-
1 находить
находить Iнесов1. βρίσκω, εὐρίσκω:\находить деньги на дороге βρίσκω λεφτά στό δρόμο· \находить правильное решение βρίσκω σωστή λύση· \находить оправда́ние βρίσκω δικαιολογία· \находить поддержку (утешение) в чем-л. βρίσκω ὑποστήριξη (παρηγοριά) σέ κάτι· \находить применение ἐφαρμόζομαι, χρησιμεύω· \находить удовольствие в беседе с кем-л. νοιώθω εὐχαρίστηση κουβεντιάζοντας μέ κάποιον2. (приходить к выводу) θεωρώ, κρίνω, βρίσκω:\находить, что собеседник прав θεωρώ πώς ὁ συνομιλητής μου ἔχει δίκηο· врач находит, что больной в тяжелом состоянии ὁ γιατρός κρίνει πώς ἡ κατάσταση τοῦ ἀρρωστου εἶναι σοβαρή· \находить кого-л. красивым βρίσκω ὀμορφο (κάποιον)· ◊ не \находить себе места δέν βρίσκω ἡσυχία, δέν μπορώ νά ἡσυχάσω.находить IIнесов1. (наталкиваться) προσκρούω, συναντώ, τρακάρω:\находить на мель προσαράζω στά ρηχά·2. (надвинувшись, закрывать \находить о туче, облаке) σκεπάζω·3. перен (овладевать, охватывать):на меня находит грусть μέ πιάνει στενοχώρια· что это на тебя иахо́дит? τί σέ πιάνει;·4. (сходиться, собираться) μαζεύομαι, συναθροίζομαι. -
2 НАХОДИТЬ
Большой русско-английский фразеологический словарь > НАХОДИТЬ
-
3 находить
• \находить удовольствие в чем-тоtelni -ik öröme \находить vmiben visszatalálni• lelni• találni* * *несов. - находи́ть, сов. - найти́1) ( кого-что) (meg)keresni, (meg)találni2) ( vmilyennek) találni, tartaniнаходи́ть возмо́жным — lehetségesnek tartani
-
4 находить
находить 1-ожу, -одишьρ.δ.βλ. найти 11. βλ. найтись.2. βρίσκομαι, είμαι•лес -ится недалеко от города το δάσος είναι κοντά στην πόλη•
-жусь в трудном положении εγώ βρίσκομαι σε δύσκολη θέση (κατάσταση).
находить 2-ожу, -одишьρ.δ.βλ. найти 2βρίσκομαι ταχτικά, πολλές φορές• διανύω, διασχίζω, διατρέχω πολλές φορές. || κατακουράζομαι βαδίζοντας, ξεποδαριάζομαι•я -лся по городу ξεποδαριάστηκα γυρίζοντας στην πόλη.
-
5 находить
находить — find (found, found) -
6 находить
находить 1. см. найти я ничего в этом не нахожу ich kann nichts dabei finden я не нахожу в этом никакого удовольствия das macht mir überhaupt keinen Spaß 2. (считать) finden* vt; halten* vt (кем-л., чем-л. für); der Ansicht sein, daß... я нахожу это возможным ich halte das für möglich я нахожу его ответ правильным ich finde seine Antwort richtig -
7 находить
находитьמָצָא [לִמצוֹא, מוֹצֵא, יִמצָא]* * *לגלותלמצוא -
8 находить
-
9 находить
см. \<найти\> -
10 находить
находитьзнаходзiцьРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > находить
-
11 находить
-
12 находить
-
13 находить
•Once the function has been arrived at (or found),...
•It would be important to identify the pathways by which...
•To help you locate specific terms in the text,...
•These two unknowns cannot be evaluated (or found) from the single equation.
•The mass of the Earth was worked out (разг.) by another method.
•The designers's goal is to arrive at a proper economic balance of investment and operating costs.
•The instrument quickly locates (or localizes, or detects, or spots) lost circulation zones.
•The torpedo locates its target by acoustic means.
•The rocket seeks its target by acoustical homing.
II•Given: The engine consumes 27.5 gallons per hour...
•Required: Amount of gasoline consumed.
•Look up the logarithm of the number preceding the power of 10.
* * *Находить - to find; to devise; to detect, to locate (обнаруживать); to obtain (получать)Near and far boundaries of the reattachment zone were found in this manner for all of the blockages.Vibration instrumentation detects a fatigue failure and terminates the test.They [cracks] can often be located by careful magnetic examination.Находить из-- The local mean heat transfer coefficient hd is found from the energy balance.Русско-английский научно-технический словарь переводчика > находить
-
14 находить
find глагол: -
15 находить
I (кого-л./что-л.)несовер. - находить; совер. - найти1) (в разн. знач.) find; discover ( открывать)найти выход из тупика — (to try to) end the deadlock, to find a way out of the impasse
находить параметры из уравнений — deduce/find parameters from equations
находить применение в качестве чего-л. — find use/application as
найти приют — to take/find shelter/refuge; to take/find asylum
находить применение — (кому-л./чему-л.) to find a use (for), to find an application (for)
находить решение — to discover/find a solution
2) перен. (полагать, считать) think, consider; findII (на кого-л./что-л.)несовер. - находить; совер. - найти1) come (across); come (over, upon); cover (о туче)2) ( овладевать)come over; be seized/wrong (with)3) безл.; разг. gather; collectIII совер.; разг.1) (чего-л.)2) (что-л.) (причинять хождением) -
16 находить
I несовер. - находить;
совер. - найти( кого-л./что-л.)
1) (в разн. значениях) find;
discover (открывать) найти выход из тупика ≈ (to try to) end the deadlock, to find a way out of the impasse находить себя ≈ to find oneself находить удовольствие ≈ to take pleasure найти приют ≈ to take/find shelter/refuge;
to take/find asylum найти управу ≈ to find justice находить поддержку ≈ to meet with approval/support (among/from) находить прибежище ≈ to take refuge (in) находить применение ≈ to find a use (for), to find an application( for)
2) перен. (полагать, считать) think, consider;
find находить виновным ≈ to find guilty II несовер. - находить;
совер. - найти (на кого-л./что-л.)
1) come (across) ;
come (over, upon) ;
cover( о туче)
2) (овладевать) come over;
be seized/wrong (with) что это на тебя нашло? ≈ what has come over you? на него нашла тоска ≈ he has a fit of depression
3) безл.;
разг. gather;
collect нашло много народу ≈ a large crowd collected III совер.;
разг.
1) (чего-л.) cover a distance by walking
2) (что-л.) (причинять хождением) находить мозоли на ногах ≈ to get corns from walkingto findБольшой англо-русский и русско-английский словарь > находить
-
17 находить
адшукваць; знаходзіць* * *I несовер.2) (заставать) заставаць, знаходзіць3) (замечать) бачыць, знаходзіцья не находил в его словах ни тени притворства
— я не знаходзіў (не бачыў) у яго словах ні ценю прытворства4) (считать) знаходзіць, лічыцьсм. найти III несовер. (на кого-что)1) находзіць3) (собираться, скопляться) находзіцьIII совер. прост. нахадзіць -
18 находить
1. найти (вн.)находить себя — find* oneself, или one's calling
находить удовольствие в чём-л. — find* / take pleasure in smth.
находить утешение — find* comfort
находить поддержку — find* support
находить (себе) выражение — find* expression
ничего не найти — find* nothing; draw* a blank идиом. разг.
найти нефть, рудную жилу — strike* oil, an ore vein
2. (полагать, считать) consider (d.), find* (d.)2. найти (на вн.)находить виновным — find* guilty (d.)
1. come* (over, upon); come* (across); (о туче, облаке и т. п. тж.) cover (d.)2. ( овладевать):что это на тебя нашло? — what has come over you?, what is the matter with you?
3. безл.:нашло много народу — there is a crowd, или a large gathering, of people
3. сов. разг.♢
нашла коса на камень погов. — it's a case of diamond cut diamond; he's met his match this time1. (рд., без доп.) cover a distance by walking2. (вн.; причинить хождением):находить мозоли на ногах — get* corns from walking
-
19 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
20 находить
[nachodít'] v.t. impf. (нахожу, находишь; pf. найти - найду, найдёшь; pass. нашёл, нашла, нашло, нашли)1.1) trovare2) scoprire"Если найду вечное движение..." (А. Пушкин) — "Se scopro il perpetuum mobile..." (A. Puškin)
"Оба нашли друг в друге огромные перемены" (Л. Толстой) — "Scoprirono a vicenda di essere cambiati tantissimo" (L. Tolstoj)
"Что в ней нашёл Димитрий? - Как! Она красавица" (А. Пушкин) — "Che ha visto in lei Dimitrij? - Ma come? È bellissima" (A. Puškin)
3) (+ sost.):находить опору в ком-л. — appoggiarsi a qd
4) pensare, considerare; decidereон нашёл, что оставлять детей одних нельзя — decise che i bambini non andavano lasciati soli
"Если все найдут проект негодным, то я не буду настаивать" (А. Чехов) — "Se il progetto non sarà considerato valido da nessuno, non insisterò" (A. Čechov)
5) находиться → найтись2.◆найти общий язык — trovare un linguaggio comune, (fig.) parlare la stessa lingua
3.◇не знаешь, где найдёшь, где потеряешь — non si sa mai cosa conviene fare
кто ищет, тот найдёт — chi cerca trova
См. также в других словарях:
НАХОДИТЬ — НАХОДИТЬ, найти, нахаживать на что; во что; что, идучи, попадать на что, наталкиваться, натыкаться. Неравен час, на какого человека найдешь. Корабль нашел на мель. Мы, расшивой, многажды на эту косу нахаживали. Нашел дока на доку. Нашла коса на… … Толковый словарь Даля
находить — Обретать, изобретать, выискать, отыскать, приискать, сыскать, открывать, выдумывать, выкапывать, откапывать, вырывать, выуживать, отковырять; нащупать, застать. Откуда ты это выкопал? // И место высмотрев, и время улуча, (комар) орлом на льва… … Словарь синонимов
НАХОДИТЬ — 1. НАХОДИТЬ1, нахожу, находишь. несовер. к найти1. 2. НАХОДИТЬ2, нахожу, находишь. несовер. к найти2. 3. НАХОДИТЬ3, нахожу, находишь, совер. (к нахаживать) (разг.). 1. чего и … Толковый словарь Ушакова
НАХОДИТЬ — 1. НАХОДИТЬ1, нахожу, находишь. несовер. к найти1. 2. НАХОДИТЬ2, нахожу, находишь. несовер. к найти2. 3. НАХОДИТЬ3, нахожу, находишь, совер. (к нахаживать) (разг.). 1. чего и … Толковый словарь Ушакова
НАХОДИТЬ — 1. НАХОДИТЬ1, нахожу, находишь. несовер. к найти1. 2. НАХОДИТЬ2, нахожу, находишь. несовер. к найти2. 3. НАХОДИТЬ3, нахожу, находишь, совер. (к нахаживать) (разг.). 1. чего и … Толковый словарь Ушакова
находить — НАХОДИТЬ/НАЙТИ НАХОДИТЬ/НАЙТИ, изыскивать/изыскать, обнаруживать/обнаружить, отыскивать/ отыскать, разыскивать/разыскать, книжн. обретать/обрести, разг. выкапывать/выкопать, разг. доискиваться/доискаться, разг. откапывать/откопать, разг.… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
НАХОДИТЬ 1 — см. найти 1. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
НАХОДИТЬ 2 — НАХОДИТЬ 2, ожу, одишь; оженный; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
находить — см. найти 1. II. НАХОДИТЬ, ожу, одишь; оженный; несовер. 1. см. найти 2. 2. что. Ходя, покрыть какое н. расстояние за какое н. время. Н. за день тридцать километров. 3. что. Ходьбой причинить, сделать себе что н. (обычно плохое). Н. себе волдыри … Толковый словарь Ожегова
находить — 1. НАХОДИТЬ см. 1. Найти. 2. НАХОДИТЬ см. 2. Найти. 3. НАХОДИТЬ, хожу, ходишь; нахоженный; жен, а, о; св. что. 1. Пешком пройти какое л. расстояние, сделать какое л. количество шагов. Н. за день тридцать километров. Н. по шагомеру две тысячи… … Энциклопедический словарь
находить — обнаруживать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы обнаруживать EN find … Справочник технического переводчика