широка

союз і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І вітер не віє, і сонце не гріє (Пісня). Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев.). Стала їсти й пити (Шевч.). Він а я - це-ж не те саме (Крим.). Минали роки, збільшуючи той мур, що стояв межи двором а селом (Коцюб.). За током ішов садок - великий та розкішний (Свидн.)]. Огонь и вода - огонь і вода. Отец и мать - батько й мати. От моря и до моря - від моря й до моря. Весёлый и радостный - веселий і радісний, веселий та радісний. Эта река широка и глубока - ця річка широка й (та) глибока. Вот и - ось і. [Ось і дуб той кучерявий (Шевч.)]. Да и - та і (й). [Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). А їй, звичайне діло, і віри своєї жалко, та й родичів, батьків, то-що (М. Лев.)]. И кто бы мог предполагать - і хто-б міг думати. И я это знаю - і я це знаю. И не богат, да тороват - і не багатий, та щедрий. И благоразумные иногда ошибаются - і розумні (люди) часом помиляються. И хотел бы, да не могу - і хтів-би, та не можу. Мы и пошли, да нас не пустили - ми й пішли (були), та нас не пущено. И не пытайся, всё равно ничего не выйдет - і не спитуйся (не пробуй), однаково нічого не вийде. И молода, и хороша, и богата - і молода, і хороша, і багата. Но и - ба й, але й. Он не только глуп, но и зол - він не тільки дурний, ба й злий (але й злий).

* * *

1) і; (преим. после гласного) й; ( для соединения однородных членов предложения) та

2) усилит. і, та й; и

широкий, просторий, розлогий, широкополий, широкопросторий, ширококраїй. [Широка нива. Розлогі поля. Лани широкополі (Шевч.). Широка держава (Куліш)]. -ный комментарий - широкий коментар. Становиться обширнее - ширшати. Обширно - широко, просторо, розлого.

* * *

1) ( занимающий большое пространство) вели́кий; ( просторный) просто́рий; ( широкий) широ́кий

2) (перен.: большой по объёму, количеству, содержанию) вели́кий; ( широкий) широ́кий

3) ( многочисленный) числе́нний; ( разнообразный) різномані́тний

1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;

2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!

* * *

и Изрезать изрезать

1) (на куски) різати, порізати, розтинати, розтяти, шматувати, пошматувати, (о мн.) порізати, порозтинати що чим. [За берестом лежала долі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки (Коцюб.)];

2) (во многих местах) різати, порізати, порозтинати, (резьбою) карбувати, покарбувати. [Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований (Куліш)]. Изрезанный - порізаний, пошматований, порозтинаний, (изрезьблённый) покарбований. -ный берег моря - порізаний морський берег. -ный морщинами - поритий, (по)карбований зморшками. [Чого по жовтому карбованому зморшками обличчю пройшла якась темна тінь? (Мирн.)]. -ный рытвинами - поритий, попоротий. [Похитуючись по скелястій поритій дорозі, фаетон з'їхав у балку (Грінч.). Земля тут попорота (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - изр`езать

мащивать

1) (досками, стланью) мостити, (настилать) стелити (стелю, -лиш) и слати (стелю, -леш); (камнем, булыжником) брукувати и (вульг.) буркувати, (щебнем) сипати що; (плотину) гатити (греблю), (дорогу или плотину фашинником) тарасувати (шлях, греблю). [Мости мостили, греблі гатили (Макс.)];

2) (строить, наваливать ворохом) мостити що. -тить гнездо - кублити гніздо (кубло). [Чорногуз тільки на щасливім господарстві кублить своє гніздо (Звин.)]. Мощённый - мощенний, брукований и (вульг.) буркований, сипаний, гачений, тарасований. [Куряві стовбури сосон по боках буркованого шляху (Васильч.). Дорога широка, сипана камньом (Гн. I)].

* * *

в штанах у невода) матня (-ні). [Матнею улицю мете - іде козак (Шевч.). Далеко на берег полізла мережа двома рядами, а за нею показалася з води широка матня (Н.-Лев.)].

* * *

1) рыб. матня́

2) ( в штанах) матня́

-тая борода широка борода.

* * *

1) (полный, крепкого сложения) по́вний, огрядни́й и огря́дний

2)

перемежек (в пространстве) промі[е]жка, промі[е]жок (-жку), (в простр. и во времени) перерва, (во времени) перестанок (-нку), перестан (-ну), перестань (-ни) (ж. р.), перестання; срв. Перерыв. [Промежка між кроквами дуже широка, - це недобре, як крокви рідко стоять (Волч. п.). Промежок між нашими полями був широченький. Між нападами пропасниці перерви короткі]. Без -межки - (о пространстве) безпроміжно, (о времени) безперестан(к)у, безперестанно, безперестанці, безперестал[н]ь, безвідгалу. Срв. Безостановочно. [Слухав-би безперестану, брате, твого читання (Грінч.)]. В перемежку - упереміж, упереміжку, на(в)переміну, навперемінки. Срв. Попеременно.

* * *

(о месте и времени) прогалина, перерва, перерив, переміжок, перепинка, промежка, промежінь (-жени). [Чиніте прогалину між стадом і стадом (Св. Пис.). У його спогадах єсть велика прогалина часу, про яку нічого не сказано. Царство Ормузда існувало без перерви поруч із царством Аримана (Л. Укр.). Минав квартал за кварталом; в перервах кварталів - молошна мла (Коцюб.). Під час цього переміжку між осінню та зимою завівають прелюті вітри (Корол.). Антракт за антрактом в українському письменстві, що почалися з 1847 р. й з деякими перепинками додержались аж до революції (Єфр.). Промежка між кроквами дуже широка (Волч. п.). Одна дошка вивалилась - лізьмо у ту промежінь (Звин.)]. -ток времени, разделяющий две эпохи - час, що проминув між двома добами; проміжний межи двома добами час. -ток узкий (между двумя строениями или плетнями) - сутки, суточки; (в частоколе) гулянка; (между прутьями решётки) межиґраття; (между двух зудьев пилы) гава, гавря; (узкий между двух лесов) прогалина, проворіття (Черк. пов.).

* * *

1) ( в пространстве) промі́жок, -жку; ( узкий проход между двумя строениями) сутки́, -то́к, ( поменьше) суточки́, -чо́к

2) ( во времени) промі́жок, відти́нок, -нку; шмат, -у; (время между чем-л.) час, -у

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

пил (-лу, мн. пили, ум. пилок, пилочок), порох (-ху, мн. порохи, ум. порошок); (в воздухе) курява, курево и куряво, кура, копіт(ь) (-поту и -тю), кіпоть (-птю), кіптяга, кушпела. [І в пилу на шляху діямант він найшов (Самійл.). Не пили пилили, не тумани вставали, як з города Озова, в тяжкої неволі три брати втікали (Мартин.). Сухий, гарячий, весь у поросі день вже гас за вікном (Коцюб.). Малі босі ноженята підкидали порох - три рази в один бік, три рази в другий (Коцюб.). Вірли крильми землю збили, порохами скопотили (Ант.-Драг.). У хаті по стінах порохи (Кам'ян.). Ох, як тяжко тим шляхом ходити, широким, битим, курявою вкритим (Л. Укр.). Курява стовпом від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.). Сіріла курявом широка проїжджа дорога (Мирн.). Михайло погнав коня так, що тільки кура по дорозі курить (Грінч.). За коником став копіть (Чуб.). Збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.)]. До Пречистої коноплі потіпать, а після Пречистої мички микать, щоб надворі, а то в хаті кіптю повно (Борз.). - Не продам, - обзивається дядько з кіптяги-куряви за возом (Неч.-Лев.)]. Пыль снежная - сніговий пил. Облако -ли - хмара пилу, куряви. [Густа хмара сірого в'їдливого пилу закривала від його все (Грінч.)]. Он весь в -ли - він увесь у пилу, в поросі. Сметать пыль - змітати пил, порох и порохи. Поднимать, поднять пыль - збивати, збити, спилити; пил, пилюгу, куряву и курево, кіптягу, копіт, курити, пилити; срв. Пылить, Напылить. [Він збивав у номері страшенну пилюгу (Яворн.). Хіба я курю? Я злегка мету (Мирн.). Їду я, - це-ж як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Катерин.)]. Поднялась облаком пыль - знялася хмарою курява, кіптяга, закуріла хмарою курява, кіптяга, знявся хмарою пил, кіпоть, закуріло, запиліло, закушпелило. Покрыть -лью - прибити, укрити пилом, порохом. Покрыться -лью - припасти, укритися пилом, порохом, закуритися, запорошитися, закуріти. [Не жаль мені доріженьки, що пилом припала (Пісня)]. Покрытый -лью - запорошений пилом, порохом припалий, прибитий. [Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива дощем неполита (Манж.). Втер хусточкою припале пилом лице (Неч.-Лев.)]. Пускать пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) кому и на кого, перед ким, туманити кого, (гал.) бляхманом очі заносити кому. [Отак Антосьо ману пускав і камбраттям (товаришам), і перед урядом, і по селах (Свид.)]. Цветочная пыль - краска, квітковий пилок.

* * *

1) пил, -у, по́рох, -у, порохня́ва; ( в воздухе) ку́рява; кі́птява, кіптяга́, кіптюга

2) бот. пило́к, -лку́; пил

між[межи]людський. [Широка реформа межилюдських відносин (Грінч.)].