-
1 об'єкт
ОБ'ЄКТ ( від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр., будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр., будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр., вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр., абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр., будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр., система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр., Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр., числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному— істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го,..., n-го рівнів В. ідповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.П. Йолон -
2 denaturalization
n1) денатуралізація; позбавлення підданства; вихід з підданства2) втрата (позбавлення) природних властивостей* * *n1) денатуралізація, позбавлення громадянства; вихід з громадянства -
3 denaturalize
v1) денатуралізувати, позбавляти підданства (прав громадянства)2) позбавляти природних властивостей; призводити до переродження* * *v1) денатуралізувати, позбавляти громадянства або прав громадянства2) позбавляти природних властивостей; спричиняти переродження -
4 fancy
1. n1) уява; фантазія2) ілюзія, мрія; уявний образI have a fancy that — мені здається, що
3) примха; каприз; вигадка4) смак, нахил, пристрастьto have a fancy for smb. — любити когось
to take a fancy for smth. — захотіти чогось
5) розуміння, художній смак; уподобання6) (the fancy) збірн. ентузіасти, любителі; болільники2. adj1) химерний; вигадливий; примхливий2) фантастичний; уявний; казковий3) орнаментальний; прикрашений; фасонний4) фігурний, непростий; незвичайний5) модний, вишуканий; найвищого гатунку6) екстравагантний; надзвичайний7) строкатий, пістрявий, багатобарвний (про рослини)fancy girl (lady, woman) — коханка, утриманка; амер. повія
fancy man — коханець; сутенер
fancy men — любителі; болільники
3. v1) уявляти (собі)just fancy!, only fancy! — можете собі уявити!, подумайте тільки!
2) гадати, припускати3) подобатися, любити; мати схильність (до чогось)4) розм. бути високої думки про себе, бути самовдоволеним (звич. to fancy oneself)5) марно сподіватися6) виводити вид тварини (рослини) для одержання особливих властивостей* * *I [`fʒnsi] n1) фантазія, уява2) уявлюваний, уявний образ; ілюзія, мрія3) примха, каприз4) смак, схильність, пристрасть5) розуміння, ( художній) смак6) ( the fancy) ентузіасти, любителі; уболівальникиII ['fʒnsi] a1) вигадливий, химерний, фантастичний2) орнаментальний, прикрашений; фасонний; фігурний, непростий3) модний; вишуканий, вищої якостіfancy articles /goods/ — модні товари; дрібнички; галантерея
4) фантастичний, екстравагантний5) ( про тварину або рослину) який володіє особливими властивостями6) строкатий, багатоколірний ( про рослину)III ['fʒnsi] v1) уявляти, уявляти собі2) припускати, думати3) подобатися, любити4) бути високої думки про себе, бути самовдоволеним, заноситися ( to fancy oneself)6) виводити вид тварини або рослини для отримання особливих властивостей -
5 hereditarian
I n II aякий відноситься до теорії про спадковий характер індивідуальних властивостей особистості -
6 impoverish
v1) доводити до злиднів (бідності); розоряти; позбавляти засобів2) обідняти, позбавляти виразності3) ослабляти, підривати (здоров'я)4) позбавляти певних властивостей (якостей)5) виснажувати (ґрунт тощо)* * *v1) доводити до злиднів, розоряти; збіднювати, позбавляти виразності2) виснажувати ( ґрунт); послабляти, підривати ( здоров'я); позбавляти найважливіших якостей або властивостей -
7 impoverished
adj1) збіднілий, бідний, зубожілий2) жалюгідний; слабкий, виснажений3) позбавлений певних властивостей (якостей)* * *a1) бідний; зубожілий; доведений до злиднів2) позбавлений найважливіших якостей, властивостей; збіднений, виснажений -
8 self
1. n (pl selves)1) суть, склад, сукупність властивостей (людини)one's better self — найкраще, що є в людині
she is quite her old self again — вона знову така ж, як і була
2) сутність (чогось)3) філос. особистість, власна персона; суб'єкт, моє «я»2. adj1) однорідний, суцільний; цілісний; незмішаний (про колір тощо)2) однобарвний; однакового кольору3) свій (власний)4) той самий, той же3. pron1) я сам, я сама2) він сам, вона самаpay to self — оплачується тільки особі, яка підписала чек (напис на чеках)
3) сам, сама, самеI confess to a satisfaction in the self act of reading — сказати правду, саме (сам процес) читання дає мені задоволення
4. v звич. pass. запліднюватися самозапиленням* * *I [self] n; (pl selves)1) своє "я"; сутність, вигляд, склад, сукупність властивостей ( людини); особистість, суб'єкт, моє "я"the study of the self — самоаналіз; фiлoc. его
2) у сполученні з присвійним займенником, часто пpикм.your dear self — ти, дорогий
3) власні, егоїстичні інтересиII [self] aоднорідний, цільний, цілісний; незмішаний ( матеріал); однобарвний, одноколірнийIII [self] v; passзапліднюватися самозапиленням; розмножуватися інбридингомIV [self] -
9 hereditarian
I n II aякий відноситься до теорії про спадковий характер індивідуальних властивостей особистості -
10 діалектична логіка
ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА - наука про філософське мислення, створена Гегелем і викладена ним у творі "Наука логіки" (1812 - 1816). Основний її принцип - тотожність мислення і буття. Ця тотожність не статична, збіг мислення з буттям розвивається, що визначає структуру Д. л. Вона складається з трьох розділів: вчення про буття, сутність і поняття. Дана послідовність відображає процес людського пізнання, яке починається з безпосередніх, зовнішніх властивостей речей - буття, потім заглиблюється в їхню сутність і, створивши поняття, перетворює їх на предмет дослідження. Через це Д. л. збігається з теорією пізнання В. ся Д. л. є системою філософських категорій, кожна з яких - певне визначення принципу, ланка його розгортання. Це стосується і першої з ланок - початку логіки, що фіксується збігом початку і принципу. Але принцип має і подальші категоріальні визначення. Тому вони не тотожні. Ця двоїстість синтезується в положенні: початок є найпростіша, найелементарніша форма принципу. Наступний логічний рух збагачує принцип новими визначеностями, а розходження його з принципом знімається принципом сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне Гегель розумів як єдність багатоманітного або як єдність протилежностей. Одна категорія переходить в іншу, протилежну, і навпаки: виникає синтез, який є основою розгортання нових категорій. Оскільки протилежності не існують відокремлено одна від одної, то за допомогою принципу єдності протилежностей утворюється необхідний зв'язок логічних форм, і їх рух є внутрішньо закономірним. Послідовне розгортання єдності протилежностей здійснюється у вигляді принципу заперечення заперечення, за яким побудована вся система Д.л. Він виражає синтез полярних категорій, які нероздільні і в той же час негативні одна до одної. Оскільки загальна послідовність категорій відтворює загальний процес людського пізнання, діє принцип збігу логічного та історичного: в античній філософії основною була категорія буття, в Новий час - сутність, в нім. класичній, і особливо, в гегелівській, - поняття як основна форма діалектичного мислення. На кожному з трьох ступенів логічного процесу Гегель відкрив специфічну форму зв'язку категорій чи понять: у бутті - перехід, у сутності - співвідносність протилежних визначень - рефлексію (їх відображення одна в одній), в понятті - розвиток. Генетичну структуру буття утворюють три основні категорії: якість - кількість - міра. В ній діє закон переходу якісних змін в кількісні і навпаки. Мінливість буття дає змогу відкрити його постійну основу, субстрат. Оскільки речі з'являються й зникають, вони постають як явища, і через них мислення заглиблюється в сутність. Структура другої ступені теж потрійна: сутність - явище - дійсність Н. айбільш глибинним тут є закон діалектичної суперечності. Гегель сформулював положення, за яким всі речі в самих собі суперечливі, суперечність є корінь всякого руху і життєвості. Суперечність Гегель тлумачив як єдність протилежностей, які, отже, не мають самостійного значення. Вони - моменти, підпорядковані сторони чогось третього. Це третє - носій протилежностей, їхня основа. Гегель подає подвійний перехід від сутності до явища і навпаки. Тому вся друга книга його твору є логічним спростуванням агностицизму Канта, який цей перехід заперечував. Поняття - третій ступінь логічного процесу - становить єдність буття і сутності. Цим поняття в Д. л. відрізняється від його розуміння в традиційній логіці, в якій його визначали як відтворення лише суттєвих властивостей речей. Формою існування поняття Гегель вважав розвиток - розкриття й конкретизацію поняття. Стадіями такого розвитку постають суб'єктивне поняття, поняття об'єкту та їх єдність - ідея. До останньої Гегель відносив ідею пізнання, практичну ідею і їх єдність - абсолютну ідею, тому що саме поєднання пізнання і практичної діяльності є для людини найбільш глибоким, абсолютним знанням. Таким чином поєднуються логіка (наука про категорії як форми мислення), теорія пізнання (яка вивчає процес і ступені пізнання) і діалектика (яка утворює основні зв'язки категорій як логічних форм мислення і пізнання). У вітчизняній літературі проблемам Д. л. приділялась велика увага. Особливе значення мають праці Шинкарука, він відродив традицію дослідження нім. філософської класики в Україні і створив школу такого дослідження.М. Булатов -
11 изучение физико-химических свойств
вивчення фізико-хімічних властивостей, дослідження фізико-хімічних властивостейСловарь металлургической терминов > изучение физико-химических свойств
-
12 сплав с заданными упругими свойствами
звар з заданими пружними властивостями, звар заданих пружних властивостей, сплав з заданими пружними властивостями, сплав заданих пружних властивостейСловарь металлургической терминов > сплав с заданными упругими свойствами
-
13 across-wafer variation
зміна властивостей матеріалу по діаметру напівпровідникової пластиниEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > across-wafer variation
-
14 properties characterization
1. визначення властивостей; визначення характеристик (напр. напівпровідника)2. властивості (напр. напівпровідника)English-Ukrainian dictionary of microelectronics > properties characterization
-
15 scale effect
ефект масштабу. Зміна дії різних ефектів на поведінку об’єкта або його властивостей унаслідок зміни його розмірівEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > scale effect
-
16 surface modification
зміна властивостей поверхні (підкладки)English-Ukrainian dictionary of microelectronics > surface modification
-
17 quality control
(QC)ком. контроль якості; перевірка якості; регулювання якості; управління якістю; контроль за якістюсукупність контрольних, планових, конструкторських, технологічних, виробничих та ін. процесів, які впроваджуються в усіх галузях (industry²) з метою забезпечення якісних властивостей товарів або належного рівня якості (quality) при наданні послуг═════════□═════════quality control system система контролю якості* * *скор. QCконтроль якості; технічний контроль -
18 allotropism
-
19 anthropopathism
= anthropopathy; nантропопатія (приписування людських властивостей тваринам, божествам) -
20 conservatism
nконсерватизм* * *n1) консерватизм; ( Conservatism) принципи е політика консервативної партії2) cпeц. стійкість властивостей
См. также в других словарях:
вивчення технологічних властивостей — Syn: дослідження технологічних властивостей … Словарь синонимов металлургических терминов
дослідження технологічних властивостей — Syn: вивчення технологічних властивостей … Словарь синонимов металлургических терминов
звар заданих пружних властивостей — Syn: звар з заданими пружними властивостями, сплав з заданими пружними властивостями, сплав заданих пружних властивостей … Словарь синонимов металлургических терминов
сплав заданих пружних властивостей — Syn: звар з заданими пружними властивостями, звар заданих пружних властивостей, сплав з заданими пружними властивостями … Словарь синонимов металлургических терминов
В. нафти (газу) оцінюється відношенням величини видобутку до балансових запасів і залежить від в'язкості нафти, колекторних властивостей бокових порід, режиму і методів інтенсифікації при експлуатації покладу. В. нафти в сучасних процесах видобутку складає 30-70% (за кінцевою нафтовіддачею), газу - — извлечение жидких углеводородов из газового потока liquid hydrocarbons recovery from gas flow *Ausbringen der flüssigen Kohlenwasserstoffe aus dem Gasstrom – технологія, яка базується на зниженні температури чи на застосуванні абсорбційного… … Гірничий енциклопедичний словник
25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… … Покажчик національних стандартів
67.060 — Зернові, бобові культури та продукти їх переробляння ГОСТ 276 60 Крупа пшеничная (Полтавская, Артек ). Технические условия. Взамен ГОСТ 276 51 ГОСТ 572 60 Крупа пшено шлифованное. Технические условия. Взамен ГОСТ 572 49 ГОСТ 686 83 Сухари… … Покажчик національних стандартів
анізотропія — анизотропия anisotropy *Anisotropie – 1) Залежність фізичної величини від напрямку (здебільш кристалографічного), в якому вона вимірюється. Ця властивість характерна для показника заломлення світла, діелектричної сталої, теплопровідності,… … Гірничий енциклопедичний словник
вугілля кам'яне — уголь каменный black, bitouminous, mineral coal *Steinkohle тверда горюча корисна копалина рослинного походження, різновид вугілля викопного, проміжний між бурим вугіллям і антрацитом. Щільна порода чорного, іноді сіро чорного кольору. Блиск… … Гірничий енциклопедичний словник
геофізичні дослідження у свердловинах — геофизические исследования в скважинах geophysical explorations in wells *geophysikalische Untersuchungen in Sonden 1 група методів, основаних на вивченні природних і штучно створюваних фізичних полів (електричних, акустичних і ін.), фізичних… … Гірничий енциклопедичний словник
ґрунтознавство — грунтоведение soil and rock engineering *Bodenkunde, Bodenforschung, Grundkunde наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґ. почало розвиватися в ХVІІІ ст … Гірничий енциклопедичний словник