-
1 бракувати
discard, condemn -
2 бракувати
I( визнавати незадовільним) to reject ( to condemn) as defective; to discard, to cast outII безос.( не вистачати) to fail, to be short of, to be missing, to lack -
3 бракувати
I безл.недостава́ть, не хвата́тьII( выделять негодное) бракова́ть -
4 бракувати
-
5 бракувати
бракова́ть -
6 бракувати
бракавать -
7 бракувати
yetmemek (не вистачати); brak çıqarmaq (визнавати непридатним) -
8 бракавать
бракувати -
9 бракавать
бракувати -
10 condemn
бракувати, вибраковувати; конфісковувати, відчужувати примусово; накладати арешт; оголошувати наказом; засуджувати, робити догану; визнавати винним; присуджувати ( термін ув'язнення); засуджувати ( на смертну кару); визнавати непридатним до споживання- condemn a license license
- condemn a ship
- condemn a vessel
- condemn of a crime
- condemn the crime
- condemn the use of torture
- condemn to death
- condemn to imprisonment
- condemn to penal servitude -
11 brakować
бракувати, не вистачати -
12 brack
1. n1) дефект2) брак3) бракераж2. vбракувати товари* * *I [brʒk] n; діал.вада; кoм. брак; кoм. бракеражII [brʒk] v -
13 cast
In1) кидок2) кидання; метання3) відстань кидка4) певна кількість; вихід (продукції)5) покидьки, послідки; екскременти; блювотина6) театр. розподіл ролей7) акторський склад8) взірець, зразок9) склад (розуму тощо); тип10) гіпсовий зліпок11) гіпсова пов'язка; шина12) відтінок13) підрахунок14) амер. здогадка, припущення; прогноз15) погляд; вираз очей16) тех. литво; плавка17) місце для вудіння риби18) місце (в екіпажі)19) ризик, ставка, шансIIv (past і p.p. cast)1) кидати; метатиto cast a look (a glance, an eye) — кинути оком, зиркнути
3) виливати, лити (метал)4) ухвалювати вирок5) бракувати (коней тощо)6) заст. обмірковувати7) робити припущення; провіщати9) скинути, народити передчасно (про тварин)10) підраховувати; підсумовувати□ cast about — обмірковувати
□ cast away — а) відкидати; б) викидати
□ cast back — а) відкинути назад; б) спростувати (обвинувачення)
□ cast behind — випередити
□ cast off — а) покидати; б) скидати; в) відмовлятися
□ cast out — викинути, вигнати; примусити піти
□ cast up — а) викидати; б) підраховувати; в) підводити (очі, голову)
◊ to cast a vote — подавати голос (на виборах)
◊ to cast in one's teeth — дорікати, докоряти (комусь)
◊ to cast a slur — кидати тінь (на когось); порочити, ганьбити
◊ to cast beyond the moon — фантазувати
◊ to cast a spell upon smb. — зачарувати когось
* * *I n1) кидок; кидання, метання; закидання ( волосіні); відстань кидка; відстань, пройдена кинутим предметом2) метання ( у грі в кості); кількість викинутих очок3) шанс, ризик5) те, що відкидається, викидається або скидається ( шкіра змії); покидьки6) блювотна маса, блювотина; екскременти7) миcт.,; кiнo розподіл ролей; склад виконавців ( у даній виставі); акторський склад; список діючих осіб, виконавців8) зразок9) підрахунок; обчислення10) aмep. здогад, припущення; пророкування; прогноз12) погляд; вираз очей13) легка косоокість (тж. cast in the eye)14) відтінок16) мeд. гіпсова пов'язка; шина17) тex. лиття, виливок; форма для виливка; плавка ( кількість металу)18) cпeц. місце, придатне для вудіння рибиII v( cast)1) кидати, шпурляти; викидати, закидати; метати; (on, over) розкидати ( насіння); refl кидатися на коліна, до чиїх-небудь ніг2) скидати (тж. cast off)3) звільнити; прогнати; відпустити4) мop. (тж. cast off) віддавати ( швартови); відвалювати6) тex. відливати, литиto cast in cement — бyд. заливати цементом
7) юp. присуджувати до сплати збитків8) обмірковувати, міркувати; робити припущення; пророкуватиto cast its coat — линяти ( про тварин); скидати ( листя)
10) викинути, народити передчасно ( про тварин)12) кидати, відкидати (світло, тінь); to cast light upon smth, проливати світло на що-небудь13) миcт.,; кiнo розподіляти ( ролі); давати роль14) розташовувати ( певним чином), розподіляти ( відповідно до чого-небудь)15) підраховувати, підводити (підсумок; тж. cast up)17) to cast about for smth шукати, вишукувати що-небудь -
14 condemn
v1) гудити; осуджувати2) засуджувати, визнавати винним3) (звич. pass.) бути приреченим4) бракувати, визнавати непридатним5) конфіскувати; накладати арешт (на щось)6) викривати, зраджувати7) наглухо забивати (двері тощо)* * *v1) засуджувати, гудити2) юp. визнати винним; засудити, присудити3) pass прирікати4) бракувати, визнавати непридатним для вживання або використання; конфіскувати як недоброякісне ( харчові продукти)5) конфіскувати, накладати арешт ( на судно); відчужувати ( у примусовому порядку)6) викривати, видавати -
15 lack
1. nlack of balance — а) неврівноваженість; б) спорт. відсутність (відчуття) рівноваги
lack of capacity — відсутність (потрібних) здібностей
lack of judgement — невміння розібратися (оцінити, зрозуміти)
for (by, from, through) lack of smth. — через нестачу чогось, за браком чогось
no lack of smth. — достатня кількість чогось, удосталь чогось
to feel the lack of smth. — відчувати (мати) недостачу чогось, потребувати щось
2. v2) не вистачати, бракувати, бути недостатнім* * *I [lʒk] nнестача, брак; ( повна) відсутністьII [lʒk] v1) зазнавати нестачі, браку ( чого-небудь), потребувати ( чого-небудь), не мати ( чого-небудь)2) pres. p. бракувати, не вистачати, бути недостатнім -
16 want
1. nwant of common sense — відсутність (брак) здорового глузду; легковажність
want of judgement — необачне (необмірковане) рішення
3) звич. pl потреби, бажання4) нужда, бідністьto be reduced to (to fall into) want — зубожіти, дійти до убозтва
want ad — амер., розм. оголошення у відділі попиту і пропозиції (особл. робочої сили)
2. v1) хотіти, бажатиI want you to come — я хочу, щоб ви прийшли
2) не вистачати, бракувати, зазнавати нестачі (чогось)it wants twenty minutes to five — за двадцять (хвилин) до п'ятої (години)
4) бідувати; жити в нужді5) вимагати, викликати; хотіти бачити (когось)want in — розм. хотіти зайти; проситися у приміщення
want out — розм. хотіти вийти
want to make something of it? — розм. ну і що з того?, а тобі яке діло?
* * *[wont]v1) хотіти, бажати; жадати2) відчувати нестачу ( у чомусь); бракувати3) мати потребу, відчувати нестачу, потребу (у чомусь, у комусь)"want help" — мop. потребую допомоги ( сигнал); бідувати; жити в нужді
5) бути потрібним, необхідним -
17 Нехватать
нехватить неставати, нестати, невистачати, невистачити, бракувати, забракнути, забракувати, (гал.) хибувати, хибнути (несов.); срв. Недоставать. [Дві копійки до карбованця нестає (невистачає) (Київщ.). В степовому селі дерев бракує (Кониськ.). Часу все бракує (Кониськ.). Бракувало тільки хати переночувати (Рудан.). Під час баталії забракло набоїв (Н. Громада). Забракувало мені грошей, а нема де роздобути (Липовеч.)]. -тать чего кому - неставати, бракувати чого кому. [Йому бракувало відваги (Грінч.)]. Только этого и -тало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало). -
18 выбраковывать
техн., несов. выбрако́вывать, сов. вы́браковатьвиґанджо́вувати, ви́ґанджувати, вибрако́вувати, ви́бракувати -
19 выбраковывать
техн., несов. выбрако́вывать, сов. вы́браковатьвиґанджо́вувати, ви́ґанджувати, вибрако́вувати, ви́бракувати -
20 discard
відкидати, звільняти; бракувати
См. также в других словарях:
бракувати — I у/є, недок., безос. Не вистачати, не бути. •• Ті/льки цього/ [ще] бракува/ло! уживається, коли сталося (або може статися) що небудь небажане, неприємне. II у/ю, у/єш, недок., перех. Визнавати незадовільним, низькоякісним. || Відкидати,… … Український тлумачний словник
бракувати — 1 дієслово недоконаного виду не вистачати, не бути безос. бракувати 2 дієслово недоконаного виду визнавати незадовільним … Орфографічний словник української мови
перебраковувати — ую, уєш, недок., перебракува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Бракувати (див. бракувати II) все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
бракований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до бракувати II. || у знач. прикм. Недоброякісний, з браком; дефектний … Український тлумачний словник
бракування — я, с. Дія за знач. бракувати II … Український тлумачний словник
вибраковувати — ую, уєш, недок., ви/бракувати, ую, уєш, док., перех. Відбирати, бракуючи, визначаючи як неякісне або таке, що не відповідає стандарту … Український тлумачний словник
вибракуваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ви/бракувати. || ви/бракувано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вибракування — я, с. Дія за знач. ви/бракувати … Український тлумачний словник
набракувати — у/ю, у/єш. Док. до бракувати II. || Визнати незадовільним, низькоякісним багато чого … Український тлумачний словник
нема — нема/є, присудк. сл., з род. в. 1) Бути відсутнім, бракувати, не вистачати, виходити з ужитку. || Бути відсутнім у якомусь місці. || Проходити, минатися. || Не властивий, не притаманний кому , чому небудь, позбавлений чогось. 2) Не існує, не… … Український тлумачний словник
хибувати — I у/ю, у/єш, недок. 1) на що, чим, у чому.Мати хиби (див. хиба 1), 2)), недоліки в чомусь, бути слабким через що небудь. 2) тільки 3 ос., кому що, діал. Боліти. II у/ю, у/єш, недок., хибну/ти, не/, док … Український тлумачний словник