-
21 благолепный
-но благоподобний, -но (М. Вовч.), велично-прекрасний, -но.* * *благолі́пний; ( красивый) га́рний, краси́вий; ( прекрасный) прекра́сний, чудо́вий -
22 богатый
1) багатий на що, грошовитий, (состоятельный) - заможний, можний. [Він багатий на воли: шість пар має];2) (великолепный, пышный, напр., одежда) багатий, пишний, розкішний. Чрезвычайно -тый - багатющий, багатенний. Богатая фантазия - буйна уява.* * *1) бага́тий; ( состоятельный) замо́жний, мо́жний, має́тний2) в знач. сущ. бага́тий, -ого, замо́жний3) (пышный, роскошный) бага́тий, пи́шний, розкі́шний; диал. ша́тний; ( великолепный) чудо́вий, прекра́сний -
23 велелепный
-
24 великолепный
1) пишний, розкішний, бучний. [Пишний будинок. Розкішний палац - храм. Бучне весілля];2) чудовий, прекрасний, прегарний, (пре)пишний, розкішний. [Чудова погода. Прекрасна оздоба. Препишний неба твір, урода чарівна (Самійл.). Розкішні екземпляри двоногої звіроти (Єфр.)].* * *1) ( пышный) пи́шний, розкі́шний, препи́шний2) ( превосходный) чудо́вий, прекра́сний, прега́рний -
25 во
см. В.* * *I предл. см. в II част., диал.от, ось; о; ( вон) он; ( вишь) ач, бач, ич; ( большущий) отаки́й, отаке́нний, здорове́нний, здорове́зний, здорове́цький; ( замечательный) чудо́вий -
26 восхитительно
чарівливо, чудово, чарівно. [Гляньмо на Заросся: як-же там хороше, як чудово! (Левиц.)].* * *нареч.чудо́во; чарі́вно; прекра́сно -
27 восхитительный
чарівливий, чарівний, чудовий, любий серцю, такий що пориває, (совсем вульг.) ловкий, ловкенький. [Чудова літня ніч (Самійл.). Чарівна краса лісу (Коцюб.). Яка ловкенька шапочка!].* * *чудо́вий; ( очаровательный) чарівни́й; ( прекрасный) прекра́сний -
28 дивно
нареч.1) ди́вно, преди́вно; чу́дно2) чудо́во, прекра́сно, га́рно, прега́рно -
29 дивный
1) (странный) дивний, дивозний, дивочний, чудний. [І слухала, як молодий дивочний гість той говорив (Шевч.)];2) (удивительный, прекрасный) чудов(н)ий, на-прочуд дивний (гарний). [Дівчина чудової вроди. На-прочуд гарний кавун!]. Дивно -1) дивно, дивозно, дивочно;2) чудово, чудовно.* * *1) ( удивительный) ди́вний, преди́вний; ( странный) чудни́й2) ( прекрасный) чудо́вий, прекра́сний, га́рний, прега́рний -
30 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
31 замечательный
(примечательный) позначний, визначний, помітний, уваги вартий, прикметний чим, у чім, з чого, знаменитий, (знаменательный) знаменний, (удивительный) дивний. [Позначна річ, що ніхто йому не захтів одповідати. Він ще не виявив себе чимсь визначним (Єфр.). Він з дивною впертістю вертався до цієї ідеї (Корол.). Ось скатерть шльонськая нешпетна… найбільше в тім вона прикметна - на стіл як тільки постели… то всякі вродяться потрави (Котл.)]. Быть -ным чем - визначатися чим. -ное явление - диво, дивне з'явище, дивовижа. -ный певец, голос - знаменитий співак, голос.* * *1) чудо́вий; ( необыкновенный) надзвича́йний, незвича́йний; ( знаменитый) знамени́тий; ( выдающийся) визначни́й, видатни́й; ( удивительный) ди́вний, дивови́жний; ( славный) сла́вний; ( очень хороший) добря́чий2) ( заслуживающий внимания) ва́ртий ува́ги; ( знаменательный) знаме́нний -
32 здорово
здорово, пожиточно. -рово! (привет) - здоров був! здорові були! здоров! (шутл.) доров! -рово живёте? - як ся маєте? чи живі-здорові? (За) -рово живёшь - ні за що, ні про що; ні сіло, ні впало; ні з того, ні з сього; з доброго дива; гарма-дарма; дурнісінько. [Вилаяв з доброго дива. Напався на мене гарма-дарма (Сл. Гр.)].* * *I зд`оровонареч.здо́рово; чудо́воII здор`овомежд.здоро́в, здоро́в будь (був)!, ж. здоро́ва, здорова́ будь (була́), мн. здоро́ві бу́дьте (були́), здорове́нькі були́III здор`овонареч.здоро́во -
33 знатно
1) (хорошо) добре, славно, здорово, знаменито. [Здорово випив]. -но поплясали - здорово, знаменито потанцювали;2) (видно, знать) знати, видно, значно; см. Знать, нрч.* * *нареч. -
34 знатный
1) (знаменитый) значний, вельможний, (полон.) мостивий. [Чоловік значного роду (Єв.). Значні пани і шляхетство (Стор.). Люди прості і вельможні (Самійл.)]. -ного рода - значного роду, великого коліна, панського ложа, родовитий. -ная особа - значна особа. -ная барыня - вельможна пані;2) (значительный) значний, великий, чималий. -ный доход - неаби-який (чималий) прибуток. -ная сума денег - неаби-які (великі) гроші, (зап.) грубі гроші;3) (видный) видний, видкий; см. Заметный.* * *1) зна́тний2) ( принадлежащий к знати) зна́тний, вельмо́жний, великомо́жний, мости́вий -
35 изумительно
напрочуд, напро[е]диво, напродив, дивно, предивно, дивовижно.* * *нареч.напро́чуд, на ди́во (только в сочетании с прил. или), ди́вно, дивови́жно; чудо́во, преди́вно -
36 изумительный
подиву гідний, диву гідний, дивний, предивний, дивовижний, дивезний, дивоглядний. [Дивовижна і ніде нечувана досі річ (Грінч.). Предивнеє народження Божого сина (Пісня). Дивезна вигадливістю своєю й хитрощами тюремна пошта (Корол.)].* * *гі́дний по́диву; (странный, удивительный) ди́вний, дивови́жний; ( восхитительный) чудо́вий, преди́вний, на ди́во (напро́чуд) га́рний -
37 миракль
міракль (-ля), (устар., в школьной драматургии) чудо.* * *театр. ист.міракль, -лю -
38 мировой
сщ.I. мировий (-вого), (судья) мировий суддя (-дді), (посредник) мировий посередник, (фамил.) мировик (-ка). [У мирового (судьи) купча не має ніякої сили? (Мирний)].II. Мировой, прлг. (отI. Мир) - мировий. -вая запись - мировий запис (-су), мирова (-вої), лист про мирову. -вое прошение - мирове прохання, мирова. -вая сделка - см. Мировая. Заключить -вую сделку - скласти, зробити, підписати мирову (-ву угоду). -вое соглашение - мирова (полюбовна, любовна) згода. -вой посредник, судья - см. I. Мировой. II.. Мировой, прлг. (всемирный) - світовий, всесвітній, всьогосвітній, цілосвітній. [Бути великим, світовим талантом (Крим.). Письменство національне і світове (Ніков.). Всесвітні простори (Франко). Горе всесвітнє (Вороний). Всьогосвітній розум (Куліш)]. -вая история - всесвітня історія. -вая скорбь - світова скорбота, світова туга. -вое событие - світова подія, подія всесвітньої ваги.* * *I1) світови́й; ( всемирный) всесві́тніймирова́я скорбь — лит. ист. світова́ скорбо́та
2) ( замечательный) чудо́вий, сла́вний, знамени́тийII1) (прил.: примирительный) мирови́й2) в знач. сущ. мирови́й, -о́го\мировой судья — мирови́й суддя́
-
39 монстр
бран.монстр, потво́ра, чудо́висько -
40 надо
предл.I. см. Над.II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.* * *I предик.[ведь] \надо до же! — [і] тре́ба ж!
как \надо до — як тре́ба; як потрі́бно; як слід, як нале́жить
как не \надо до лу́чше — якнайкра́ще
\надо до быть — в знач. вводн. сл. ма́буть и мабу́ть, либо́нь
\надо до быть, бу́дет дождь — ма́буть (либо́нь), бу́де дощ
\надо до ду́мать (полагать) — тре́ба ду́мати (гада́ти); ( вероятно)
мабу́ть; не \надо до — не тре́ба; не потрі́бно; не слід
так ему́ и \надо до — так йому́ й тре́ба
того́ то́лько и \надо до — того тільки й тре́ба; ( на руку) на ру́ку ковінька
II см. надчто \надо до — (в знач. сказ.: очень хороший) хоч куди́; (прекрасный, отменный) чудо́вий
См. также в других словарях:
ЧУДО — (лат. miraculum) необычное событие, которое трудно объяснить, противоречащее естественному ходу вещей и приписываемое верующими людьми вмешательству сверхъестественных сил (Бога). Согласно взглядам католич. церкви, чудо не нарушает целостности… … Философская энциклопедия
ЧУДО — чуда, мн. чудеса, чудес и (простореч. редко) чуда, чуд, ср. 1. В религиозных и мифологических представлениях явление, противоречащее законам природы и не объяснимое ими, но возможное вследствие вмешательства потусторонней силы. «В чудеса теперь,… … Толковый словарь Ушакова
ЧУДО — свобода Бога. Гилберт Честертон Чудо это когда Бог побивает собственные рекорды. Жан Жироду Чудо только девять дней чудо. Английская поговорка Чудеса там, где в них верят, и чем больше верят, тем чаще они случаются. Дени Дидро Вера творит чудеса … Сводная энциклопедия афоризмов
чудо — феномен, чудо природы, экстра класс, изумительный, диво, редкость, игра природы, красота, нет слов, золото, выше всяких похвал, невидальщина, диковинка, невидаль, восьмое чудо света, диво дивное, умереть и не встать, чудеса, прелесть, диковина,… … Словарь синонимов
ЧУДО — ср. всякое явленье, кое мы не умеем объяснить, по известным нам законам природы. Богу все чудеса доступны. Христос являл чудеса, исцелял чудесами. | Диво, необычайная вещь или явленье, случай; нежданная и противная предвидимой возможности, едва… … Толковый словарь Даля
ЧУДО — ЧУДО, а, мн. чудеса, ес, есам, ср. 1. В религиозных представлениях: явление, вызванное вмешательством божественной силы, а также вообще нечто небывалое. Совершить ч. Свершилось ч. Надеяться на чудеса (когда нет выхода, нет спасения). Ч. из чудес! … Толковый словарь Ожегова
чудо — ЧУДО, а, ср (или чудо в перьях, чудо из кунсткамеры, чудо мавзолейное, чудо юдо, чудо света и т. п.). Шутл. обращение. Эй ты, чудо, иди сюда … Словарь русского арго
Чудо — Чудо ♦ Miracle «Надо располагать поистине жалкими аргументами, чтобы быть вынужденным пойти по воде аки посуху!» – заметил мне как то Марсель Конш. В этих словах примерно заключено все, что я думаю о чудесах. Чудесами называют события,… … Философский словарь Спонвиля
ЧУДО — 1) в религиозных и мифологических представлениях сверхъестественное явление, вызванное вмешательством божественной, потусторонней силы2)] (Перен.) нечто поразительное, удивляющее своей необычностью … Большой Энциклопедический словарь
ЧУДО — см. ТЕУРГИЯ … Новейший философский словарь
ЧУДО — англ. miracle; нем. Wunder. 1. В религиозных и мифологических представлениях сверхъестественное явление, вызванное вмешательством божественной, потусторонней силы. 2. Нечто поразительное, выдающееся, удивляющее своей необычностью. Antinazi.… … Энциклопедия социологии
