шляху

- железно-дорожный путь

- проторенный путь

- сокращая путь

* * *

1) в разн. знач. шлях, род. шляху муж.

(дорога) дарога, -гі жен.

2) анат. мн. шляхі, - хоў

3) ж.-д. пуць, род. пуці муж.

4) (способ) шлях, род. шляху муж., спосаб, -бу муж.

5) разг. (прок, толк) толк, род. толку муж.

(польза) карысць, -ці жен.

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;

2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!

* * *

отклониться відхилятися, відхилитися від чого, (быстро) відхильнутися; (удаляться, отступать) відбігати, відбігти (напр., від розмови, теми), відбиватися, відбитися від чого, збочувати, збочити від чого; см. Уклоняться, Устраняться. -няться от обычных взглядов, нормы - відхилятися від звичайних поглядів, від норми. -няться от темы - відхилятися, відбігати, відбиватися від теми. Магнитная стрелка -нилась на два градуса - магне[і]тна стрілка (голка) відхилилася на два ступені. Заставить -ниться от пути (сбить) - збити з шляху. [Неможливо людській силі збити землю з її одвічного шляху (Єфр.)].

* * *

несов.; сов. - отклон`иться

1) відхиля́тися, відхили́тися; ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися

2) строит. (несов.) відхиля́тися; відво́дитися; відверта́тися

1) перетинання; перерубування;

2) (дороги) перехрещування, перетинання, перерізування (шляху). -ние дороги кому - перетинання, перерізування шляху кому, переймання кого.

* * *

1) перетина́ння; перері́зування

2) перетина́ння

1) перегорода, перетика, (гал.) запора и запір (-пору), тама. [Вчинився запір на річці (Верхр.)];

2) (препятствие) перепона, перепинка, перетика, завада, запина; (остановка) спин, впин (-ну). [Та й тепер ще густо було понаставлювано перетик на його шляху (Єфр.)]. Непреодолимая -да на нашем пути - непереможна перепона на нашому шляху. Днепр для татарина не -да - Дніпро татаринові не запина (Стор.). Своеволью нет -ды - самоволі спину (впину) немає. Срв. Препона.

* * *

1) межд. - геть, (ко многим) гетьте, пріч, прічки, дальш, набік, (диал.) вара, варе, ціп, ціба. [Геть, одчепися од мене! (Н.-Лев.). Гетьте думи, ви хмари осінні (Л. Укр.). Пріч! щезай, маро, від мене! (Федьк.). Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе (Чуб. V). Вара від мене! (Франко. Пр.). Ціп відсіля! ви не сього приходу (Квітка). Так пішов я в світ широкий за кавалком хліба, - ах, не раз я мусів чути: ціба, хлопче, ціба! (Федьк.)]. Поди, подите прочь - іди, ідіть собі геть! Прочь отсюда - геть звідси, гетьте звідси! [Гетьте звідси усі чужі! (Л. Укр.)]. Прочь от меня - геть від мене, дальш від мене. Руки прочь - руки геть, руки набік. Прочь с глаз - геть (гетьте) з-перед очей, згинь (згиньте) мені з очей. Прочь с дороги - геть (гетьте) з дороги, з шляху, набік. [Погнав коні і гука на людей: набік! (Звин.). Гетьте, хлопці, з шляху - чорт несе сваху (Приказка)];

2) нар. - геть, пріч, прічки, набік. [Душа мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч (Грінч. III). Помандруєм прічки темненької пічки (Н.-Лев.)]. Не прочь - не від того, не проти того, не від тієї речи, не від тих грошей, не відказен. [Я не відказен послужити добрим людям (Кониськ.)]. Я не прочь от этого - я не від того, я нічого проти цього не маю. Я не прочь от доброго дела - я не від доброго вчинку, я не зрікаюся доброго вчинку. И я не прочь бы туда поехать - і я-б не від того, щоб туди поїхати. Он не прочь выпить - він не від того, щоб випити, він не цурається випити, не цурається горілочки.

* * *

1) стоя́ти

2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому)

* * *

несовер. в разн. знач. стаяць

1) нар. - уздовж, уподовж, упродовж. [Ой іде чумак уздовж улицею]. Вдоль и поперек - уздовж (уподовж) і впоперек, уздовж і вшир;

2) (предл. с род. пад.) (у)здовж, упродовж, поздовж чого, попід чим, понад чим. [Поздовж берега. Уподовж шляху. Дорога йшла попід лісом, понад річкою].

* * *

1) нареч. уздо́вж, удо́вж, удо́вжки, подо́вж, по́довж, повздо́вж, упродо́вж

2) предл. с род. п. уздо́вж, уподо́вж, удо́вж, подо́вж, повздо́вж (чо́го), ( над) по́над и пона́д (чим), ( под) по́під (чим)

несподіваний, раптовий, наглий, нагальний, напрасний. [Нагла смерть. Божий суд наглий серед шляху тебе осудить (Шевч.). Раптові переходи (зміни) (Єфр.). Раптові вибухи реготу. Нагальна смерть) (Ном.). Напрасний дощ захопив мене (Франко). Напрасний наскік бурі (Л. Укр.)].

* * *

водомий, водорий, рівчак, яма, виполоч (р. -чи). [Скрізь по шляху вода повимивала ями]. -ный - водомийний, водорийний.

* * *

довід (р. доводу), (подтверждение) доказ (р. -зу), (провинц.) доказка, (свидетельство) свідчення, (доказывание) доведіння. [Доводами доведений. Їй усі повірили без доводів (Грінч.). Історія письменства дає найдужчі докази національної індивідуальности народу (Єфр.). От вам доказ на те (Конис.). Ми маємо певні свідчення, що вони не показували йому шляху (Грінч.). Для таких фактів не треба і доведіння]. Нет доказательств - нема доказів, нічим довести. [Усе село знало, що це Панас ізробив, а нічим довести, - так і пропало (Грінч.)]. -ства письменные - доводи листовні. -ства вещественные - речові докази, речові знаки. -ства косвенные - посередні докази, -ство противного - доведе[і]ння супротивного.

* * *

1) до́від, -воду, до́каз, -у

2) мат. дове́дення

їхання [Дві години їхання], їзда, (постоянная) їздня, (частая) їздження, їздіння, (время езды) - їхавиця. [На шляху болота немає, бо їздіння велике: притоптали]. Езда на волах - воловіз (р. -возу).

* * *

езжалый

1) їжджий, в'[у]їжджений [В'їжджена дорога], колісний. [Колісного шляху там нема, хіба для якої тачанки]; (о лошади) їжджений, в'їжджений, виїжджений, об'їжджений, їжджалий. Езжалый человек - бувалий в дорозі;

2) (верховой рассыльный) гонець (р. гінця), верхівець (р. -хівця), верховий (р. -вого).

* * *

1) прил. їздови́й; ( о дороге) прої́жджий

2) в знач. сущ. їздови́й, -о́го

помилка, помилкова (неправдива) думка, помилковий (неправдивий) шлях, омилення, зблукання, (гал. и стар.) блуд, облуд, заблуд (-ду), зблуда. [Треба розвіяти його помилку (помилкову думку). І блудів накопичуються гори, що й правду нам навіки закривають (Куліш). Він ціле життя ніс тяжку кару за своє хвилеве зблукання]. Вводить, ввести в -ние - омиляти, омилити, змилити кого, при(з)водити, при(з)вести до помилки, до облуди, на хибний шлях ставити (поставити), збивати (збити) з правдивого шляху, дурити, піддурити, здурити кого, (гал.) блудом повести кого. Введение в -ние кого - омилення кого, призведення до помилки кого, дуріння кого. Быть в -нии - помилятися, бути омиленим, (гал.) блудом іти (піти). [Вельми кохали тато маму і багато де в чому були про неї омилені (Кониськ.)]. Впасть в -ние - помилитися, омилитися. Вывести из -ния кого - з'ясувати комусь його помилку, очі розкрити кому.

* * *

1) (действ.) за(о)круглювання, оконч. за(о)круглення;

2) (закругл. линия, поверхность) закруг (-гу). [На закругах шляху потрібні збільшені сигнали і написи (Тур.)].

* * *

1) закру́глення, заокру́глення, (неоконч. д.) закру́глювання, заокру́глювання

2) (округлая часть чего-л.) заокруглення, закру́глення; ( изгиб) за́крут, -у