Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(без+грошей)

  • 81 добыча

    1) добич, здобич (р. -чи), здобича, добуток, узяток (р. -тку), (чем можно поживиться) пожива. [Вовк здобичи шукає. Козацькая здобиченька марне пропадає. Сухе літо, малий узяток бджолі. Злодій шукає грошей, або якої иншої поживи]. Добыча военная - військова здобич, (устар.) луп; (невольники) ясир. За добычей - по здобич, на здобитки, на роздобутки. [Розбійники виїхали на здобитки]. В добычу (на съедение) - на поталу. [Оддати на поталу ворогам. Тіло моє козацьке звірю на поталу не дайте (Дума). Вони не дадуться на поталу]. Взять в добычу - здобути, доскочити. [Вовка живого доскочили (Куліш)]. Взятый как добыча, захваченный в добычу - здобични[і]й. [Ви здобичні гроші пропиваєте! (Куліш)]. Без добычи - (шутл.) нездобихом. [Не пощастило їм: нездобихом вернулися];
    2) (добыток) здобуток, видобуток (р. -тку). [Тепер і під Київом добувають кам'яне вугля, але видобуток невеликий].
    * * *
    1) ( действие) добува́ння, здобува́ння; добува́ння, видобува́ння, ви́добуток, -тку
    2) (добытое, приобретённое; жертва) здо́бич, -і, до́бич, -і, здоби́ча, добу́ток, -тку, узя́ток, -тку; ( пожива) пожи́ва, узя́ток
    3) горн. ви́добуток, добу́ток

    Русско-украинский словарь > добыча

  • 82 долг

    1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;
    2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].
    * * *
    1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності

    пе́рвым до́лгом — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, щонайпе́рше, пе́ршим ді́лом

    2) ( взятое взаймы) борг, -у

    брать, взять в \долг — позича́ти, пози́чити, бра́ти, узя́ти в по́зику (в по́зичку, в борг, на́бір, на́борг)

    Русско-украинский словарь > долг

  • 83 жалко

    1) жаль, жал(ь)ко кому, кого, на кого, на що, за ким, чим, шкода кому, кого-чого. [Жаль тобі його. Мені так жаль, так жаль на ворогів і жаль на подоланих (Л. Укр.). Мені жаль за моїм конем. Як поїдеш з України, комусь буде жалко. Мені жалько стало на бідолашних бабок, жалько стало на їхнє невідоме мені горе (Крим.). Шкода сил, шкода часу. Чого-ж я плачу? Мабуть шкода, що без пригоди, мов негода, минула молодість моя (Шевч.)]. см. II. Жаль;
    2) жалко чего (не хочется давать) - жаль, жал(ь)ко, шкода. [Жаль йому грошей. Тобі жалко (шкода) хліба?];
    3) (жалобно) жалібно, жалісно, жалісливо. [Жалібно плаче];
    4) (с жалким видом) злиденно, нужденно. [І так злиденно іскривився (Котл.). Нужденно дивиться]. Жальче -
    1) жальчіше, жальніше. Сина жаль, а дочки ще жальніше];
    2) жалібніше, жалісніше.
    * * *
    1) нареч. жалюгі́дно; жа́лібно, жа́лісно
    2) в знач. сказ. шко́да и шкода́, жа́лко, жаль
    3) в знач. вводн. сл. шкода́, жа́лко, жаль; ( к сожалению) на жаль

    Русско-украинский словарь > жалко

  • 84 клевать

    Клюнуть клювати, клюнути, дзю[ьо]бати, дзю[ьо]бнути, (сильно) дзю[ьо]бонути. [На маківці сиділа, дрібен мачок дзюбала (Пісня). Клюють очі козацькії, а трупу не хочуть (Шевч.)]; (о рыбе) клювати, клюнути, (брать приманку) заїдати, заїсти червяка, (ловиться) братися, йнятися (несов.) [Сьогодні риба не йметься (Полт.). Клює - а не береться (Київщ.). Риба клювала (Коцюб.) Ще не клювало (безлич.). Коли поплавець дрижить, це риба заїдає червака (Звин.)]. -вать носом (сидя дремать) - куняти, клювати носом, окуні ловити. [Хто слухає, а хто окунів ловить (Квітка)]. Клюнуть носом - (шутливо) окуня впіймати. Денег куры не клюют - грошей без ліку; грошви не впрогорт. Клёванный - кльований, дзю[ьо ]баний. -ться - клюватися, клюнутися, дзю[ьо]батися, дзю[ьо]бнутися; срвн. Ловиться.
    * * *
    несов.; сов. - кл`юнуть
    клюва́ти, клю́нути; клю́кати, клю́кнути; ( о птицах) дзьо́бати и дзьоба́ти, дзьо́бнути, дзю́бати и дзюбати, дзю́бнути

    клева́ть но́сом — перен. куня́ти, клюва́ти но́сом, окуні́в лови́ти

    Русско-украинский словарь > клевать

  • 85 набрасывать

    набросать
    I. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;
    2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -
    1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;
    2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.
    II. Набрасывать, набросить -
    1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];
    2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;
    3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.
    * * *
    I набр`асывать
    несов.; сов. - наброс`ать
    1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати
    2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́ти

    \набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті

    II несов.; сов. - набр`осить
    1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати

    \набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою

    \набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що

    2) см. набрасывать I 2)

    Русско-украинский словарь > набрасывать

  • 86 напоказ

    нрч. на-показ, навказ, (гал.) на позір, (для вида) про людське око. [На вікнах крам порозкладаний на-показ (Київ). На карбованця купить, а жменю грошей витягне на-показ (Богодух.). Мачуха в їх про людське око до їх добра, а без людей сичить, як гадина (Київщ.)]. Это работа -каз - це робота на-показ (про людське око); це неміцна робота.
    * * *
    нареч.
    напока́з; ( для виду) про людське́ (лю́дське) о́ко

    Русско-украинский словарь > напоказ

  • 87 порука

    1) запорука, зарука, порука в чому, чому, чого. [Запорука щасливого життя, доброго розвитку. Де ті сили для боротьби? Де той гарт, що міг-би служити порукою перемоги? (Коцюб.)];
    2) ручання, зарука, порука за кого, за що; (письменная) рукої[є]мство. [Таковий маєть наперед по собі поруку або рукоємство дати (Статут Лит.)];
    3) (лицо, поручитель, -ница) поручник, -ниця, заручник, -ниця, ручитель, -телька, рукоїмця (общ. р.). [Без поручника не дали грошей (Лев.). Рукоїмця, которий ручиться за кого, повинен виплатити за того (Ст. Лат.)]. В -ку - на запоруку, на поруку, на заруку. -ка за меня, нас и т. п. - моя, наша запорука, зарука, порука. Круговая -ка - кругова, гуртова, спільна за(по)рука, порука. Отпустить или взять на -ки - пустити, взяти на поруки. [Пораяв нам удатися до слідчого та випрохати Івана на поруки].
    * * *
    1) ( ручательство) пору́ка
    2) ( залог) запору́ка, зару́ка

    Русско-украинский словарь > порука

  • 88 пропасть

    I.
    I. безодня, прірва, провалля, провалина, круча, (гал.) вертепа; срв. Бездна 1. Быть на краю -сти - стояти над безоднею. И -сти нет на него! - і лихо його не бере! і пропаду на його нема! Тьфу -пасть! - ото лихо!
    II. Пропасть (множество) - безліч, без ліку, сила силенна, (грубо) до сина, до напасти, до ката, до біса, до смутку, до стобіса, до гимона, до змія; срв. Бездна 2. Он издержал -пасть денег - він витратив силу грошей. У него -пасть врагов - у його безліч (сила) ворогів.
    II. см. Пропадать.
    * * *
    I проп`асть II пр`опасть
    1) безо́дня, прі́рва, прова́лля, прова́лина; диал. ві́дхлань, -ні, хлань, -ні; диал. верте́па, зво́рище
    2) ( большое количество) си́ла; ( великое множество) си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної, силе́ча; ( бесчисленное множество) бе́зліч, -чі

    до про́пасти — до ли́ха, до чо́рта, достобі́са, до ка́та

    Русско-украинский словарь > пропасть

  • 89 Беспечатный

    безпечатний, без печатки. [Цей квиток безпечатний - грошей по йому не дадуть].

    Русско-украинский словарь > Беспечатный

  • 90 currency

    n ком. 1. валюта; гроші; 2. грошовий обіг; a валютний
    1. грошова одиниця будь-якої країни; ♦ напр.: українська гривня, американський долар, євро тощо; грошові знаки, що крім монет і банкнот включають чеки (cheque), векселі (bill of exchange), прості векселі (promissory note) тощо; 2. рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу; ♦ здійснюється через готівкові та безготівкові розрахунки
    ═════════■═════════
    accounting currency валюта розрахунку; adjustable currency еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; agreement currency клірингова валюта • міжнародний кліринг; appreciated currency переоцінена валюта • валюта із завищеним курсом • валюта, яка подорожчала; article 8 currency валюта статті 8 • валюта, яка вільно конвертується; automatic currency грошовий обіг • еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; base currency базова валюта • валюта, відносно якої котируються інші валюти; blocked currency блокована валюта; cheap currency валюта з низькою купівельною спроможністю; common currency спільна валюта; continental currency валюта країн континентальної Європи; controlled currency регульована валюта; convertible currency конвертована валюта; counterfeit currency підроблена валюта • фальшиві гроші; credit currency кредитні гроші • валюта кредиту; decimal currency десяткова грошова система; deposit currency гроші банківського обороту • гроші на депозиті • депоновані гроші; depreciated currency знецінена валюта; depreciating currency валюта, яка знецінюється; devalued currency знецінена валюта; domestic currency місцева валюта • валюта даної країни; double currency подвійна валюта; elastic currency еластичний грошовий обіг • обіг, який автоматично пристосовується до потреб торгівлі; emergency currency платіжні кошти, які випускаються під час фінансової кризи; Eurocurrency; falling currency валюта, вартість якої знижується; fiat currencyies валюти, не забезпечені золотом; fiduciary currency гроші, не забезпечені металевим резервом; fluctuating currency валюта, курс якої коливається; forced currency гроші з примусовим курсом; foreign currency іноземна валюта • девізи; fractional currency розмінна монета • дрібні гроші; free currency вільно конвертована валюта; freely convertible currency вільно конвертована валюта; freely floating currency валюта з курсом, який вільно коливається; fully convertible currency вільно конвертована валюта; functional currency функціональна валюта; general asset currency банкноти без спеціального забезпечення; gold currency золота монета; green currency «зелена валюта»; hand-to-hand currency вільна готівка; hard currency тверда валюта; home currency місцева валюта; inconvertible currency валюта, яка не конвертується • неконвертована валюта; international currency міжнародна валюта; irredeemable currency неконвертована валюта; jointly floating currency валюта, курс якої коливається спільно з іншою валютою; key currency ключова валюта; lawful currency законна валюта • законні платіжні кошти; leading currency ключова валюта; local currency місцева валюта • локальна валюта; major currencyies основні валюти; managed currency регульована валюта; metallic currency металеві гроші; mixed currency змішана грошова система; national currency національна валюта; nonconvertible currency неконвертована валюта; overvalued currency валюта із завищеним курсом; paper currency паперові гроші • банкноти • обіг кредитних документів; pegged currency валюта, курс якої прив'язаний до валюти іншої країни; reference currency валюта, на якій базується валютне застереження • валюта, що служить як стандарт; regulated currency регульована валюта; reporting currency валюта звітності • валюта, в якій складається звіт; reserve currency резервна валюта; revalued currency переоцінена валюта; shaky currency нестійка валюта; silver currency срібні гроші; soft currency неконвертована валюта; sound currency тверда валюта; standard currency стандартна валюта; trading currency ключова валюта • оборотна валюта; transaction currency валюта розрахунку • валюта операцій; treasury currency гроші скарбниці; undervalued currency валюта із заниженим курсом; unstable currency нестійка валюта; vehicle currency ключова валюта; wildcat currency банкноти спекулятивних банків
    ═════════□═════════
    conversion of currency конверсія валюти; currency account валютний рахунок; currency adjustment factor (CAF) коефіцієнт вивіреного валютного курсу; currency appreciation подорожчання валюти; currency area валютна зона; currency auction валютний аукціон; currency band межа коливання валютного курсу; currency barrier валютний бар'єр; currency basket валютний кошик; currency broker валютний брокер • валютний маклер; currency circulation грошовий обіг; currency clause валютне застереження; currency clearing валютний кліринг; currency code валютний код; currency compensation валютна компенсація; currency contract валютний контракт; currency convertibility конвертованість валюти; currency council валютна рада; currency dealing валютна операція; currency depreciation здешевлення валюти • знецінення валюти • девальвація валюти; currency devaluation девальвація валюти; currency earnings валютні надходження; currency exchange receipt квитанція обміну валюти; currency exchange regulation контроль обміну валюти; currency hedging страхування валютного курсу • хеджування валюти; currency in circulation паперові гроші й монети в обігу • грошова маса в обігу; currency market валютний ринок; currency movement коливання курсів валюти; currency of an account валюта рахунка; currency of borrowing валюта позики; currency of a contract валюта контракту; currency of credit валюта кредиту; currency of payment валюта платежу; currency option валютний опціон; currency option transaction операція валютного опціону; currency parity валютний паритет; currency pegged to the dollar валюта, курс якої прив'язаний до долара; currency policy валютна політика; currency purchase купівля валюти; currency ration квота обміну валюти; currency realignment вирівнювання валютних курсів; currency reform грошова реформа; currency regime валютна система; currency reserves запаси валюти; currency restriction валютне обмеження; currency risk валютний ризик; currency shortage брак валюти • нестача валюти; currency smuggling контрабандне перевезення валюти; currency speculation валютна спекуляція; currency statistics статистика грошового обігу; currency transaction валютна операція; currency unit валютна одиниця; to back the currency забезпечувати/забезпечити валюту • підтримувати/ підтримати валюту; to compute in currency обраховувати/обрахувати у валюті; to conserve on foreign currency зберігати/зберегти іноземну валюту; to control currency регулювати валюту; to convert currency конвертувати валюту; to debase currency знецінювати/ знецінити валюту; to depreciate currency знецінювати/знецінити валюту; to devaluate currency девальвувати валюту • знецінювати/знецінити валюту; to devalue currency девальвувати валюту • знецінювати/знецінити валюту; to dump currency викидати/викинути валюту на ринок; to exchange currency обмінювати/обміняти валюту; to pay in currency платити/заплатити валютою; to transfer currency переносити/перенести валюту

    The English-Ukrainian Dictionary > currency

  • 91 investment

    фін., бірж. 1. капітальні вкладення; капіталовкладення; вкладання капіталу; вкладення капіталу; інвестування; 2. капіталовкладення; інвестиція; вкладення; 3. n інвестиція; вкладання; вкладення; вклад; a інвестиційний; вкладений; інвестований
    1. вкладення капіталу в купівлю основних засобів (fixed capital assets) виробництва та товарно-матеріальних ресурсів для виготовлення будь-якого товару; 2. вкладення грошових ресурсів (resources) у купівлю власності (property), акцій (share²), облігацій (bond) і т. ін. для одержання прибутку (profit) або грошей у формі дивідендів (dividend) чи відсотків (interest); 3. вкладені гроші або капітал (capital¹)
    ═════════■═════════
    authorized investments дозволені інвестиції; blue-chip investment першорядне капіталовкладення • першорядна інвестиція • високоякісне капіталовкладення • капіталовкладення відомих підприємств; business investment капіталовкладення підприємств; capital investment; cash investment грошове вкладення; construction investments капіталовкладення в будівництво; current investment короткострокова інвестиція • поточна інвестиція; direct cash investment прямі грошові інвестиції; direct foreign investment прямі закордонні інвестиції; equipment investment капіталовкладення в обладнання; equity investments пайові вкладення в акції; financial investment 1. фінансові інвестиції, 2. вкладення в цінні папери; fixed investment довгострокові капіталовкладення; fixed capital investment вкладення в основний капітал; fixed interest investment капіталовкладення із встановленим відсотком • капіталовкладення з незмінним відсотком; fixed yield investment капіталовкладення із встановленим доходом • капіталовкладення з незмінним доходом; foreign investment закордонне капіталовкладення • закордонна інвестиція; government investment урядові капіталовкладення; gross investments валові капіталовкладення; industrial investment промислові інвестиції; initial investment початкові капіталовкладення; inventory investment інвестиції в товарно-матеріальні запаси; joint investment спільні інвестиції; long-term investment довгострокова інвестиція; mutually exclusive investments несумісні інвестиційні проекти; negative investment негативні інвестиції; net investment чиста інвестиція; original investment первісне капіталовкладення; permanent investment довгострокова інвестиція; planned investments планові капіталовкладення; pooled investments об'єднані інвестиції; portfolio investment портфельні інвестиції; private investments приватні інвестиції; profitable investment прибуткова інвестиція; property investment майнові інвестиції; real investment капіталовкладення в реальні основні засоби; secure investment надійне капіталовкладення; short-term investment короткострокова інвестиція; sound investment надійна інвестиція; speculative investment спекулятивна інвестиція; tax-free investments капітальні вкладення, звільнені від податку; trade investment капіталовкладення в торгівлю; trust investment трастова інвестиція; trustee investment інвестиції, які здійснюються довіреною особою; unprofitable investments інвестиції без прибутку
    ═════════□═════════
    disinvestment скорочення капіталовкладення; investment appraisal інвестиційна оцінка; investment bank інвестиційний банк; investment centre інвестиційний центр; investment company інвестиційна компанія; investment incentives стимули для капіталовкладень; investment in real estate інвестиція в нерухомість; investment in securities інвестиція в цінні папери; investment of capital капіталовкладення; investment schedule таблиця інвестицій; investment software програмне забезпечення для інвестицій; return on investment; investment turnover оборот інвестованого капіталу; to attract investments притягувати/притягнути капіталовкладення; to curtail investments зменшувати/зменшити капіталовкладення; to increase investments збільшувати/збільшити капіталовкладення; to promote investments заохочувати/заохотити капіталовкладення; to restrict investments обмежувати/обмежити капіталовкладення
    ═════════◇═════════
    інвестиція < нім. Investition — вкладення капіталу < лат. investio — одягаю (СІС: 279)
    ▹▹ portfolio

    The English-Ukrainian Dictionary > investment

См. также в других словарях:

  • копійка — I к опійка и, ж. Зменш. до копія. II коп ійка и, ж. 1) Розмінна монета України – одна сота гривні, а також Росії та деяких країн СНД – 1/100 рубля. || тільки мн. Про дуже малу, мізерну кількість грошей. •• До [оста/нньої] копі/йки усі гроші, не… …   Український тлумачний словник

  • безоплатний — (за який не слід платити грошей); безплатний (який не потребує оплати, не винагороджується); даровий, дармовий (одержаний без грошей / іншої оплати, незароблений) …   Словник синонімів української мови

  • набір — I наб ір бо/ру, ч. 1) Дія за знач. набирати 5), 7). || Наймані, завербовані для чого небудь люди. 2) Сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле. •• Бюдже/тний набі/р сукупність матеріальних благ та послуг, що набуваються… …   Український тлумачний словник

  • безгрішний — 1 прикметник безвинний безгрішний 2 прикметник без грошей розм …   Орфографічний словник української мови

  • История почты и почтовых марок Польши —  Польша …   Википедия

  • Польский злотый — Злотый  (рус.) Złoty  (польск.) Zloty  (англ.) Zloty   …   Википедия

  • Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т …   Википедия

  • Злотый — Польский злотый Polski złoty 20 злотых Код ISO 4217 PLN Страна …   Википедия

  • Валюта Польши — Польский злотый Polski złoty 20 злотых Код ISO 4217 PLN Страна …   Википедия

  • Монеты Польской Народной Республики — Основная статья: Польский злотый В 1950 году была проведена деноминация старых злотых (курс обмена 100:1), а в 1949 году началась чеканка первых польских послевоенных монет. На аверсе монет помещался номинал, на реверсе герб Польши (орёл без… …   Википедия

  • Поднестровский диалект украинского языка —      Поднестровский диалект на …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»