Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ХВО

  • 1 ХВО

    1) Engineering: makeup demineralizer
    2) Oil&Gas technology Холодильник воздушного охлаждения (воздушный холодильник)

    Универсальный русско-английский словарь > ХВО

  • 2 хвойный

    хво́йный
    konifera;
    \хвойный лес konifera arbaro.
    * * *
    прил.
    1) ( о деревьях) conífero

    хво́йный лес — bosque de coníferas

    хво́йное де́рево — conífero m

    2) (с хвоей, из хвои и т.п.) de (los) pinos

    хво́йный за́пах — olor a pino

    хво́йный экстра́кт — esencia de pino

    хво́йное мы́ло — jabón de esencia de pino

    хво́йные ва́нны — baños de esencia de pino

    * * *
    прил.
    1) ( о деревьях) conífero

    хво́йный лес — bosque de coníferas

    хво́йное де́рево — conífero m

    2) (с хвоей, из хвои и т.п.) de (los) pinos

    хво́йный за́пах — olor a pino

    хво́йный экстра́кт — esencia de pino

    хво́йное мы́ло — jabón de esencia de pino

    хво́йные ва́нны — baños de esencia de pino

    * * *
    adj
    gener. (î äåðåâüàõ) conìfero, (ñ õâîåì, èç õâîè è á. ï.) de (los) pinos, conifero

    Diccionario universal ruso-español > хвойный

  • 3 хвойный

    хво́йний; шпилькови́й

    хво́йные ва́нны — хво́йні ва́нни

    \хвойный — лес хво́йний (шпилькови́й) ліс, хвойни́к, -у

    Русско-украинский словарь > хвойный

  • 4 хворост

    хво́рост
    branĉaĵo, vergaĵo, branĉlignaĵo.
    * * *
    м. собир.
    1) chámara f, chamarasca f
    2) ( печенье) churros m pl, porras f pl, tacos m pl; pestiños m pl
    * * *
    м. собир.
    1) chámara f, chamarasca f
    2) ( печенье) churros m pl, porras f pl, tacos m pl; pestiños m pl
    * * *
    n
    1) gener. chamada (для растопки), leña muerta (rodada), ramojo, ramujos, ramulla, broza, chamarasca, charamusca, chàmara, enjuto, seroja, serojo
    2) amer. chasca
    3) coll. (ïå÷åñüå) churros, chámara, pestiños, porras, tacos pl

    Diccionario universal ruso-español > хворост

  • 5 хворый

    хво́рый
    разг. malsana.
    * * *
    прил. прост.
    enfermo; enfermizo, enclenque ( болезненный); enfermoso (Лат. Ам.)
    * * *
    adj
    1) gener. guàcharo
    2) simpl. enclenque (болезненный), enfermizo, enfermo, enfermoso

    Diccionario universal ruso-español > хворый

  • 6 хвоя

    хво́я
    koniferpinglo, koniferfolio.
    * * *
    ж.
    1) pinocha f
    2) собир. follaje (ramas) de las coníferas
    * * *
    ж.
    1) pinocha f
    2) собир. follaje (ramas) de las coníferas
    * * *
    n
    1) gener. pinocha

    Diccionario universal ruso-español > хвоя

  • 7 хворый

    хво́рый
    разг. malsana.
    * * *
    разг.
    maladif; souffreteux, valétudinaire

    Diccionario universal ruso-español > хворый

  • 8 почечник

    хво́рий на ни́рки

    Русско-украинский словарь > почечник

  • 9 хвоинка

    хвої́нка; шпи́лька

    Русско-украинский словарь > хвоинка

  • 10 хворый

    хво́рий, слаби́й

    Русско-украинский словарь > хворый

  • 11 хвоя

    хво́я, гли́ця; диал. чати́на ( игла хвойного дерева) шпи́лька

    Русско-украинский словарь > хвоя

  • 12 хвоистый

    Русско-белорусский словарь > хвоистый

  • 13 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 14 хвостик

    м.
    1) уменьш. от хвост 1)
    2) ( собранная прядь волос) ponytail; (короткий, особ. у мужчин) pigtail
    ••

    хво́стик но́ты — note hook / tail / flag

    накры́ться хво́стиком (уйти от ответственности) разг. — ≈ sneak out the back way; leave smb holding the baby

    с хво́стиком разг. — and (a little) more

    ему́ пятьдеся́т лет с хво́стиком — he is on the shady side of fifty

    сто рубле́й с хво́стиком — one hundred roubles odd

    Новый большой русско-английский словарь > хвостик

  • 15 хвойный

    1) ( относящийся к хвое) di rami di conifere
    ••
    * * *
    прил.
    conifero, resinoso

    хво́йный лес — bosco di conifere

    хво́йное дерево — albero resinoso

    хво́йный запах — odore di resina

    хво́йные ванны — bagni d'essenza di pino

    * * *
    adj
    gener. conifero

    Universale dizionario russo-italiano > хвойный

  • 16 хвостик

    м. уменьш.
    codino m, codinzolo m

    мышиный хво́стик — codino m, treccino m, trecciolina

    с хво́стиком — con un po' di più..., e passa

    ему пятьдесят с хво́стиком — ha cinquant'anni passati / suonati

    десять километров с хво́стиком — dieci chilometri buoni

    * * *
    n
    gener. codino

    Universale dizionario russo-italiano > хвостик

  • 17 игла

    Иголка, Иголочка
    1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;
    2) (у животных) голка, колька, колючка;
    3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];
    4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);
    5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.
    * * *
    1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця
    2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка
    3) ( у животных) го́лка, колю́чка
    4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -а

    адмиралте́йская \игла ла́ — адміралте́йський шпиль

    морска́я \игла ла́ — ихт. морська́ го́лка

    Русско-украинский словарь > игла

  • 18 хвойный

    iğneyapraklı
    * * *

    хво́йный лес — iğneyapraklılar ormanı

    хво́йные дере́вья — iğneyapraklı ağaçlar

    2) в соч.

    хво́йный за́пах — çam kokusu

    Русско-турецкий словарь > хвойный

  • 19 числить

    1) ( исчислять) лічи́ти, рахува́ти; диал. чи́слити
    2) (считать, признавать) уважати, рахувати, числити

    \числить больны́м — уважа́ти хво́рим (за хво́рого), рахува́ти хво́рим

    \числить за шта́том — рахува́ти за шта́том

    Русско-украинский словарь > числить

  • 20 хвойный

    coniferous [kəʊ-]

    хво́йный лес — coniferous forest / wood (ср. лес)

    хво́йное де́рево — conifer ['kəʊ-]

    хво́йная древеси́на — softwood

    Новый большой русско-английский словарь > хвойный

Страницы

См. также в других словарях:

  • ХВО — химводоочистка ХВО Харьковский военный округ воен., г. Харьков Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ХВО «Хуй в очко» панк группа …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • хвоїти — хво/ю, хво/їш, недок., перех., заст. Бити лозиною …   Український тлумачний словник

  • хво́я — хвоя, и [не хвоя, и] …   Русское словесное ударение

  • хвоёй — (пр. п. хвоя) …   Словарь употребления буквы Ё

  • хвоїна — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • хво́рый — хворый, хвор, хвора, хворо, хворы …   Русское словесное ударение

  • хво́йный — хвойный; хвойный лес; хвойныепороды (деревьев и кустарников) …   Русское словесное ударение

  • хвоённый — хвоённый, ён, ена, ено, ены …   Русское словесное ударение

  • хво́йник — хвойник …   Русское словесное ударение

  • хво́йные — хвойные, ых …   Русское словесное ударение

  • хво́рост — хворост, а и у …   Русское словесное ударение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»