-
61 располагать
располага́||ть1. см. расположи́ть;2. (иметь в своём распоряжении) disponi;я не \располагатью вре́менем mi ne havas tempon;\располагатьйте мно́ю mi estas en via dispono;3. (намереваться) уст. intenci;4. (к чему-л.) inklinigi;\располагатьться см. расположи́ться.* * *I несов. книжн.1) твор. п. disponer (непр.) (de), contar (непр.) (con)располага́ть вре́менем — disponer de tiempo
располага́ть собо́й — disponer de sí mismo
располага́йте мной — disponga de mí, estoy a su disposición
2) ( к чему-либо) inclinar vt, mover (непр.) vtрасполага́ть к себе́ — atraer (непр.) vt
II несов.он о́чень располага́ет — es muy simpático
см. расположить* * *I несов. книжн.1) твор. п. disponer (непр.) (de), contar (непр.) (con)располага́ть вре́менем — disponer de tiempo
располага́ть собо́й — disponer de sí mismo
располага́йте мной — disponga de mí, estoy a su disposición
2) ( к чему-либо) inclinar vt, mover (непр.) vtрасполага́ть к себе́ — atraer (непр.) vt
II несов.он о́чень располага́ет — es muy simpático
см. расположить* * *v1) gener. (занять место, пространство) situarse, (ðàçìåñáèáü) disponer, (óñáðîèáüñà) instalarse, colocar (поместить), enfilar (в ряд), poder (чем-л.), poner (положить, поставить), situar, trinchar (чем-либо), ubicar (Лат. Ам.), contar con (чем-л.), disponero, disponero (чем-л.)2) amer. ubicar3) eng. agrupar, colocar4) book. (ê ÷åìó-ë.) inclinar, (ñàìåðåâàáüñà) disponerse (a, para), contar (con), disponer (de), mover, proponerse (a), tener intención (de)5) econ. disponer (чем-л.), tener -
62 сметь
сметьkuraĝi, aŭdaci, maltimi.* * *несов. + неопр.atreverse (a + inf.), permitirse (+ inf.)не сме́йте э́того де́лать — no se aventure a hacerlo
не сметь рта откры́ть (рази́нуть) разг. — no atreverse a abrir la boca
не сметь дохну́ть разг. — no atreverse ni a respirar
сме́ю сказа́ть вводн. сл. — me atrevo a decir
* * *несов. + неопр.atreverse (a + inf.), permitirse (+ inf.)не сме́йте э́того де́лать — no se aventure a hacerlo
не сметь рта откры́ть (рази́нуть) разг. — no atreverse a abrir la boca
не сметь дохну́ть разг. — no atreverse ni a respirar
сме́ю сказа́ть вводн. сл. — me atrevo a decir
* * *vgener. atreverse (a + inf.), permitirse -
63 сначала
снача́ла1. (сперва) antaŭe;2. (снова) dekomence.* * *нареч.1) ( сперва) al principio; primeramenteснача́ла поду́май, пото́м отвеча́й — primero piensa y luego contesta
2) ( снова) de nuevo, nuevamenteнача́ть снача́ла — empezar de nuevo
дава́йте попро́буем снача́ла — vamos a probar otra vez
* * *нареч.1) ( сперва) al principio; primeramenteснача́ла поду́май, пото́м отвеча́й — primero piensa y luego contesta
2) ( снова) de nuevo, nuevamenteнача́ть снача́ла — empezar de nuevo
дава́йте попро́буем снача́ла — vamos a probar otra vez
* * *advgener. primero, (ññîâà) de nuevo, (ñïåðâà) al principio, a primas, al comienzo, de comienzo, nuevamente, primeramente -
64 срок
срокlimtempo, templimo;в \срок ĝustatempe.* * *м.1) ( промежуток времени) plazo m; lapso m, duración f; período m; tiempo m ( время)испыта́тельный срок — período de prueba
срок слу́жбы — duración de servicio
в кратча́йший срок — en el más breve plazo
сроком на де́сять дней — en un plazo de diez días
сроком до... — válido hasta...
по истече́нии срока — expirado (al expirar) el plazo
2) ( определённый момент времени) plazo (fijado), término m; vencimiento m (векселя, платежа и т.п.)в срок, к сроку — en el plazo fijado, a tiempo
без указа́ния срока — sin plazo fijado
кра́йний срок — último plazo (término), plazo (término) perentorio
назна́чить срок — fijar (el) plazo
3) разг. ( тюремное заключение определённой продолжительности) plazo de cárcel, pena fмота́ть срок жарг. — estar en la trena (la chirona)
••срок да́вности юр. — plazo de prescripción
да́йте (мне) срок — espere y verá
* * *м.1) ( промежуток времени) plazo m; lapso m, duración f; período m; tiempo m ( время)испыта́тельный срок — período de prueba
срок слу́жбы — duración de servicio
в кратча́йший срок — en el más breve plazo
сроком на де́сять дней — en un plazo de diez días
сроком до... — válido hasta...
по истече́нии срока — expirado (al expirar) el plazo
2) ( определённый момент времени) plazo (fijado), término m; vencimiento m (векселя, платежа и т.п.)в срок, к сроку — en el plazo fijado, a tiempo
без указа́ния срока — sin plazo fijado
кра́йний срок — último plazo (término), plazo (término) perentorio
назна́чить срок — fijar (el) plazo
3) разг. ( тюремное заключение определённой продолжительности) plazo de cárcel, pena fмота́ть срок жарг. — estar en la trena (la chirona)
••срок да́вности юр. — plazo de prescripción
да́йте (мне) срок — espere y verá
* * *n1) gener. (определённый момент времени) plazo (fijado), duración, lapso, tiempo (время), término, vencimiento (векселя, платежа и т. п.), imperio2) colloq. (тюремное заключение определённой продолжительности) plazo de cтrcel, pena3) law. emplazamiento, fecha, plazo lìmite, época4) econ. perìodo, tiempo -
65 стоять
сто||я́ть1. stari;стой! haltu!;воен. halt'! 2. (о поезде, о механизме) halti;3. (жить): \стоять ла́герем kamp(ad)i;\стоять на кварти́ре уст. loĝi;\стоять на кварти́рах воен. kantonmenti;♦ \стоять на пове́стке дня esti en la tagordo;\стоять за что́-л. esti por io;\стоять на своём insisti pri la sia;\стоятьи́т хоро́шая пого́да estas bona vetero;\стоять на́ смерть teni (или stari) ĝismorte.* * *несов.стоя́ть на коле́нях — estar arrodillado
стоя́ть на четвере́ньках — estar a cuatro patas (a gatas)
стоя́ть на цы́почках — estar de puntillas
стоя́ть на голове́, на рука́х — apoyarse sobre la cabeza, sobre las manos
стоя́ть на посту́ — estar de guardia
стоя́ть на часа́х — estar de centinela
стоя́ть у руля́ — estar en el (al) timón, timonear vi
стоя́ть в о́череди — hacer cola
2) (держаться вертикально, не лежать) estar (mantenerse) levantadoстоя́ть торчко́м — erizarse
стоя́ть ды́бом — estar (ponerse) de punta
во́лосы у него́ стоя́ли ды́бом — tenía los pelos de punta
3) ( находиться) estar (непр.) vi, encontrarse (непр.); ubicar vi, estar situado ( быть расположенным)дом стои́т на берегу́ реки́ — la casa está situada en la orilla del río
цветы́ стоя́т в ва́зе — las flores están en un (el) florero
кни́ги стоя́т в шкафу́ — los libros están en el armario
стоя́ть на я́коре мор. — estar anclado
сто́йте спра́ва — sitúense a la derecha
4) (быть, иметься) estar (непр.) vi; безл. hay (тж. о каком-либо состоянии); hace (о погоде и т.п.)стоя́ть на пове́стке дня — estar en el orden del día
на докуме́нте стои́т по́дпись, печа́ть — el documento está firmado, sellado
стои́т тишина́ — hay silencio
стои́т хоро́шая пого́да — hace buen tiempo
стои́т моро́з — hace frío, hiela
стоя́ть на пе́рвом пла́не — encontrarse en primer plano, ocupar el primer plano
стоя́ть на у́ровне (+ род. п.) — hallarse al nivel (de)
стоя́ть на своём — mantener lo dicho
6) на + предл. п. ( держаться на чём-либо) apoyarse, asentarse (непр.)стоя́ть на фунда́менте — apoyarse en los fundamentos (en las bases)
стоя́ть на сва́ях — apoyarse en los pilotes
7) (не двигаться; бездействовать) estar parado, parar viпо́езд стои́т де́сять мину́т — el tren para diez minutos
часы́ стоя́т — el reloj está parado
рабо́та стои́т — el trabajo está estancado
8) (располагаться - на постой, на отдых) estar (непр.) vi, vivir viстоя́ть ла́герем — acampar vi
9) (занимать какую-либо позицию; защищать) defender (непр.) vtстоя́ть горо́й (за + вин. п.) разг. — defender con todas sus fuerzas (a capa y espada)
стоя́ть на́смерть — defenderse hasta la última gota de sangre (hasta morir)
10) на + предл. п. ( настаивать) mantenerse (непр.), insistir viстоя́ть на своём — mantenerse en sus trece
я бу́ду стоя́ть на своём — no doy (no daré) mi brazo a torcer
••не стоя́ть (за чем-либо) — no escatimar
стоя́ть во главе́ — estar a la cabeza, encabezar vt, dirigir vt
стоя́ть бли́зко, о́коло кого́-либо — ser muy cercano a alguien
стоя́ть за ке́м-либо — estar detrás de alguien
стоя́ть у вла́сти — estar en el poder
стоя́ть на стра́же ми́ра — salvaguardar la paz
стоя́ть на стра́же чьи́х-либо интере́сов — cuidar (defender) los intereses de alguien
стоя́ть на пра́вильном пути́ — estar en el camino justo (de la verdad)
стоя́ть на ло́жном пути́ — estar en un camino erróneo, errar el camino
стоя́ть на со́бственных нога́х — volar con sus propias alas, poder andar sin andadores
стоя́ть на о́череди — estar en la cola (figurar en la lista para recibir algo)
на том стои́м разг. — así somos, así seguimos
стоя́ть над душо́й — no dar sosiego, importunar vt, exigir con insistencia; chinchar vt (fam.)
пе́ред на́ми стои́т зада́ча — un tarea está planteada ante nosotros
* * *несов.стоя́ть на коле́нях — estar arrodillado
стоя́ть на четвере́ньках — estar a cuatro patas (a gatas)
стоя́ть на цы́почках — estar de puntillas
стоя́ть на голове́, на рука́х — apoyarse sobre la cabeza, sobre las manos
стоя́ть на посту́ — estar de guardia
стоя́ть на часа́х — estar de centinela
стоя́ть у руля́ — estar en el (al) timón, timonear vi
стоя́ть в о́череди — hacer cola
2) (держаться вертикально, не лежать) estar (mantenerse) levantadoстоя́ть торчко́м — erizarse
стоя́ть ды́бом — estar (ponerse) de punta
во́лосы у него́ стоя́ли ды́бом — tenía los pelos de punta
3) ( находиться) estar (непр.) vi, encontrarse (непр.); ubicar vi, estar situado ( быть расположенным)дом стои́т на берегу́ реки́ — la casa está situada en la orilla del río
цветы́ стоя́т в ва́зе — las flores están en un (el) florero
кни́ги стоя́т в шкафу́ — los libros están en el armario
стоя́ть на я́коре мор. — estar anclado
сто́йте спра́ва — sitúense a la derecha
4) (быть, иметься) estar (непр.) vi; безл. hay (тж. о каком-либо состоянии); hace (о погоде и т.п.)стоя́ть на пове́стке дня — estar en el orden del día
на докуме́нте стои́т по́дпись, печа́ть — el documento está firmado, sellado
стои́т тишина́ — hay silencio
стои́т хоро́шая пого́да — hace buen tiempo
стои́т моро́з — hace frío, hiela
стоя́ть на пе́рвом пла́не — encontrarse en primer plano, ocupar el primer plano
стоя́ть на у́ровне (+ род. п.) — hallarse al nivel (de)
стоя́ть на своём — mantener lo dicho
6) на + предл. п. ( держаться на чём-либо) apoyarse, asentarse (непр.)стоя́ть на фунда́менте — apoyarse en los fundamentos (en las bases)
стоя́ть на сва́ях — apoyarse en los pilotes
7) (не двигаться; бездействовать) estar parado, parar viпо́езд стои́т де́сять мину́т — el tren para diez minutos
часы́ стоя́т — el reloj está parado
рабо́та стои́т — el trabajo está estancado
8) (располагаться - на постой, на отдых) estar (непр.) vi, vivir viстоя́ть ла́герем — acampar vi
9) (занимать какую-либо позицию; защищать) defender (непр.) vtстоя́ть горо́й (за + вин. п.) разг. — defender con todas sus fuerzas (a capa y espada)
стоя́ть на́смерть — defenderse hasta la última gota de sangre (hasta morir)
10) на + предл. п. ( настаивать) mantenerse (непр.), insistir viстоя́ть на своём — mantenerse en sus trece
я бу́ду стоя́ть на своём — no doy (no daré) mi brazo a torcer
••не стоя́ть (за чем-либо) — no escatimar
стоя́ть во главе́ — estar a la cabeza, encabezar vt, dirigir vt
стоя́ть бли́зко, о́коло кого́-либо — ser muy cercano a alguien
стоя́ть за ке́м-либо — estar detrás de alguien
стоя́ть у вла́сти — estar en el poder
стоя́ть на стра́же ми́ра — salvaguardar la paz
стоя́ть на стра́же чьи́х-либо интере́сов — cuidar (defender) los intereses de alguien
стоя́ть на пра́вильном пути́ — estar en el camino justo (de la verdad)
стоя́ть на ло́жном пути́ — estar en un camino erróneo, errar el camino
стоя́ть на со́бственных нога́х — volar con sus propias alas, poder andar sin andadores
стоя́ть на о́череди — estar en la cola (figurar en la lista para recibir algo)
на том стои́м разг. — así somos, así seguimos
стоя́ть над душо́й — no dar sosiego, importunar vt, exigir con insistencia; chinchar vt (fam.)
пе́ред на́ми стои́т зада́ча — un tarea está planteada ante nosotros
* * *v1) gener. (äåð¿àáüñà âåðáèêàëüñî, ñå ëå¿àáü) estar (mantenerse) levantado, (äåð¿àáüñà ñà ÷¸ì-ë.) apoyarse, (занимать какую-л. позицию; защищать) defender, (ñàñáàèâàáü) mantenerse, (находиться) estar, (не двигаться; бездействовать) estar parado, asentarse, encontrarse, estar (permanecer) de pie, estar situado (быть расположенным), hace (о погоде и т. п.), hay (тж. о каком-л. состоянии), insistir, parar, permanecer de pie, ubicar, vivir2) liter. (занимать определённое положение) encontrarse, hallarse, ocupar un lugar3) eng. descansar (на чем-л.) -
66 ступать
ступа́||тьсм. ступи́ть;\ступатьй прочь! iru for!* * *несов.см. ступить••ступа́й! — ¡anda, márchate!, ¡anda, vete!
ступа́й отсю́да! — ¡largo de aquí!
ступа́йте скоре́е! — ¡váyase (Ud.) pronto!, ¡lárguese!
* * *несов.см. ступить••ступа́й! — ¡anda, márchate!, ¡anda, vete!
ступа́й отсю́да! — ¡largo de aquí!
ступа́йте скоре́е! — ¡váyase (Ud.) pronto!, ¡lárguese!
* * *v1) gener. (âîìáè) entrar, dar un paso, pisar (стать ногой) -
67 узнавать
узнава́ть, узна́ть1. (новости и т. п.) ekscii, ekkoni;2. (справляться) sciiĝi, informiĝi;3. (признавать) rekoni.* * *несов.1) (знакомого, знакомое) conocer (непр.) vt, reconocer (непр.) vtузнава́ть кого́-либо по го́лосу — (re)conocer a alguien por la voz
его́ нельзя́ узна́ть — no se le puede conocer, está desconocido
свои́х не узнаёшь (не узнаёт и т.п.) — no reconoces (no reconoce, etc.) a los amigos
2) (новости и т.п.) saber (непр.) vt, llegar a saber, tener conocimiento (de), enterarse (непр.) (de)узнава́ть мно́го но́вого — enterarse de muchas cosas nuevas
3) ( справляться) informarseузна́йте по телефо́ну, когда́ нача́ло спекта́кля — infórmese por teléfono cuando empieza la función
4) ( получать представление) conocer (непр.) vtтепе́рь он её лу́чше узна́л — ahora la ha conocido mejor
5) ( испытать на собственном опыте) conocer (непр.) vt, saber (непр.) vt; sufrir vt, experimentar vt ( пережить)* * *несов.1) (знакомого, знакомое) conocer (непр.) vt, reconocer (непр.) vtузнава́ть кого́-либо по го́лосу — (re)conocer a alguien por la voz
его́ нельзя́ узна́ть — no se le puede conocer, está desconocido
свои́х не узнаёшь (не узнаёт и т.п.) — no reconoces (no reconoce, etc.) a los amigos
2) (новости и т.п.) saber (непр.) vt, llegar a saber, tener conocimiento (de), enterarse (непр.) (de)узнава́ть мно́го но́вого — enterarse de muchas cosas nuevas
3) ( справляться) informarseузна́йте по телефо́ну, когда́ нача́ло спекта́кля — infórmese por teléfono cuando empieza la función
4) ( получать представление) conocer (непр.) vtтепе́рь он её лу́чше узна́л — ahora la ha conocido mejor
5) ( испытать на собственном опыте) conocer (непр.) vt, saber (непр.) vt; sufrir vt, experimentar vt ( пережить)* * *vgener. (ñîâîñáè è á. ï.) saber, (ñïðàâëàáüñà) informarse, conocer, enterarse (de), experimentar (пережить), llegar a saber, reconocer, resacar (тайну и т.п.), sacar (тайну и т.п.), sufrir, tener conocimiento (de) -
68 узнать
узнава́ть, узна́ть1. (новости и т. п.) ekscii, ekkoni;2. (справляться) sciiĝi, informiĝi;3. (признавать) rekoni.* * *сов., (вин. п.)1) (знакомого, знакомое) conocer (непр.) vt, reconocer (непр.) vtузна́ть кого́-либо по го́лосу — (re)conocer a alguien por la voz
его́ нельзя́ узна́ть — no se le puede conocer, está desconocido
свои́х не узнаёшь (не узнаёт и т.п.) — no reconoces (no reconoce, etc.) a los amigos
2) (новости и т.п.) saber (непр.) vt, llegar a saber, tener conocimiento (de), enterarse (непр.) (de)узна́ть мно́го но́вого — enterarse de muchas cosas nuevas
3) ( справляться) informarseузна́йте по телефо́ну, когда́ нача́ло спекта́кля — infórmese por teléfono cuando empieza la función
4) ( получать представление) conocer (непр.) vtтепе́рь он её лу́чше узна́л — ahora la ha conocido mejor
5) ( испытать на собственном опыте) conocer (непр.) vt, saber (непр.) vt; sufrir vt, experimentar vt ( пережить)* * *сов., (вин. п.)1) (знакомого, знакомое) conocer (непр.) vt, reconocer (непр.) vtузна́ть кого́-либо по го́лосу — (re)conocer a alguien por la voz
его́ нельзя́ узна́ть — no se le puede conocer, está desconocido
свои́х не узнаёшь (не узнаёт и т.п.) — no reconoces (no reconoce, etc.) a los amigos
2) (новости и т.п.) saber (непр.) vt, llegar a saber, tener conocimiento (de), enterarse (непр.) (de)узна́ть мно́го но́вого — enterarse de muchas cosas nuevas
3) ( справляться) informarseузна́йте по телефо́ну, когда́ нача́ло спекта́кля — infórmese por teléfono cuando empieza la función
4) ( получать представление) conocer (непр.) vtтепе́рь он её лу́чше узна́л — ahora la ha conocido mejor
5) ( испытать на собственном опыте) conocer (непр.) vt, saber (непр.) vt; sufrir vt, experimentar vt ( пережить)* * *vgener. (знакомого, знакомое) conocer, (ñîâîñáè è á. ï.) saber, (ñïðàâëàáüñà) informarse, enterarse (de), experimentar (пережить), hacerse cargo de, llegar a saber, reconocer, sufrir, tener conocimiento (de) -
69 флейта
фле́йт||аfluto;игра́ на \флейтае flutludado;\флейтаи́ст flutisto.* * *ж.flauta fигра́ть на фле́йте — tocar la flauta
* * *ж.flauta fигра́ть на фле́йте — tocar la flauta
* * *n1) gener. flauta, tibia2) mus. dulzaina, pìfano (высокого тона) -
70 валить
валивать1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].* * *I1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати\валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс
2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́тиII( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хативали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте
-
71 виноватый
в чём винний (в сказуемом и винен), винуватий, провинний, (и провинен) (у) чому и чого. [Він (у) тому винен. Я (в) цьому не винна. Винний злочину]. Виноватый перед кем - винний (су)проти кого. Чем я перед вами виноват? - що я вам винен (провинен)? Що (чим) я вам завинив? Быть виноватым - бути винним, бути причиною, бути в вині, завинити кому чим. Я же не виноват, что… - я-ж не причиною, що… [Він тут ні в чім не причиною. Як я не в вині, так і не станеться мені. Простіть, люди добрі, може кому чим завинив]. Быть кругом (во всем) виноватым в чём - бути на всій причині, бути на [при] всій вині чого. Считать кого виноватым (и претендовать) в чём - мати жаль до кого за що. Виноват! - вибачайте, вибачте, пробачте.* * *винува́тий, ви́нний, прови́нний\виноватый! — ( извините) проба́чте!, ви́бачте!, вибача́йте!, дару́йте!
-
72 давать
дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.* * *несов.; сов. - датьдава́ти, да́ти и мног. подава́ти; ( предоставлять) надава́ти, нада́ти, подава́ти, пода́тидава́й, дава́йте — (как приглашение к совместному действию; в сочетании с повел. другого глаг. - как понуждение к действию) дава́й, дава́йте, дава́ймо, ну́мо, нум; ( ко многим) ну́те, ну́мте
дава́й — (с неопр. глаг. несов. в знач. "начал, стал, принялся") дава́й
-
73 кушать
(потреблять) споживати, заживати, (кормиться) годуватися, поживлятися, (есть) їсти, (угощаться) призволятися; срвн. Есть. [Яких насолила, такі й споживай (Н.-Лев.). Здорові заживайте, що не з'їсте, то сховайте (Приказка). Їжте-бо призволяйтеся до борщу! (Сл. Гр.)]. -шайте! - годуйтеся, кушайте (Полт.), поживляйтеся! [Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі! (Котл.)]. -шайте (угощайтесь)! - призволяйтеся! [Сідайте та призволяйтеся, чим бог послав! (Кониськ.)]. -шайте на здоровье! - споживайте здорові! -шать подано - страва на столі. Пожалуйте -шать! - просимо до столу! Чьё -шаю, того и слушаю - на чиєму возі їду, того й пісню співаю (Приказка). Хлеб-соль -шай, а правду слушай - хліб-сіль їж, а правду ріж (Приказка).* * *ї́стику́шайте! — ї́жте!, призволя́йтеся!, спожива́йте!; году́йтеся!; ( пейте) пи́йте!
-
74 осуждать
осудить1) кого - засуджувати, засудити (о мног. позасуджувати), осуджувати, осуджати, осудити кого на що (на заслання, на смерть), в що (в арештанти, в Сибір), до чого (до тюрми), винувати. Он -дён в ссылку, на смерть - його засуджено на заслання, на смерть (на горло, на згубу, на страту);2) (хулить кого, что) судити, о[за]суджувати, осуджати (славянизм осуждати), о(б)судити кого, що за що. [Та вже що там доброго, як діти батька судять (Мирн.). Пийте, гуляйте - не осуджайте], гудити, о[з]гудити, спогудити, ганити, зганити, ганьбити, з[о]ганьбити, поганьбити, ганьбувати, зганьбувати кого, давати, дати догану, нагану, пригану (гал.) кому, чому, потріпувати кого, трахтувати кого, брати, взяти на зуби кого. [Чужого не гудь, свого не хвали. Свита добра - ніхто догани не дасть]. Осуждаемый -1) за[о]суджуваний;2) суджений, гуджений, ганьблений, потріпуваний. Осуждённый - за[о]суджений (стар. осуждений). -ный на смерть - стратенський, стратенець (-нця), смертник. -ный кем - засуджений від кого.* * *несов.; сов. - осуд`ить1) ( в судебном порядке) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати, осуди́ти2) ( порицать) осу́джувати и суди́ти, осуди́ти, засу́джувати, засуди́ти, дава́ти дога́ну, да́ти дога́ну3) (обрекать на что-л.) засу́джувати, засуди́тине осуди́те — не осуді́ть; ( простите) дару́йте, проба́чте, ви́бачте, вибача́йте
-
75 поезжай
повел.їдь; поганя́йпоезжа́йте — мн. ї́дьте; поганя́йте
-
76 поиметь
несов.ма́ти ()поиме́йте со́весть — ма́йте со́вість
\поиметь в виду́ — ма́ти на ува́зі
-
77 помиловать
I. (пощадить) помилувати кого, (сжалиться) змилуватися над ким. [Вовчики- братіки, помилуйте мене - не їжте. Суд помилував злочинця]. -вать жизнь (освободить от смертн. казни) - горлом дарувати кого. -луй (сохрани) бог - крий боже, боронь боже, хай бог милує кого. -луй, что ты говоришь? -луйте, что вы говорите? - даруй, що ти кажеш? даруйте, що ви кажете? [Даруйте, невже-ж це правда?]. -луй (опомнись), что ты делаешь, - луйте, что вы делаете - схаменись, що ти робиш, схаменіться, що ви робите? Помилованный - помилуваний. Преступник -ван - злочинця помилувано. -ться - бути помилуваним.II. помилувати, поголубити кого. -ться - помилуватися, поголубкатися. [Поцілуймося, помилуймося].* * *поми́луватипоми́луй, поми́луйте — та що ти (ви), де́ там; ( полноте) го́ді, [-бо]
поми́луйте, это чисте́йший вздор — дару́йте (вибача́йте, ви́бачте), це чисті́сінька дурни́ця (нісені́тниця)
поми́луйте, что вы де́лаете! — схамені́ться, що ви ро́бите!
-
78 прощай
-те см. Прощать.* * *прощава́йпроща́йте — мн. прощава́йте
-
79 прощение
прощення, опрощення, дарування, (извинение) вибачення, пробачення, (отпущение) відпущення. [Всім прощай і прощення доступиш (Франко). Чи вже-ж то вина така, що нема їй опрощення до віку (Мирн.). Єсть учинки, яких нічим ні одкупити, ні спокутувати і за які опрощення не може бути (Єфр.)]. Просить, попросить -ния у кого - просити (прохати), попросити (попрохати) прощення (опрощення, пробачення) в кого, перепрошувати, перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого. [Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком (Рудч.). Взяв батька, попросив у його опрощення і став кормити до смерти (Грінч.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Кониськ.)]. -ние грехов - прощення гріхів и гріхам, від гріхів. [Там ми сповідались, і пан-отець прощення дав гріхам (Грінч.). Освідчаю тобі прощення від усіх гріхів (Грінч.)]. Которому нет -ния - непрощенний. [Щоб не стати непрощенними злочинцями перед рідним краєм (Єфр.). Бодай той непрощенний був, хто видумав таку нелюдяну науку (Свидн.)].* * *проще́ння; ( извинение) ви́бачення, проба́чення, дарува́нняпрошу́ проще́ния! — а) проба́ч (проба́чте, ви́бач, вибачте, дару́й, даруйте)! б) ( до свидания) прощава́й (прощава́йте)!, бува́й здоро́в (бува́йте здоро́ві)!
-
80 стоять
1) стоя́тивре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)
\стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го
\стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)
\стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́
\стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)
\стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що
\стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися
\стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)
\стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега
\стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті
\стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́
\стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці
стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть
\стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді
\стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі
сто́йте! — сті́йте!
2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому)
См. также в других словарях:
түйте — (Гур., Маңғ.) тұқыл, мұқалып тозған аспап. Тесе т ү й т е болып қалған. Шот па екен, бията ма екен, т ү й т е ме екен? Сирағын сиыр сойған үйіте ме екен? Артыңа орма десем қарамайсың, Жас жігіт кішіпейіл сүйте ме екен ? (Фольк.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
ступайте — см. ступать; повел. Выражение приказания или просьбы уйти, удалиться, отправиться. Ступа/йте погулять. Ступа/йте спать. Ступа/йте на улицу. Ступа/йте из кухни. С., принеси тапочки … Словарь многих выражений
Лист Ф. — (Liszt) Ференц (Франц) (22 X 1811, дер. Доборьян, комитат Шопрон, Венгрия 31 VII 1886, Байрёйт, Бавария) венг. композитор, пианист, дирижёр, педагог, муз. писатель и обществ. деятель. Отец Л., смотритель овчарни князя М. Эстерхази, играл… … Музыкальная энциклопедия
прощай — I предик. разг. 1. = прощайте Возглас при прощании, расставании на длительное время или навсегда как действие. 2. перен.; = прощайте Возглас при выражении утраты, лишения, исчезновения чего либо как действие. II межд. разг. 1. = прощайте … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Грибаускайте — Грибаускайте, Даля Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė … Википедия
Грибаускайте, Даля — Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė … Википедия
Грибаускайте Даля — Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė Даля Грибаускайте … Википедия
Даля Грибаускайте — Dalia Grybauskaitė Даля Грибаускайте … Википедия
Театр — I Театр (от греч. théatron место для зрелищ; зрелище) род искусства (См. Искусство). Как и др. искусства, Т. форма общественного сознания, он неотделим от жизни народа, его национальной истории и культуры. Расцвет или упадок Т., развитие… … Большая советская энциклопедия
Театр — I Театр (от греч. théatron место для зрелищ; зрелище) род искусства (См. Искусство). Как и др. искусства, Т. форма общественного сознания, он неотделим от жизни народа, его национальной истории и культуры. Расцвет или упадок Т., развитие… … Большая советская энциклопедия
Байрёйтский театр — (нем. Festspielhaus Дом торжественных представлений ) нем. оперный т р ( Театр Вагнера ) в Байрёйте (Бавария, ФРГ). Созданный по замыслу Р. Вагнера (при поддержке существовавших в то время многочисл. вагнеровских об в и баварского короля… … Музыкальная энциклопедия
