-
1 рости
-
2 расти
рости́; (возрастать, увеличиваться) зроста́ти; (о растениях и перен.: буйно, пышно) буя́ти; ( воспитываться в холе) плека́тися; ( вырастать) пороста́ти -
3 измеритель
gage, instrument* * *измери́тель м.
meterизмери́тель ви́димости метеор. — visibility meterизмери́тель влагопроница́емости ( бумаги) — water penetration testerизмери́тель воздухопроница́емости ( бумаги) — air permeability testerизмери́тель временны́х интерва́лов — time-interval counterизмери́тель высоты́ (ни́жней грани́цы) облако́в — ceilometerизмери́тель вы́хода ( выходной мощности) — output meterизмери́тель глубины́ отпеча́тка ( твердомера) — imprint depth [indentation depth] indicatorизмери́тель деформа́ции — strain gaugeизмери́тель диа́метра сква́жины — hole calipering [section] gaugeизмери́тель добро́тности — Q-meter, quality-factor meterдо́плеровский измери́тель ( скорости и сноса) ав. — Doppler navigatorизмери́тель ды́рчатости ( бумаги) — hole detectorизмери́тель ё́мкости — capacitance meter, capacitometerизмери́тель жё́сткости — rigidimeterизмери́тель заземле́ния — earth-electrode resistance testerизмери́тель затуха́ния тра́кта — transmission measuring setизмери́тель звуково́го давле́ния — acoustic radiometerизмери́тель зо́льности ( бумаги) — ash meterизмери́тель интенси́вности излуче́ния — radiation rate meterизмери́тель искаже́ний — distortion meterизмери́тель истира́емости — abrasion testerизмери́тель капилля́рной впи́тываемости ( бумаги) — capillarity testerизмери́тель колеба́ний — vibration meterизмери́тель коэффицие́нта детона́ций ак. — wow-and-flutter meterизмери́тель коэффицие́нта мо́щности — power-factor meterизмери́тель коэффицие́нта отраже́ния — reflection [return loss] measuring setизмери́тель коэффицие́нта шумо́в — noise-figure meterизмери́тель лине́йной деформа́ции ( бумаги) — expansion testerизмери́тель магни́тного пото́ка — fluxmeterизмери́тель модуля́ции — modulation meter, modulation monitorизмери́тель мо́щности — power meterизмери́тель мо́щности до́зы радиа́ции — dose-rate meterизмери́тель мо́щности поглоща́ющего ти́па — terminating power meterизмери́тель накло́на бурово́й сква́жины — borehole dipmeterизмери́тель направле́ния ве́тра — wind indicatorизмери́тель напряжё́нности по́ля — field-intensity [field-strength] meterизмери́тель нелине́йных искаже́ний — distortion meter, distortion analyzerизмери́тель неодноро́дности цепи́ — reflection [return loss] measuring setизмери́тель оседа́ния кро́вли горн. — convergence recorderизмери́тель отклоне́ния частоты́ — frequency-deviation meterизмери́тель отрица́тельных ускоре́ний — decelerometerизмери́тель перехо́дных поме́х — cross-talk measuring set, cross-talk meterизмери́тель преломле́ния — refractometerизмери́тель проходя́щей мо́щности — feed-through power meterизмери́тель пыле́ния ( бумаги) — fluff testerизмери́тель радиоакти́вности — radioactivity meterизмери́тель радиопоме́х — radio-noise meterизмери́тель расхо́да (газа, жидкости) — flow (rate) meterизмери́тель расхо́да то́плива — fuel flow meterсамопи́шущий измери́тель у́ровня переда́чи — transmission level recorderизмери́тель си́лы зву́ка — sound level meterизмери́тель си́лы сигна́ла — signal-strength meter, S-meterизмери́тель ско́рости испаре́ния — evaporimeterизмери́тель ско́рости проце́сса — rate meterизмери́тель ско́рости ре́зания — cut meterизмери́тель ско́рости счё́та — count rate meterизмери́тель ско́рости тече́ния — current meterизмери́тель слы́шимости — audibility meterизмери́тель солё́ности морско́й воды́ — salinity meterизмери́тель сопротивле́ния изоля́ции — insulation testerизмери́тель толщины́ строки́ радио — linewidth gaugeизмери́тель угла́ сно́са — drift indicator, drift meterизмери́тель угловы́х ускоре́ний — angular accelerometerизмери́тель укло́на — gradient indicatorизмери́тель у́ровня — level [depth] gaugeизмери́тель у́ровня гро́мкости — volume-unit meterизмери́тель у́ровня жи́дкости — liquidometerизмери́тель у́ровня ма́сла — oil-depth [oilcontent] gaugeизмери́тель ускоре́ния — accelerometerизмери́тель цветово́й температу́ры — colour temperature meterизмери́тель часто́тной характери́стики — frequency-response analyser, frequency-response tracerизмери́тель ширины́ полосы́ прок. — width gaugeизмери́тель ширины́ полосы́, инфракра́сный прок. — infra-red width gaugeизмери́тель ширины́ полосы́, рентге́новский прок. — X-ray width gaugeизмери́тель ширины́ полосы́, электро́нный прок. — electronic width gaugeизмери́тель электри́ческого по́ля ( в атмосфере) — electric field meter* * * -
4 старость
ста́ростьmaljuneco;под \старость dum maljuneco.* * *ж.на ста́рости лет, под ста́рость — en la vejez
дожи́ть до глубо́кой ста́рости — llegar a la ancianidad (a una edad muy avanzada)
* * *ж.на ста́рости лет, под ста́рость — en la vejez
дожи́ть до глубо́кой ста́рости — llegar a la ancianidad (a una edad muy avanzada)
* * *ngener. ancianidad (глубокая), senectud, envejecimiento, vejez -
5 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
6 гиродатчик
* * *гирода́тчик м.
gyro(scopic) sensorгирода́тчик кре́на — roll gyroгирода́тчик курса — heading gyro (transmitter)гирода́тчик ры́скания — yaw gyroгирода́тчик ско́рости кре́на — roll-rate gyroгирода́тчик ско́рости разворо́та — turn-rate gyroгирода́тчик ско́рости ры́скания — yaw-rate gyroгирода́тчик ско́рости тангажа́ — pitch-rate gyroгирода́тчик тангажа́ — pitch gyro -
7 вектор
one-dimensional array, array, ( на комплексной плоскости) phasor, vector* * *ве́ктор м.
vectorно́рма ве́ктора — length [norm] of a vectorпрое́кция [составля́ющая] ве́ктора — vector componentаксиа́льный ве́ктор — axial vector, pseudovectorба́зисный ве́ктор — basis vectorбезвихрево́й ве́ктор — irrotational vectorбесконечноме́рный ве́ктор — vector of infinite number of dimensions, dimensional vectorве́ктор Бю́ргерса — Burgers [slip] vectorвзаи́мные ве́кторы — reciprocal vectorsве́ктор возду́шной ско́рости — heading velocity, air speed [heading] vectorволново́й ве́ктор — wave vectorвраща́ющийся ве́ктор — rotating vectorдвойно́й ве́ктор — divectorедини́чный ве́ктор — unit vectorковариа́нтный ве́ктор — covariant vectorколлинеа́рные ве́кторы — collinear vectorsкомплана́рные ве́кторы — coplanar vectorsконтравариа́нтный ве́ктор — contravariant vectorкоордина́тный ве́ктор — position vectorве́ктор кривизны́ — buckling vectorлине́йно-зави́симые ве́кторы — linear-dependent vectorsлине́йно-незави́симые ве́кторы — linear-independent vectorsмагни́тный ве́ктор — magnetic vectorn-ме́рный ве́ктор — n -dimensional vectorненулево́й ве́ктор — non-vanishing vectorве́ктор норма́ли — normal vectorнулево́й ве́ктор — null vectorобращё́нный ве́ктор — reversed vectorортогона́льные ве́кторы — orthogonal vectorsосево́й ве́ктор — axial vector, pseudovectorве́ктор По́йнтинга — Pounting's [energy-flux] vectorве́ктор положе́ния то́чки — radius vectorполя́рный ве́ктор — polar vectorпростра́нственный ве́ктор — space vectorве́ктор путево́й ско́рости — track velocity, ground-speed [track] vectorра́вные ве́кторы — equipollent vectorsрезульти́рующий ве́ктор — resultant vectorсвобо́дный ве́ктор — free vectorсвя́занный ве́ктор — localized vectorве́ктор сдви́га — Burgers [slip] vectorсимволи́ческий ве́ктор — symbolic vectorве́ктор скольже́ния — Burgers [slip] vectorскользя́щий ве́ктор — non-localized vectorве́ктор ско́рости — velocity vectorсвя́занный ве́ктор — localized vectorсо́бственный ве́ктор — eigenvector, proper [latent] vectorсоленоида́льный ве́ктор — solenoidal vectorсоставля́ющий ве́ктор — component vectorве́ктор состоя́ния — state vectorтангенциа́льный ве́ктор — tangent vectorве́ктор то́ка — current vectorуправля́ющий ве́ктор — control vectorэлектри́ческий ве́ктор — electric vector* * * -
8 произрастать
-изро[а]сти (о зерне) проростати, прорости, кільчитися, накільчитися, (во множ.) попроростати, покільчитися; (расти, вырастать) рости, поростати, зростати, зрости, виростати, вирости, (во множ.) порости, позростати, повиростати. [По ланах поростають, як зелені сади, густі кропиви (Васильч.)]. Пышно -тать - буяти. [Бузина, як ліс, буяє].* * *несов.; сов. - произраст`и1) ( вырастать) вироста́ти, ви́рости2) (несов.: расти где-л.) рости́, зроста́ти -
9 растить
1) рости́ти (рощу́, рости́ш); ( выращивать) виро́щувати, -щую, -щуєш; ( лелея) плека́ти, вико́хувати, -ко́хую, -ко́хуєш\раститьть дете́й — виро́щувати (рости́ти, плека́ти, вико́хувати) діте́й
2) ( проращивать) проро́щувати3) (перен.: наращивать) наро́щувати -
10 Изросток
1) (нарост) наросток (-тка);2) (отросток) парість (-рости), виросток (-тка); (в сырости на зерне) прорість (-рости), рість (р. рости) (Желех.). -
11 указатель
access address, arrow, cursor вчт., designator, finger, (напр. библиографический) selection guide, index, indicator, link, marker, needle, ( прибора) pointer, reference* * *указа́тель м.1. indicator2. вчт. pointerуказа́тель авиагоризо́нта — attitude indicatorуказа́тель (боково́го) скольже́ния ав. — sideslip indicatorуказа́тель вертика́льной ско́рости ( вариометр) — altitude-rate indicatorуказа́тель вертика́льной ско́рости подъё́ма — rate-of-climb indicatorуказа́тель вертика́льной ско́рости сниже́ния — rate-of-descent indicatorуказа́тель включе́ния бли́жнего све́та авто — low-beam indicatorуказа́тель включе́ния да́льнего све́та авто — high-beam indicatorуказа́тель вы́зовов тлф. — call indicatorуказа́тель высоты́ в каби́не — cabine altitude indicatorуказа́тель вы́хода предохрани́теля из стро́я эл [m2]. — blown fuse indicatorуказа́тель геометри́ческой высоты́ ав. — height indicatorуказа́тель глубины́ горн. — depth indicatorуказа́тель давле́ния — pressure gauge, pressure indicatorдистанцио́нный указа́тель — remote indicatorдоро́жный указа́тель — road signвыставля́ть доро́жный указа́тель — post a road sign, mark a roadуказа́тель заглубле́ния с.-х. — depth indicatorуказа́тель ка́чества рабо́чей [то́пливной] сме́си ав. — fuel-mixture indicatorуказа́тель ку́рса ав. — directional [leading] indicatorуказа́тель ку́рса и курсово́го угла́, совмещё́нный ав. — radio magnetic beading indicatorуказа́тель ме́ста ав. — position indicatorуказа́тель ме́ста при штилево́й прокла́дке ав. — air position indicatorуказа́тель направле́ния полё́та относи́тельно радиомаяка́ — to-from indicatorуказа́тель направле́ния поса́дки — landing-direction indicatorуказа́тель отклоне́ния от за́данной ли́ний пути́ ав. — flight-path deviation indicatorуказа́тель перегру́зки — overload indicatorуказа́тель переполне́ния — overflow indicatorуказа́тель поворо́та и скольже́ния ав. — turn-and-slip indicatorуказа́тель поворо́та, светово́й авто — illuminated deflection indicator, illuminated trafficatorуказа́тель положе́ния руле́й ав. — (control) surface (position) indicatorуказа́тель сочлене́ния ( электрического соединения) — engagement indicatorуказа́тель у́ровня за́сыпи ( в доменной печи) — stock(-line) indicatorуказа́тель числа́ М ав. — Mach(-number) indicatorуказа́тель числа́ оборо́тов дви́гателя — engine rpm indicator -
12 старость
ж.на ста́рости лет, под ста́рость — in one's old age
умере́ть в глубо́кой ста́рости — die at a great / ripe age
дожи́ть до глубо́кой ста́рости — live to a venerable age, live to be very old
••ста́рость не ра́дость погов. — getting old is no fun / picnic
-
13 ну
Iмежд. разг.1. (выражает побуждение) кани; ну, давайте читать! канӣ, биёед хонем!2. с род. мест. 2 и 3 л. ед. и мн. (отстань, отстаньте) биё мон(ед), биё бас кун(ед); ну тебя, надоёл! биё мон, безор шудам! // (прочь, долой) дафъ (нест, дур) шавад; ну его! равад!, дафъ шавад!3. чаще с частицами «и», «уж», «ж» выражает удивление, негодование, иронию аҷаб, аҷиб, заб; ну и трус! заб тарсончак будааст!IIчастица1. вопр. чаще в сочет. с частицей «да» (неужели) рост, ростӣ, ба рости; я сегодня уезжаю.- Да ну? ман имрӯз меравам,- Ба рости?2. вопр. в сочет. со сл. «как» разг. (что, если) агар, магар, канӣ; ну, как придет кто-нибудь? агар ягон кас омада монадчӣ?3. усил. ҳа, бале, не; ведь это неправда? - Ну, конечно, неправда! охир ин нодуруст-ку? - Ҳа, албатта, нодуруст!4. разг. (итак, наконец) охир, оқибат, дар охир, пас; ну, я пошел хайр, ман рафтам5. с неопр. ф. гл. несов. вида разг. (начал, стал) сар кард, бардошт; он вошел и ну кричать аз дар надаромада мағал бардошт6. прост. (допустим) хайрдия, хайр; ты сказал ему? - Ну, сказал ту ба вай гуфтӣ? - Хайр, гуфтам ну да 1) (как бы не так) умед накун!; осон не!; 2) (разумеется, конечно) албатта, шаке нест, ба рости; наход; ну и ну! аҷаб!; ни тору ни ну прост. аз ҷояш намеҷунбад; футы, [нуты]! наход!, ина бинед-а! -
14 груз
cargo, commodity ж.-д., consignment, freight, goods, lading, load, mouse, shipment, shipper, weight* * *груз м.1. (предназначенный для перевозки, за исключением людей и животных) мор. cargo; ав., ж.-д. freightбрать груз — take in cargoкрепи́ть груз — lash [bind, brace, fasten] cargo [freight]нача́ть вы́грузку гру́за — break out cargoобраба́тывать гру́зы — handle cargo [freight]производи́ть тра́нспортную обрабо́тку гру́зов — handle cargo [freight]производи́ть шти́вку гру́за — stow cargo [freight]пропуска́ть гру́зы — handle cargo [freight]укла́дывать и крепи́ть груз — stow cargoэкспеди́ровать [отправля́ть, доставля́ть] груз — forward cargo2. ( готовые изделия) goods3. (товары, реализуемые в торговой сети) commodity4. ( весовой признак) weight, loadгруз большо́й ско́рости — express [fast] cargo [freight]габари́тный груз — cargo [freight] within loading gaugeгенера́льный груз — general cargoгруз для обра́тных ре́йсов — backhaul cargo [freight]комме́рческий груз — commercial cargo [freight]конте́йнерный груз — container(ized) cargo [freight]лесно́й груз — timber cargo [freight]груз ма́лой ско́рости — slow cargo [freight]груз ме́стного назначе́ния — local cargo [freight]насыпно́й груз — bulk cargo [freight]груз нава́лом — bulk cargo [freight]объё́мный груз1. measurement cargo2. measurement goodsгруз отве́са — (plumb-)bobотправля́емый груз — outbound [outgoing] cargo [freight]охлаждё́нный груз — refrigerated [frozen] cargoпакетизи́рованный груз — palletized cargo [freight]па́лубный груз — deck cargoгруз пе́рвой о́череди — essential cargo [freight]поваго́нный груз — carloadполе́зный груз1. ( груз с оплаченной перевозкой транспортным средством) payload2. (весь груз, исключая собственный вес транспортного средства) useful load3. (груз, оказывающий влияние напр. на строительную конструкцию) effective loadгруз регуля́тора — governor weightгруз сква́жинного перфора́тора — bull-noseскоропо́ртящийся груз — perishable cargo [freight, goods]сро́чный груз — time cargo [freight], high priority shipmentгруз, сто́йкий к по́рче — nonperishable cargo [freight]* * * -
15 старость
ж1) ihtiyarlık, yaşlılıkон сго́рбился от ста́рости — yaşlılıktan kamburlaşmıştı
в ста́рости — ihtiyarlıkta, ihtiyarlık çağında
ста́рость не ра́дость — погов. ihtiyarlık maskaralıktır
2) (ветхость, изношенность) eskimişlik, köhnemişlik -
16 бояться
боя́ться(кого-л., чего-л.) timi iun, ion;\бояться за кого́-л., за что-л. timi pri iu, pri io.* * *несов.1) temer vi, tener miedoя бою́сь — me da miedo
бою́сь сказа́ть — no me atrevo a decir, tengo miedo decir
2) род. п. (не переносить чего-либо, портиться от чего-либо) temer viбоя́ться сы́рости — ser sensible a la humedad
••волко́в боя́ться - в лес не ходи́ть погов. — quien tema a los lobos, no vaya al monte
* * *несов.1) temer vi, tener miedoя бою́сь — me da miedo
бою́сь сказа́ть — no me atrevo a decir, tengo miedo decir
2) род. п. (не переносить чего-либо, портиться от чего-либо) temer viбоя́ться сы́рости — ser sensible a la humedad
••волко́в боя́ться - в лес не ходи́ть погов. — quien tema a los lobos, no vaya al monte
* * *v1) gener. azorarse, ir con miedo, recatarse, tener miedo, recelar, temer2) mexic. acalambrarse -
17 дожить
дожи́ть(до) ĝisvivi ion.* * *сов.1) vivir vi (hasta); llegar vi (a la edad de; a cualquier estado)дожи́ть до возвраще́ния сы́на — vivir hasta el regreso del hijo
дожи́ть до но́вого урожа́я — vivir hasta recoger la nueva cosecha
дожи́ть до ста́рости — llegar a la vejez
она́ не доживёт до весны́ — no pasará de (no llegará a) la primavera
дожи́ть свой век, свою́ жизнь — acabar sus días, su vida
до чего́ он до́жил! — ¡a dónde ha llegado!, ¡qué triste fin el suyo!
дожи́ть ле́то на да́че — acabar el verano en la casa de campo
3) разг. ( истратить на жизнь) gastar para vivir* * *сов.1) vivir vi (hasta); llegar vi (a la edad de; a cualquier estado)дожи́ть до возвраще́ния сы́на — vivir hasta el regreso del hijo
дожи́ть до но́вого урожа́я — vivir hasta recoger la nueva cosecha
дожи́ть до ста́рости — llegar a la vejez
она́ не доживёт до весны́ — no pasará de (no llegará a) la primavera
дожи́ть свой век, свою́ жизнь — acabar sus días, su vida
до чего́ он до́жил! — ¡a dónde ha llegado!, ¡qué triste fin el suyo!
дожи́ть ле́то на да́че — acabar el verano en la casa de campo
3) разг. ( истратить на жизнь) gastar para vivir* * *v2) colloq. (èñáðàáèáü ñà ¿èçñü) gastar para vivir, acabar (vivendo) (пробыть остаток времени) -
18 достигать
дост||ига́ть, \достигатьи́гнутьсм. дости́чь.* * *несов.alcanzar vt, llegar vi (a); lograr vt ( с усилиями)достига́ть ста́рости — llegar a la vejez
достига́ть успе́ха — obtener éxitos (buenos resultados)
достига́ть соверше́нства — llegar a la perfección
достига́ть свое́й це́ли — alcanzar su objetivo
достига́ть вы́сшей то́чки перен. — llegar al apogeo (al punto culminante)
достига́ть большо́й су́ммы — montar a una suma grande
* * *несов.alcanzar vt, llegar vi (a); lograr vt ( с усилиями)достига́ть ста́рости — llegar a la vejez
достига́ть успе́ха — obtener éxitos (buenos resultados)
достига́ть соверше́нства — llegar a la perfección
достига́ть свое́й це́ли — alcanzar su objetivo
достига́ть вы́сшей то́чки перен. — llegar al apogeo (al punto culminante)
достига́ть большо́й су́ммы — montar a una suma grande
* * *v1) gener. acatar, acertar, llegar (a), lograr (с усилиями; Р.), alcanzar, caber, conseguir, ganar, merecer, pescar (хитростью, уловкой), recabar, reportar, venir (à + inf)2) colloq. guindar, mamar3) law. llegar (соглашения)4) econ. obtener -
19 достигнуть
дост||ига́ть, \достигнутьи́гнутьсм. дости́чь.* * *сов. (род. п.)alcanzar vt, llegar vi (a); lograr vt ( с усилиями)дости́гнуть ста́рости — llegar a la vejez
дости́гнуть успе́ха — obtener éxitos (buenos resultados)
дости́гнуть соверше́нства — llegar a la perfección
дости́гнуть свое́й це́ли — alcanzar su objetivo
дости́гнуть вы́сшей то́чки перен. — llegar al apogeo (al punto culminante)
дости́гнуть большо́й су́ммы — montar a una suma grande
* * *сов. (род. п.)alcanzar vt, llegar vi (a); lograr vt ( с усилиями)дости́гнуть ста́рости — llegar a la vejez
дости́гнуть успе́ха — obtener éxitos (buenos resultados)
дости́гнуть соверше́нства — llegar a la perfección
дости́гнуть свое́й це́ли — alcanzar su objetivo
дости́гнуть вы́сшей то́чки перен. — llegar al apogeo (al punto culminante)
дости́гнуть большо́й су́ммы — montar a una suma grande
* * *vgener. alcanzar, (уровня) ha alcanzado -
20 лимит
лими́тlimito;\лимити́ровать limit(ig)i.* * *м.límite mлими́т ско́рости — límite de velocidad
лими́т на электроэне́ргию — norma límite de la energía eléctrica
лими́т на ры́бную ло́влю — el cupo de pesca
* * *м.límite mлими́т ско́рости — límite de velocidad
лими́т на электроэне́ргию — norma límite de la energía eléctrica
лими́т на ры́бную ло́влю — el cupo de pesca
* * *ngener. lìmite
См. также в других словарях:
РОСТИ — РОСТИ, рост, ростовщик и пр. см. расти. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
рости — [рости/] роусту/, те/ш, теимо/, теите/; мин. р іс, росла/; нак. ти/, роус т і/т … Орфоепічний словник української мови
рости — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
РОСТИ — Российская организация по содействию торговле и инвестициям российская часть РЯОСТИ организация, РФ Источник: http://www.tip ro rj.economy.gov.ru/wps/portal/!ut/p/.cmd/cs/.ce/7 0 A/.s/7 0 3KK/ th/J 0 CH/ s.7 0 A/7 0 LL/ me/7 0 LH/ s.7 0 A/7 0 3KK … Словарь сокращений и аббревиатур
рости — роснеш, не, неме, нете, нут, мин. ч. ріс, Пр. Рости, виростати; ставати більшим на зріст, довшим, вищим … Словник лемківскої говірки
рости — ту/, те/ш; мин. ч. ріс, росла/, росло/; недок. 1) Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися внаслідок життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.). || Ставати старшим, дорослішим, розвиватися (про дитя). || яким. Стаючи… … Український тлумачний словник
рости — I 1) (про людину, тварину, рослину збільшуватися у висліді життєвого процесу; вищати, довшати тощо), виростати, вирости, зростати, зрости, підростати, підрости, підійматися, підніматися, підійнятися, піднятися, підвищуватися, підвищитися,… … Словник синонімів української мови
Не рости траве — осле осени; Не цвести цветам Зимой по снегу — Не рости травѣ Послѣ осени; Не цвѣсти цвѣтамъ Зимой по снѣгу. Кольцовъ. Пѣсня. Ср. Не ростутъ зимой цвѣты; Я красавица, а ты? (Царь дѣвица.) Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. Ср. Не рости, Не цвѣсти Кустику сухому. Н. С. Цыгановъ. Русск.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Влияние аэрации и перемешивания на рости развитие аэробных термофильных бактерий — Одним из важнейших факторов, определяющих рост и развитие термофильных микроорганизмов, является скорость поступления кислорода и его концентрация в культуральной среде. Степень ограничения роста аэробных организмов при недостатке… … Биологическая энциклопедия
росохато рости — Пт. Рости, розділяючись на дві частини, у формі вилки … Словник лемківскої говірки
вско/рости — вско/рости (вскоре) … Правописание трудных наречий