-
1 чудо
1) чу́до; ( диво) ди́вочудеса́ — мн. чудеса́, -де́с, чуда́, род. п. чуд; дива́, род. п. див
каки́м-то чудом — яки́мсь чу́дом (ди́вом)
чудеса́ хра́брости — чудеса́ хоро́брості
чудо-богаты́рь — чу́до-богати́р
чудо как ве́село — чу́до як ве́село
чудо красоты́ — чу́до краси́
чудо-ю́до — фольк. чу́до-ю́до
-
2 преотличный
чудо́вий; пречудо́вий -
3 преотменный
чудо́вий; пречудо́вий -
4 пречудесный
чудо́вий, чуде́сний; пречудо́вий, пречуде́сний -
5 проявлять
проявить1) виявляти и виявлювати, виявити, проявляти и проявлювати, проявити, появляти, появити, ви[по]казувати, ви[по]казати що, давати, дати ознаку чого; срв. Выказывать, Являть. [Українська народність щоб придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Воно (укр. письменство) аж тепер зможе розгорнутись на всю широчінь і виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.). Не сміємо висловити своїх думок, появити своєї журби (Леонт.). Отут уже Хомі було на чому показати свою силу (Загірня)]. -влять, -вить себя - виявляти и виявлювати, виявити себе, заявляти, заявити себе; срв. Выказывать (себя). [Він заявив себе як найгірш (Звин.)]. -являть, -явить чудо - проявляти, проявити чудо, являти, явити чудо. [Проявив Бог славне чудо для всього народа (Франко)];2) хим.-фот. - виявляти, виявити. Проявленный и Проявлённый - виявлений, про[по]явлений, показаний. Проявляемый - виявлюваний.* * *несов.; сов. - проявить1) (обнаруживать какое-л. качество, свойство) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; явля́ти, яви́ти2) фото проявля́ти, прояви́ти -
6 отлично
1) от чего - відмінно, відмітно від чого;2) (превосходно) чудово, чудесно, дуже гарно. [Вона чудово (дуже гарно) співає]. -но повеселились - чудово погуляли. -но можно обойтись без чего-либо - любісінько можна без чого перебутися.* * *1) нареч. чудо́во; відмі́нно; зразко́во; ду́же га́рно2) в знач. сказ. чудо́во; ( хорошо) до́бре4) в знач. сущ. школьн. відмі́нно (нескл., с.) -
7 прекрасно
1) прекрасно, (дуже) красно, дуже гарно, прегарно, дуже до ладу; срв. Превосходно, Отлично. [Жив він прекрасно (Куліш). Красно в садочку (М. Вовч.). Прегарно написане оповідання (Грінч.)]. -сно чувствовать себя - прегарно (дуже до ладу) почувати себе. -сно обойтись без чего-н. - любісінько перебутись без чого-небудь;2) (хорошо, ладно) добре, гаразд; см. Ладно.* * *1) нареч. чудо́во, ду́же до́бре; прекра́сно, прега́рно; кра́сно2) в знач. сказ. чудо́во, ду́же до́бре, прекра́сно, прега́рно3) (в знач. утверд. част.: для выражения согласия, одобрения) чудо́во; ( ладно) гара́зд, до́бре -
8 производить
произвести и произвесть1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;2) вироблений, спродукований;3) переведений, зроблений, відбутий;4) виведений з чого;5) попромований в що. -ться -1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;5) промуватися, бути попромованим.* * *I несов.; сов. - произвест`и1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дитиII несов. см. соизволять -
9 чудесный
1) чуде́снийве́ра в чуде́сное — ві́ра в чуде́сне
2) ( чудный) чудо́вий, чудо́вний; пречудо́вий, пречуде́сний; (исполненный очарования, дивный) ди́вний, дивови́жнийчуде́сная пого́да — чудо́ва пого́да
-
10 диво
диво, дивниця, дивота, чудо, (чаще - странное) чудасія, дивовижа (р. -жі), дивоглядь (р. -ди). На диво - на диво, на-прочуд, на-прочудо, на-продиво, навдивовижу. [На-прочуд гарна дівка. Навдивовижу гарні поезії (Єфр.)]. Диво дивное - чудо-диво, диво-дивина. Диву даваться (даться), дивом дивиться (удивиться) - дивом дивуватися, дивом здивуватися, (редко - зумлятися), зумітися (зуміюся, зумієшся).* * *ди́во; чу́до; ( диковина) дивови́жа; диал. дивогля́д, -уна \диво — на ди́во, на чу́до, напро́чуд, навдивови́жу
-
11 замечательно
позначно, визначно, (знаменательно) знаменно, (удивительно) дивно, на (про)диво, (чрезвычайно) надзвичайно. Это -но интересная книга - це надзвичайно цікава книга. -но, что… - позначна річ, що…, помітна річ, що…, уваги варто, що; (удивительно) дивно, що…* * *1) нареч. ( насть) напро́чуд, на ди́во; ( необыкновенно) надзвича́йно, незвича́йно, чудо́во -
12 показывать
показать1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.* * *несов.; сов. - показ`ать1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити -
13 походить
сов.I. походити, (усилит.) попоходити; см. Ходить, Похаживать. [Тільки слідочок з-під білих ніжечок, де милая походила. Скільки я попоходила (П. Мирн.)].II. Походить на кого, на что - скидатися (реже скидати) на кого, на що, походити, подобати, виглядати, удавати, здаватися на кого, на що, бути схожим на кого, на що, підходити до кого, до чого; (уподобляться) подобитися кому, чому. [Скрізь тепер весело, ясно, світ божий скидається на рай (Коцюб.). Вона скидається на матір (Звин.). Обличчям він дуже скида на вас (Основа). Такий він був тихий, звичайний і на панича не походив (М. Вовч.). Щось ти мені, братку, не подобаєш на невільника; ти опришок (Маковей). Виглядав на нещасливого борця, що от-от здасться на ласку і неласку ворога (Стеф.). На индика він ще й тим удавав, що був палкий та пінявий (Яворн.). Чи то-ж наш простий люд не варт, щоб ми його образу подобилися (Куліш)]. Он таки начинает -дить на человека - він таки починає на людину скидатися, починає людніти (вилюднювати). Сын -дит на отца - син на батька скидається (подобає). Это -дит на чудо - де скидається (виглядає) на чудо, видається чудом.* * *I( ходить некоторое время) походи́ти; попоходи́тиII(на кого-что) (быть похожим на кого-что-л.) бу́ти схо́жим (на кого-що), бу́ти поді́бним (до кого-чого), скида́тися (на кого-що) -
14 превосходно
чудово, пречудово, чудесно, пречудесно, досконало, на прочуд (-чудо), розкішно. [Наш дяк пречудесно співає (Кониськ.). Освідчилися ви по правді досконало (Самійл.). Як наша картопля розкішно розцвілася (Звин.)]. Я это -но помню - я це чудово, чудесно пам'ятаю. [Я чудово, в подробицях пам'ятав усе (Крим.)]. Вы -но читаете - ви досконало читаєте. Я могу -но обойтись без этого - я можу любісінько перебутися (обійтися) без цього.* * *нареч.чудо́во; прега́рно, прекра́сно; пречудо́во, пречуде́сно, знамени́то -
15 чудесно
нареч.1) чуде́сно2) чудо́во, чудо́вно; пречудо́во, пречуде́сно -
16 чудно
I ч`уднонареч.1) ди́вно, дивови́жно2) чудо́во, чудо́вно; пречудо́во, пречуде́сно; ди́вно, дивови́жноII чудн`о1) нареч. чу́дно, по-чудернацькому, чудерна́цьки; ди́вно; куме́дно2) (в знач. сказ.: удивительно) ди́вно -
17 чудный
1) ( сверхъестественный) чуде́снийчу́дная си́ла — чуде́сна си́ла
2) (вызывающий удивление, диковинный) ди́вний, дивови́жний3) ( исполненный прелести) чудо́вий, чудо́вний; пречудо́вий, пречуде́сний; ( дивный) ди́вний, дивови́жний -
18 чудовищный
1) (удивительный, странный) дивови́жний; ( уродливый) потво́рний, диал. почва́рний, почва́рливий; ( устрашающий) страхі́тливий\чудовищный зверь — дивови́жний (потво́рний; страхітли́вий) звір
2) (перен.: ужасный) жахли́вий, страшни́й, страхітли́вий; страше́ннийчудо́вищное преступле́ние — жахли́вий (страшни́й, страхітли́вий) зло́чин
3) (перен.: огромный) величе́зний; ( страшный) страше́ннийчудо́вищная волна́ — величе́зна хви́ля
\чудовищный аппети́т — величе́зний (страше́нний) апети́т
-
19 бесподобно
нареч.незрівня́нно; чудо́во -
20 бесподобный
незрівняний, незрівнянний, безподібний. -но - незрівняно, незрівнянно, без порівняння, безподібно.* * *незрівня́нний, диал. не до порівня́ння; ( превосходный) чудо́вий
См. также в других словарях:
ЧУДО — (лат. miraculum) необычное событие, которое трудно объяснить, противоречащее естественному ходу вещей и приписываемое верующими людьми вмешательству сверхъестественных сил (Бога). Согласно взглядам католич. церкви, чудо не нарушает целостности… … Философская энциклопедия
ЧУДО — чуда, мн. чудеса, чудес и (простореч. редко) чуда, чуд, ср. 1. В религиозных и мифологических представлениях явление, противоречащее законам природы и не объяснимое ими, но возможное вследствие вмешательства потусторонней силы. «В чудеса теперь,… … Толковый словарь Ушакова
ЧУДО — свобода Бога. Гилберт Честертон Чудо это когда Бог побивает собственные рекорды. Жан Жироду Чудо только девять дней чудо. Английская поговорка Чудеса там, где в них верят, и чем больше верят, тем чаще они случаются. Дени Дидро Вера творит чудеса … Сводная энциклопедия афоризмов
чудо — феномен, чудо природы, экстра класс, изумительный, диво, редкость, игра природы, красота, нет слов, золото, выше всяких похвал, невидальщина, диковинка, невидаль, восьмое чудо света, диво дивное, умереть и не встать, чудеса, прелесть, диковина,… … Словарь синонимов
ЧУДО — ср. всякое явленье, кое мы не умеем объяснить, по известным нам законам природы. Богу все чудеса доступны. Христос являл чудеса, исцелял чудесами. | Диво, необычайная вещь или явленье, случай; нежданная и противная предвидимой возможности, едва… … Толковый словарь Даля
ЧУДО — ЧУДО, а, мн. чудеса, ес, есам, ср. 1. В религиозных представлениях: явление, вызванное вмешательством божественной силы, а также вообще нечто небывалое. Совершить ч. Свершилось ч. Надеяться на чудеса (когда нет выхода, нет спасения). Ч. из чудес! … Толковый словарь Ожегова
чудо — ЧУДО, а, ср (или чудо в перьях, чудо из кунсткамеры, чудо мавзолейное, чудо юдо, чудо света и т. п.). Шутл. обращение. Эй ты, чудо, иди сюда … Словарь русского арго
Чудо — Чудо ♦ Miracle «Надо располагать поистине жалкими аргументами, чтобы быть вынужденным пойти по воде аки посуху!» – заметил мне как то Марсель Конш. В этих словах примерно заключено все, что я думаю о чудесах. Чудесами называют события,… … Философский словарь Спонвиля
ЧУДО — 1) в религиозных и мифологических представлениях сверхъестественное явление, вызванное вмешательством божественной, потусторонней силы2)] (Перен.) нечто поразительное, удивляющее своей необычностью … Большой Энциклопедический словарь
ЧУДО — см. ТЕУРГИЯ … Новейший философский словарь
ЧУДО — англ. miracle; нем. Wunder. 1. В религиозных и мифологических представлениях сверхъестественное явление, вызванное вмешательством божественной, потусторонней силы. 2. Нечто поразительное, выдающееся, удивляющее своей необычностью. Antinazi.… … Энциклопедия социологии
