Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ЯМИ

  • 1 Ями

    Religion: Camunda, Yami

    Универсальный русско-английский словарь > Ями

  • 2 иметь (располагать) все(ми) возможности(ями) для того, чтобы (...)

    General subject: be best placed (напр., FAO headquarters is best placed to deal with global issues)

    Универсальный русско-английский словарь > иметь (располагать) все(ми) возможности(ями) для того, чтобы (...)

  • 3 штифт, палец, ось (с головкой , буртиком или гладкий) с отверстием (-ями) или канавкой (-ками) для фиксирующих элементов (штифтов , шплинтов , стопор

    Универсальный русско-английский словарь > штифт, палец, ось (с головкой , буртиком или гладкий) с отверстием (-ями) или канавкой (-ками) для фиксирующих элементов (штифтов , шплинтов , стопор

  • 4 аренда транспортного средства с водителем/ями

    n
    econ. contrat de location avec équipage, location avec équipage

    Dictionnaire russe-français universel > аренда транспортного средства с водителем/ями

  • 5 винт с цилиндрической головкой и отверстием(ями) в ней

    Русско-английский словарь по деталям машин > винт с цилиндрической головкой и отверстием(ями) в ней

  • 6 винт с цилиндрической головкой и отверстием(ями) в ней

    Русско-финский словарь по деталям машин > винт с цилиндрической головкой и отверстием(ями) в ней

  • 7 край

    1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];
    2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;
    3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;
    4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].
    * * *
    I сущ.
    1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

    из кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць

    2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на
    II предл. диал.

    \край доро́ги — край доро́ги (шляху)

    Русско-украинский словарь > край

  • 8 партия

    1. (определённое количество каких-л. товаров, предметов и т.п.) η παρ-τίδ/α 2. (одна игра) η παρτίδα, το παιγνίδι 3. (политическая организация) το κόμμα 4 муз. η (μουσική) παρτίδα.

    Русско-греческий словарь научных и технических терминов > партия

  • 9 обольщаться

    обольститься (надеждами, мечтами) манити (вабити) себе надіями, мріями. [Не маніть себе надіями - вони не здійсняться].
    * * *
    несов.; сов. - обольст`иться
    1) спокуша́тися, спокуси́тися, зва́блюватися и ва́битися, зва́битися, зна́джуватися, зна́дитися, баламу́титися, збаламу́титися
    2) строит. (несов.) спокуша́тися, зва́блюватися, ва́битися, зна́джуватися; зводи́тися

    Русско-украинский словарь > обольщаться

  • 10 перебой

    м

    пульс с перебо́ями — düzensiz nabız

    порт рабо́тает без перебо́ев — liman aksamadan işlemekte

    журна́л стал выходи́ть с перебо́ями — dergi teklemeye başladı

    Русско-турецкий словарь > перебой

  • 11 гвоздь

    το καρφ/ί, ο ήλος
    вытаскивать - εξάγω το -, забивать - καρφώνω το -
    затяжной кож. - σύσφιξης
    паркетный - του παρκέ (ξεν.)

    Русско-греческий словарь научных и технических терминов > гвоздь

  • 12 часть

    1. (доля целого) το μέρ/ος, το τμήμα
    разбирать на - и (ξε)χωρίζω σε κομμάτια/τεμάχια
    вступительная - литер. η εισαγωγή, ο πρόλογος
    - обмотки эл. - της περιέλιξης
    проточная - гидротурбины το τμήμα ροής του υδραυλικού στροβίλου/της τουρμπίνας
    - света геогр. η ήπειρος
    - тела анат. - του σώματος
    2. (составной элемент какого-л. механизма, организма и т.п.) το μέρος· ходовая - автомобиля κινητήριο - του αυτοκινήτου 3. (отдел учреждения, отдельная отрасль управления) το τμήμα, ο τομέας 4. (область деятельности, специальность) о τομέας 5. -й речи грам. τα μέρη του λόγου

    Русско-греческий словарь научных и технических терминов > часть

  • 13 облить

    обли́ть
    surverŝi, aspergi;
    \облиться sin surverŝi.
    * * *
    (1 ед. оболью́) сов., вин. п.
    1) bañar vt (con, de), verter (непр.) vt (sobre); duchar vt ( окатить); cubrir (непр.) vt (de, con) (слезами, потом)
    2) ( запачкать) manchar vt (con) (derramando, vertiendo)

    обли́ть стол черни́лами — manchar la mesa con tinta

    3) спец. ( глазурью - посуду) esmaltar vt, vidriar vt
    ••

    обли́ть гря́зью (помо́ями) — ensuciar vt, cubrir de fango (a), vilipendiar vt

    обли́ть холо́дной водо́й — dar (poner) una ducha fría

    обли́ть презре́нием — tratar con (llenar de) desprecio

    * * *
    (1 ед. оболью́) сов., вин. п.
    1) bañar vt (con, de), verter (непр.) vt (sobre); duchar vt ( окатить); cubrir (непр.) vt (de, con) (слезами, потом)
    2) ( запачкать) manchar vt (con) (derramando, vertiendo)

    обли́ть стол черни́лами — manchar la mesa con tinta

    3) спец. ( глазурью - посуду) esmaltar vt, vidriar vt
    ••

    обли́ть гря́зью (помо́ями) — ensuciar vt, cubrir de fango (a), vilipendiar vt

    обли́ть холо́дной водо́й — dar (poner) una ducha fría

    обли́ть презре́нием — tratar con (llenar de) desprecio

    * * *
    v
    1) gener. (чем-л.) (çàïà÷êàáü) manchar (derramando, vertiendo; con), (чем-л.) bañar (con, de), (чем-л.) cubrir (ñëåçàìè, ïîáîì; de, con), (чем-л.) duchar (окатить), (чем-л.) verter (sobre)
    2) special. (чем-л.) (ãëàçóðüó - ïîñóäó) esmaltar, (чем-л.) vidriar

    Diccionario universal ruso-español > облить

  • 14 обои

    обо́||и
    tapeto;
    окле́ить \обоиями tapeti.
    * * *
    мн.
    empapelado m, cortinaje de papel pintado, tapicería f

    окле́ить обо́ями — empapelar vt, tapizar vt

    * * *
    мн.
    empapelado m, cortinaje de papel pintado, tapicería f

    окле́ить обо́ями — empapelar vt, tapizar vt

    * * *
    n
    1) gener. cortinaje de papel pintado, tapicerìa, papel pintado
    2) eng. papel de empapelar, papel empapelado, papeles pintados, revestimiento de paredes, empapelado

    Diccionario universal ruso-español > обои

  • 15 осыпать

    осы́п||ать, \осыпатьа́ть
    прям., перен. ĉirkaŭŝuti, superŝuti, surŝuti;
    \осыпатьаться, \осыпатьа́ться dekrustiĝi (о земле, камнях);
    defali (о листьях);
    senfoliiĝi (о деревьях).
    * * *
    I ос`ыпать
    сов.
    1) cubrir (непр.) vt

    осы́пать муко́й — cubrir de harina, enharinar vt

    осы́пать пу́дрой — empolvar vt

    осы́пать цвета́ми — sembrar de flores

    2) перен., твор. п. colmar vt (de) (ласками, подарками и т.п.); llenar vt (de) (упрёками, бранью и т.п.)

    осы́пать уда́рами — moler a golpes

    осы́пать насме́шками — llenar (colmar) de burlas

    осы́пать поцелу́ями — besucar vt, besuquear vt

    II осып`ать
    несов., вин. п.
    см. осыпать
    * * *
    I ос`ыпать
    сов.
    1) cubrir (непр.) vt

    осы́пать муко́й — cubrir de harina, enharinar vt

    осы́пать пу́дрой — empolvar vt

    осы́пать цвета́ми — sembrar de flores

    2) перен., твор. п. colmar vt (de) (ласками, подарками и т.п.); llenar vt (de) (упрёками, бранью и т.п.)

    осы́пать уда́рами — moler a golpes

    осы́пать насме́шками — llenar (colmar) de burlas

    осы́пать поцелу́ями — besucar vt, besuquear vt

    II осып`ать
    несов., вин. п.
    см. осыпать I
    * * *
    v
    1) gener. cubrir, llenar (оскорблениями, бранью), poner (бранью)
    2) liter. colmar (ласками, подарками и т. п.; de), llenar (упрёками, бранью и т. п.; de), hartar

    Diccionario universal ruso-español > осыпать

  • 16 перебой

    перебо́й
    1. halto (остановка);
    interrompo (перерыв);
    malreguleco (неправильность);
    2. (пульса) intermito.
    * * *
    м.
    1) ( периодическая задержка) interrupción f, suspensión f; detención f ( остановка); fallos m pl, funcionamiento irregular ( срывы)

    перебо́и со снабже́нием — irregularidades en el suministro

    2) ( неравномерность ритма) intercadencia f, intermitencia f; irregularidad f ( нерегулярность)

    пульс с перебо́ями — pulso intercadente

    * * *
    м.
    1) ( периодическая задержка) interrupción f, suspensión f; detención f ( остановка); fallos m pl, funcionamiento irregular ( срывы)

    перебо́и со снабже́нием — irregularidades en el suministro

    2) ( неравномерность ритма) intercadencia f, intermitencia f; irregularidad f ( нерегулярность)

    пульс с перебо́ями — pulso intercadente

    * * *
    n
    1) gener. (неравномерность ритма) intercadencia, (периодическая задержка) interrupciюn, detención (остановка), fallos, funcionamiento irregular (срывы), intermitencia, irregularidad (нерегулярность), suspensión
    2) med. intercadencia, intercadencia (сердца)

    Diccionario universal ruso-español > перебой

  • 17 покрыть

    сов., вин. п.
    1) cubrir (непр.) vt, recubrir (непр.) vt; envolver (непр.) vt ( укутать)

    покры́ть одея́лом, попо́ной — cubrir con manta, con caparazón

    покры́ть стол ска́тертью — poner el mantel en la mesa

    покры́ть го́лову платко́м разг. — cubrirse con (ponerse) un pañuelo

    покры́ть те́нью — envolver en la sombra

    2) (обить; обложить) (re)cubrir (непр.) vt, revestir (непр.) vt

    покры́ть тка́нью — cubrir (forrar) en (con) tela, entelar vt

    покры́ть кры́шей — techar vt

    покры́ть ши́фером — empizarrar vt

    3) ( наложить слой) (re)cubrir (непр.) vt

    покры́ть кра́ской — cubrir con pintura, pintar vt

    покры́ть ла́ком — cubrir con barniz, barnizar vt

    4) ( усеять) cubrir (непр.) vt

    покры́ть росо́й, ка́плями — cubrir de rocío, de gotas

    покры́ть ря́бью — cubrir de rizos, rizar vt

    5) (оплатить, возместить) cubrir (непр.) vt

    покры́ть расхо́ды — cubrir los gastos

    покры́ть долг — pagar la deuda

    6) (скрыть, не выдать) encubrir (непр.) vt, tapar vt

    покры́ть преступле́ние — encubrir el crimen

    7) ( заглушить - о звуках) ahogar vt, tapar vt

    покры́ть го́лосом орке́стр — tapar a la orquesta con la voz

    8) ( преодолеть расстояние) cubrir (непр.) vt, recorrer vt, salvar vt
    9) карт. matar vt, cargar vt
    10) спец. ( оплодотворить - о животных) cubrir (непр.) vt, montar vi
    ••

    покры́ть себя́ сла́вой — cubrirse de gloria

    покры́ть позо́ром, стыдо́м — cubrir de oprobio, de vergüenza

    покры́ть аплодисме́нтами — aplaudir vt, ovacionar vt

    покры́ть поцелу́ями — cubrir de besos

    покры́тый та́йной — (en)cubierto por el misterio

    * * *
    сов., вин. п.
    1) cubrir (непр.) vt, recubrir (непр.) vt; envolver (непр.) vt ( укутать)

    покры́ть одея́лом, попо́ной — cubrir con manta, con caparazón

    покры́ть стол ска́тертью — poner el mantel en la mesa

    покры́ть го́лову платко́м разг. — cubrirse con (ponerse) un pañuelo

    покры́ть те́нью — envolver en la sombra

    2) (обить; обложить) (re)cubrir (непр.) vt, revestir (непр.) vt

    покры́ть тка́нью — cubrir (forrar) en (con) tela, entelar vt

    покры́ть кры́шей — techar vt

    покры́ть ши́фером — empizarrar vt

    3) ( наложить слой) (re)cubrir (непр.) vt

    покры́ть кра́ской — cubrir con pintura, pintar vt

    покры́ть ла́ком — cubrir con barniz, barnizar vt

    4) ( усеять) cubrir (непр.) vt

    покры́ть росо́й, ка́плями — cubrir de rocío, de gotas

    покры́ть ря́бью — cubrir de rizos, rizar vt

    5) (оплатить, возместить) cubrir (непр.) vt

    покры́ть расхо́ды — cubrir los gastos

    покры́ть долг — pagar la deuda

    6) (скрыть, не выдать) encubrir (непр.) vt, tapar vt

    покры́ть преступле́ние — encubrir el crimen

    7) ( заглушить - о звуках) ahogar vt, tapar vt

    покры́ть го́лосом орке́стр — tapar a la orquesta con la voz

    8) ( преодолеть расстояние) cubrir (непр.) vt, recorrer vt, salvar vt
    9) карт. matar vt, cargar vt
    10) спец. ( оплодотворить - о животных) cubrir (непр.) vt, montar vi
    ••

    покры́ть себя́ сла́вой — cubrirse de gloria

    покры́ть позо́ром, стыдо́м — cubrir de oprobio, de vergüenza

    покры́ть аплодисме́нтами — aplaudir vt, ovacionar vt

    покры́ть поцелу́ями — cubrir de besos

    покры́тый та́йной — (en)cubierto por el misterio

    * * *
    v
    1) gener. (заглушить - о звуках) ahogar, (ñêðúáü, ñå âúäàáü) encubrir, cubrir, envolver (укутать), recorrer, recubrir, revestir, salvar, tapar
    2) card.term. cargar, matar
    3) special. (оплодотворить - о животных) cubrir, montar

    Diccionario universal ruso-español > покрыть

  • 18 помои

    помо́и
    postlavaĵo, lavŝaŭmo.
    * * *
    мн.
    lavazas f pl, lavadura f
    ••

    обли́ть помо́ями ( кого-либо) — ensuciar vt, cubrir de fango

    * * *
    мн.
    lavazas f pl, lavadura f
    ••

    обли́ть помо́ями ( кого-либо) — ensuciar vt, cubrir de fango

    * * *
    n
    gener. horrura, lavadura, lavazas, lavaza

    Diccionario universal ruso-español > помои

  • 19 пульс

    пульс
    pulso;
    \пульса́ция pulsado;
    \пульси́ровать pulsi.
    * * *
    м.
    1) pulso m

    ча́стый пульс — pulso serrátil

    пульс хоро́шего наполне́ния — pulso lleno (amplio)

    нитеви́дный пульс — pulso formicante

    неро́вный пульс, пульс с перебо́ями — pulso intermitente

    бие́ние пульса — pulsación f, pulsada f

    уда́ры пульса — pulsaciones f pl

    щу́пать пульс — tomar el pulso

    держа́ть ру́ку на пульсе перен. — estar al corriente (al tanto) de

    2) перен. ritmo m
    * * *
    м.
    1) pulso m

    ча́стый пульс — pulso serrátil

    пульс хоро́шего наполне́ния — pulso lleno (amplio)

    нитеви́дный пульс — pulso formicante

    неро́вный пульс, пульс с перебо́ями — pulso intermitente

    бие́ние пульса — pulsación f, pulsada f

    уда́ры пульса — pulsaciones f pl

    щу́пать пульс — tomar el pulso

    держа́ть ру́ку на пульсе перен. — estar al corriente (al tanto) de

    2) перен. ritmo m
    * * *
    n
    1) liter. ritmo
    2) sports. pulso

    Diccionario universal ruso-español > пульс

  • 20 знакомиться

    1) ( с кем-либо) hacer conocimiento (con)
    2) ( с чем-либо) conocer (непр.) vt; estudiar vt ( изучать); visitar vt ( посещать)

    знако́миться с музе́ями го́рода — visitar los museos de la ciudad

    знако́миться с обы́чаями — familiarizarse con las costumbres

    знако́миться с обстано́вкой — informarse de la situación; ponerse al corriente ( войти в курс дела)

    * * *
    1) ( с кем-либо) hacer conocimiento (con)
    2) ( с чем-либо) conocer (непр.) vt; estudiar vt ( изучать); visitar vt ( посещать)

    знако́миться с музе́ями го́рода — visitar los museos de la ciudad

    знако́миться с обы́чаями — familiarizarse con las costumbres

    знако́миться с обстано́вкой — informarse de la situación; ponerse al corriente ( войти в курс дела)

    Diccionario universal ruso-español > знакомиться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Ями — Ями: Ями  народность Тайваня. Ями в индийской мифологии. Список значений слова или словосочетания со ссылками на соответствующие статьи. Если вы по …   Википедия

  • ЯМИ — Ярославский медицинский институт г. Ярославль, мед., образование и наука Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Ями (народ) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ями. Старое фото ями на берегу острова Ланьюй, по японским официальным публикациям 1931 …   Википедия

  • Ями (мифология) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ями. Ями или Ямини (санскр. यमी, yamini IAST, «ночь») персонаж индийской мифологии, дочь Вивасвата и Саранью, сестра близнец Ямы и бессмертных Ашвинов, по отцу сестра Ману, Тапати и Шани. Ямини… …   Википедия

  • Ями — (санскр. Yamî) в индийской мифологии: 1) богиня реки Ямуны (теперешней Джамны); 2) сестра индийского бога смерти Ямы (см. Йама) …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ЯМИ —         сестра Ямы (параллель в иранской мифологии Йимак, сестра Йимы); в гимне диалоге Ригведы звучат отголоски мифа об инцесте, в к ром оба выступают как прародители человечества. В послеведийской мифологии образ Я. почти исчезает,… …   Словарь индуизма

  • ЯМИ — Ярославский медицинский институт …   Словарь сокращений русского языка

  • Хасан аль-Ями — Общая информация …   Википедия

  • Хисила Ями — हिसिला यमी Псевдонимы: Па …   Википедия

  • Аль-Ями, Хассан — …   Википедия

  • Аль-Ями, Хасан — …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»