Курча

1. чесотка (коваште чер)

Смотри также:

лӱгыштыш, удыртыш

2. бран. дрянной, паршивый (о человеке)

курча (-чати), куря (-ряти).

* * *

* * *

курча́вый

krispa.

* * *

1) ( о волосах) rizado, rizoso, crespo

2) ( о человеке) ensortijado, crespo

* * *

1) ( о волосах) rizado, rizoso, crespo

2) ( о человеке) ensortijado, crespo

* * *

1) gener. (î âîëîñàõ) rizado, (î ÷åëîâåêå) ensortijado, crespo, rizoso, ulótrico

2) Hondur. musuco

3) Salvad. mozuco

курча (-чати), (реже) куря (-ряти), ум.-ласк. курчатко, курчаточко. [З курчатами квочка кублилася (Н.-Лев.)].

курча (-чати), (реже) куря (-ряти).

во́лос

haro;

\волоса́тый harhava;

vila (косматый);

\волосо́к 1. hareto;

2. (в лампочке) filamento, spiraleto;

♦ на \волосо́к от сме́рти je sojlo (или je rando) de la morto;

держа́ться на \волоске́ pendi sur hareto.

* * *

••

* * *

••

* * *

1) gener. peloterìa (для набивки), cabello, pelo, pelote (для набивки)

2) Chil. trape (бортовой)

наклеваться

1) (стр. з.) - а) см. Надклёвываться (под Надклёвывать); б) накльовуватися, бути накльовуваним, накльованим, понакльовуваним и т. п.; в) карбуватися, накарбовуватися, бути карбованим, накарбовуваним, на[по]карбованим. Срв. Наклёвывать;

2) (досыта, сов.) наклюватися, надзьо[ю]батися, (о мног.) понакльовуватися, понадзьо[ю]буватися. [Він пшениці наклюється, водиці нап'ється (Чуб. V)].

II. Наклёвываться, наклюнуться -

1) (о птенце в яйце) на(д)кльовуватися, на(д)клюнутися, (о мног.) пона(д)кльовуватися. [Коли наклюнулося, то й вилупиться (Номис). Курча надкльовується з яйця (Сл. Ум.). Яйця всі вже понакльовувалися (Богодух.)];

2) (о рыбе) заїдати, заїсти, накльовуватися, наклюнутися. [Коли поплавець дрижить, це значиться, що риба заїдає; а як заїсть, то поплавець упірне в воду (Звин.)];

3) (перен.) накльовуватися, наклюнутися, закльовуватися, заклюнутися; (случаться) траплятися, трапитися. [Піду, може де робота яка наклюнеться (М. Грінч.). Це питання поки-що тільки закльовується (Рада)]. Ему -ется хорошее место - йому накльовується (трапляється) гарна посада.

* * *

1) накльо́вуватися, наклю́нутися

2) (подвёртываться, намечаться) трапля́тися, тра́питися; підвертатися, підверну́тися, накльо́вуватися, наклю́нутися

3) страд. несов. накльо́вуватися, надзьо́буватися, надзю́буватися

защипать, защипнуть

1) (соединять щипком) защипувати, защипнути що. [Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки (Основа)];

2) кого - защипувати, защипати кого, (за волосы, перья) заскубувати, (сов.) заскубати, заскубти кого. [Гуси заскубли курча (Сл. Ум.)];

3) починати, почати щипати. Мороз -вает - мороз щипає, кусає. Защипанный, Защипнутый - защипнутий; защипаний, заскубаний.

* * *

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

обжарить

1) (пожарить хоророшо снаружи) обсмажувати, обсмажити що (курча, рибу);

2) (изжарить) засмажувати, засмажити, пекти, спекти; (на жару) пряжити, упряжити, пекти, спекти (напр., картоплю, горох). Срв. Изжарить;

3) (о солнце) пекти, обпікати, об[по]пекти, смалити, об[по]смалити, жарити, об[на]жарити кого, що. Обжаренный - обсмажений, засмажений, с[об]печений, обсмалений и т. д.

* * *

несов.; сов. - обж`арить

объесть

1) об'їдати, об'їсти. [Доки ти, дармоїде, нас об'їдатимеш?];

2) об'їдати, об'їсти, оббирати, обібрати. [Гусінь листя на капусті об'їла. Сидить хлопець коло столу, курча оббирає]. Объеденный - об'їдений, об'їджений, обібраний.

* * *

несов.; сов. - объ`есть

1) об'їда́ти, об'ї́сти, -ї́м, -їси́ и пооб'їда́ти

2) (разъедать поверхность чего-л.) роз'їда́ти, роз'ї́сти и пороз'їда́ти

опаливать, опалить обсмалювати, смалити, обсмалити (о мног. посмалити, пообсмалювати), за[при,під]смалювати, -лити, о(б)палювати, обпалити, запалити, спалити, припалювати, припалити. [Соловейкові крильця посмалила. Сонце припалило поле. Сльози котяться по паленому обличчю]. -лять, -лить слишком сильно - пересмалювати, -лити. Окончить -лять - досмалити. -лить перья и пух - забужувати. [Я вже курча забужувала]. Человек, опаливающий что-либо и в частн. режущий и -ющий свиней - смалій (-ія). Срв. Обжигать. Опаленный - о(б)смалений, обпалений, запалений, спечений. [Махнув осмаленим крилом. Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло (Коцюб.)].

* * *

см. опаливать

пискнуть пискати, писнути, (тонк. голоском) пікати, пікнути. [Мовчи, ані писни. Курча в яйці піка].

* * *

1) полум'я, поломінь (-мени);

2) запал, пал (-лу), жага, розпал (-лу), завзяття; (горячность) ярість (-ости). [В запалі налетів на Марса, як на мале курча шулік (Котляр.). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Грінч.). Який гарячий пал, що й перешкод не зна, як душу він мені збентежує до дна (Самійл.). Говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням (Неч.-Лев.). Що щастям, покоєм здавалось, те попелу тепла верства; під нею жаги і любови не згасла ще іскра жива (Франко)]. Пыл молодости - молодечий (юнацький) запал, молоде (юнацьке) завзяття. Пыл юношеской любви - запал (пал, жага) молодечого (юнацького) кохання. В -лу сражения, борьбы - у запалі, у розпалі бою, боротьби. [В запалі, в кривавім бою не розібрали, чи то церква, чи просто будинок - і спалили (Тобіл.)]. В -лу гнева - в розпалі гніву. [Така прикра мова тільки в розпалі гніву мовиться (Єфр.)]. С -лом - з запалом, з завзяттям, запопадливо. Умерить свой пыл - осістися, розхолодитися. [Осядьтеся, не гарячіться так (Борзенщ.)].

* * *

1) ( сильный жар) диал. жар, -у; ( пламя) по́лум'я

2) ( сильное внутреннее возбуждение) за́пал, -у, ро́зпал, -у; (рвение, усердие) завзя́ття