-
1 противоречие
1) (прекословие) сперечання, перека, переча (-чі), суперека. [«Не спи», - рішучим тоном, таким, що не терпить сперечань, гука наглядач (Крим.)];2) (разноречие, несогласность) суперечність, супереч (-речи), (противоположность) супротивність, противенство, (расхождение) розбіжність (-ности). [Багато у його оповіданнів засновано на суперечності між тим, що есть, і тим, що здається (Єфр.). Трапилася супереч фактів (Правда). Думка чудна і стає в супереч з правдою (Кониськ.)]. Внутреннее -чие, -чие с самим собой - внутрішня суперечність, суперечність з самим собою. Классовые -чия - класові суперечності. -чие между религиею и наукой - противенство між релігією і наукою. -чие интересов пролетариата и буржуазии - противенство (суперечність, розбіжність) інтересів пролетаріяту і буржуазії. Исполненный, полный -чий - см. Противоречивый. В -чии с чем - всупереч чому, до чого. В -чии с истинным смыслом статьи - всупереч правдивому змістові артикулу. Быть, стоять -чии с чем - бути, стояти в противенстві до чого; срв. Противоречить чему.* * *1) супере́чність, -ності2)противоре́чия — мн. филос., полит. супере́чності, -тей
3) ( прекословие) спереча́ння, супере́чка; ( возражение) запере́чення -
2 горячий
гарячий, а теснее -1) жаркий (ум. жаркенький). [Гарячий борщ. Жарке вугілля]. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, доки тепле; хапай, дяче, поки гаряче; дери лико, поки час;2) (жаркий, жгучий) жаркий, (знойный) скварний, палкий, палючий. [День гарячий (жаркий, скварний). Сонце палке (палюче)]. Горячие слёзы - гарячі, палкі, пекучі, ревні сльози;3) (пылкий, воодушевленный) палкий, запальний, (вспыхивающий) палахливий, огненний, огнистий. [Огненний до роботи. Дика, палахлива натура (Винн.)]. Г-чий поцелуй, уста - палкий поцілунок, палкі вуста. Г-чие чувства, желания, речи, надежды и т. д. - палкі, запальні, гарячі почуття, бажання, розмови, надії і т. ин. Г-чий человек, патриот; -чее сердце - палкий, запальний чоловік, патріот; палке, запальне, гаряче серце. Г-чая молитва, мольба - ревна молитва, ревне благання. Г-чий, как огонь (человек, конь) - огненний, огнистий. Г-чий конь - баский, порський, ворозький (гал.) кінь. Г-чий человек (в деле, по внешности) - на ньому (аж) шкура горить (Г. Барв.). Г-чее время - гарячий час, палкий час, пильна година, прикротний час. По -чим следам - по теплому сліду. Г-чие напитки - хмільні (п'янючі) трунки (питва). В горячах, с горяча - з-опалу, згарячу, ззапалу. Становиться -чим - гарячіти. [На дворі гарячіє].* * *гаря́чий; (перен.: пламенный) палки́й; ( страстный) шпарки́й, завзяту́щий; диал. зага́рливийгоря́чая кровь у кого́ — гаря́ча кров у кого
горя́чие напи́тки — міцні́ напо́ї
по горя́чим следа́м, по горя́чему сле́ду — по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х, по те́плому слі́ду
-
3 відміна
матем. отли́чие, разли́чие, разнови́дность ( видоизменение) -
4 відмінність
матем. отли́чие, разли́чие ( отличие) -
5 песок
пісок (-ску), ув. піщуга. [Там такий піщуга, що й не виїдеш]. Чистый -сок - пісок- щирець. Крупный -сок (чаще речной или морской) - рінь (-ни), ріняк (-ку), соб. ріння, жорства, жорост; срв. Гравий. [Мудрому і на ріні пшениця уродить (Федьк.)]. -сок-сыпун, сыпучий, зыбучий -сок - пісок-сипець, сипкий пісок. Наносный -сок - наметний пісок, (нанесенный водой) напливний пісок, наплинок. Строить на -ске - будувати на піску. Сахарный -сок - цукор-сипець, дрібний цукор, пісковатий цукор.* * *1) пісо́к, -ску́; ( о почве) увел. піщуга́2) (мн.: пространства, покрытые песком)пески́ — піски́, -кі́в
сыпу́чие (зыбу́чие, зы́бкие) пески́ — сипу́чі піски́
3) ( сахар) пісо́ксаха́рный \песок — цукро́вий пісо́к
-
6 приличие
звичай, звичайність, пристойність, ґречність (-ности) призвоїтість (-тости), прилика. [Своїх діток доглядала, звичаю навчала (Шевч.). Яка бо ти неввічлива, прилики нема в тебе: пан старий стоїть, а ти, молоденька, і не підведешся (Кониськ.)]. Соблюдать -чия - додержувати(ся) звичаю, звичайности, мати звичай. Знать правила -чия - знати звичай. -чие требует чтобы - звичайність вимагає, велить щоб… Как -чие требует - см. Как приличествует (Приличествовать). Смеяться над -чиями, нарушать -чия - зневажати звичай. Для -чия, из -чия - для годиться, ради годиться, для звичаю, для призвоїтости, для прилики. [Люди гомоніли тільки для «прилики», щоб не мовчати (Кониськ.)]. Делать что для -чия - робити що для годиться.* * *присто́йність, -ності; ( установленные правила поведения) зви́чай, -чаюдля (ра́ди, из) прили́чия — для зви́чаю, для звича́йності; для годи́ться, про лю́дське́ о́ко
-
7 прочий
инший, опрочий, решта. -чие свидетели - решта свідків. Между -чим - між иншим, (случайно) при нагоді, принагідно. Говоря между -чим - кажучи між иншим, до речи. И -чее - і таке инше. Не в пример -чим - не до инших міряючи, не до инших міра, не в иншого міру. Помимо (всего) -чего - опріч (усього) иншого.* * *і́ншийи про́чее, и пр., и проч. — и про́чая, та і́нше, та ін., і таке і́нше, і т. ін
про́чие свиде́тели — і́нші сві́дки; ( остальные) ре́шта сві́дків
ме́жду про́чим — між і́ншим; ( при случае) принагі́дно
-
8 абсолютна відмінність
абсолю́тное разли́чиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютна відмінність
-
9 висне риштовання
вися́чие леса́Українсько-російський політехнічний словник > висне риштовання
-
10 висне риштування
вися́чие леса́Українсько-російський політехнічний словник > висне риштування
-
11 відзнака
матем. отли́чие -
12 двоточка
матем. двоето́чие -
13 злипла двоточка
сли́пшееся двоето́чиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > злипла двоточка
-
14 крапки
техн. отто́чие -
15 летючі ножиці
лету́чие но́жницы -
16 наявність
нали́чие, содержа́ние ( наличие) -
17 наявність навантаження
нали́чие нагру́зкиУкраїнсько-російський політехнічний словник > наявність навантаження
-
18 наявність пошкоджень
нали́чие поврежде́нийУкраїнсько-російський політехнічний словник > наявність пошкоджень
-
19 неоднаковість
матем. неодина́ковость, разли́чие -
20 різниця
вчт разли́чие, ра́зность
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Чие-ни — Тиё ни (яп. 千代尼; 1701 1775), Тиё из Кага (Кага но Тиё) японская поэтесса, наиболее известная из женщин хайдзинов. О жизни Тиё известно немного. Считается, что она родилась в провинции Кага (ныне префектура Исикава), в отрочестве прислуживала… … Википедия
Гу́сеницы жгу́чие — (Гусеницы «жгучие») общее название гусениц бабочек семейства златогузок, желтогузок и многих тропических видов, тело которых снабжено волосками, обладающими сильным раздражающим действием при попадании на кожу или слизистые оболочки … Медицинская энциклопедия
налу́чие — налучие, я … Русское словесное ударение
наре́чие — наречие … Русское словесное ударение
отзву́чие — отзвучие … Русское словесное ударение
отто́чие — отточие … Русское словесное ударение
Антите́ла сидя́чие — (истор.) см. Антитела сессильные … Медицинская энциклопедия
Беллярми́нова лету́чие отря́ды — (истор.; Л.Г. Беллярминов; син.: глазные отряды, летучие глазные отряды) подвижные группы медиков, предназначавшиеся для борьбы с трахомой и слепотой в труднодоступных районах России: функционировали в конце XIX начале XX в … Медицинская энциклопедия
Боле́зненное безразли́чие — см. Апатия … Медицинская энциклопедия
Колю́чие брасле́ты Нажо́тта — см. Нажотта колючие браслеты … Медицинская энциклопедия
Лету́чие глазны́е отря́ды — см. Беллярминова летучие отряды … Медицинская энциклопедия
