-
101 срок
тэрмін; час* * *— прадоўжыць (працягнуць) тэрмін, адтэрмінаваць -
102 назначать
назначить1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].* * *несов.; сов. - назначить1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити\назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки
\назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення
\назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну
2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди) -
103 понашивать
носити час од часу или якийсь час. [Носимо як-коли молоко в город].* * *[потро́ху, час від ча́су] носи́ти -
104 прогуливать
прогулять1) (известн. время) прогулювати, прогуляти, бен(ь)кетувати; пробен(ь)кетувати (якийсь час); (проходить) прогуляти, проходити якийсь час. [Прогулює ночі. Прогуляв (пробенкетував) увесь день. Прогуляв (проходив) годину];2) (урок, время и пр.) прогулювати, прогуляти, згуляти (лекцію, час). [Багато часу прогуляв. Увесь день робить і часиночки не згуляє];3) (деньги) прогулювати, прогуляти, пробен(ь)кетувати, вигуляти що (гроші). [Сто червінців прогуляв (Чуб.). Що було тато замозолює - те вона пробенькетує (Кониськ.)];4) кого - вести, повести кого на прогуляння (на прогулянку, на прохідку). -ляй детей - поведи дітей на прогуляння. -гуливать лошадей - проводити коні. Прогулянный - прогуляний, пробен(ь)кетований; прогуляний, згуляний.* * *несов.; сов. - прогул`ятьпрогу́лювати, прогуля́ти -
105 Всему свое время
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Всему свое время
-
106 Начасах
нрч. (с часу на час) що-часу, з години на годину; (вскоре) незабаром, от-от, далі- далі, тут-тут. -
107 покидывать
покидать кидати, покидати трохи, час од часу. [Покидає трохи та й перестане, покидає та й перестане].* * *ки́дати [потро́ху, час від ча́су, коли́-не-коли́] -
108 Напору
нрч.1) (на время) на час, до часу; (иногда) часом, инколи, иноді;2) вчасно, впору, саме в час, до речи; срв. Впору. -
109 ЛЕГЧЕ
-
110 DIE
• As a man lives, so shall he die; as a tree falls, so shall it lie - Как жил, так и умер (K)• Better die standing than live kneeling - Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)• Better die with honour than live in shame - Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)• Better to die on one's feet than to live on one's knee - Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)• Die is cast (thrown) (The) - Жребий брошен (Ж)• He that dies pays all debts - Смерть платит все долги (C)• He that liveth wickedly can hardly die honestly - Собаке - собачья смерть (C)• It's better to die with honor than to live in infamy - Бесчестье хуже смерти (Б), Лучше лишиться жизни, чем доброго имени (Л), Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)• Kings and queens must die, as well as you and I - Все под Богом ходим (B), Смерть не разбирает чина (C)• Man can die but (only) once (A) - Двум смертям не бывать, а одной не миновать b (Д), Один раз мать родила, один раз и умирать (O), Раньше смерти не умрешь (P)• Never say die - Век живи, век надейся (B)• No matter how much money you have, when you die, you must leave it - Умрем, так все останется (У)• Once born, once must die - Все под Богом ходим (B)• They die well that live well - Как жил, так и умер (K)• They that live longest must die - На смерть поруки нет (H), Час от часу, а к смерти ближе (4)• We die as we live - Как жил, так и умер (K)• You can't take it (money) with you when you die - Умрем, так все останется (У) -
111 GRAVE
• Graves are of all sizes - Все там будем (B), Смерть не разбирает чина (C)• Grave levels all distinctions (The) - У смерти все равны (У)• Grave will receive us all (The) - Все там будем (B)• He who digs a grave for another falls in himself - Кто другому яму копает, тот сам в нее попадает (K)• More thy years, the nearer the grave (The) - Час от часу, а к смерти ближе (4)• Only in the grave is there rest - В ту пору будет досуг, как вон понесут (B), Покой нам только снится (П)• We /shall/ all lie alike in our graves - У смерти все равны (У)• You dig your grave with your own hands - Человек сам себе враг (4) -
112 RAIN
• Although it rain, throw not away your watering - pot - Береженого Бог бережет (Б)• Into each (every) life some rain must fall - Век изжить - не рукой махнуть (B)• It is raining cats and dogs (chicken coops, darling needles, pitchforks) - Разверзлись хляби небесные (P)• It never rains, but it pours - Пошла Настя по напастям (П), Пришла беда - отворяй ворота (П)• Little rain stills a great wind (A) - Мала метелка, да чисто метет (M), Мала птичка, да ноготок востер a (M), Мал, да удал (M), Муравей невелик, а горы копает (M), Не высок водоспуск, а реку держит (H)• Rain comes down in sheets (in torrents) (The) - Разверзлись хляби небесные (P)• Small rain allays a great wind - Мала метелка, да чисто метет (M), Мала птичка, да ноготок востер a (M)• Small rain lays /a/ great dust (/A/) - Мала метелка, да чисто метет (M), Мала птичка, да ноготок востер a (M)• Small rain may allay a great storm (A) - Мала птичка, да ноготок востер a (M)• Small rain will lay great dust - Мала метелка, да чисто метет (M), Мала птичка, да ноготок востер a (M)• When it is raining gold (soup), I am caught with a leaky teaspoon - Бедному жениться и ночь коротка (B)• When it rains, it pours - Час от часу не легче (4)• When it rains porridge, the beggar has no spoon - Бедному жениться и ночь коротка (Б)• When it rains pottage you must hold up your dish - Держи карман шире! (Д)• Why is it when it rains good things we've left our slickers at the wagon? - Бедному жениться и ночь коротка (B) -
113 THING
• Great things have a small beginning - Старый бык тоже теленком был (C)• If it's not one thing, it's another - Беда не ходит одна (B)• Never too much of a good thing - Кашу маслом не испортишь (K)• Take things as they are - Жизнь протянется - всего достанется (Ж)• There are more things in heaven and earth than are dreamt of in our philosophy - Чего на свете не бывает! (4)• There are more things than are thought of in heaven and earth - Чего на свете не бывает! (4)• There are stranger things in reality than can be found in romances - Нарочно не придумаешь (H), Чего на свете не бывает! (4)• Thing easy to get is easy to lose (A) - Легко добыто, легко и прожито (Л)• Things are going from bad to worse - Час от часу не легче (4)• Things are not always as they seem - Внешность обманчива (B)• Things are not always the same - Пора на пору не приходится (П), Раз на раз не приходится (P)• Things couldn't be worse - Дела, как сажа бела (Д)• Things done cannot be undone - Кроеного не перекроить (K), Сделанного не воротишь (C)• Things turn out for the man who digs - Где мед, там и пчелы (Г)• Things which hurt, instruct (The) - Беды мучат, уму учат (B)• When things are at their worst, they will mend - После грозы - ведро (П)• You can never have too much of a good thing - Кашу маслом не испортишь (K)• You can't have too much of a good thing - Кашу маслом не испортишь (K) -
114 WORSE
• Things are going from bad to worse - Час от часу не легче (4)• Worse things happen at sea - Могло быть и хуже (M) -
115 Пришла беда - отворяй ворота
Misfortunes always follow one another. See Беда не ходит одна (Б), Пошла Настя по напастям (П), Час от часу не легче (П)Var.: Пришла беда, открывай (растворяй) воротаCf: Bad luck comes in threes (Am.). Disasters come treading on each other's heel (Br.). Ill comes often on the back of worse (Br.). It never rains, but it pours (Am., Br.). Trouble comes in bunches (in twos) (Am.). Trouble never comes single (single-handed) (Am.). Troubles come in crowds (never come alone) (Br.). Troubles never come singly (Am., Br.)Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Пришла беда - отворяй ворота
-
116 СМЕРТЬ
• На миру и смерть красна (Н)• На миру и смерть красна (Н)• От смерти зелья нет (О)• На смерть поруки нет (Н)• От смерти не уйдешь (О)• От смерти зелья нет (О)• От смерти не уйдешь (О)• Раньше смерти не умрешь (С)• У смерти все равны (У)• Смерть не разбирает чина (С)• Смерть платит все долги (С)• У смерти все равны (У) -
117 легче
mais leve, menos pesado; срвн ст от нрч легко mais facimente, com maior facilidade; бзл в знч скз é (está) melhor••- легче на поворотах! -
118 легче
1.1. прил. сравн. ст. от лёгкий2. предик. безл. it is easier♢
час от часу не легче разг. — from bad to worse, things just get worse and worse; one thing on top of anotherему от этого не легче — he is none the better for it; that's no help
2. нареч. сравн. ст. от легко IIлегче сказать, чем сделать — easier said than done
легче на поворотах! разг. — mind what you say!, watch your step!
-
119 вздымать
-ся здимати, -ся, підносити, -ся (гал.), підіймати, -ся, вставати, встати, (о груди) движіти. [Хвилі здималися, як гори. Плакав та вже не голосно, тільки груди час од часу движіли (Крим.). Височенні гори підносили вгору свої снігові вершини. Горами хвилю підійма (Шевч.). Встає хмара з-за Лиману (Шевч.)]. В. волнами - хвилювати. [Пахучий дим з кадила хвилював під самеє склепіння (Дніпр. Чайка)].* * *здійма́ти, здима́ти, підійма́ти, підніма́ти, підно́сити -
120 легче
1) (ср. ст. от Легко) легше, (ласкат.) легшенько; вільніше; срвн. Лёгкий, Легко. [Буде легше в чужім полі сироті лежати (Шевч.). Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легшенько робила, щоб вона в мене хороше ходила (Пісня)]. -че говорить, чем делать - легше говорити, як взяти та зробити. Мне от этого не -че - мені з того не легше. Легче! - легше! помалу! поволі! обережно! Шла кума пеша, куму -че - баба з воза, на коні (коням) легше. -че всего - найлегше. Как можно -че - як-найлегше, що-найлегше. -че всего давать советы - найлегша справа (найлегше) давати поради. Час от часу не -че - що година, то не легше. -че стало на душе - з душі мов спало, відлягло (иногда: відлигнуло) на серці. [Нехай трохи одлигне на серці (Основа)]. -че становиться, стать - легшати, полегшати. Мне -че станет, становится, становилось, стало - полегшає, легшає, легшало, полегшало, відпустить, відпустило мені. [Сльоза змиває горе, от воно й легшає людині (Грінч.). Полегшало на два роки по всій Україні (Руданськ.). Оце мені трохи відпустило (Кониськ.)];2) (более лёгкий) легший від (за) кого - см. Лёгкий. Он -че меня - він легший за мене. Он -че всех - він найлегший поміж усіма, за всіх.* * *сравн. ст.1) прил. ле́гший2) нареч. легше
См. также в других словарях:
час от часу — час от часу … Орфографический словарь-справочник
час от часу — без конца, безостановочно, беспрерывно, всечасно, безустанно, постоянно, непрестанно, неустанно, не прекращаясь, не утихая, все время, не переставая, непрерывно, беспрестанно, всякий час, каждый час, без остановки Словарь русских синонимов. час… … Словарь синонимов
Час от часу — ЧАС, часа (часу) и (с колич. числит.) часа, часу, предл. о часе, в часе и в часу, мн. Шы, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
час от часу — Неизм. Постепенно, с течением времени (о том, что нарастает или слабеет). С глаг. несов. вида: как? час от часу усиливаться, уменьшаться, ухудшаться, становиться… Ожидание вылета самолета час от часу становилось все тягостнее. Лошади бежали… … Учебный фразеологический словарь
час от часу — Ну вот, час от часу не легче … Орфографический словарь русского языка
Час от часу не легче — ЧАС, часа (часу) и (с колич. числит.) часа, часу, предл. о часе, в часе и в часу, мн. Шы, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Час от часу не легче — ЧАС ОТ ЧАСУ НЕ ЛЕГЧЕ. Разг. Экспрес. Чем дальше, тем хуже, тем больше новых неприятностей, затруднений. [Нароков:] Что ты удивляешься? Всё это очень просто и естественно, так и должно быть, потому что я в неё влюблён. [Домна Пантелеевна:] Ах,… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Час от часу к смерти ближе, а от спасенья дальше. — Час от часу к смерти ближе, а от спасенья дальше. См. ВЕРА ГРЕХ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Час от часу, а к смерти ближе. — Час от часу, а к смерти ближе. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
час от часу не легче — нареч, кол во синонимов: 1 • все хуже и хуже (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
час от часу — нареч. обстоят. времени разг. С каждым приходящим часом. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой