-
21 можно
нрч. можна (ср. ст. можніше), (дозволено) вільно. [Чого-ж це так, що йому можна, а мені - ні? Вільно кожному (Грінч.). Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти (Вовчанщ.). Дома мені все вільно (М. Вовч.)]. -но ли? - чи можна? чи вільно? Если -но, -но будет - як (якщо, коли) можна, можна буде. Как -но больше, быстрее, шире и т. п. - як-найбільше, як-найшвидше, як-найширше и т. п., як(о)-мога більше, швидше, ширше и т. п. Как -но так говорить? - як можна (хіба можна) так казати? Одолжите мне пять рублей. - Как -но! Я сам сижу без денег - позичте мені п'ять карбованців. - Де там! (Де ви бачили? или Що ви кажете!) Я сам сиджу без грошей.* * *предик.мо́жнакак [э́то] \можно, ра́зве \можно — де там, де ви ба́чили, що ви ка́жете, як (хіба́) мо́жна
-
22 clear
1. adj1) ясний, світлий2) чистий, прозорий3) виразний4) дзвінкий, чистий (про звук)5) зрозумілий, ясний; безсумнівний6) логічний; світлий (про розум)7) вільний (від перешкод — of); безперешкодний8) повний, цілий, весь9) абсолютний, цілковитий2. adv1) ясно2) зовсім, цілком, цілковито, абсолютноto get clear away — а) безслідно зникнути; б) вийти сухим з води
3. v1) очищати; розчищати2) очищатися, ставати прозорим (чистим, ясним)3) пояснювати, роз'яснювати, проливати світло4) звільняти; усувати перешкодиclear the way! — звільніть дорогу!, стережися!
5) виправдовувати, очищати від підозр6) подолати перешкоду, взяти (висоту)7) військ. вивозити, евакуювати8) розплутувати (вірьовку тощо)9) розвантажувати11) виконати митні формальності12) одержувати чистий прибуток13) розпродавати14) спорт. відбити (м'яч тощо)15) тел. роз'єднувати (абонентів)□ clear away — прибирати посуд зі столу; розсіюватися (про туман); піти, зникнути
□ clear off — закінчити недороблену роботу; іти геть
□ clear out — відчистити від бруду; залишити без грошей
□ clear up — прояснюватися (про погоду); давати лад (чомусь); з'ясовувати
* * *I a1) ясний, світлий2) чистий, прозорий; дзеркальний ( про поверхню)3) виразний, ясний, чіткий4) дзвінкий, виразний, чистий ( про звук)5) ясний, зрозумілий; який не викликає сумнівів6) світлий, ясний, логічний ( про розум)7) вільний, незайнятий (тж. про лінію); безперешкоднийclear line — зaл. вільний перегін
clear way — мop. фарватер
8) чистий; здоровий9) (of) вільний ( від чого-небудь)10) повний, цілий; весь; чистий ( про дохід)11) абсолютний, повний12) тex. який не зачіпає; який вільно проходить13) гpaм. світлий14) iм. клер, нешифрований текст15)to be in the clear — бути поза підозрами, зняти із себе обвинувачення
II advthe coast is clear — дорога вільна, перешкод немає
1) ясно2) зовсім; цілком; начисто3) (of) осторонь4) cпopт. чистоIII v1) очищати; очищатися, ставати ясним, чистим; робитися прозорим2) пояснити, роз'яснити, пролити світло3) звільняти, очищати, розчищати; прибирати, усувати перешкоди4) виправдувати; очищати від підозр5) взяти, перебороти перешкоду; ледь не зачепити, уникнути6) вiйcьк. вивозити, евакуювати7) розплутувати ( мотузку)9) заплатити борг, розрахуватися; оплатити ( витрати); eк. здійснювати кліринг чеків або векселів; здійснювати розрахунок по векселям або чекам через розрахункову палату10) кoм. очищати (товари, вантаж) від мита; виконувати митні формальності11) кoм. отримувати чистий прибуток12) розпродавати, влаштовувати розпродаж14) cпopт. відбити ( м'яч)15) cпeц. прояснювати, просвітлювати; очищати16) тeл. роз'єднувати ( абонентів)17) aмep. ( with) узгодити ( з ким-небудь)18) розшифровувати, декодувати -
23 clear out
-
24 fund
1. n1) запас; фонд; резерв2) капітал, фондprivate (reserve) fund — приватний (резервний) капітал
3) pl фонди, коштиto be in funds — бути при грошах, мати гроші
4) (the funds) pl державні цінні папери5) невичерпний запас; джерело6) організаціяyellow-dog fund — амер., розм. фонд, призначений для хабарів (для підкупу)
2. v1) консолідувати2) вкладати капітал у цінні папери3) фінансувати4) робити запас* * *I [fend] n1) запас, резерв, фонд; фонд, капітал2) pl фонди, кошти; гроші3) ( the fund s) державні цінні папери ( the public funds)4) невичерпний запас; джерело5) ( Fund) організація, яка розпоряджається яким-небудь фондомII [fend] v1) eк. консолідувати3) фінансувати; субсидіювати4) робити запас -
25 hard up
adj розм.який переживає матеріальні труднощі; який перебуває у скрутному становищі; без грошей; біднийhe is hard up for smth. to say — він не знає, що й сказати
* * *1) який у скрутному становищі; бідний2) ( for) який має ( гостру) потребу; який не має ( чого-небудь)3) мop. на навітряний борт ( про румпель) -
26 hog
1. n1) свиня, кабан2) однорічний кабан; річна дика свиня3) амер. свининаhog and hominy — проста їжа; насущний хліб
4) ягня до першої стрижки5) однолітня свійська тварина (бичок тощо)6) груб. свиня7) тех. викривлення, прогин8) жорстка щітка9) амер. монета в 10 центів10) розм. егоїст; нахаба11) водій, який заважає проїзду іншого транспорту (тж road hog)12) розм. локомотив13) вовна вівці першої стрижки14) буртhog breeding (farming, raising) — свинарство
hog fat — смалець; здір
hog fattening (growing) — відгодівля свиней; вирощування свиней
hog grower — свинар; власник свиноферми
hog products — амер. продукти свинарства; свинокопченина
on the hog — розм. на мілині (без грошей)
to go hog wild — амер. розлютуватися
to go the whole hog — робити ґрунтовно, доводити до кінця (справу)
hog's fennel — бот. смовдь
2. v1) вигинати спину2) згинати (щось)3) вигинатися дугою; згинатися; викривлятися; гнутися; жолобитися4) мор. мати перегин5) коротко підстригати (гриву, вуса)6) поводитися по-свинячому7) розм. пожирати; проковтувати; їсти швидко і неохайно8) розм. захопити, загарбати9) чинити плагіат10) мор. чистити підводну частину на плаву11) с.г. згодовувати свиням12) пасти свиней* * *I n1) свиня; домашня свиня; кабанhog grower — свинар; власник свиноферми
2) вепр, дикий кабан; кабанятина, свинина4) = hog-fleece5) свиня6) тex. скривлення, прогин7) мop. тверда щітка ( для чищення днища)8) cл.; icт. "кабанчик", шилінг; aмep. монета в 10 центів9) егоїст, нахаба; водій, який заважає проїзду іншого транспорту ( road hog)10) aмep.; cл.; зaл. локомотив; мотоцикл (особл. великий); великий автомобільII n; діал. -
27 upper
1. n1) звич. pl передок (носок) черевика2) pl гетри, гамаші3) розм. верхнє місце (у вагоні)4) верхня щелепа; верхній зуб2. adj1) верхній2) вищий (за чином, званням)3) що належить до другої половини (десятиріччя тощо)the upper ten thousand — верхівка суспільства, аристократія
U. House — верхня палата (палата лордів — у Великій Британії; сенат — у США)
upper works — а) надводна частина корабля; б) голова
* * *I n1) pl перед черевика2) pl гетри, гамаші3) верхнє місце ( у вагоні)4) верхня щелепа або верхній зуб5) гір. шпур, що встає6) cл. збуджувальний наркотик, стимулянт••II ato be (down) on one's uppers — ходити в стоптаних черевиках; не мати грешей, бути в скрутному становищі
1) верхнійupper jaw [lip] — верхня щелепа [губа]
upper deck — верхня палуба ( корабля); польотна палуба ( авіаносця)
upper storey — верхній поверх; "макітра", "горище", upper water гiдp. верхній бьєф
upper works — мop. надводна частина ( судна); надбудови; cл. голова, мізки; вуличний, верхній ( про одяг)
2) вищий (по посаді, чину)4) гір. що повстає ( про шпур)••to have /to get/ the upper hand — взяти верх, здолати, виграти
-
28 weather
1. n1) погодаbroken weather — нестійка (мінлива) погода
rough weather — непогода; негода; буря
greasy weather — мор. туманна погода, туман
2) шторм; буря; негодаunder stress of weather — через несприятливу погоду; через шторми
3) мор. навітряний бікto have the weather (of) — мор. іти з навітряного боку; перен. мати перевагу (перед кимсь); обійти, обдурити (когось)
4) нахил площини крила вітрякаApril weather — нестійка (перемінна) погода; мінливий настрій
under the weather — нездоровий, хворий; у біді; без грошей; амер. напідпитку
2. adj1) що стосується погоди2) метеорологічний; синоптичнийweather officer — військ. офіцер метеослужби
3) мор. навітрянийweather deck — мор. верхня відкрита палуба
weather helm — мор. прагнення приводитися до вітру
weather strip — прокладка у вікні (у дверях) (для тепла); буд. наличник, лиштва
3. v1) витримувати, зносити, переносити (тж weather out, weather through)2) мор. проходити на вітрі; обходити з навітряного боку3) піддавати атмосферному впливу4) зазнавати атмосферного впливу5) геол. вивітрювати (ся)* * *I n1) погодаfine [fair, dull, foul] weather — хороша [ясна, похмура, бридка]погода
rough weather — непогода, буря
flying [non-flying] weather — aв. літна [нелітна]погода
greasy weather — мop. туманна погода, туман
2) дощ, гроза, буря, шторм, непогода3) мop. навітряна сторона4) c-г. нахил площини крила вітрякаII a1) cпeц. метеорологічний; синоптичнийweather message /report/ — метеорологічне зведення
weather officer — вiйcьк. офіцер метеослужби
2) мop. навітрянийIII v1) витримати, пережити (weather out, weather through)2) мop. проходити на вітрі ( weather on)3) залишати під відкритим небом; підпадати під атмосферний вплив4) гeoл. вивітрювати; вивітрюватися -
29 L.s.d.
n (скор. від лат. librae, solidi, denarii)1) фунти стерлінгів, шилінги і пенси2) розм. гроші, багатствоto be short of L.s.d. — сидіти без грошей
-
30 aground
-
31 clear out
-
32 stump
I [stemp] n1) пень2) залишок; недогризок ( олівця); недопалок ( сигарети); обрубок ( хвоста); пеньок ( зуба); капустяний качан; мop. уламок щогли; кукса, ампутована кінцівка; cл. корінець квитанційної або чекової книжки; недогарок ( свічки)3) коротун4) дерев'яна нога; нога5) імпровізована трибуна; ( the stump) кампанія ( виборча); агітаційна поїздка по країні ( кандидата в президенти)6) pl коротко обстрижене волосся, "щетина"7) важкий крок8) cл. виклик на змагання ( у чому-небудь важкому або небезпечному)10) колода, вулик11) жив. розтушовка, паличка для тушування12) гipн. ціликII [stemp] v1) заганяти в глухий кут, спантеличувати2) вибивати з гри ( крикет)3) здійснювати поїздки, виступаючи з промовами; агітувати ( під час виборчої кампанії)4) шкутильгати, важко ступати (stump along, stump about); ходити пішки ( to stump it)6) корчувати7) cл. ударитися ногою ( об що-небудь)8) cл. викликати на змагання; підбивати9) жив. розтушовувати10) cл. залишати без грошей -
33 tinhorn
I n; сл.хвалько; галаслива нікчемаII a; сл.нікчемний, але галасливий; претензійний; дутий; низького штибуtinhorn lawyer — адвокат з липовим авторитетом; є лише видимість, що адвокат
-
34 набрасываться
набросатьсяI. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.II. Набрасываться, наброситься -1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].* * *I страд.1) накида́тися2) накида́тися, накреслюватися, -люєтьсяII несов.; сов. - набр`оситься1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)\набрасываться ться на рабо́ту — накидатися, накину́тися на роботу, несов. хапа́тися до робо́ти; допада́тися, допа́стися до робо́ти
3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся\набрасываться ться с упрёками на кого́ — накидатися, наки́нутися (напада́тися, напа́стися, напускатися, напусти́тися) з доко́рами на ко́го; сов. накри́ти мо́крим рядно́м кого́
-
35 обходиться
обойтися1) обходитися, обіходитися, обійтися, перебуватися, перебутися. [Обходимося тим, що маємо. Якось перебудемося без грошей, поки заробимо];2) поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися з ким. Хорошо -ться с кем, с нем - гарно поводитися з ким, з чим, шанувати кого, що. Плохо -ться - негарно поводитися з ким, з чим, не шанувати, кривдити кого, що. Жестоко -ться с кем - збиткуватися з кого, жорстоко поводитися з ким. [Він з неї збиткується, що вона йому не вінчана жінка];3) (стоить) коштувати, вийти, стати в що. Сапоги обошлись мне в пять рублей - чоботи вийшли (стали) мені в п'ять карбованців. Постройка дома обошлась очень дорого - збудувати (поставити) будинок дуже дорого вийшло.* * *несов.; сов. - обойт`ись1) (обращаться с кем-л.) обхо́дитися, обійти́ся, пово́дитися, повести́ся2) (стоить, требовать определённых затрат) обхо́дитися, обійти́ся, несов., сов. ко́штувати и коштува́ти; диал. вихо́дити, ви́йти3) (удовлетворяться, довольствоваться) обхо́дитися, обійти́ся; ( изворачиваться) оберта́тися, оберну́тися4) (о деле, событии - происходить) обходи́тися, обійти́ся; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (несов.: с отрицанием "не") бува́ти5) строит. (несов.) обхо́дитися; обхо́дитися, обмина́тися; обхо́дитися; обганя́тися, випереджа́тися; обду́рюватися -
36 прикидывать
прикидать и прикинуть1) что к чему (прибросать) - прикидати, прикинути, (о мн.) поприкидати що до чого; см. Прибрасывать. [Прикидати землю до огорожі, до стіни, до дерева];2) что кому, к чему (прибавлять) - прикидати, прикинути, докидати, докинути, накидати, накинути що кому, що до чого; срв. Прибавлять. [Довідавшись, що земля подорожчала, прикинули й собі по карбованцю на десятині (Грінч.). Купила в його дві сотні огірків, так він мені десяток докинув без грошей (М. Грінч.). Підкинь дров у піч]. Дёшево даёшь, -кинь хоть рублик - дешево даєш, накинь (прикинь) хоч карбованчика. -кинуть кому ребёнка (подбросить) - підкинути кому дитину;3) кому что (забраковать) - прикидати, прикинути. [Кравчиха погано сукню пошила, так я їй і прикинула. Попрохала мене хустку купити, а тоді й прикинула мені: «не така» каже (М. Грінч.)];4) что (примерять) - прикидати, прикинути, приміряти, примірити що. [А прикинь-но свитину, чи не вузька на тебе];5) что на вес (проверять) - прикидати, прикинути, приважувати, приважити, (на счёт, на меру: проверять, рассчитывать) прикидати, прикинути що. [Прикинув на руку (на око) - ні, не буде трьох хунтів. Приважує на руці, мов силу в йому зна (Квітка). Щось обмірковував, прикидав, обраховував (Коцюб.)]. -кинь на счотах, много ли всего будет - прикинь-лиш на рахівниці, чи багато буде. Прикинутый - прикинутий, докинутий.* * *I несов.; сов. - прикид`ать( прибрасывать) прикида́ти, прики́датиII несов.; сов. - прик`инуть1) ( прибавлять) підкида́ти и підки́дувати, підки́нути, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути2) ( примерять) приміря́ти и примі́рювати, приміря́ти; прикида́ти, прики́нути3) (приблизительно определять; соображать) прикида́ти, прики́нути -
37 просьба
1) прохання (ум. проханнячко), просьба (ум. просьбонька). -ба о помощи - прохання за допомогу (за підмогу), прохання, щоб зара[я]тувати. Обращаться, обратиться к кому с -бою - вдаватися, вдатися до кого з проханням. Я к вам с -бою, у меня к вам -ба - маю до вас прохання, що я вас проситиму. По -бе кого-л, чьей-л. - на прохання кого, чиє, з просьби кого, чиєї. [На моє прохання він написав листа. Як не даси з просьби, даси з принуки (Номис). Ні просьбою, ні грізьбою не скрутив громади (Кониськ.)];2) (письменная, жалоба, иск) прохання, просьба, супліка. [Архирей один заморський такий звичай мав: як без грошей була просьба, то і не приймав (Рудан.)]. Подать -бу кому - подати прохання, просьбу, супліку до кого. [Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа (Свидн.)].* * *1) проха́ння, про́сьба; ( мольба) блага́ння2) см. прошение 2) -
38 пустышка
1) см. Пустельга 3. Человек -шка - пустоб'яха. Похлёбка -шка - нізчимна (гола) юшка. Играть в карты в -шки - грати (в карти) без грошей;2) дурниця; см. Пустяк.* * *1) пусту́шка2) (перен.: о человеке) пуста́ люди́на; шели́хвіст, -хвоста (м.), шели́хвістка (ж.) -
39 Безденежно
беззаплатно, задурно, дарма, без грошей. -
40 draught
[drɑːft] 1. n1) тя́га пові́тря; про́тягto feel the draught перен. — бу́ти в скру́ті ( без грошей)
2) наці́джуванняbeer on draught — пи́во з бо́чки
3) ковто́кto drink at a draught — ви́пити одни́м ду́хом
4) закида́ння не́вода; уло́в5) до́за рідки́х лі́ків6) мор. оса́дка; водотонна́жність ( судна)7) pl ша́шки ( гра)2. v рідк.= draft 2.
См. также в других словарях:
копійка — I к опійка и, ж. Зменш. до копія. II коп ійка и, ж. 1) Розмінна монета України – одна сота гривні, а також Росії та деяких країн СНД – 1/100 рубля. || тільки мн. Про дуже малу, мізерну кількість грошей. •• До [оста/нньої] копі/йки усі гроші, не… … Український тлумачний словник
безоплатний — (за який не слід платити грошей); безплатний (який не потребує оплати, не винагороджується); даровий, дармовий (одержаний без грошей / іншої оплати, незароблений) … Словник синонімів української мови
набір — I наб ір бо/ру, ч. 1) Дія за знач. набирати 5), 7). || Наймані, завербовані для чого небудь люди. 2) Сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле. •• Бюдже/тний набі/р сукупність матеріальних благ та послуг, що набуваються… … Український тлумачний словник
безгрішний — 1 прикметник безвинний безгрішний 2 прикметник без грошей розм … Орфографічний словник української мови
История почты и почтовых марок Польши — Польша … Википедия
Польский злотый — Злотый (рус.) Złoty (польск.) Zloty (англ.) Zloty … Википедия
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
Злотый — Польский злотый Polski złoty 20 злотых Код ISO 4217 PLN Страна … Википедия
Валюта Польши — Польский злотый Polski złoty 20 злотых Код ISO 4217 PLN Страна … Википедия
Монеты Польской Народной Республики — Основная статья: Польский злотый В 1950 году была проведена деноминация старых злотых (курс обмена 100:1), а в 1949 году началась чеканка первых польских послевоенных монет. На аверсе монет помещался номинал, на реверсе герб Польши (орёл без… … Википедия
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия