-
1 мята
бот. Mentha L. м'ята, ум. м'ятка. -та водяная (M. aquatica L.) - м'ята водяна, блохівник (-ку). -та дикая - а) (или глухая, конская, M. arvensis L.) м'ята польова, м'ята кучерява, м'ята глуха, м'ята дика, м'ята кінська; б) (или русская, M. viridis L.) м'ята зелена, м'ята квасна. -та курчавая (M. crispa L.) - м'ята кучерява, м'ята городня, м'ята садова, м'ята крута. -та лесная (M. silvestris L.) - м'ята лісова, драголюб (-бу) лісовий. -та перечная (M. piperita L.) - м'ята холодна, м'ята справжня, галущанка. -та пташья (Stellaria media V. M.) - мокрець (-рецю), зірочник (-ку) (середній), канаркова травка. -та сердечная (M. Pulegium L.) - м'ята блошниця, полій (-лію), блохівник (-ку). -та собачья - а) (Ballota nigra L.) м'яточник, собача м'ята, глуха кропива, шандра вонюча, біло[чорно]кудреник (-ку); б) (или кошачья, Glechoma hederacea L.) розхідник (звичайний), котики, кошечник (-ку), кошача м'ята, будра. -та степная (Nepeta Cataria L.) - котяча м'ята, котовик, шанта, глушник (-ку).* * *м'я́та -
2 улежаться
1. сов.оҙаҡ ятыуҙан (баҫылыуҙан, ята-ята) йәпләнеү2. сов.ята-ята бешеү (етеү, өлгөрөү) -
3 пята
Пятка п'ята, п'ятка. [Находилася, аж на п'яти не стану - так болять (Київ. п.)]. Показывать, показать -тки (убежать) - п'ятими кивати, накивати, підошвами кресати. Душа в -тки ушла - душа в п'яти сховалась; злякавсь - аж у п'яти закололо. Быть под -той у кого - бути під п'ятою в кого. От головы до -ток - з голови до ніг. Ходить по -там за кем - ходити слідком, назирці за ким. Гнаться по -там за кем - гнати(ся) слідком за ким, на п'яти кому наступати. Ахиллесова пята - Ахілесова п'ята. С кривыми -тами - кривоп'ятий. Не имеющий пят (безпятый) - безп'ятий. -тка чулка, башмака - п'ятка в панчохи, в черевика;2) (дверей, ворот и т. п.) п'ятка, бігун (-на), вухо; (у косы) п'ятка; (у яйца) гузка; (у веретена) п'ятка, гузка.* * *1) ( пятка) п'ята2) спец. п'ята́, п'я́ткапята́ а́рки — п'ята́ а́рки
-
4 пролежать
сов.1) ( берникадәр вакыт) яту, ятып тору -
5 помниться
пам'ятатися [Добре довго пам'ятається, а зле ще довше]. -ться кому - пам'ятається, в пам'ятку кому, упомку кому; срв. Памятно. [В пам'ятку (упомку) мені, що воно лежало тут]. Не -тся мне это - мені це не в пам'ятку, не впомку.* * *пам'ята́тисямне \помниться — я пам'ята́ю, я прига́дую, мені́ прига́дується
-
6 пятый
п'ятий. [П'ятий поверх (этаж). П'ятий розділ (глава). П'ята класа. П'ята година (час). П'ята частина. Карл П'ятий]. -тое или -того сентября - п'яте вересня. Это было -того апреля - це було п'ятого квітня. Пол, половина -того (часа) - півп'ятої (години). В пол -того - о півп'ятої, в пів на п'яту. Четверть -того - чверть на п'яту. В начале -того - на початку п'ятої. В исходе -того - в кінці (наприкінці) п'ятої, перед п'ятою. -тая часть - п'ятина, п'ята частина. Из -того в десятое - через п'яте на десяте, через десяте п'яте. Две -тых - дві п'ятих. В -тых - вп'яте, поп'яте.* * *п'я́тий -
7 запоминать
запомнить1) (забывать) забувати, забути що;2) (сохранять в памяти) затямлювати, затямити, сов. запам'ятувати и запам'ятати, закмі[е]тити що. [Він одразу все затямив, та й затямлювати власне не було чого (Черкасенко). Школяр добре запам'ятував кожне слово (Основа 1862). Мати вмерла - я ще малесенька була, добре й не запам'ятаю (М. Вовч.). Зима люта, що й найстарші люди такої не затямили (старожилы не запомнят) (Бордуляк). Я й закметив їх зараз, скоро почув, як він читав (Г. Барв.)]. Никто не -мнит такой суровой зимы - ніхто не зазнає (не запам'ятає, не затямить) такої лютої зими, нікому не в помку (не в помки), щоб була така люта зима. -мни это себе - затям собі це, візьми собі в помку, в тямки, запам'ятай це.* * *несов.; сов. - зап`омнить1) ( сохранять в памяти) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; затя́млювати, затя́мити, сов. узя́ти (візьму́, ві́зьмеш) втямки́2) (сов.: помнить - преим. с отрицанием) пам'ята́ти несов.; зазна́ти -
8 милый
прлг.I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.* * *1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний -
9 помнить
пам'ятати, тямити, (с оттенк. припоминать) зазнавати, зазнати (зазнаю), (памятовать) пам'ятувати кого, що, держати в пам'яті, (редко) пам'ятати на кого. [Пам'ятаю нашу хату білу та матусині сльози тихі (М. В.). Я тямлю смерть її (Франко). Я батька й матери не зазнаю (Кв.). Батько й я не зазнаємо тут води (Рудч.)]. -нить о ком, о чём - пам'ятати про (за) кого, про (за) що, (реже) на кого, на що. Не -мня себя - не тямлячи себе, не пам'ятаючи себе, не тямлячись, у нестямі, знестямки з чого, від чого. [Не тямиться з радощів (Л. Укр.)]. Дать -нить себя - датися (нес. даватися) знати; датися у знаки, у тямки кому. [Мабуть добре Московщина в тямки їй далася (Шевч.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.)]. Будешь ты меня -нить - пам'ятатимеш, попам'ятаєш ти мене, (опис.) знатимеш лопатки в горосі. Наказать, побить так, чтоб -нил - дати пам'яткового кому. Помнящий - хто пам'ятає, пам'ятливий. Не -щий родства - безрідник, безбатченко.* * *пам'ята́тине \помнить себя́ от чего́ — не тя́мити себе́ (не тя́митися) від чо́го
-
10 лежать
1. несов.ятыу2. несов.быть больнымсирләп ятыу, сирләү3. несов.находиться где-л., хранитьсяятыу, тороу, булыу4. несов.располагаться тем или иным образомятыу, тороу5. несов.простиратьсяятыу, урынлашыу6. несов.пролегать, проходитьүтеү7. несов.на ком; перен.об обязанностях, заботах и т.д.төшөү, булыу, йөкмәтелеүдуша (сердце) не лежит к кому-чему-л. — күңел тартмай (ятмай)
лежать в основе чего-л. — бер нәмәнең нигеҙендә ятыу
лежать на боку (на печи) — ҡырын ятыу, бот күтәреп ятыу
плохо лежит — күренеп ята, йыйып ҡуйылмаған
-
11 общежитие
1. сятаҡ, ятаҡхана2. собщественный бытбергә йәшәү (тороу), йәмғиәт тормошо, ижтимағи тормош -
12 лежать
несов.1) яту, ятып тору2) яту, авырып яту3) ( находиться в неподвижном положении) яту4) (быть, находиться) булу; ятуключ лежит в кармане — ачкыч кесәдә [ята]
5) ( быть расположенным) урнашу, утыру6) ( иметь направление) бару, карау7) перен. ( на ком) төшү, йөкләнү•- сердце не лежит
- и рядом не лежал
- лежать на боку
- лежать на печи
- лежать пластом
- на лице её лежит печать страдания -
13 улежаться
сов.( уплотниться) озак ятып тыгызлану, ята-ята басылып бетү -
14 явный
-ая; -оеачыктан-ачык, көн кебек ачык, ярылып ята торган -
15 вспоминаться
несов.; сов. - всп`омниться1) зга́дуватися, згада́тися, спомина́тися, спом'яну́тися; спога́дуватися, спогада́тися; прига́дуватися, пригада́тися и мног. поприга́дуватися2) (сов.: опомниться) диал. опам'ята́тися, отя́митися, прийти́ до тя́ми, ого́втатися, спам'ята́тися -
16 опамятоваться
1) опам'ятатися, опам'ятуватися, схаменутися, стямитися. [Опам'ятайся, дочко, що ти кажеш? (Л. Укр.)]. См. Опомниться;2) спам'ятати, з[при]гадати. См. Вспомнить.* * *1) ( прийти в чувство) оприто́мніти, прийти́ до пам'яті, опам'ята́тися2) (опомниться, одуматься) опам'ята́тися, схамену́тися -
17 опоминаться
( редко) оп`омниться1) (после обморока, забытья) прито́мніти, оприто́мніти, отя́млюватися, отя́митися; очу́нювати, очу́няти, несов. очу́нятися, очу́матися, очути́тися и очу́титися, очуті́ти, оча́патися; несов. диал. прийти́ до по́мки2) (одумываться, образумливаться) опам'ято́вуватися, опам'ята́тися и опам'ятува́тися, отя́млюватися, отя́митися, несов. стя́митися, схамену́тися, спам'ята́тися, прийти́ до глу́зду, диал. охану́тися, охамену́тися -
18 попомнить
згадати, спом'янути що; позгадувати, попам'ятати, (усилит.) попозгадувати, попопам'ятати що и про що. [Згадаєте моє слово (Кониськ.). Попопам'ятаєш московський місяць (Номис)]. Я тебе -мню это - я тобі це ще згадаю. -мни моё слово - згадай моє слово.* * *згада́ти, попам'ята́ти -
19 упомнить
запам'ята́ти; ( припомнить) пригада́ти; ( вспомнить) згада́ти, зду́мати, спам'ята́ти -
20 валяться
1. несов.аунау, аунаҡлау2. несов. разг.тик ятыу, бер ни эшләмәү3. несов. разг.лежать в беспорядке – о вещахаунап ятыу, туҙып ятыу4. несов. страд. от валять 1, 3, 4валяться в ногах — аяҡҡа йығылып үтенеү, ялбарыу
на дороге (на улице, на полу) не валяется что — юлда аунап ятмай (бер нәмә лә бушҡа ғына бирелмәй)
См. также в других словарях:
Ята Али — (р. 25.8.1920, Танжер), деятель национально освободительного, рабочего и коммунистического движения Марокко. Закончил филологический факультет Алжирского университета. Преподаватель арабского языка, журналист. Я. ‒ один из основателей (1943)… … Большая советская энциклопедия
Ята Али — (р. 1920), деятель национально освободительного, рабочего и коммунистического движения Марокко. Родился в Танжере в семье служащих. Окончил филологический факультет Алжирского университета. Преподаватель арабского языка, журналист. Один из… … Энциклопедический справочник «Африка»
ята — см. ятка … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Ята — Али (р. 25.8.1920, Танжер), деятель национально освободительного, рабочего и коммунистического движения Марокко. Закончил филологический факультет Алжирского университета. Преподаватель арабского языка, журналист. Я. один из основателей… … Большая советская энциклопедия
ЯТА — Али (р. 25.VIII.1920) деятель рабочего и коммунистич. движения Марокко. Образование получил в мусульм. школах Танжера и Касабланки, затем на филологич. ф те Алжирского ун та. По профессии преподаватель араб. языка. Трудовую деятельность как… … Советская историческая энциклопедия
ята-тора — Я. ЙӨРҮ – Чирләү сәбәпле еш урынга ятып алгалау … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
п'ята — Нижня опорна частина арки чи склепіння або верхній камінь підпори, що несе арку чи склепіння. Мають місце наступні: п ята виносна (випускна) така, що спирається на горизонтальні ряди мурування, стесані краї якої плавно продовжують дугу арки. п… … Архітектура і монументальне мистецтво
п'ята — и/, ж. 1) Задня частина ступні. || Частина панчохи, шкарпетки, взуття, яка закриває цю частину ступні. •• Ахілле/сова п ята/ дошкульне місце, вразливий бік кого , чого небудь. Під п ято/ю бу/ти (сиді/ти, залиша/тися і т. ін.) у кого, чиєю а)… … Український тлумачний словник
п'ята — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири п яти … Орфографічний словник української мови
крута м'ята — ж. Вр. М ята, пахуча трава … Словник лемківскої говірки
чорна м'ята — ти, ж. М ята (Mentha piperita L.) … Словник лемківскої говірки
