-
1 костёл
костьол, костел (-лу). [Їх повінчано обох таки в домашньому костьолі (Шевч.)].* * *костьо́л, -у и косте́л, -у -
2 костёр
1) багаття (-ття), (ум. багаттячко), огнище, огнисько, костер (-тра), кострище, (зап.) ватра, (тлеющий) жариво, (дымный) курище [Недалеко від Дністра горить багаття, круг його сидять козаки (М. Загірня). Холодно в курені, то я наклав багаттячка та й гріюся (Звин.). Як розпалю ясну ватру, - видно всім здалека (Л. Укр.). На городі розіклали огнище і всякої страви понаварювали (ЗОЮР). Одно він має право - на кострище (Л. Укр.)]. Разложить, развести -тёр - накласти, розпалити, запалити, розгнітити багаття, огнище;2) (куча дров, хвороста и т. п.) костер (-тра);3) см. Костерь 2.* * *I1) бага́ття, во́гнище, о́гнище; диал. ва́тра2) ( поленница) диал., спец. косте́р3) горн. косте́рII бот.сто́колос, -у -
3 костёльный
костельний. [Костельнії двері (Куліш)].* * *костьо́льний и косте́льний -
4 Костёрный
1) багаттьовий, ватровий;2) см. Костричный. -
5 Костёрчик
багаттячко, (зап.) ватронька, ватерка. -
6 тропікостійкий
техн. тропикосто́йкийУкраїнсько-російський політехнічний словник > тропікостійкий
-
7 тропікостійкість
техн. тропикосто́йкостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > тропікостійкість
-
8 кость
1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).* * *кі́стка, кість, род. п. костідо косте́й [промо́кнуть, измо́кнуть, промёрзнуть] — до кісто́к [промо́кнути, змо́кнути, проме́рзнути], до рубця́ (до ру́бчика, до ни́тки) промо́кнути (змо́кнути)
-
9 нестойкость
техн., физ.несті́йкість, -кості, нетри́вкість, -кості; ( подверженность колебаниям) хи́ткість, -кості, хи́сткість, -кості -
10 неустойчивость
астр., матем., техн., физ.несті́йкість, -кості; ( непостоянство) неста́лість, -лості, нетри́вкість, -кості; ( подверженность колебаниям) хи́ткість, -кості, хи́сткість, -кості- желобковая неустойчивость
- конвективная неустойчивость
- неустойчивость нейтрали
- неустойчивость частоты
- плазменная неустойчивость
- поперечная неустойчивость
- пульсационная неустойчивость
- ротационная неустойчивость
- циклотронная неустойчивость -
11 нестойкость
техн., физ.несті́йкість, -кості, нетри́вкість, -кості; ( подверженность колебаниям) хи́ткість, -кості, хи́сткість, -кості -
12 неустойчивость
астр., матем., техн., физ.несті́йкість, -кості; ( непостоянство) неста́лість, -лості, нетри́вкість, -кості; ( подверженность колебаниям) хи́ткість, -кості, хи́сткість, -кості- желобковая неустойчивость
- конвективная неустойчивость
- неустойчивость нейтрали
- неустойчивость частоты
- плазменная неустойчивость
- поперечная неустойчивость
- пульсационная неустойчивость
- ротационная неустойчивость
- циклотронная неустойчивость -
13 быстрота
матем., физ.шви́дкість, -кості, пру́дкість, -кості, ху́ткість, -кості -
14 жёсткость
тве́рдість, -дості; ( шероховатость) жо́рсткість, -кості; ( о материале) цу́пкість, -кості, шти́вність, -ності; ( шершавость) шо́рсткість, -кості -
15 зыбкость
гидр., техн.хи́ткість, -кості, хи́сткість, -кості, хи́бкість, -кості -
16 быстрота
матем., физ.шви́дкість, -кості, пру́дкість, -кості, ху́ткість, -кості -
17 жёсткость
тве́рдість, -дості; ( шероховатость) жо́рсткість, -кості; ( о материале) цу́пкість, -кості, шти́вність, -ності; ( шершавость) шо́рсткість, -кості -
18 зыбкость
гидр., техн.хи́ткість, -кості, хи́сткість, -кості, хи́бкість, -кості -
19 влагоёмкость
гидр., техн.вологоє́мність, -ності, вільгоє́мність, -ності, вологомі́сткість, -кості, вільгомі́сткість, -кості -
20 влагостойкость
техн.вологості́йкість, -кості, вільгості́йкість, -кості
См. также в других словарях:
костёл — костёл … Русское словесное ударение
костёл — костёл, а … Русский орфографический словарь
костёр — костёр, тр а … Русский орфографический словарь
костёл — костёл … Словарь употребления буквы Ё
костёл — костёл/ … Морфемно-орфографический словарь
костёр — костёр/ … Морфемно-орфографический словарь
костёл — костёл, костёлы, костёла, костёлов, костёлу, костёлам, костёл, костёлы, костёлом, костёлами, костёле, костёлах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
костёр — 1. КОСТЁР, костра; м. 1. Горящая куча дров, хвороста, сучьев и т.п. Зажечь к. Разложить к. Греться у костра. Сжечь на костре кого л. (в средние века в католических странах: подвергнуть такой казни по приговору инквизиции). Взойти на к. (пойти на… … Энциклопедический словарь
костёр — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? костра, чему? костру, (вижу) что? костёр, чем? костром, о чём? о костре; мн. что? костры, (нет) чего? костров, чему? кострам, (вижу) что? костры, чем? кострами, о чём? о кострах Костёр это… … Толковый словарь Дмитриева
Кост — фамилия. Известные носители: Кост, Наполеон Кост, Эмиль См. также полный список существующих статей о личностях с фамилией Кост, а также фамилиями, начинающимися с «Кост ». См. также Коста … Википедия
КОСТЁР — КОСТЁР, тра, муж. Горящие дрова, сучья, хворост, сложенные в кучу. Зажечь или разложить к. Греться у костра. Казнь на костре (в старину: мученическая казнь сожжением). Взойти на к. (о казнимом: принять такую казнь; также перен.: отдать себя на… … Толковый словарь Ожегова