-
1 курчаҥге
курчаҥгедиал.Курчаҥге чер чесотка.
Имньылан курчаҥге пижын. К лошади пристала чесотка.
2. бран. дрянной, паршивый (о человеке)Эй, курчаҥге, кӧлан тый тугай кӱлат! Эй, паршивец, кому ты такой нужен!
-
2 курчонок
курча́, -ча́ти -
3 курёнок
курча (-чати), куря (-ряти).* * *диал.курча́, -ча́ти -
4 цыплёнок
курча́, -ча́ти; диал. куря́, -ря́ти; уменьш.-ласк. курча́тко -
5 курчатовий
-
6 курчавый
курча́выйkrispa.* * *прил.1) ( о волосах) rizado, rizoso, crespo2) ( о человеке) ensortijado, crespo* * *прил.1) ( о волосах) rizado, rizoso, crespo2) ( о человеке) ensortijado, crespo* * *adj1) gener. (î âîëîñàõ) rizado, (î ÷åëîâåêå) ensortijado, crespo, rizoso, ulótrico2) Hondur. musuco3) Salvad. mozuco -
7 цыплятина
курча́тина -
8 цыплячий
курча́чий -
9 Курчёнок
курча (-чати), (реже) куря (-ряти), ум.-ласк. курчатко, курчаточко. [З курчатами квочка кублилася (Н.-Лев.)]. -
10 Куря
курча (-чати), (реже) куря (-ряти). -
11 волос
во́лосharo;\волоса́тый harhava;vila (косматый);\волосо́к 1. hareto;2. (в лампочке) filamento, spiraleto;♦ на \волосо́к от сме́рти je sojlo (или je rando) de la morto;держа́ться на \волоске́ pendi sur hareto.* * *м.cabello mво́лосы — cabellos m pl; pelo m ( на теле человека и у животных)
ко́нский во́лос — crin f
расти́тельный во́лос — crin vegetal
вью́щиеся во́лосы — cabellos rizados
седы́е во́лосы — cabellos blancos (canosos), canas f pl
курча́вые во́лосы — cabello crespo
с дли́нными во́лоса́ми — de cabello largo; crinado (poét.)
с распу́щенными во́лоса́ми — desgreñado, en cabellos
расчёсывать во́лосы — crinar vt
пригла́живать во́лосы — hacer el pelo
распусти́ть во́лосы — soltarse el pelo
••во́лосы стано́вятся ды́бом — los cabellos (pelos) se ponen de punta, el pelo se eriza
э́то притя́нуто за́ во́лосы — esto está traído por los pelos
рвать на себе́ во́лосы — tirarse de los pelos
ни на́ во́лос разг. — ni un pelo
Во́лосы Верони́ки астр. — Cabellera de Berenice
* * *м.cabello mво́лосы — cabellos m pl; pelo m ( на теле человека и у животных)
ко́нский во́лос — crin f
расти́тельный во́лос — crin vegetal
вью́щиеся во́лосы — cabellos rizados
седы́е во́лосы — cabellos blancos (canosos), canas f pl
курча́вые во́лосы — cabello crespo
с дли́нными во́лоса́ми — de cabello largo; crinado (poét.)
с распу́щенными во́лоса́ми — desgreñado, en cabellos
расчёсывать во́лосы — crinar vt
пригла́живать во́лосы — hacer el pelo
распусти́ть во́лосы — soltarse el pelo
••во́лосы стано́вятся ды́бом — los cabellos (pelos) se ponen de punta, el pelo se eriza
э́то притя́нуто за́ во́лосы — esto está traído por los pelos
рвать на себе́ во́лосы — tirarse de los pelos
ни на́ во́лос разг. — ni un pelo
Во́лосы Верони́ки астр. — Cabellera de Berenice
* * *n1) gener. peloterìa (для набивки), cabello, pelo, pelote (для набивки)2) Chil. trape (бортовой) -
12 наклёвываться
наклеваться1) (стр. з.) - а) см. Надклёвываться (под Надклёвывать); б) накльовуватися, бути накльовуваним, накльованим, понакльовуваним и т. п.; в) карбуватися, накарбовуватися, бути карбованим, накарбовуваним, на[по]карбованим. Срв. Наклёвывать;2) (досыта, сов.) наклюватися, надзьо[ю]батися, (о мног.) понакльовуватися, понадзьо[ю]буватися. [Він пшениці наклюється, водиці нап'ється (Чуб. V)].II. Наклёвываться, наклюнуться -1) (о птенце в яйце) на(д)кльовуватися, на(д)клюнутися, (о мног.) пона(д)кльовуватися. [Коли наклюнулося, то й вилупиться (Номис). Курча надкльовується з яйця (Сл. Ум.). Яйця всі вже понакльовувалися (Богодух.)];2) (о рыбе) заїдати, заїсти, накльовуватися, наклюнутися. [Коли поплавець дрижить, це значиться, що риба заїдає; а як заїсть, то поплавець упірне в воду (Звин.)];3) (перен.) накльовуватися, наклюнутися, закльовуватися, заклюнутися; (случаться) траплятися, трапитися. [Піду, може де робота яка наклюнеться (М. Грінч.). Це питання поки-що тільки закльовується (Рада)]. Ему -ется хорошее место - йому накльовується (трапляється) гарна посада.* * *I несов.; сов - наклев`аться( наедаться) накльо́вуватися, наклюва́тися; надзьо́буватися, надзьо́батися, надзю́буватися, надзю́батисяII несов.; сов. - накл`юнуться1) накльо́вуватися, наклю́нутисяцыплёнок уже \наклёвываться клёвывается — курча вже накльо́вується
2) (подвёртываться, намечаться) трапля́тися, тра́питися; підвертатися, підверну́тися, накльо́вуватися, наклю́нутися3) страд. несов. накльо́вуватися, надзьо́буватися, надзю́буватися -
13 цыплёночек
уменьш.-ласк.курча́тко, курча́точко -
14 защипывать
защипать, защипнуть1) (соединять щипком) защипувати, защипнути що. [Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки (Основа)];2) кого - защипувати, защипати кого, (за волосы, перья) заскубувати, (сов.) заскубати, заскубти кого. [Гуси заскубли курча (Сл. Ум.)];3) починати, почати щипати. Мороз -вает - мороз щипає, кусає. Защипанный, Защипнутый - защипнутий; защипаний, заскубаний.* * *I несов.; сов. - защип`атьзащи́пувати, защипа́тиII несов.; сов. - защипн`утьзащи́пувати, защипну́ти -
15 молодой
1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].* * *1) прил. молоди́й\молодой челове́к — а) (о юноше, холостом мужчине) па́рубок, -бка, юна́к, -а, молоди́й чолові́к, коза́к, -а, молоде́ць, -дця́; молоди́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґеня; б) (обращение к юноше - зват.) па́рубче, юна́че, хло́пче, молоди́й чолові́че, коза́че, моло́дче
2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го -
16 обжаривать
обжарить1) (пожарить хоророшо снаружи) обсмажувати, обсмажити що (курча, рибу);2) (изжарить) засмажувати, засмажити, пекти, спекти; (на жару) пряжити, упряжити, пекти, спекти (напр., картоплю, горох). Срв. Изжарить;3) (о солнце) пекти, обпікати, об[по]пекти, смалити, об[по]смалити, жарити, об[на]жарити кого, що. Обжаренный - обсмажений, засмажений, с[об]печений, обсмалений и т. д.* * *несов.; сов. - обж`аритьобжа́рювати, обжа́рити, обсма́жувати, обсма́жити -
17 объедать
объесть1) об'їдати, об'їсти. [Доки ти, дармоїде, нас об'їдатимеш?];2) об'їдати, об'їсти, оббирати, обібрати. [Гусінь листя на капусті об'їла. Сидить хлопець коло столу, курча оббирає]. Объеденный - об'їдений, об'їджений, обібраний.* * *несов.; сов. - объ`есть1) об'їда́ти, об'ї́сти, -ї́м, -їси́ и пооб'їда́ти2) (разъедать поверхность чего-л.) роз'їда́ти, роз'ї́сти и пороз'їда́ти -
18 опалять
опаливать, опалить обсмалювати, смалити, обсмалити (о мног. посмалити, пообсмалювати), за[при,під]смалювати, -лити, о(б)палювати, обпалити, запалити, спалити, припалювати, припалити. [Соловейкові крильця посмалила. Сонце припалило поле. Сльози котяться по паленому обличчю]. -лять, -лить слишком сильно - пересмалювати, -лити. Окончить -лять - досмалити. -лить перья и пух - забужувати. [Я вже курча забужувала]. Человек, опаливающий что-либо и в частн. режущий и -ющий свиней - смалій (-ія). Срв. Обжигать. Опаленный - о(б)смалений, обпалений, запалений, спечений. [Махнув осмаленим крилом. Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло (Коцюб.)].* * *см. опаливать -
19 пискать
пискнуть пискати, писнути, (тонк. голоском) пікати, пікнути. [Мовчи, ані писни. Курча в яйці піка].* * *пища́ти -
20 пыл
1) полум'я, поломінь (-мени);2) запал, пал (-лу), жага, розпал (-лу), завзяття; (горячность) ярість (-ости). [В запалі налетів на Марса, як на мале курча шулік (Котляр.). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Грінч.). Який гарячий пал, що й перешкод не зна, як душу він мені збентежує до дна (Самійл.). Говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням (Неч.-Лев.). Що щастям, покоєм здавалось, те попелу тепла верства; під нею жаги і любови не згасла ще іскра жива (Франко)]. Пыл молодости - молодечий (юнацький) запал, молоде (юнацьке) завзяття. Пыл юношеской любви - запал (пал, жага) молодечого (юнацького) кохання. В -лу сражения, борьбы - у запалі, у розпалі бою, боротьби. [В запалі, в кривавім бою не розібрали, чи то церква, чи просто будинок - і спалили (Тобіл.)]. В -лу гнева - в розпалі гніву. [Така прикра мова тільки в розпалі гніву мовиться (Єфр.)]. С -лом - з запалом, з завзяттям, запопадливо. Умерить свой пыл - осістися, розхолодитися. [Осядьтеся, не гарячіться так (Борзенщ.)].* * *1) ( сильный жар) диал. жар, -у; ( пламя) по́лум'я2) ( сильное внутреннее возбуждение) за́пал, -у, ро́зпал, -у; (рвение, усердие) завзя́ття
- 1
- 2
См. также в других словарях:
КУРЧА — (перс.). Отряд конницы в Персии. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
курча — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
Курча-Гомпа — или Карша Гомапаили Курша Гомпа Падум, Занскар, Курча Гомпа … Википедия
курча́веть — курчаветь, ею, еешь (виться мелкими кудрями) … Русское словесное ударение
курча́вить — курчавить, влю, вишь (делать курчавыми волосы) … Русское словесное ударение
курча́виться — курчавиться, ится (завиваться) … Русское словесное ударение
КУРЧА-БАШИ — (перс.). Начальник курчи. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
Курча — Место для собраний мужчин в квартале (1) (махла, жамят) лакского селения. (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь
курча — а/ти, с. 1) Пташа курки. || Страва з м яса такого пташати. 2) перен., розм. Наївне дівча. 3) тільки мн., розм. Дрібненькі тріщинки на обвітреній шкірі ніг, рук і обличчя … Український тлумачний словник
курча — чати, с. Ол. Курятко мале пташа курки … Словник лемківскої говірки
курча́вить — влю, вишь; несов., перех. Делать курчавыми, вьющимися (волосы). Раевский с выражением нетерпения, привычным жестом наперед курчавя свои черные волосы на висках, поглядывал то на Кутузова, то на входную дверь. Л. Толстой, Война и мир … Малый академический словарь