-
41 geometrodynamics
n; фіз.геометродинаміка (теорія, що розглядає фізичні явища як наслідок властивостей простору-часу) -
42 imitate
['imiteit]v1) наслідувати, копіювати, імітувати; передражнювати2) підробляти3) бioл. набувати властивостей інших організмів -
43 impoverish
v1) доводити до злиднів, розоряти; збіднювати, позбавляти виразності2) виснажувати ( ґрунт); послабляти, підривати ( здоров'я); позбавляти найважливіших якостей або властивостей -
44 impoverished
a1) бідний; зубожілий; доведений до злиднів2) позбавлений найважливіших якостей, властивостей; збіднений, виснажений -
45 inheritance
nlaw of inheritance — спадкоємне право; успадкування ( властивостей)
2) спадщина, спадок; наслідок; спільне надбання3) бioл. спадковість -
46 opiology
-
47 self
I [self] n; (pl selves)1) своє "я"; сутність, вигляд, склад, сукупність властивостей ( людини); особистість, суб'єкт, моє "я"the study of the self — самоаналіз; фiлoc. его
2) у сполученні з присвійним займенником, часто пpикм.your dear self — ти, дорогий
3) власні, егоїстичні інтересиII [self] aоднорідний, цільний, цілісний; незмішаний ( матеріал); однобарвний, одноколірнийIII [self] v; passзапліднюватися самозапиленням; розмножуватися інбридингомIV [self] -
48 denaturalization
n1. денатуралізація, позбавлення підданства чи прав громадянства, вихід з підданства2. втрата/ позбавлення природних властивостей -
49 denaturalize
v1. денатуралізувати, позбавляти підданства чи прав громадянства2. позбавляти природних властивостей; спричиняти переродження -
50 gather
v накопичувати, поступово накопичувати, набувати (якихось якостей, властивостей)- to gather experience накопичувати досвід, набувати досвіду- to gather facts збирати факти- to gather information збирати дані- to gather strength накопичувати силу, набиратися сили -
51 constancy of personality properties
English-Ukrainian psychology dictionary > constancy of personality properties
-
52 fatigue
n утомленісна зміна властивостей матеріалу; утомленість -
53 radiation fatigue
n зниження властивостей матеріалу під дією радіації -
54 абсолютне і відносне
АБСОЛЮТНЕ і ВІДНОСНЕ - категорії діалектики для позначення суперечливої єдності у речах двох моментів: 1) безумовного, самодетермінованого, самостійного, такого, що існує в речах як самих по собі, безвідносно щодо інших, і тому стійкого; 2) опосередкованого, обумовленого, релятивного, такого, що визначається іншими речами, існує у відношенні до них і має плинний, тимчасовий характер. В історії філософії абсолютне тлумачили як надісторичну, позачасову і нестворювану сутність, що виступала як єдино дійсна реальність (абсолютний дух, абсолютна ідея, абсолютна особистість, абсолютні принципи моралі тощо). На відміну від абсолютного, відносне розглядалося як умовне, тимчасове, що приховує незмінну і вічну абсолютну основу. У стародавній філософії абсолютне ототожнювалося також з досконалим, самодостатнім буттям, що існує природно (за Аристотелем, для вогню природно - здійматися вгору, для каміння - падати вниз). У Середні віки А. і В. протиставлялись одне одному як божественне і мирське, небесне і земне, вічне і скороминуще. Духовна першосутність розглядалася як єдина, всезагальна і безпочаткова. Термін "абсолютне" вперше застосували Мендельсон і Якобі для позначення "Бога". У філософії Спінози А. - "Природа". У користування цей термін ввів Шеллінг. Категорії абсолютності і відносності широко використовувалися як сутнісні характеристики простору і часу (Ньютон), етики (абсолютна етика Спенсера, етичний релятивізм Ніцше), істини (абсолютна і відносна істина у марксизмі), ідеалістичної філософії (абсолютний ідеалізм Гегеля і Бредлі). А. і В. - моменти одного й того самого. Перебільшення одного з них призводить до пізнавальної безвиході, як, наприклад, у суперечках представників концепцій автогенезу та ектогенезу у біології, інтерналізму та екстерналізму в методології наукового пізнання, ідей плюральності (див. плюралізм) і єдності світу в філософії. Відкидання абсолютного моменту зумовлює пізнавальний релятивізм, як наслідок - породжує суб'єктивізм, скептицизм, агностицизм та ірраціоналізм. Ігнорування моменту В. прирікає на догматизм і закостеніння думки, фактуалізм і позитивізм, превалювання аналізу над синтезом. Єдність А. і В. випливає з нерозривності розмежованості і зв'язків, перервного і неперервного, сутності і явища, речі і її властивостей. -
55 абстрагування
АБСТРАГУВАННЯ ( від лат. abstractio - відвернення, відтягнення) - один із засобів пізнання та теоретичного подання реальності в знанні. А. полягає у виділенні й розгляді деяких (а то й однієї) особливостей і прикмет предмета з тим, щоб, не зупиняючись на другорядному, зосередитися на тому, що найважливіше, з огляду на рух до поставленої мети. В широкому розумінні А. є відволіканням від одиничного, випадкового, несуттєвого і виділенням загального, необхідного, суттєвого з тим, щоб спростити шлях до науково об'єктивного знання. Іноді властивості предмета, від яких відволікаються при розгляді, спеціально обумовлюються (напр., у випадках абстракції ототожнення, потенційної здійсненності й актуальної нескінченності). Результатами А. є категорії й т. зв. абстрактні поняття, які теоретично репрезентують тільки одну з важливих сторін об'єкта пізнання або фіксують якусь прикмету безвідносно до реального чи можливого її носія. Напр., фізична категорія маси схоплює тільки одну універсальну властивість речовини, так що при цьому якісне розмаїття речовин та нескінченна множина їхніх інших властивостей залишаються поза увагою. А., як правило, не закінчується утворенням абстракцій типу категорій чи абстрактних понять. На базі понять-абстракцій, зокрема, за допомогою системи зв'язків між ними, конструюються пізнавально-теоретичні об'єкти, конструкти, призначення яких - давати повний теоретичний опис явищ і предметів.Ф. Канак -
56 аналіз і синтез
АНАЛІЗ і СИНТЕЗ ( від грецьк. άνάλυσιζ - роз'єднання; συνθεσιζ - з'єднання, складання) - розкладання цілого на частини та з'єднання частин в ціле в процесі предметно-практичної або розумової діяльності. В методологічному плані аналіз є таким способом дослідження об'єкта, що полягає у виокремленні його частин, властивостей, відношень тощо з метою їх самостійного вивчення. В результаті отримуються часткові, абстрактні, неповні знання, оскільки поза увагою залишається взаємозв'язок частин. Проте без такого розкладання на частини цілісного об'єкта неможливо осягнути його внутрішню організацію та динаміку. З іншого боку, ціле не зводиться до суто механічної суми його частин, оскільки одні й ті самі елементи цілого можуть характеризуватися неоднозначними взаємозв'язками та взаємодіями. Саме на виявлення принципів систематичної єдності окремих сторін та складових частин об'єкта спрямований розумовий синтез як метод пізнання. При цьому об'єкт розглядається вже не просто як синкретична, нероз'єднувана цілісність, а як функціональна впорядкованість форм організації об'єкта та взаємозв'язку його істотних характеристик. Таким чином, А. і С. знаходяться в тісній методологічній кореляції. Вони пов'язані з такими логічними операціями, як абстрагування, узагальнення, класифікація тощо. -
57 антропологічна криза
АНТРОПОЛОГІЧНА КРИЗА - колізії людського світовідношення, що виявляють нездатність людини пристосуватися до нею ж створеного середовища. А. к. означає: розбалансованість сутнісних властивостей людини (розуму, почуттів і волі); деградацію певних здатностей людського організму, супроводжуваних, зокрема, гіпотонією, зростаючим імунодефіцитом, переважанням т. зв. третього стану (немає хвороби, але немає і повного здоров'я); постійне нервове перенапруження; послаблення чутливості і пов'язане з цим збіднення духовності (й душевності); перманентні суперечності в процесі особистісної, етнонаціональної, соціально-групової та родової самоідентифікації.В. Табачковський -
58 атомістика
АТОМІСТИКА ( від грецьк. άτομοζ - неподільний) - натурфілософська концепція будови Всесвіту, в основу якої покладено поняття атому як гранично неподільної частки. А. виникла в античній філософії. Левкіпп і Демократ (V ст. до н. е.) вважали, що матерія має межу фізичної, а простір - математичної подільності, і всі речі складаються із найменших неподільних часток - атомів. Ці ідеї були розвинуті далі Епікуром, Гераклітом, Лукрецієм. Зокрема, Геракліт (IV ст. до н. е.) наділяв А. якісними відмінностями. Лукрецій (І ст. до н. е.) у своїй філософській поемі "Про природу речей" обґрунтовував здатність А. до відхилення від прямолінійного руху і започаткування, таким чином, нових світів. Матеріалістичну версію А. обстоював у XVII ст. Гассенді. Галілей також схвально оцінював А. як філософську теорію, на яку можуть спиратися його експериментальні дослідження та математичні розрахунки. У наш час натурфілософська гіпотеза знайшла наукове підтвердження - атом розглядається тепер як найменша частка хімічного елемента, яка є носієм його властивостей І. дея дискретної будови об'єкта, процесу, властивості розвинута у багатьох наукових теоріях і дозволила розв'язати ряд фундаментальних проблем. У хімії, поряд з поняттям атома, введене поняття молекули як найменшої кількості речовини, яка вступає у хімічну реакцію. У фізиці обґрунтована квантова ідея - атом розглядається як квантова система, в якій процеси випромінювання та поглинання енергії мають дискретний характер, а елементарні частки розглядаються як неподільні частки матерії. Але й останні можуть народжуватись і знищуватись у процесі взаємодії.О. Кравченко -
59 багатозначна логіка
БАГАТОЗНАЧНА ЛОГІКА - сукупність логічних теорій, в яких висловлюванням приписують більше ніж два значення істинності. Системи Б.л. є узагальненнями класичної логіки, і розрізняють їх залежно від того, які саме вихідні положення класичних логічних теорій вони уточнюють або переглядають. Першою системою Б. л. була тризначна логіка Лукасевича, створена для характеристики міркувань про можливі події. Крім значень "істинне" та "хибне" він увів іще й "можливе". Узагальнюючи такі побудови, Лукасевич висловив думку про можливість існування логіки з як завгодно великим, у т.ч. безконечним, числом істиннісних значень і сформулював правила оцінки формул Б. л. Незалежно від Лукасевича систему безконечнозначної логіки, навіяну суто математичними аналогіями, побудував амер. математик Пост. Багатозначними виявилися також системи модальної, інтуїціоністської, конструктивної та інших некласичних логік. У ЗО - 40-х рр. побудовано аксіоматичні системи Б. л. Існують різні інтерпретації істиннісних значень формул Б. л. Так, Лукасевич інтерпретував істиннісні значення як оцінку модальності ("необхідно істинно", "фактично істинно", "невизначено", "необхідно хибно", "фактично хибно" тощо). В системах інтуїціоністської та конструктивної логік третє істиннісне значення тлумачать як відсутність доведення чи спростування або як беззмістовність. Відмінності в семантиці систем Б.л. найбільше проявляються у визначеннях заперечення та імплікації. Зокрема, в системі Поста використовується т. зв. циклічне заперечення, коли запереченням значення 1 є значення 2, запереченням значення 2 є значення 3 і т. д., нарешті, запереченням значення η є значення 1. У різних системах Б.л. одна й та сама формула може оцінюватися по-різному. Переважно не є законом формула, яку в класичній логіці виражає виключеного третього закон; може не бути логічно істинною формула, яку в класичній логіці виражає суперечності закон. Однак за певних додаткових припущень закони класичної логіки мають силу і для Б. л. Це спростовує конвенціоналістський погляд на логіку як на сукупність довільних угод. Системи Б. л. використовуються для розв'язання теоретичних проблем логіки і математики, в техніці, а також для логічної характеристики сучасного природознавства, напр. квантової механіки. Розвиток Б. л. сприяв дослідженню властивостей мислення, зокрема, по-новому висвітлив проблему зв'язку способів міркування з характером вихідних абстракцій, що застосовуються для аналізу даної предметної області. -
60 визначеність
ВИЗНАЧЕНІСТЬ - поняття методології науки, завдяки якому оцінюються виражальні можливості дедуктивної теорії І. снують два типи В.: семантична, що характеризує відображеність об'єктів дійсності, їх властивостей і відношень у дедуктивній теорії, та синтаксична, що вказує на взаємозв'язок термінів теорії, можливість визначення одних через інші. У сучасній логіці формальні критерії В. уточнюються за допомогою логічної семантики і синтаксису логічного (інтерпретація, виконуваність, доведеність) В. ластивості В. мають важливе значення при спрощенні, порівнянні теорій, оцінці їх змістовності.
См. также в других словарях:
вивчення технологічних властивостей — Syn: дослідження технологічних властивостей … Словарь синонимов металлургических терминов
дослідження технологічних властивостей — Syn: вивчення технологічних властивостей … Словарь синонимов металлургических терминов
звар заданих пружних властивостей — Syn: звар з заданими пружними властивостями, сплав з заданими пружними властивостями, сплав заданих пружних властивостей … Словарь синонимов металлургических терминов
сплав заданих пружних властивостей — Syn: звар з заданими пружними властивостями, звар заданих пружних властивостей, сплав з заданими пружними властивостями … Словарь синонимов металлургических терминов
В. нафти (газу) оцінюється відношенням величини видобутку до балансових запасів і залежить від в'язкості нафти, колекторних властивостей бокових порід, режиму і методів інтенсифікації при експлуатації покладу. В. нафти в сучасних процесах видобутку складає 30-70% (за кінцевою нафтовіддачею), газу - — извлечение жидких углеводородов из газового потока liquid hydrocarbons recovery from gas flow *Ausbringen der flüssigen Kohlenwasserstoffe aus dem Gasstrom – технологія, яка базується на зниженні температури чи на застосуванні абсорбційного… … Гірничий енциклопедичний словник
25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… … Покажчик національних стандартів
67.060 — Зернові, бобові культури та продукти їх переробляння ГОСТ 276 60 Крупа пшеничная (Полтавская, Артек ). Технические условия. Взамен ГОСТ 276 51 ГОСТ 572 60 Крупа пшено шлифованное. Технические условия. Взамен ГОСТ 572 49 ГОСТ 686 83 Сухари… … Покажчик національних стандартів
анізотропія — анизотропия anisotropy *Anisotropie – 1) Залежність фізичної величини від напрямку (здебільш кристалографічного), в якому вона вимірюється. Ця властивість характерна для показника заломлення світла, діелектричної сталої, теплопровідності,… … Гірничий енциклопедичний словник
вугілля кам'яне — уголь каменный black, bitouminous, mineral coal *Steinkohle тверда горюча корисна копалина рослинного походження, різновид вугілля викопного, проміжний між бурим вугіллям і антрацитом. Щільна порода чорного, іноді сіро чорного кольору. Блиск… … Гірничий енциклопедичний словник
геофізичні дослідження у свердловинах — геофизические исследования в скважинах geophysical explorations in wells *geophysikalische Untersuchungen in Sonden 1 група методів, основаних на вивченні природних і штучно створюваних фізичних полів (електричних, акустичних і ін.), фізичних… … Гірничий енциклопедичний словник
ґрунтознавство — грунтоведение soil and rock engineering *Bodenkunde, Bodenforschung, Grundkunde наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґ. почало розвиватися в ХVІІІ ст … Гірничий енциклопедичний словник
