-
21 ветошь
-тошье1) стара одежина, старинка, тенетяга;2) дрань (р. -ни), дрантя, шмаття;3) (прошлогодняя трава в степи) - нежер (р. -ри).* * *дра́нтя, шма́ття; шма́ти, род. п. шмат, мо́тлох, -у; ( тряпьё) ганчі́р'я, лахмі́ття -
22 коврига
1) (целый хлеб) хліб, хлібина, бухан, (зап.) бохон, (небольшая) хлібеня (-няти), хліб'я (-б'яти), буханець (-нця) (зап. бохонець), буханка, кулидка; срвн. Коровай. [Борошна тільки на раз, та й то хлібини на дві (Грінч.). Собака взяв з столу буханець хліба (Грінч.). Візьми з собою буханку хліба (Липовеч.)];2) (ломоть хлеба) скиба, партика, шмат хліба.* * * -
23 кусок
Кусочек1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].* * *1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка\кусок хле́ба — а) прям. шмато́к (кусо́к; ку́сень, ку́сник; ски́ба, ски́бка) хлі́ба; б) перен. шмато́к (кусо́к) хлі́ба
2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у -
24 лепесток
Лепесточек1) (лоскут) клапоть, (-птя), клаптик (-ка), шмат (-ту), шматок (-тка), шматочок (-чка);2) пелюстка (мн. пелюстки), пелюсточка, лепістка, лепісточка, платочок (- чка). [Цвіт поблід, посохли пелюстки (Грінч.). Лепісточка з рожі (Крим.). Червоні платочки дикого маку облетіли їй на спідницю (Коцюб.)]. -тки жаберные, зоол. - зяброві листочки (- ків).* * *пелю́стка, пелюсто́к, -тка́ -
25 ломоть
скиба, шматок (-тка), кусок (-ска). -моть хлеба - скиба, скибка, шмат (-та), шматок (-тка), луста, лустка, крумка, кімса хліба, (зап.) байда, байдиця хліба; (большой) партика хліба; (отломанный) ламанець (-нця); срв. Ломтик. [Відрізана скиба від нашого хліба (Квітка). Врізав собі скибку хліба (Звин.). У мене лусти хліба нема (Черкащ.). Урізала хліба дві крумки (Проскурівщ.). Ускочиш у хату та одлупиш кімсу хліба (Борзенщ.). Мати дала дитині партику хліба в руку (Звин.). Ішов старець по долині, з ламанцями у торбині (Гліб.)].* * * -
26 лоскутье
и Лоскутьё клапті, шмаття, лаття; (старое) лахміття, хламіття (-ття); см. Лохмотье.* * *собир.кла́пті, -тів; ( куски) шмаття, шма́ти, род. п. шмат -
27 лохмотья
лахміття, дра́нтя, шмаття, шма́ти, род. п. шмат, ра́м'я, ра́мтя ( реже), лати, род. п. лат; ла́хи, -хів, ла́хмани, -нів и лахма́ни, -ні́в, хабо́ття, хламі́ття -
28 масса
1) (вещество, тело, материя, толща) маса. [Злежаний сніг величезними масами уривався з гір і котився вниз (Київ). Обсяг атмосфери величезний, а маса мізерна (М. Грінч.)]. Бумажная, древесная, сырая -са - паперова, деревна, сирова маса. Двигаться сплошной -сой - іти, сунути, пливти (плисти) суцільною лавою, хмарою, облавом, сунути (цілим) загалом (Звин.). [Людей ішло хмара-хмарою (Харківщ.). Як почало розтавати, то вода йшла рівчаками, а тепер, як дуже розтало, - іде облавом (Вовч.)]; 2 (множество кого, чего) безліч (-чи), сила, сила силенна, незчисленна сила, сила силою, маса, повно, (куча) купа, гура, (туча, потоп, лавина, бездна) хмара, як мгли, потоп(а), завала, валява, прірва, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) гибе[і]ль (-ли), (фам.) шмат (-ту), (грубо) до чорта, до біса, до стобіса, до смутку, до вигреба чого; срв. Множество 2 иII. Пропасть. [Безліч праці (Грінч.). Сила силенна слів, а діла нема (Київщ.). Груш незчисленна сила (Крим.). Їх (гостей) там сила-силою була (Квітка). Поезії, певно, в тім маса (Франко). Система мусіла податися, в мурах її повно було пороблено проломів (Єфр.). Прикростей усяких купа (Грінч.). Людей на полі як мгли (Г. Барв.). Чути було якесь шептання - з-посеред потопи листя (Франко). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Грошей у нього прірва (Звин.). Народу там гибель (Звин.). Хотів мати до смутку грошви (Кінець Неволі)]. На митинги собиралась -са народу - на мітинги збиралося (сходилося) безліч (сила, сила силенна, тьма) люду (людей);3) (народная) маса, громада, загал (-лу). [В ім'я потреб народньої маси (Доман.). Народ-творець не може вже бути сирою етнографічною масою (Єфр.). Чого не вдатен збагнути загал, юрба (Леонт.)]. Народные -сы - народні маси;4) юр. - маса, все добро (майно). Конкурсная -са - конкурсова маса, все добро (майно) (невиплатного довжника).* * *1) ма́сав [о́бщей] \масса се — ( в большинстве своём) здебі́льшого, здебі́льш, здебі́льше
2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і -
29 отрезной
1) відрізний, обрізний;2) відрізаний, відтятий. -ной участок земли - відруб, відрубний шмат землі. -ная пирамида - см. Усечённый.* * *відрізни́й; ( отрезанный) відрі́заний -
30 отрезок
урізок, обрізок (-зка), відтинок, утинок (-нка). -зок ленты, материи - урізок стрічки, укравок, урізок тканини. -зок линии - урізок лінії. -зок доски - урізок дошки.* * *відрі́зок, -зка, відти́нок, -нка, урі́зок, шмат -
31 перемахивать
перемахнуть1) (перепрыгивать, перескакивать) перемахувати, перемахнути, перестрибувати, перестрибнути, перегаснути, пересягнути, перешаснути, перешугнути, перемайнути, переметнутися через що. Срв. Перепрыгивать, Перескакивать. [Козацькі коні, як та блискавка, перешугнули через глибоке провалля];2) (проскакать, переехать быстро) перебігати, перебігти, перемахнути, перехоплюватися, перехопитися. См. Проскакать. [Духом перемахнув до міста. Перемахнув через річку (Грінч.)];3) (перебросить, перекинуть камень и пр.) перешпурювати, перешпуряти, перешпурляти, перешпурити, перешпурнути (и пережбурнути), перешмарити, перешмарнути, перемітувати, переметнути. [Хлопець перешпурив через паркан великий шмат цегли];4) (махнуть слишком, назад) перемахувати, перемахнути що (напр., сокиру, свитку через плече);5) -хивать, -махать (делать наскоро) - перемахувати, перемахати. [Миттю перемахав (переписал) усі папірці].* * *несов.; сов. - перемахн`утьперема́хувати, перемахну́ти, (несов.: через что-л.) перехопи́тися; ( перепрыгивать) перепли́гувати, переплигну́ти и поперепли́гувати, перестри́бувати, перестрибну́ти и поперестри́бувати, переска́кувати, перескочи́ти и перескакну́ти и попереска́кувати -
32 портище
полотнище, шмат, сувій (-вою).* * *поло́тнище, полотни́на -
33 промежуток
(о месте и времени) прогалина, перерва, перерив, переміжок, перепинка, промежка, промежінь (-жени). [Чиніте прогалину між стадом і стадом (Св. Пис.). У його спогадах єсть велика прогалина часу, про яку нічого не сказано. Царство Ормузда існувало без перерви поруч із царством Аримана (Л. Укр.). Минав квартал за кварталом; в перервах кварталів - молошна мла (Коцюб.). Під час цього переміжку між осінню та зимою завівають прелюті вітри (Корол.). Антракт за антрактом в українському письменстві, що почалися з 1847 р. й з деякими перепинками додержались аж до революції (Єфр.). Промежка між кроквами дуже широка (Волч. п.). Одна дошка вивалилась - лізьмо у ту промежінь (Звин.)]. -ток времени, разделяющий две эпохи - час, що проминув між двома добами; проміжний межи двома добами час. -ток узкий (между двумя строениями или плетнями) - сутки, суточки; (в частоколе) гулянка; (между прутьями решётки) межиґраття; (между двух зудьев пилы) гава, гавря; (узкий между двух лесов) прогалина, проворіття (Черк. пов.).* * *1) ( в пространстве) промі́жок, -жку; ( узкий проход между двумя строениями) сутки́, -то́к, ( поменьше) суточки́, -чо́к2) ( во времени) промі́жок, відти́нок, -нку; шмат, -у; (время между чем-л.) час, -у -
34 сукрой
диал. -
35 шматок
шмато́к, -тка́; шмат -
36 вид
від; выгляд; гатунак; кшталт; самавітасць; самавітасьць; трыванне; трываньне* * *I муж.— меркаванне (планы, намеры) на будучынюна вид, по виду, с виду
— на выгляд, з выгляду— пад маркай, пад выглядамII муж.не подавать, не подать (не показывать, не показать) виду
— не падаваць, не падаць (не паказваць, не паказаць) выгляду -
37 видать
* * *I несовер. (видеть) разг. бачыць II вводн. сл. (вероятно) прост. відаць, мабыць, мусіцьон, видать, весёлый человек
— ён, відаць (мабыць, мусіць), вясёлы чалавек -
38 видеть
бачыць; відаць* * *несовер. в разн. знач. бачыць— сніць, бачыць у снекак видите вводн. сл.
— як бачыце -
39 вода
* * *тяжёлая вода хим.
— цяжкая вадажёлтая вода мед.
— жоўтая вадатёмная вода мед.
— цёмная вада— праз агонь і ваду прайшоў, быў на кані і пад канемтише воды, ниже травы погов.
— цішэй вады, ніжэй травы -
40 для
- для чего* * *кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности:а) (в знач.: ради, по случаю, с целью чего-либо) дзеля (каго-чаго)— для яго гэта не пад сілу, яму гэта не пад сілу— нашто?, навошта?, для чаго?для того, чтобы
— для таго, каб— няма чаго, няма дзеля чаго— для віду, для выгляду
См. также в других словарях:
шмат — шмат, а … Русский орфографический словарь
ШМАТ — ШМАТ, шматок муж., южн., зап., пск., твер., тамб. кус или кусок, ломоть; часть, отрезок, отрывок; иногда расстоянье. Шмат, шматина хлеба, мяса. Шматочек свиного сала. Собака из полы целый шмат вырвала. Порядочный шмат прошли. Шерсть сходит… … Толковый словарь Даля
шмат — см. кусок Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. шмат сущ. 1. • клок • клочок … Словарь синонимов
шмат — а м. Разг. сниж. Кусок чего л. отрезанного, отломанного (обычно о еде). Шмат сала, мяса. Отрезать от хлеба большой шмат … Энциклопедический словарь
шмат — 1 іменник чоловічого роду шматок шмат 2 прислівник багато незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
Шмат — м. разг. сниж. то же, что шматок Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
шмат — а, м. (польск. szmat). прост. Кусок, ломоть. Ш. сала. Шматок то же, что ш. Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина. М: Русский язык, 1998 … Словарь иностранных слов русского языка
шмат — кусок, лоскут, обломок , смол. (Добровольский), лифл. (Бобров, Jagic Festschrift 395), уральск. (ИОРЯС 1, 333), тряпка , псковск., тверск., шмать ж. сволочь , арханг. (ИОРЯС 1, 333), шематок, шматок кусок , укр. шмат кусок , блр. шмат много .… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
шмат — а; м.; разг. сниж. Кусок чего л. отрезанного, отломанного (обычно о еде) Шмат сала, мяса. Отрезать от хлеба большой шмат … Словарь многих выражений
ШМАТ — кусок приличного размера. Чирус, скотина волосатая, жрет, как с голодного края. Такая тварь дурная! Вот у Вовки кот, так это кот. Жрет где попало, а два дня назад украл у соседей и приволок в дом такой шмат мяса, что и хозяевам до сих пор хватает … Большой полутолковый словарь одесского языка
Шмат (Азовский район) — Хутор Шмат Страна РоссияРоссия … Википедия