Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(вельможі)

  • 1 dapifer

    n
    старший слуга в трапезній (короля, вельможі)
    * * *
    n; іст.
    старший слуга в трапезній (у замку короля, великого вельможі)

    English-Ukrainian dictionary > dapifer

  • 2 housecarl

    n іст.
    охоронець короля (вельможі)
    * * *
    n; іст.

    English-Ukrainian dictionary > housecarl

  • 3 assisto

    as-sisto, stiti, —, ere
    1) становиться, стать (contra hostes Pl, C; propter aliquem Sl)
    2) стоять рядом, присутствовать или появляться
    3) помогать, поддерживать (преим. в судебных процессах) (alicui PJ etc.)

    Латинско-русский словарь > assisto

  • 4 Et bonum quo antiquius, eo melius

    И благо чем старее, тем лучше.
    [ Гауэр: ]
    Из праха старый Гауэр сам,
    Плоть обретя, явился к вам,
    И вас, наверно, развлечет.
    Не раз и в пост, и в мясоед,
    Под шум пиров или бесед,
    Была приятна, как бальзам,
    И озаряла их, как Гелиос,
    Et bonum quo antiquius, eo melius. (Вильям Шекспир, Перикл.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Et bonum quo antiquius, eo melius

  • 5 Principium comparatiōnis

    лог.
    Основание сравнения.
    Русский флот стал первым среди флотов континентальных держав и вторым в мире. Французы и англичане всячески заискивали у русских вельмож - Шафирова и Александра Данилыча Меншикова, чтобы они "соблаговолили продать от своих щедрот", от своих богатств два-три корабля пятидесятипушечных, потому что у них таких не было! Это только одна-единственная деталь, а их множество! Пушкин более, чем кто-либо понимал цену этому, потому что для него "принципиум компарационис" (принцип сравнения) играл большую роль. С кем еще мог он сравнивать в России Петра? Если не с гениальной дипломатией Екатерины II, то с кем еще? В XVIII веке, кроме Екатерины II, не о ком говорить. (Е. В. Тарле, Пушкин как историк.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Principium comparatiōnis

  • 6 οροσαγγαι

        - ῶν οἱ (тж. οἱ εὐεργέται βασιλέος) перс. оросанги, «благодетели царя» (звание особо близких к персидскому царю вельмож Her.)

    Древнегреческо-русский словарь > οροσαγγαι

  • 7 à la bonne heure

    1) loc. adv. уст. своевременно, заблаговременно

    Le cardinal de Retz me fait dire qu'il est arrivé. Arrivez donc tous à la bonne heure. (Mme de Sévigné, Lettres.) — Кардинал де Ретц просил передать, что он уже прибыл. Поэтому приходите все пораньше.

    2) interj в добрый час!, вот и прекрасно!, отлично!; наконец-то!

    ... Anzoleto entendit un éclat de rire mal étouffé... - À la bonne heure, dit-il, ceci est de bonne guerre. C'est la Corilla qui prend le frais avec monsieur le comte. (G. Sand, Consuelo.) —... Анзолето услышал плохо сдерживаемый смех. - Прекрасно, - сказал он. - Так мне и надо! Это Корилла наслаждается вечерней прохладой с их сиятельством графом.

    - Monsieur, dit Julien, il me semble que je ne serai pas longtemps à Paris. - À la bonne heure; mais remarquez qu'il n'y a pas de fortune pour un homme de notre robe que par les grands seigneurs. (Stendhal, Le Rouge et le Noir.) — - Сударь, - сказал Жюльен, - мне думается, что я недолго пробуду в Париже. - В добрый час, но заметьте, что человек нашего звания не может достигнуть положения без покровительства вельмож.

    - Tu as eu souvent besoin des médecins? - Autant dire jamais. - À la bonne heure! (C.-H. Hirsch, Petit-Louis boxeur.) — - Тебе часто приходится обращаться к врачам? - Пожалуй, что никогда. - Тем лучше!

    3) пусть так, все равно, безразлично, куда ни шло

    Ici les objections se raniment. Le phénicien, à merveille! Le levantin, à la bonne heure! Même le patois, passe! Ce sont des langues qui ont appartenu à nations ou à des provinces; mais l'argot! (V. Hugo, Les Misérables.) — Здесь опять посыплются возражения. Финикийский, прекрасно! Левантийский, пусть так! Даже местный диалект - что поделаешь! Это языки или наречия, принадлежавшие народам или отдельным областям. Но арго!

    - à la bonne heure nous a pris la pluie

    Dictionnaire français-russe des idiomes > à la bonne heure

  • 8 battre un ban

    2) (тж. battre le ban) уст. созывать народ барабанным боем; созывать, приглашать

    - En tout cas il s'agit certainement d'une ambassade. Le roi a fait battre le ban de tous les seigneurs étrangers. (A. et S. Golon, Angélique et le Roi.) — - Во всяком случае, речь идет о каком-нибудь посольстве. Король созвал всех иностранных вельмож.

    3) разг. кричать на всех перекрестках, трубить ( о чем-либо)

    Dictionnaire français-russe des idiomes > battre un ban

  • 9 de haute volée

    1) (тж. de la première volée) ирон. высокого полета

    ... le fabricant tenait Regimbart pour un penseur de haute volée... (G. Flaubert, L'Éducation sentimentale.) —... фабрикант считал Режембара мыслителем высокого полета...

    2) высокого уровня, качества, ранга

    On avait l'usage de présenter à Mme Grandet la plupart de personnages un peu marquants qui passaient à Paris. Il ne manquait à sa collection que les artistes tout à fait cotés ou les grands seigneurs tout à fait de la première volée. (Stendhal, Lucien Leuwen.) — Обычно г-же Гранде представляли всех мало-мальски примечательных людей, приезжающих в Париж. В ее коллекции не хватало только самых знаменитых артистов да вельмож самого высокого ранга.

    3) уст. знатного происхождения; высокого положения

    Dictionnaire français-russe des idiomes > de haute volée

  • 10 être au maillot

    быть еще в детском возрасте, быть еще в пеленках

    Dans le dix-huitième siècle, où le journalisme était au maillot, le chantage se faisait au moyen... dont la destruction était achetée par les favorites et les grands seigneurs. (H. de Balzac, Illusions perdues.) — В восемнадцатом веке, когда журналистика была еще в пеленках, шантаж выражался в форме памфлетов, за уничтожение которых брали деньги с фавориток и вельмож.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > être au maillot

  • 11 faire qch à froid

    действовать хладнокровно, бесстрастно

    Il fit donc à froid le grand seigneur du siècle précédent, abandonnant à elle-même une femme de vingt-deux ans, offensée gravement... (H. de Balzac, La Duchesse de Langeais.) — Герцог де Ланже хладнокровно следовал примеру вельмож прошлого века и оставил на произвол судьбы двадцатидвухлетнюю жену, которая была глубоко этим задета.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > faire qch à froid

  • 12 mettre pied à terre

    1) спешиться; высадиться, выйти (из вагона и т.п.), ступить на землю; сойти на берег

    Le détachement se dispersa, et La Noue, accompagné de quelques gentilshommes seulement, mit pied à terre devant l'hôtel de ville au moment où le maire en sortait. (P. Mérimée, Chronique du règne de Charles IX.) — Отряд рассеялся, и Лану в сопровождении лишь нескольких знатных молодых людей спешился перед ратушей как раз в тот момент, когда оттуда выходил мэр.

    Il fit arrêter le chauffeur à cinquante mètres de la maison, mit vivement pied à terre, gagna l'impasse et ouvrit sans bruit la porte. (R. Martin du Gard, Les Thibault.) — Он попросил шофера остановить машину в пятидесяти метрах от дома, быстро вышел из нее, прошел в тупичок и бесшумно открыл дверь.

    On aborda. Tandis qu'Angélique attendait son tour pour mettre pied à terre, l'un des seigneurs posa le pied sur la banquette où elle se trouvait assise et de son haut talon de bois lui écrasa les doigts. (A. et S. Golon, Angélique, Marquise des Anges.) — Причалили к берегу. Пока Анжелика ждала своей очереди сойти на берег, один из вельмож наступил ногой на скамейку, на которой она сидела и своим высоким деревянным каблуком прищемил ей пальцы.

    2) разг. остановиться на время

    Dictionnaire français-russe des idiomes > mettre pied à terre

  • 13 montrer de quelle boutique on est balayeur

    уст.
    показывать, кому служишь, кто твой хозяин

    Parmi eux s'en remarquaient d'autres des plus éveillés de gens principaux de la cour, qui étaient accourus aux nouvelles, et qui montraient bien à leur air de quelle boutique ils étaient balayeurs. (Saint-Simon, La Cour de Louis XIV.) — В толпе дворцовых лакеев шныряли слуги важных вельмож, сбежавшиеся сюда в надежде что-нибудь разузнать, и по одному виду которых легко было угадать, кто их хозяева.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > montrer de quelle boutique on est balayeur

  • 14 service de grand n'est pas héritage

    Dictionnaire français-russe des idiomes > service de grand n'est pas héritage

  • 15 country seat

    маєток (багатого поміщика, що має будинок у місті); заміська резиденція ( вельможі)

    English-Ukrainian dictionary > country seat

  • 16 country seat

    маєток (багатого поміщика, що має будинок у місті); заміська резиденція ( вельможі)

    English-Ukrainian dictionary > country seat

  • 17 dapifer

    n; іст.
    старший слуга в трапезній (у замку короля, великого вельможі)

    English-Ukrainian dictionary > dapifer

  • 18 housecarl

    n; іст.

    English-Ukrainian dictionary > housecarl

  • 19 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 20 Egmont

    «Эгмонт»
    историческая трагедия И. В. Гёте ( 1788), музыку к которой написал Л. ван Бетховен ( 1810); ее герой Эгмонт — один из вельмож Фландрии, участвовавший в борьбе Нидерландов против испанского владычества

    Deutsch-Russisch Wörterbuch der regionalen Studien > Egmont

См. также в других словарях:

  • вельможæ — з.б.п …   Орфографический словарь осетинского языка

  • не щелкают в усы вельмож{;} — Князья наседками не клохчут, Любимцы въявь им не хохочут И сажей не марают рож. Державин. Фелица. См. меж собой перемигнулись …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Не щелкают в усы вельмож; Князья наседками не клохчут, Любимцы въявь им не хохочут И сажей не марают рож — Не щелкаютъ въ усы вельможъ; Князья насѣдками не клохчутъ, Любимцы въявь имъ не хохочутъ И сажей не мараютъ рожъ. Державинъ. Фелица. См. Упал он больно встал здорово …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • вельможа — ВЕЛЬМОЖ|А (79), Ѣ ( Ѧ) с. Знатный человек, приближенный князя или царя: Моудрость съмѣренааго възнесеть главоу ѥго: ||=и посредѣ вельможь посадить ю. (ἐν μέσῳ μεγιστάνων) Изб 1076, 147 147 об.; ˫ако оучитель правыѩ вѣры. вельможамъ твьрдоѥ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Египет Древнего царства (древнее царство) — Период Древнего царства охватывает несколько веков III тысячелетия до н. э. Точные границы этого периода пока установить затруднительно. По Манефону, на Древнее царство приходятся династии от III до VIII. Период Древнего царства показывает, какое …   Всемирная история. Энциклопедия

  • Державин, Гавриил Романович — — знаменитый поэт, государственный человек и общественный деятель второй половины прошлого и первой четверти нынешнего столетия (р. 3 июля 1743, ум. 8 июля 1816). Предок его, татарский мурза Багрим, в ХV столетии, в княжение Василия… …   Большая биографическая энциклопедия

  • ЕГИПЕТ ДРЕВНИЙ — древнейшее гос во в долине р. Нил, его территория простиралась от Средиземного м. на севере до 1 го порога Нила на юге. Территория страны исконно делилась на 2 части: Нижний Е. Дельту Нила и Верхний Е. узкую плодородную долину реки, ограниченную… …   Православная энциклопедия

  • ЛЮДОВИК I БЛАГОЧЕСТИВЫЙ, император Священной Римской империи — Король Аквитании из рода Каролингов, правивший в 781 813 гг. Император «Священной Римской империи в 813 840 гг. Сын Карла I Великого и Гилдегарды. Ж.: 1) Ирменгарда (ум. 11 окт. 818 г.); 2) с 819 г. Юдифь, дочь баварского графа Вельфа (ум. 843… …   Все монархи мира

  • ИЗАБЕЛЛА I, королева Кастилии — Королева Кастилии (Испания), правившая в 1474 1504 гг. Дочь Хуана II и Изабеллы Бежа. Замужем с 1469 г. за королем Арагона Фердинандом II (род. 1452 г., ум. 1516 г.). Род. 1474 г., ум. 26 ноября 1504 г. Изабелла жила вместе с матерью в Альваро,… …   Все монархи мира

  • Державин — Гавриил Романович (1743 1816) крупнейший русский поэт XVIII в. По отцу происходит от татарского мурзы Багрима, выселившегося в XV в. из Большой Орды. Родился в Казани, в семье мелкопоместных дворян. Получил скудное образование (сперва у… …   Литературная энциклопедия

  • Древнего Египта искусство — искусство государства, расположенного в нижнем течении р. Нил (Северо Восточная Африка), где возник один из древнейших очагов цивилизации. В истории древнеегипетского искусства выделяют следующие периоды: Древнее царство (31–22 вв. до н. э.),… …   Художественная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»