-
101 серьёзно
нареч.1) ( вдумчиво) җитди рәвештә2) каты, нык3) ( не шутя) чынлап, шаяртусыз4) в знач. вводн. сл. чыннан да, чынлап танет серьёзно ты согласен — юк, чынлап та, син ризамы?
-
102 бороться
1) змагатися з ким-чим (или проти кого) за що, боротися з ким, чим, войд(т)уватися з ким, борікатися з ким, (стойко) обстоювати за що. [Почали змагатися з великими панами і таки побороли їх. Кожна партія змагається за певну ідею. Неминучий історичний процес розвитку, проти якого змагатися дарма (Єфр.). З турками войтувалися. Войдується з стихіями (Кул.). Обстоюючи за права віри, наші прадіди боролись разом і за права рідної національности (Єфр.)];2) (шутя, играя) боротися, борушкатися, борю[і]катися.* * *боро́тися; ( друг с другом) борюка́тися, у ру́чки бра́тися; ( состязаться) змага́тися -
103 играть
1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.* * *1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти\игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]
\игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)
\игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи
\игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма
\игратьть коме́дию — см. комедия
\игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі
\игратьть на не́рвах чьих — см. нерв
\игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́
\игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м
\игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль
\игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля
\игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м
\игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити
2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти\игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]
4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти\игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́
\игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)
\игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку
6) ( петь) диал. співа́ти\игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]
-
104 избыток
(излишек, изобилие) лишок (-шку), надлишок, надмір (-ру), зайвина, наддостаток (-тку), переповня. [Вони з лишку свого клали в дар богові, а убога вдовиця з злиднів своїх (Єв.). Така роздача надмір-би вменшила, і в кожного всього було-б доволі (Куліш). Зайвини не маю - що заробив, те й проїм (Харківщ.). Прийде-ж і сім літ голодних за ними, і забудуть про наддостаток в Єгипетській землі (Св. П.)]. Жить в -ке - жити в достатках. От -ка сердца говорят уста - з переповні серця промовляють уста (Єв.). С -ком - з лишком, з лишкою, (аж) надто, (фамил.) з надтом, (образно) у три щиті, (шутя) з чохом. [Усього є доволі, аж з надтом. Усього-б тут - у три щиті на тихе та на любе життя (М. Вовч.)]. Ему с - ком пополнили его потери - йому аж надто (з надтом) поповнено (вернено) його втрати. Затруднение от -ка чего - клопіт через надмір чого, з надміром чого. -ток жизненных сил - надмір життєвої сили. Не в -ке (имеется что) - не густо, не гурт, не надмір (мається) чого. [Дав-би вам грошей, та в самого не гурт (Звин.)].* * *1) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у, зайвина́, перепо́вня; ( остаток) ли́шок; зби́тки, -ків\избыток к хле́ба — надли́шок хлі́ба
2) (обилие, полнота) на́дмір; (достаток, богатство) доста́ток, -тку; ( изобилие) наддоста́токв \избыток тке, с \избыток тком — з верхо́м; з ли́шком, упо́вні
\избыток к сил — на́дмір сил
\избыток к чувств — на́дмір почутті́в
-
105 побороться
1) (в рукопашную) поборотися; (шутя, играя) поборушкатися, поборюкатися;2) (поспорить) поборотися, позмагатися з ким, з чим (проти кого, проти чого) за кого, за що.* * *поборо́тися; поборю́катися; (поспорить, посопротивляться) позмага́тися -
106 святоша
м., ж.святе́нник (м.), святе́нниця (ж.), свято́ша; (о женщине шутя.) преподо́бниця; см. ханжа I -
107 кислота
шут (шутя/ ) (жен.) шутлыпэ/ н (шутлыпэна/ ) (муж.) -
108 scherzhaft
шутливый; präd. a. шутя -
109 spielend
Advp. fig. играючи, шутя; das ist spielend leicht (это) пустяковое дело -
110 серьёзно
I кратк. прил.см. серьёзныйII нареч.1) (с серьёзностью, не шутя) seriously, earnestly, in earnestя (говорю́) серьёзно — I am serious, I mean it
относи́ться серьёзно к чему́-л — take smth seriously, be serious about smth
вы серьёзно хоти́те стать актёром? — are you serious about becoming an actor?
2) ( тяжело) seriously, gravelyон серьёзно бо́лен — he is seriously ill
3) ( значительно) much, considerably, significantlyона́ серьёзно повзросле́ла — she has grown up considerably
4) как вводн. сл. разг. seriously, indeedнет, серьёзно, нам пора́ идти́ — but, seriously, it's time for us to go
5) как вопросит. частица разг. (правда?, действительно?) really?, are you serious?; no kidding? разг. -
111 шутить
несовер. - шутить; совер. - пошутитьбез доп.1) joke, jest2) make fun (of), play a joke (on) ( насмехаться над)3) ( говорить не всерьез)be in jest; be funny разг.; fool ( дурачиться)он не шутит — he is serious, he is in no joking mood
4) (с кем-л./чем-л.) ( несерьезно относиться)trifle (with), play (with)••не шутя — seriously, in earnest, joking apart
-
112 серьёзно
1) cidden, ciddiy olaraqсерьёзно относиться к делу - işke cidden yanaşmaq2) (не шутя) şaqasız (без шуток), kerçek (реально), müim (важно)Я вам серьёзно говорю - sizge kerçekten aytam (deyim)Серьёзно?! - Kerçekmi, ya?!Это очень серьёзно. - Bu pek müim bir şey. -
113 серьёзно
1) джидден, джиддий оларакъсерьёзно относиться к делу - ишке джидден янашмакъ2) (не шутя) шакъасыз (без шуток), керчек (реально), муим (важно)Я вам серьёзно говорю - сизге керчектен айтам (дейим)Серьёзно?! - Керчекми, я?!Это очень серьёзно. - Бу пек муим бир шей. -
114 шутить
schérzen vi; spáßen vi, Spaß máchenшути́ть над кем-либо — sich über j-m (A) lústig máchen
брось шути́ть! — mach kéine Schérze!
я не шучу́ — das ist mein vóller Ernst, ich méine es ernst
••шути́ть с огнём — mit dem Feuer spíelen vi
шу́тки шути́ть — Späßchen máchen, Wítze réißen (непр.)
чем чёрт не шу́тит — wer weiß, was noch (álles) kómmen mag
шутя́ ( легко) — spíelend (leicht)
-
115 в шутку
-
116 войти в сердце
войти в сердце (в душу) (кого, чьё (чью))gain (win) smb.'s heart (the heart of smb.)С первых дней годины горькой, / В тяжкий час земли родной, / Не шутя, Василий Тёркин, / Подружились мы с тобой. / Но ещё не знал я, право, / Что с печатного столбца / Всем придёшься ты по нраву, / А иным войдёшь в сердца. (А. Твардовский, Василий Тёркин) — From the first days of affliction / In the homeland's hour of grief, / You and I, Vassili Tyorkin, / Bosom friends became for life. / But I never had a notion / just how famous you'd become, / Or how every one would like you / And you'd win the hearts of some.
-
117 всадить пулю в лоб
( кому)put a bullet in (into, through) smb.'s head (brain, brains)Его приласкает и будет защищать перед другими людьми тот самый человек, которому Солёный сначала шутя пообещает всадить пулю в лоб, а затем и всадит её на самом деле. (С. Залыгин, Мой поэт) — He is held in affection, tolerated and defended by the very man through whose head he threatens, jokingly at the beginning of the play, to put a bullet... a threat he subsequently carries out.
Русско-английский фразеологический словарь > всадить пулю в лоб
-
118 не быть в тягость
см. тж. быть в тягость( кому)not be any trouble to smb.[Бабка Вера] как-то сказала ему: - Уноровный ты, Ваня. Шутя жизнь проживёшь. Никому в тягость не будешь. (В. Шугаев, Дождь на Радуницу) — Grammer Vera once said to him: 'You're a good-natured lad, Vanya. Always ready with a joke. You'll never be any trouble to anyone.'
Русско-английский фразеологический словарь > не быть в тягость
-
119 от копеечной свечи Москва сгорела
посл.lit. all Moscow was burnt down by a copeck candle; cf. little chips light great fires; a little spark kindles a great fire- Как? Вы не шутя думаете сладить с целым народом? - От копеечной свечи, вы знаете, Москва сгорела, - ответил Базаров. (И. Тургенев, Отцы и дети) — 'What? You seriously suppose you can set yourself up against a whole people?' 'All Moscow was burnt down, you know, by a penny candle,' answered Bazarov.
Русско-английский фразеологический словарь > от копеечной свечи Москва сгорела
-
120 Ох, тяжела ты, шапка Мономаха!
(А. Пушкин)Ah! heavy art thou, crown of Monomakh! (trans. by A. Hayes)- Тяжела шапка Мономаха! - сказал ему шутя Степан Аркадьич, намекая, очевидно, не на один разговор с княгиней, а на причину волнения Левина, которое он заметил. (Л. Толстой, Анна Каренина) — 'Heavy is the cap of Monomakh,' Stepan Arkadyevich said playfully, hinting, evidently, not simply at the princess's conversation, but at the cause of Levin's agitation, which he had noticed.
Русско-английский фразеологический словарь > Ох, тяжела ты, шапка Мономаха!
См. также в других словарях:
шутя — шутя/ … Правописание трудных наречий
ШУТЯ — ШУТЯ. 1. деепр. наст. вр. от шутить. 2. нареч. Легко, без труда. «В таком разговоре ты не отделаешься от меня шутя.» Чернышевский. ❖ Не шутя серьезно, очень. «Петр Иванович застал ее не шутя больной.» Гончаров. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
шутя — См. шутка не шутя... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. шутя в шутку, шутливо; шутка; потехи ради, без труда, смехом, играючи, с понтом, смеха ради, шутки ради, легко, в… … Словарь синонимов
шутя — нареч. 1. В шутку, ради шутки, смеха, забавы. Говорил ш. Ш. обнял. Ш. стукнуть по плечу. 2. Легко, без труда, без усилий. Училась она ш. Ш. поднимал тяжести. Ш. взбежал по лестнице. ◁ Не шутя, в зн. нареч. Серьёзно, очень сильно. Полюбила его не… … Энциклопедический словарь
Шутя — нареч. качеств. обстоят. 1. Не всерьез; в шутку. 2. перен. Без труда, без каких либо усилий; легко. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
шутя — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
шутя — I нареч. см. тж. не шутя 1) В шутку, ради шутки, смеха, забавы. Говорил шутя/. Шутя/ обнял. Шутя/ стукнуть по плечу. 2) Легко, без труда, без усилий. Училась она шутя/. Шу … Словарь многих выражений
шутя́ — 1. деепр. от шутить. 2. нареч. В шутку, ради шутки, смеха, забавы. Его шутя называли Александром II. Л. Толстой, Посмертные записки старца Федора Кузмича. Я шутя говорил, что в десять лет они все у меня будут с высшим образованием. Гарин… … Малый академический словарь
шутя́щий — шутящий … Русское словесное ударение
Шутя наказывать смешное — Шутя наказывать смѣшное. Ср. Услыхавъ потѣшныя рѣчи Абросима (о Маркелѣ), артель со смѣху покатилась. Маркелъ замолчалъ. Величался онъ въ артели своимъ высокоуміемъ, на смѣхъ и не таковскихъ въ лоскъ уложитъ. Мельниковъ. На горахъ. 3, 8. Ср.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
шутя — всерьёз серьёзно … Словарь антонимов
