-
1 Заповҍдь
Заповҍдь завҍщанїе, заповҍдь, завҍт -
2 запов.
advmilit. заповедник -
3 Заповҍдаю
Заповҍдаю завҍщеваю -
4 заповедь
заповідь (-ди), (завет) заповіт (-ту), приказання. [Той, що послав мене, отець, дав мені заповідь, що мені казати і що говорити (Єв.). Ні, не зраджу свого бога, не зламаю заповіту (Франко). Прийшов Мойсей з приказаннями (Гн. II)]. Исполнять -ведь, -ди - чинити заповідь (заповіді), справляти заповіти. [Боже милий, вони-ж твою заповідь чинили (Хата). Може я заповіти твої не справляв, як повинен (Франко)].* * *рел., перен.за́повідь, -ді -
5 завет
заповіт, завіт (-ту), заповідання. [Біблія, або книги старого й нового заповіту. Доню, пам'ятаєш ти мій завіт тобі? (М. Вовч.). Заповідання господнє занедбали (Куліш)].* * *запові́т, -у, заві́т, -у -
6 завещательный
заповітний, заповітничий, тестаментовий.* * *заповіда́льний -
7 завещательница
запові́дачка и заповіда́чка -
8 заповедник
-
9 завещаемый
запові́даний; відпи́суваний, відка́зуваний -
10 заповедание
заповіда́ння -
11 заповеданный
запові́даний -
12 заповедность
запові́дність, -ності -
13 заповедный
запові́дний -
14 заповедование
запові́дування -
15 заповедоваться
заповіда́тися -
16 Заповедательный
заповідальний. -
17 замедлители коррозии
-
18 замедлители ржавления
-
19 замедлитель
заповільнювачі, уповільнювач•- замедлитель коррозии в паровой фазе - замедлитель ржавления - замедлитель ржавления в паровой фазе - замедлители коррозии - замедлители ржавления -
20 завещать
1) (имущество) відписувати, відписати, записувати, записати, леґувати, (словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати (майно кому, на що). [Все, що мав, синові одписав. Тяжко занедужав і записав жінці усе своє добро (Ор. Левиц.). Умираючи, все господарство приказала дочці і усе їй добре розказала Квітка). Кому піде наше добро? - На церкву святу леґуй, Василю (Кониськ.)];2) заповідувати и заповідати, заповісти, завітувати. [Таку-ж любов заповідує він і всім землякам своїм (Єфр.). Заповідала дітям, щоб не сварилися і жили чесно. Завітував своїм потомкам зватися Гіреями (Куліш)]. Завещанный - відписаний, відказаний, леґований; заповіданий від кого (кем).* * *несов., сов.1) ( имущество) відпи́сувати, відписа́ти, -пишу́, -пи́шеш и мног. повідпи́сувати, відка́зувати, відказа́ти, -кажу́, -ка́жеш2) ( выражать предсмертную волю) заповіда́ти, заповісти́, -ві́м, -віси́
См. также в других словарях:
заповіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
запов. — запов. заповедник Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
заповіт — у, ч. 1) Офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті. || Передсмертна воля. 2) перен. Настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам. || Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів. 3) … Український тлумачний словник
заповідь — «дати на заповіді»: проголошення в церкві прізвищ тих, що заявили бажання одружитися [VII] … Толковый украинский словарь
заповід — віди, ж. Ол. 1. Оголошення, оповіщення, об ява; провіщення, передвіщення, оповідь. В тоту неділю буде перша заповід. 2. Біблійне повчання морально побутового характеру … Словник лемківскої говірки
заповіт — віту, ч. Пт. Настанова, наказ дані нащадкам або послідовникам. Народ виконав Шевченків заповіт і поховав поета там, де він хотів … Словник лемківскої говірки
заповітрений — Заповітрений: заражений (недугою) заражений хворобою [VI,VII] заражений [23;II,IV,V,IX] неспокійний [XIX] [i]Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX] … Толковый украинский словарь
заповідатися — Заповідатися: передбачатися, обіцяти бути [53] … Толковый украинский словарь
заповідати — заповісти (залишати що н. комусь у спадок), відказувати, відказати; відписувати, відписати, записувати, записати, переписувати, переписати (даючи письмове розпорядження) Пор. залишати I, 2) … Словник синонімів української мови
заповідальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
заповіданий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови