цікавість

1) интере́с ( только в положительном смысле); любопы́тство; ( стремление всё познать) любозна́тельность, пытли́вость

2) ( увлекательность) интере́с; занима́тельность; заня́тность

meraq

1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];

2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;

3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;

4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].

* * *

1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́влення

2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у

цікавість; (интерес) зацікавлення (-ння), інтерес (-су). [Але цікавість узяла своє (Н.-Лев.). Можна бувало говорити з ним не без зацікавлення (Крим.)]. Женское -во - цікавість жіноча. С -вом - цікаво, з зацікавленням. [Парубок цікаво дивився (Мирн.)]. Возбуждать -во чьё - зацікавлювати кого, викликати чиє зацікавлення. Охватило (взяло) -во - взяла цікавість кого. Моё -во возрастало с каждым словом рассказчика - моє зацікавлення більшало з кожним оповідачевим словом.

* * *

1) допитливість, цікавість

2) докучлива цікавість

* * *

1) цікавість; допитливість

2) дивність, дивовижність; дивина

* * *

1) допитливість

2) цікавість

3) дивність

4) ( a curiosity) рідкісна антикварна річ

1. n

1) інтерес, зацікавленість

2) захоплення, схильність; прагнення, потреба; запит

3) важливість, значення

4) звич. pl практична зацікавленість; вигода, користь, інтереси

5) частка (в чомусь); відсоток, проценти; процентний прибуток

6) майнове право

7) вплив; сила авторитету

8) звич. pl група осіб, об'єднаних спільністю інтересів; зацікавлені особи (кола, організації)

9):

the interests — капіталісти, клас багатіїв

10):

with interest — з верхом, з лишком, щедро, сповна

2. v

1) цікавити, викликати інтерес (цікавість)

2) зацікавити (чимсь); залучити до участі (в чомусь)

3) зачіпати, торкатися

* * *

1) інтерес

2) зацікавленість; користь; вигода

3) частка, доля, участь; майнове право

4) вплив; сила авторитету

5) pl зацікавлені особи; ділові кола; істеблішмент

6) проценти, відсотки, процентний доход; ( позичковий) відсоток

1) цікавити, викликати інтерес, цікавість; привертати увагу

2) зацікавлювати; залучати до участі

1. n

1) цікавість

2) допитливий погляд

3) допитлива людина

4) амер. важіль

2. adj

цікавий, допитливий

3. v

1) підглядати; цікавитися

2) оглядати з надмірною цікавістю

3) втручатися, совати носа у чужі справи (тж pry into)

4) вивідувати, допитуватися

5) піднімати (пересувати, зламувати) за допомогою важеля

6) насилу діставати (випитувати, виривати, відкривати)

* * *

1) цікавість; цікавий погляд, питання

2) цікава, допитлива людина

1) ( into) підглядати, цікавитися ( pry about); втручатися, сунути носа у чужі справи

2) вивідувати, випитувати ( pry out)

1) важіль

2) підйом, переміщення, зламування або виламування за допомогою важеля, лома

1) піднімати, пересувати, зламувати або виламувати за допомогою важеля; рухати, відкривати з трудом

2) витягати з трудом, виривати (нaпp., таємницю)

1) надмірна цікавість (допитливість); інтерес до чужих справ

2) дріб'язковий контроль

* * *

1) надмірна цікавість, інтерес до чужих справ

2) дріб'язковий контроль

1) статева ненормальність, що проявляється у прагненні спостерігати еротичні сцени

2) хвороблива цікавість до чужих справ; пристрасть до підглядання (підслуховування)

3) пасивне спостереження

* * *

1) статеве збочення, що полягає в намаганні до споглядання еротичних сцен

2) хвороблива цікавість до чужих справ, пристрасть до підглядання, підслуховування; пасивне спостереження

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.

1) убогість, бідність, недостатність

2) неродючість (ґрунту)

3) беззмістовність, нецікавість

* * *

1) убогість, бідність; безплідність ( ґрунту)

2) нудність, беззмістовність

1. n

1) рух, ворушіння

2) розмішування, помішування

3) метушня; переполох; суєта

4) штовхан, підштовхування

5) повстання, заколот

6) розм. в'язниця, холодна

2. v

1) ворушити (ся); рухати (ся)

2) мішати, помішувати, розмішувати; збовтувати

3) хвилюватися, збуджуватися

4) хвилювати; викликати (цікавість тощо)

* * *

1) ворушіння, рух

2) помішування, розмішування

3) метушня, суєта, переполох

4) поштовх, підштовхування

5) рух (у народі, суспільстві)

6) порух душі, неясне відчуття

1) ворушити, рухати; ворушитися, рухатися

2) мішати, помішувати, розмішувати; збовтувати ( stir up)

3) ( stir up) хвилювати, збуджувати; хвилюватися, збуджуватися

1) спраглий; який відчуває спрагу

2) перен. жадаючий; який палко жадає

3) що викликає спрагу (про їжу)

4) пересохлий, випалений (про ґрунт); що засихає (про рослину)

* * *

1) що відчуває спрагу, що мучиться від спраги

2) зухвалу спрагу ( про їжу)

3) що засихає ( про рослину); висохлий, випалений ( про ґрунт)

1. n

кінчики пальців ніг

2. adv

навшпиньки

3. v

1) ставати навшпиньки

2) ходити навшпиньки

* * *

1) υl. вставати, підніматися навшпиньки

2) ходити навшпиньки

1. n

1) обід колеса

2) амер. шина, покришка

3) амер. фартух

4) одяг

5) жіночий головний убір

2. v

1) амер. надівати покришку

2) стомлювати

3) стомлюватися, зморюватися (від чогось — of)

4) набридати; надокучити, обриднути

5) втрачати інтерес (до чогось — of)

* * *

1) ободок колеса

2) aмep. шина; покришка (solid tire, pneumatic tire); rubber tires гумові покришки

3) aмep. передник

4) icт. одяг

5) icт. жіночий головний убір

••

1) υl. втомлюватись

2) надокучати І hope I have not tired you сподіваюсь, я вам не набридє

3) (of) втрачати цікавість; перенасичуватись

1) ободок колеса

2) aмep. шина; покришка (solid tire, pneumatic tire); rubber tires гумові покришки

3) aмep. передник

4) icт. одяг

5) icт. жіночий головний убір

••

1) υl. втомлюватись

2) надокучати І hope I have not tired you сподіваюсь, я вам не набридє

3) (of) втрачати цікавість; перенасичуватись

цікаво, інтересно. [Він розповідає дуже цікаво (Київ). Інтересно було дивитися (Київ)]. -но мне знать - цікавий я знати. [Цікавий я знати, хто мене прийняв-би (Л. Укр.)]. - но было кому - цікаво (інтересно) було кому, брала цікавість кого. [Її брала цікавість, як то вони тепер стикнуться (Н.-Лев.)].

* * *