-
1 вигнічувати
техн. отжима́ть ( под прессом) -
2 висвічувати
астр.; физ. высве́чивать -
3 відлічувати
матем.; техн. отсчи́тывать -
4 відсвічувати
техн. отсве́чивать -
5 замонолічувати
техн. замоноли́чиватьУкраїнсько-російський політехнічний словник > замонолічувати
-
6 засвічувати
зажига́ть (лампу, фонарь и пр.), засве́чивать -
7 засмічувати
техн. засоря́ть -
8 перелічувати
матем. пересчи́тывать, перечисля́ть -
9 підсвічувати
техн. подсве́чивать -
10 прилічувати
матем. присчи́тывать -
11 просвічувати
техн.; физ. просве́чивать -
12 розцвічувати
техн. расцве́чивать -
13 отвёртывать
отвертеть, отвернуть1) відкручувати, відкрутити. Я тебе голову -ну - я тобі голову відкручу;2) відкручувати, відкрутити, відві[е]рчувати, відвертіти, відвернути. -нуть винт, кран - відкрутити, відвертіти ґвинт, відкрутити, відвернути крант;3) (отворачивать) відвертати, відвернути, відгортати, відгорнути, закочувати, закотити, закасувати, закасати. -нуть пласт земли - відвернути, відгорнути скибу землі. -нуть полу - відгорнути полу. -нуть воротник, рукава - відгорнути (відвернути, відкотити, закотити) комір, закачати (закотити, закасати) рукава. -нуть кожу - залупити шкуру. -нуть лицо, глаза - відвертати, відвернути (о многих повідвертати) лице, очі від кого, від чого, відводити, відвести очі від кого, від чого. Отвёрнутый, отверченный - відкручений, відвірчений, відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий, відкочений, закочений.* * *несов.; сов. - отверн`уть1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти2) ( отвинчивать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати; відві́рчувати, відверті́ти3) (вертя, отламывать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати, скру́чувати, скрути́ти и поскру́чувати; відла́мувати, відлама́ти, відло́млювати, відломи́ти4) (отгибать край чего-л.) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти, відко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати; (штанину, рукав) відка́чувати, відкача́ти и повідка́чувати; ( откидывать) відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; (загнув, завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и позака́чувати5) ( сворачивать в сторону) зверта́ти, зверну́ти -
14 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
15 подвёртывать
подвертеть1) (гайку, винт) прикручувати, прикрутити. [Прикрути шрубку дужче];2) сов. (подвернуть) підмотувати, підмотати. [Підмотай перстінь, щоб не спорснув з пальця];3) -тывать, -нуть полы одежды, юбку, рукава - закасувати, закасати, підкасувати, підкасати, закочувати, закачати, підкочувати, підкачати;4) -нуть ноги под себя - підібгати, підгорнути. [Ніжечки підгорни]. Подвёрнутый -1) прикручений;2) підмотаний,3) підкасаний, закасаний, закачаний, підкачаний;4) підібганий, підгорнений и підгорнутий.* * *несов.; сов. - подверн`уть1) ( завинчивать) підкру́чувати, підкрути́ти и попідкру́чувати2) ( загибать края) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти: (рукава, брюки) підка́чувати, підкача́ти и попідка́чувати, підко́чувати, підкоти́ти и попідко́чувати, зака́чувати, закача́ти и позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, підка́сувати, підкаса́ти, зака́сувати, закаса́ти; ( рукав) засу́кувати, засука́ти и позасу́кувати, підсу́кувати, підсука́ти3) ( наматывать) підмо́тувати, підмота́ти4) ( подгибать) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти; ( иногда) підверта́ти, підверну́ти, несов. підібга́ти, підобга́ти5) ( повреждать) підверта́ти, підверну́ти6) (сворачивая, подъезжать) підверта́ти, підверну́ти7) ( подсовывать) підсо́вувати, підсу́нути -
16 подкатывать
подкатать и подкатить1) (что-л. катящееся) підкочувати, підкотити, підточувати, підточити, (под навес) заточувати, заточити. [Вози підкочуйте (підточуйте) до комори, будемо навантажувати. Підкотив камінь до хати. Заточи воза під повітку];2) (подъезжать к подъезду) підбігати, підбігти, підкочуватися, підкотитися. [По другий бік вулиці котився візок і підкотився під ворота (Неч.-Лев.)];3) (глаза) підкочувати, підкотити, закочувати, закотити. [Закочувала під лоба очі. Підкочує білки під лоба]. Подкатанный - підк[т]очений; (о глазах) підкочений, закочений.* * *I несов.; сов. - подкат`ить1) підко́чувати, підкоти́ти и попідко́чувати; (повозку диал.) зато́чувати, заточи́ти\подкатывать глаза́ — підко́чувати, підкоти́ти (зако́чувати, закоти́ти) о́чі
2) (подъезжать) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти, підко́чувати, підкоти́ти, ( о повозке) підко́чуватися, підкоти́тися3) (о чувстве боли, тяжести) підступа́ти, підступи́ти, підко́чуватися, підкоти́тися4) (перен.: приближаться) підко́чуватися, підкоти́тисяII несов.; сов. - подкат`ать(рукава, брюки) підка́чувати, підкача́ти, підко́чувати, підкоти́ти, попідка́чувати, попідко́чувати -
17 исчислять
исчислить (сосчитывать) лічити, з[ви]лічувати, злічити, вилічити, рахувати, зрахувати, (о мн.) полічити, порахувати що; см. Сосчитывать; (вычислять, учитывать) обчислювати и обчисляти, обчислити, вичислювати и вичисляти, вичислити, вилічувати, вилічити, ви[об]раховувати, вирахувати, обрахувати; срвн. Вычислять, Высчитывать; мат. числити, обчислювати, обчислити. [Вийди, серце, злічим зорі (Метл.). Ти хочеш ліком вилічити безліч (Куліш)];2) (перечислять: доводы, обстоятельства и т. п.) перелічувати, перелічити, вилічувати, вилічити, перераховувати, перерахувати, вираховувати, вирахувати, (о мн.) поперелічувати, повилічувати, попере[пови]раховувати що (докази, обставини); см. Перечислять 1. -лив все доводы, он отказал - перелічивши всі докази (доводи), він відмовив. -лять чьи-л. заслуги, труды - перелічувати чиї заслуги, праці. Исчисленный -1) злічений, зрахований, полічений, порахований; обчислений, вичислений, вилічений, вирахований;2) перелічений, перерахований, вилічений, вирахований. -ться, стр. з. - лічитися, рахуватися, обчислюватися, вичислюватися и т. д.; перелічуватися, перераховуватися и т. д.; бути зліченим, поліченим, порахованим и т. д. Жертвы, убытки - ляются тысячами - жертви, втрати лічать(ся), рахують(ся) тисячами. В всеобщую перепись все жители -ляются - під час загального перепису рахують усіх людей. Широта места -ляется по высоте солнца - широчину місця обчислюють (вичислюють) за висотою сонця.* * *несов.; сов. - исчисл`ить1) обчи́слювати и обчисля́ти, обчи́слити; ( высчитывать) вирахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, ви́рахувати, -рахую, -рахуєш и мног. повирахо́вувати, вичи́слювати, ви́числити, вилі́чувати, ви́лічити; ( считать) лічи́ти, полічи́ти и злічи́ти, рахува́ти (раху́ю, раху́єш), порахува́ти2) ( перечислять) перелі́чувати, перелічи́ти, перерахо́вувати, перерахува́ти -
18 завёртывать
завернуть1) загортати, загорнути що в що, чим, угортати, угорнути в що, завивати, завинути, завити в що, чим, у[за]мотувати, у[за]мотати, уповивати, уповити в що, чим, заверчувати, завертіти, закутувати, закутати в що, чим, обкутувати, обкутати чим, (о мн.) позагортати, позавивати и т. д. [Загорнув оселедця в папір. Боже, у мою поему лойову вгорнули свічку! (Самійл.). Знайшла дитину,- ні в віщо завинути (Г. Барв.). Не заверчуйте в папір, я в хустку замотаю. Закутала дитину теплою хусткою];2) (полы одежды) закочувати, закотити, (о мн.) позакочувати. [А той поли закотив (Рудан.)];3) закрутнути. [Зламали осичку та й закрутнули, щоб замітити теє місце];4) (кран) закручувати, закрутити; (винт, гайку) зашрубовувати, зашрубувати, закручувати, закрутити. [Візьми ключ та закрути оцю шрубку. Закрути кран дужче, а то вода капотить];5) -нуть куда, к кому - зайти, заїхати, навихнутися до кого, куди. [Ніколи до нас і не навихнешся]. -ните ко мне - зайдіть до мене;6) (словечко) загнути, зашити (слівце);7) (цену) - см. Запросить (под Запрашивать 1). Завёрнутый - загорнений и загорнутий, угорнений и угорнутий, завинений и завинутий, умотаний, заверчений, закутаний, обкутаний; закручений, зашрубований.* * *несов.; сов. - заверн`уть1) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти, завертати, завернути, -верну́, -ве́рнеш; ( заматывать) замо́тувати, замота́ти и мног. позамо́тувати, угорта́ти, угорну́ти, диал. завива́ти, зави́нути; ( укутывать) заку́тувати, заку́тати и мног. позаку́тувати, уку́тувати, уку́тати; ( закручивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати2) (загибая, приподнимать) загорта́ти, загорну́ти, заверта́ти, заверну́ти, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати3) ( сворачивать в сторону) заверта́ти, заверну́ти, поверта́ти, поверну́ти4) (заходить, заезжать мимоходом) заверта́ти, заверну́ти; ( на короткое время) загляда́ти, загля́нути5) ( завинчивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати6) ( наступать) настава́ти, -стає́, наста́ти, -ста́не7) (говорить что-л. неожиданное) докида́ти, доки́нути, укида́ти, уки́нути -
19 обкатывать
обкатать1) (катать до округления) обка[о]чувати, обкачати, обкруглювати, обкруглити; (сглаживать катанием) укачувати, укачати (каток), викачувати, викачати;2) (обвалять) обкачувати, обкачати. [Обкачати тісто в муці, в цукрі];3) (обновлять) об'[в']їзджати, об'їздити, об'[в']їздити (воза, шину, колесо);4) -тывать, -тить что вокруг чего - обкочувати, обкотити. [Обкотив колесо (обруч) навкруг хати];5) -тывать, -тать и -тить (объехать) - об'їзджати, (сов.) об'їхати, об'їздити. Он обката[и]л весь свет - він увесь світ об'їздив;6) -тать кого в дележе (обделить) - обдути. Обкатанный - обкачений, укачений, об'[в']їзджений. Обкаченный (от Обкатать) - обкочений.* * *I несов.; сов. - обкат`ать1) ( обваливать) обка́чувати, обкача́ти, ука́чувати, укача́ти; обва́лювати, обваля́ти и пообва́лювати2) (делать ровным, укатывать) обко́чувати, обкоти́ти, обка́чувати, обкача́ти, уко́чувати, укоти́ти3) (делать округлым, гладким) обто́чувати, обточи́ти4) (проверять пробной ездой, работой) спец. обка́тувати, обката́ти, об'їжджа́ти, об'ї́здитиII несов.; сов. - обкат`ить(прокатывать вокруг чего-л.) обко́чувати, обкоти́тиIII см. окатывать II -
20 подсучивать
подсучить1) підсукувати, підсукати, (о мног.) попідсукувати, підсукати. Подсученный - підсуканий;2) кому, что - см. Подсовывать, Всучивать 2.* * *несов.; сов. - подсуч`ить1) спец. підсу́кувати, підсука́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и позасу́кувати, підсу́кувати, підсука́ти и попідсу́кувати; ( подкатывать) підка́чувати, підкача́ти и попідка́чувати, підко́чувати, підкоти́ти и попідко́чувати, зака́чувати, закача́ти и позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати; диал. підка́сувати, підкаса́ти, зака́сувати, закаса́ти
См. также в других словарях:
чувати — I а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка, розм. 1) перев. мин. ч. Чути, слухати не раз те саме чи що небудь подібне. 2) Те саме, що чути 1), 3) II а/ю, а/єш, недок., заст. Не спати; пильнувати … Український тлумачний словник
чувати — Чувати: назирати, берегти [2,XIII] … Толковый украинский словарь
чувати — 1 дієслово недоконаного виду чути неодноразово чувати 2 дієслово недоконаного виду чути чувати 3 дієслово недоконаного виду пильнувати рідко … Орфографічний словник української мови
чувати — чувам, ваш, Ол. Наглядати; піклуватися. Чувала над дітином дньом і ночами як было хворе … Словник лемківскої говірки
вилічувати — 1 дієслово недоконаного виду підраховувати вилічувати 2 дієслово недоконаного виду виліковувати рідко … Орфографічний словник української мови
засвічувати — 1 дієслово недоконаного виду запалювати засвічувати 2 дієслово недоконаного виду псувати фотоматеріал … Орфографічний словник української мови
злічувати — 1 дієслово недоконаного виду рахувати рідко злічувати 2 дієслово недоконаного виду виліковувати рідко … Орфографічний словник української мови
освічувати — 1 дієслово недоконаного виду освітлювати рідко освічувати 2 дієслово недоконаного виду дбати про чиюсь освіту, знання, культуру рідко … Орфографічний словник української мови
просвічувати — 1 дієслово недоконаного виду пронизувати променями; ставати видним рідко просвічувати 2 дієслово недоконаного виду наставляти; робити освіченим … Орфографічний словник української мови
загнічувати — ую, уєш, недок., загніти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех. 1) Пекти вироби з тіста так, щоб утворилася світло коричнева кірка; зарум янювати. 2) діал. Пригнічувати … Український тлумачний словник
облічувати — ую, уєш, недок., облічи/ти, лічу/, лі/чиш, док., перех. 1) З ясовувати, підраховувати кількість кого , чого небудь. || рідко. Визначати суму, підраховувати (гроші). Облічувати гроші. 2) розм. Навмисне чи помилково неправильно підраховуючи,… … Український тлумачний словник
