-
121 тенденция развития
ngener. tendance -
122 тенденция управляемых колёс к расхождению
Dictionnaire russe-français universel > тенденция управляемых колёс к расхождению
-
123 устойчивая тенденция
adjgener. tendance de fondDictionnaire russe-français universel > устойчивая тенденция
-
124 фракция
ж. полит.fraction fпарла́ментская фра́кция — groupe m parlementaire
* * *n1) gener. (фракционирование (деление) одной акции на несколько частей меньшей номинальной стоимости без изменения акционе division d'actions (например, вместо одной акции в 500 долларов выпускаются пять акций в 100 долларов), faction (в организации), fraction (парламентская; партийная)2) eng. soutirage4) politics. tendance -
125 направление
1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.* * *1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку\направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння
\направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к
3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)
4) ( о документе) напра́влення -
126 забота
care, concern* * ** * *care, concern, anxiety, worry, trouble* * *anxietyattentionbotherbotherationbotheringcareconcerndiscomposingdisturbingheedregardsolicitudetendancetendancesthoughttroubletroublingunsettlingworry -
127 обслуживание
service; facilities мн.; maintenance, servicing тех.; operation; tending (машин и т.п.)* * ** * *service; facilities maintenance* * *attendancecateringserviceservicingservingtendancewaiting -
128 попечение
См. также в других словарях:
tendance — [ tɑ̃dɑ̃s ] n. f. • XIIIe « inclination amoureuse »; rare av. 1734; de 1. tendre 1 ♦ Phys. Vx Attraction des corps. 2 ♦ (répandu XIXe ) Cour. Ce qui porte qqn à agir, à se comporter de telle ou telle façon. ⇒ disposition, inclination, penchant,… … Encyclopédie Universelle
Tendance — es el nombre de un programa de radio de Los 40 Principales presentado y dirigido por Ricky García emitido en dos épocas, con dos nombres distintos: Tendance El Sonido de la Fiesta entre 1997 y 1998 y Tendance La Onda Digital entre 1999 y 2000. El … Wikipedia Español
Tendance — Tend ance, n. [See {Tend} to attend, and cf. {Attendance}.] 1. The act of attending or waiting; attendance. [Archaic] Spenser. [1913 Webster] The breath Of her sweet tendance hovering over him. Tennyson. [1913 Webster] 2. Persons in attendance;… … The Collaborative International Dictionary of English
tendance — [ten′dəns] n. 1. a tending, attention, or care 2. Obs. attendants collectively … English World dictionary
tendance — (tan dan s ) s. f. 1° Terme didactique. L action, la force par laquelle un corps est porté à se mouvoir. • Si la lune perdait toute l impulsion, toute la tendance qu elle a pour aller d occident en orient en ligne droite, FONT. Newton..… … Dictionnaire de la Langue Française d'Émile Littré
Tendance — Das Magazin TenDance wurde 1992 von Daniel Stolze (alias DJ Abyss) in Frankfurt (Oder) gegründet und ist ein werbefinanziertes, kostenloses Musikmagazin. Neben dem Groove und dem Raveline galt TenDance als wichtigstes deutsches Magazin für… … Deutsch Wikipedia
Tendance — Cette page d’homonymie répertorie les différents sujets et articles partageant un même nom. Une tendance est tendance (mathématiques): une notion statistique et mathématique, correspondant à l orientation constatée pour une série de données sur… … Wikipédia en Français
TenDance — Das Magazin TenDance wurde 1992 von Daniel Stolze (alias DJ Abyss) in Frankfurt (Oder) gegründet und ist ein werbefinanziertes, kostenloses Musikmagazin. Neben dem Groove und dem Raveline galt TenDance als wichtigstes deutsches Magazin für… … Deutsch Wikipedia
TENDANCE — n. f. Action, force par laquelle un corps tend à se mouvoir d’un côté. La tendance des corps vers le centre de la terre. Il s’emploie aussi figurément et signifie Inclination, penchant. L’homme a une tendance naturelle à l’égoïsme. Procès de… … Dictionnaire de l'Academie Francaise, 8eme edition (1935)
Tendance — Infobox Album Name = Tendance Type = Studio Artist = Amanda Lear Released = 2003 Recorded = 2001 2002 Genre = Pop, Disco, Euro Disco. Length = Label = Sony Music / Le Marais Prod., Germany 50997 510499 2 0 Producer = FX Costello Laurent Wolf… … Wikipedia
TENDANCE — s. f. T. de Statique et de Dynamique. L action, la force par laquelle un corps tend à se mouvoir vers un côté, ou à pousser un autre corps qui l en empêche. La tendance des corps vers un centre. Il signifie quelquefois, La simple direction du… … Dictionnaire de l'Academie Francaise, 7eme edition (1835)
