для традиційного суспільства минуле є безперечним взірцем і "матрицею" для репродукції усталеного досвіду, то для суспільств Модерну "моментом істини" стає сучасність і осучаснення, прогресування усіх вимірів існування соціуму, а метою, проективним взірцем - майбутнє). Визнання самої можливості прогресу залежить від запропонованих критеріїв. Якщо застосувати критерії технологічного (напр., кількість енергії, що виробляється), комунікаційного (швидкість отримання і передачі одиниць інформації, кількість учасників полілогу та ін.) чи суто гуманітарного (очікувана тривалість життя, показники народжуваності та ін.) штибу, то існування прогресу не викликає сумнівів. З іншого боку, є підстави припустити, що жодна з прогресивних тенденцій у людському суспільстві не є усталеною і довічно вкоріненою. Можна констатувати прогресивні зміни, притаманні окремим елементам або підсистемам суспільства й водночас ставити під сумнів можливість прогресу на рівні соціуму як системи в цілому.'До вироблених соціальною філософією та соціологією усталених критеріїв прогресу, які наразі можуть використовуватись у стратегіях забезпечення прогресу і блокування тенденцій регресу, належать подальші ускладнення морфології соціуму, вдосконалення соціальних відносин, вироблення і впровадження гнучких і гуманних форм соціального устрою, які дозволяють забезпечити більшу соціальну захищеність і приватність існування людини, гарантувати її безпеку і соціальний захисту Будь-які прояви і ознаки прогресу можуть бути потрактовані і як симптоми регресу. На противагу просвітницьким концепціям П./Р., які одномірно тлумачили сутність прогресу (Тюрго, Кондорсе та ін.) й однозначно протиставляли його регресу, сучасне розуміння П./Р. виходить із набагато складнішого та багатомірного взаємозв'язку, що характеризує П./Р. Сучасне філософське і наукове світорозуміння починає включати у прогрес ціну втрат, а іноді й жертв, які змушене зазнавати суспільство задля досягнення прогресу в тих чи тих сферах. Суспільство як глобальна цілісність демонструє поки що нездатність гармонізувати свій розвиток таким чином, аби досягнення прогресу одними країнами могло б спричинити позитивні впливи на інші. Зазвичай соціальний прогрес досягається через використання асиметрії і різкої нерівномірності розвитку - в обмеженій локально соціокультурній зоні, де складаються для цього сприятливі умови, в авангардних зонах прогресу, в яких досягаються гранично можливі показники креативності, продуктивності й ефективності. Ці показники стають своєрідним "еталоном прогресу" для периферії. Відбувається дифузія прогресу, запозичення й адаптація його досягнень іншими народами А. ле подібна модель поширення прогресу не може вважатися прийнятною для розуміння явищ морального прогресу, гуманізації цивілізаційного поступу. В межах прогресистської філософії можна розрізняти органічний еволюціонізм (згідно з яким прогрес відбувається поступово й закономірно і не потребує зовнішнього втручання задля свого забезпечення) та перфекціонізм різних ступенів і ґатунків (намагання вдосконалити суспільство шляхом реформ чи революцій, привести його у стан відповідності до тих чи інших умоглядних ідеалів).В. ЗаблоцькийФілософський енциклопедичний словник > прогрес/регрес суспільний
См. также в других словарях:
суспільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
суспільний — [сусп’і/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
суспільний — а, е. 1) Стос. до суспільства. Суспільне виробництво. •• Суспі/льні нау/ки науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами. 2) Який виражає відносини, становище людей у суспільстві … Український тлумачний словник
суспільний — (пов язаний із життям і стосунками людей у суспільстві), соціа[я]льний, громадський … Словник синонімів української мови
історико-суспільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
християнсько-суспільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
суспільно — Присл. до суспільний 1 3). Суспільно небезпечний злочин … Український тлумачний словник
спільний — а, е. 1) Який належить усім чи багатьом. || Який належить одному та іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох та більше осіб. || Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). •• Спі/льна вла/сність… … Український тлумачний словник
загальносуспільний — а, е. Який стосується суспільства в цілому, усіх його класів, прошарків, інститутів тощо … Український тлумачний словник
спільний — 1) (який належить усім / багатьом), колективний, громадський, гуртовий; загальний (призначений для спільного користування) 2) (який виконується, здійснюється, виявляється усіма у суспільстві, гурті, колективі), колективний, сукупний, гуртовий,… … Словник синонімів української мови
сполечний — суспільний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів