Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ценность

  • 1 ценность

    1) (качество, свойство) ці́нність, -ності; кошто́вність; сті́йність
    2) ( в прочих значениях) цінні́сть

    материа́льные це́нности — матеріа́льні ці́нності

    Русско-украинский словарь > ценность

  • 2 достоинство

    1) гідність, достойність (р. -ности). [Найкращий етичний критерій - шанувати свою особисту достойність (Крим.). З лицарською достойністю (Грінч.). Де наша національна гідність? (Грінч.)];
    2) повага. [Вислухайте-ж ви покірно, з повагою, що неповинним личить (Грінч.)]. Чувство собственного достоинства - самоповага. Сохранять чувство собственного достоинства - зберегати (заховувати) повагу до себе, самоповагу. С достоинством - поважно. [Спитав поважно: що ти посмів мені сказати зараз?]. Лишить человеческого достоинства кого-л. - позбавити людської гідности, упослід(н)ити кого;
    3) (качество, ценность) вартість, вартність, стійність (р. -ности), [Мораль дуже непевної вартости (Єфр.). Я вам показую сукна найвищої вартости. Поема високої літературної стійности. Свідомий своєї шляхетської вартности (Неч.-Лев.)]; срв. Качество. Отдавать справедливость, ценить по достоинству - шанувати кого по заслузі (гідно), віддавати кому належне. [Його шанують по заслузі - він того заробив];
    4) сан, гідність (р. -ности). [Король надав йому князівську гідність].
    * * *
    1) ( положительное качество) гі́дність, -ності, достойність, -ності
    2) (уважение к себе, сознание своих прав) гі́дність, -ності, досто́йність
    3) (стоимость, ценность денежного знака) ва́ртість, -тості
    4) ( звание) гі́дність, досто́йність; ( титул) ти́тул, -у; ( сан) сан, -у

    Русско-украинский словарь > достоинство

  • 3 добавочный

    додатковий. [Додаткова винагорода = добавочное вознаграждение]. Добавочное вознаграждение, обусловленное договором - вимова, вимовка. [Ти береш трицять рублів, а вимовка яка єсть у тебе? - хоч свита, або що]. Добавочная ценность - додаткова вартість, надвартість (р. -тости).
    * * *
    додатко́вий

    Русско-украинский словарь > добавочный

  • 4 меновой

    Меновной міновий, виміновий, вимінний, замінний, обмінний. -вая запись - см. Меновная. -вая торговля - обмінний торг (-гу), мінова торговля. -вое хозяйство - мінове господарство. -вая ценность, стоимость - вимінна (вимінова, мінова) вартість (-тости). [Треба відрізняти споживчу вартість від мінової (вимінової) вартости (Екон. Наука)].
    * * *
    мінови́й

    Русско-украинский словарь > меновой

  • 5 приобретать

    приобрести и приобресть
    1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;
    2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;
    3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.
    * * *
    несов.; сов. - приобрест`и
    1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти
    2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти
    3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > приобретать

  • 6 угодье

    1) ( участок земли) угі́ддя; ( сенокос) сіножа́ть, -ті и сіно́жать, сіножа́тка, сіножа́ття
    2) ( выгодное качество) позити́вна я́кість (род. п. я́кості); ( ценность) ці́нність, -ності

    Русско-украинский словарь > угодье

  • 7 ценить

    1) ( назначать цену) ціни́ти; ( оценивать) оці́нювати
    2) ( признавать ценность) ціни́ти, цінува́ти; ( относиться с должным уважением) шанува́ти

    Русско-украинский словарь > ценить

  • 8 Определять

    определить
    1) визначати, визначувати, визначити, назнаменати. [Парламент має визначувати права й обов'язки громадян республіки. Шевченко назнаменав широкі гряниці нашому духові народньому (Куліш)]. -лить широту и долготу местности - визначити широту і довготу місця. -лять достоинство, ценность чего - визначати вартість чого;
    2) (о суде, правительстве) присуджувати, присудити, декретувати, здекретувати, вирекати, виректи. [Позиваю його, а що судці присудять, того ще не знати. Яку-б кару ледачому здекретувати? (Куліш). Смерть вирекали за крадіжку запорожці];
    3) (на должность) призначати, призначити, настановляти, настановити, поставити ким, за кого, (шутл.) притокмити. [Настановлено його за вчителя. Призначено його суддею. Поставив його пан за ключника]. -лить в школу - віддати до школи, записати в школу, (шутл.) притокмити;
    4) (деньги на что) призначати, призначити гроші куди, на що, приділяти, приділити;
    5) (о судьбе) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити кому що. -лить кому долгую жизнь - судити кому вік довгий. -ляемый - визначуваний; (на должность) призначуваний, настановлюваний. -деленный - визначений, приділений; (на должность) призначений, настановлений, наставний.

    Русско-украинский словарь > Определять

См. также в других словарях:

  • ЦЕННОСТЬ — отношение между представлением субъекта о том, каким должен быть оцениваемый объект, и самим объектом. Если объект соответствует предъявляемым к нему требованиям (является таким, каким он должен быть), он считается хорошим, или позитивно ценным;… …   Философская энциклопедия

  • Ценность —  Ценность  ♦ Valeur    То, что ценится. Можно ли сказать, что ценность – это то, что имеет цену? Только в отношении того, что продается. Возьмем, например, ценность товара. Цена на этикетке указывает его меновую ценность в условиях данного рынка… …   Философский словарь Спонвиля

  • ценность — См. важность, достоинство, значение, цена определять ценность... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ценность важность, достоинство, значение, цена; стоимость, значимость,… …   Словарь синонимов

  • ЦЕННОСТЬ — ЦЕННОСТЬ, ценности, жен. 1. только ед. Выраженная в деньгах стоимость чего нибудь, цена. Определить ценность меха. Вещь высокой ценности. Посылка с объявленной ценностью. 2. перен., только ед. Важность, значение. Его мысль имеет большую ценность …   Толковый словарь Ушакова

  • ценность — То, что для вас важно в определенном контексте. Ваши ценности (критерии) это то, что мотивирует вас в жизни. Все стратегии мотивации имеют кинестетический компонент. Краткий толковый психолого психиатрический словарь. Под ред. igisheva. 2008.… …   Большая психологическая энциклопедия

  • ЦЕННОСТЬ — (value) Ценность, которую кто либо придает чему либо. Определение стоимости является одной из основных проблем экономической науки; существует два принципиальных подхода к решению проблемы. В классической политической экономии (Classical school)… …   Словарь бизнес-терминов

  • ЦЕННОСТЬ — положительная или отрицательная значимость объектов окружающего мира для человека, социальной группы, общества в целом, определяемая не их свойствами самими по себе, а их вовлеченностью в сферу человеческой жизнедеятельности, интересов и… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЦЕННОСТЬ — термин, используемый в философии и социологии для указания на человеческое, социальное и культурное значение определенных объектов и явлений, отсылающий к миру должного, целевого, смысловому основанию, Абсолюту. Ц. задают одну из возможных… …   Новейший философский словарь

  • ЦЕННОСТЬ — ЦЕННОСТЬ, и, жен. 1. см. ценный. 2. Цена (в 1 знач.), стоимость. Картина большой ценности. 3. чего. Важность, значение. В чём ц. этого предложения? Большая ц. работы. 4. обычно мн. Ценный предмет, явление. Хранение ценностей. Культурные ценности …   Толковый словарь Ожегова

  • ЦЕННОСТЬ — англ. value; нем. Wert. Особое общественное отношение, благодаря к рому потребности и интересы индивида или соц. группы переносятся на мир вещей, предметов, духовных явлений, придавая им определенные соц. свойства, не связанные прямо с… …   Энциклопедия социологии

  • Ценность — положительная или отрицательная значимость объектов окружающего мира для человека, класса, группы, общества в целом, определяемая не их свойствами, а их вовлеченностью в сферу человеческой жизнедеятельности, интересов и потребностей, социальных… …   Энциклопедия культурологии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»