-
61 масло
1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;6) (в игре в мяч, в свинку) масло;7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.* * *1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́водеревя́нное \масло — оли́ва
2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба -
62 многопольный
багатопільний, кільказмінний, плодозмінний. -ное сельское хозяйство - багатозмінне (плодозмінне) сільське господарство.* * *с.-х.багатопі́льний -
63 невзрачный
1) (о человеке и животных) миршавий, (худосочный) щуплий, щуплявий, (невидный) непоказний, (лицом) поганкуватий. [Такий він із себе миршавий, нікчемний (Грінч.). А сам він маленький, миршавий, куценький (Гр. Григор.). Пара маленьких миршавих коненят (М. Левиц.). Ви не дивіться на мене, що я такий непоказний (Київ). Соловейко - пташка непоказна, а як співає! (Звин.). Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива (Основа, 1862)]. -ное лицо - негарне (невиразне) обличчя (лице). -ная наружность - непоказна зовнішність. -ной наружности - миршавий (непоказний) на вигляд. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - миршавіти, з[по]миршавіти, замиршавіти;2) (о вещах) миршавий (редко); (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний, (хилый) щуплий, заміркуватий. [Мізерне пальто (Київ). Нужденна (злиденна) халупа (Київ). Щуплий колосок (Звягельщ.). Колосок заміркуватий (Звин.). Щупле будування (Котл.)];3) (об отвлеч. понятиях) мізерний, нужденний, жалюгідний, благенький. -ное впечатление - мізерне враже[і]ння.* * *непока́зний; ( о внешности человека) незуга́рний; (преим. о человеке и животных) ми́ршавий; ( жалкий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, мізе́рний\невзрачныйая фигу́ра — непоказна́ (ми́ршава, мі́зерна, незугарна) по́стать
\невзрачныйое пальто́ — жалюгі́дне (злиде́нне, нужде́нне) пальто́
-
64 новина
1) см. Новизна 2;2) (новый хлеб в году, -вые овощи, -вый холст и т. п.) новина, новий хліб, нова городина, нове полотно и т. п., (первина) перш[в]ина, перваки (-ків), (ед. первак (-ка)); срв. Новинка. [«Позичений?» - каже Павло, краючи хліб. - «Оддамо, серце, оддамо новиною» (М. Вовч.). «Новина! а йдіть-но сюди!» - «Яка там новина?» - «Кавун, диня» (Свидн.). Груші перваки (Сл. Ум.)];3) см. Новь 1;4) (диал.: крестьянский холст) - (суровый: гребінне, небелёный: небілене) полотно.* * *I н`овиналит.но́винаII1) диал. см. новь 1)2) ( хлеб нового урожая) диал. новина3) ( суровая небелёная холстина) диал. гребі́нне (небі́лене) полотно́4) ( новость) новина́, новизна́ -
65 плата
плата, заплата, платня, скуп. [Хоч і в ката, аби плата. Хвершал за лікарство бере скуп]. Заработная -та - заробітна (зарібна) платня. Заработанная -та - зароблена платня. Наёмная -та - наймиця. Подённая -та - поденне (-ого). Годичная -та - годівщина, роківщина. -та по времени - платня від часу. Поштучная -та - платня від штуки. Задельная, сдельная -та - відрядна платня, платня від роботи. -та за квартиру - комірне (-ного). Арендная -та за землю - рата, чинш; (арендная в неурожайный год) суха рата. -та за право торговли - чинш, мито, патент. -та за размен денег - розмінне (-ного), змінне, (за факторство) баришівне (-ного). -та за помол - сухомельщина, розмір, мірка, мірчук, промел. Внести первый взнос арендной -ты - першу рату заплатити. Какова работа, такова и -та - яка робота, така й (за)плата; як дбаєш, так і маєш.* * *1) пла́та; платня́, запла́таза́работная \плата — заробі́тна пла́та
-
66 платьишко
уменьш.-уничиж.1) погане́нький (злиде́нний) о́дяг (-у), погане́ньке (злиде́нне) убра́ння (убрання́)2) погане́нька (злиде́нна) су́кня (суке́нка), погане́ньке (злиде́нне) пла́ття (пла́ттячко) -
67 промен
Променивание1) міньба; см. Мена. -мен без придачи, ухо на ухо - міньба без додачі, віть за віть;2) -мен - промінне, змінне (-ного). [Скільки взяв промінного за те, що проміняв гроші? Від сотки треба дати стільки а стільки змінного (Вхр.)].* * *тж. пром`енапромі́н; -у, промі́на -
68 скудный
убо́гий, мізе́рний, ску́дний; ( бедный) бі́дний; ( нищенский) нужде́нний, злиде́нний; (о почве, плодах) худи́й\скудныйая жизнь — убо́ге (нужде́нне, злиде́нне, бі́дне) життя́
\скудныйая расти́тельность — бі́дна (ску́дна) росли́нність
\скудныйые сре́дства — убо́гі (мізе́рні) за́соби (денежные: ко́шти); (состояние) убо́гі (мізе́рні, нужде́нні, злиде́нні) доста́тки
\скудныйый умо́м — бі́дний на ро́зум (ро́зумом)
-
69 закалка
chilling, heat hardening, hardening, quench, quenching, heat strengthening, rapid cooling strengthening* * *зака́лка ж.1. ( нагрев материалов и последующее быстрое охлаждение) hardeningнагре́в под зака́лку — heating for hardening2. ( резкое охлаждение материалов) quenchingзака́лка в воде́1. water hardening2. water quenching, quenching in waterзака́лка в во́ду см. закалка в водезака́лка в двух сре́дах — two-medium quenchingзака́лка в жи́дкой среде́ — quench-hardeningзака́лка в зажа́том состоя́нии — fixture quenchingзака́лка в ма́сле1. oil hardening2. oil quenchingзака́лка в мелкораспылё́нной среде́ — fog quenchingзака́лка в одно́м охлади́теле — single-step hardeningвозду́шная зака́лка — air hardeningзака́лка в свинцо́вой ва́нне — lead-bath hardeningвтори́чная зака́лка — secondary hardeningзака́лка в шта́мпе — die quenchingвысокочасто́тная зака́лка — induction hardeningдифференциа́льная зака́лка — differential [progressive] hardeningизотерми́ческая зака́лка — austempering, isothermal hardeningиндукцио́нная зака́лка — induction hardeningзака́лка концо́в ре́льсов — rail-end hardening (by quenching)ме́стная зака́лка — local hardeningзака́лка на бейни́т — bainite quenchingзака́лка на мартенси́т — martemperingпла́менная зака́лка — flame [torch] hardeningпове́рхностная зака́лка — surface hardeningпо́лная зака́лка — full hardeningпреры́вистая зака́лка1. ( в двух охладителях) broken hardening2. interrupted quenchingрадиацио́нная зака́лка — radiation hardeningзака́лка с нагре́вом в соляно́й ва́нне — salt-bath hardeningзака́лка с охлажде́нием в воде́ — water hardeningзака́лка с охлажде́нием в ма́сле — oil hardeningзака́лка с охлажде́нием в соляно́м раство́ре — salt-bath hardeningзака́лка с охлажде́нием на во́здухе — air hardeningзака́лка с после́дующим о́тпуском — temper hardeningзака́лка с прока́тного нагре́ва — quenching from rolling heatзака́лка старе́ющих спла́вов — age hardeningступе́нчатая зака́лка — graded hardeningзака́лка то́ком высо́кой частоты́ — induction hardeningзака́лка упоря́дочивающихся спла́вов — order superlattice hardeningчасти́чная зака́лка — selective hardeningэлектромагни́тная зака́лка — electromagnetic hardening -
70 микрофон
mike, microphone, pickup, telephone transmitter, transmitter* * *микрофо́н м.
microphone, (telephone), transmitterбезбатаре́йный микрофо́н — self-powered microphoneбезмембра́нный микрофо́н — no-diaphragm [diaphragmless] microphoneмикрофо́н в кислоро́дной ма́ске — oxygen-mask microphoneгарниту́рный микрофо́н — breastplate microphoneгубно́й микрофо́н — lip microphoneмикрофо́н давле́ния — pressure microphoneдвусторо́нне напра́вленный микрофо́н — bidirectional microphoneдипо́льный микрофо́н — dipole transmitterдифференциа́льный микрофо́н — differential [double-button carbon] microphoneка́псюльный микрофо́н — button (carbon) microphoneкардио́идный микрофо́н — cardioid microphoneконденса́торный микрофо́н — capacitor [condenser, electrostatic] microphoneконта́ктный микрофо́н — contact microphoneконта́ктный, пла́тино-у́гольный микрофо́н — blake transmitterле́нточный микрофо́н — ribbon microphoneмагнитострикцио́нный микрофо́н — magnetostrictive microphoneненапра́вленный микрофо́н — non-directional microphoneодносторо́нне напра́вленный микрофо́н — cardioid microphoneмикрофо́н переме́нного магни́тного сопротивле́ния — variable-reluctance microphoneпротивошумово́й микрофо́н — noise-cancelling [close-talking] microphoneпьезоэлектри́ческий микрофо́н — piezoelectric [crystal] microphoneручно́й микрофо́н — hand microphoneскоростно́й микрофо́н — velocity microphoneмикрофо́н с параболи́ческим звукоотража́телем — parabolic-reflector microphoneстереофони́ческий микрофо́н — stereotuner, stereo microphoneмикрофо́н с у́гольным порошко́м — carbon powder microphoneтелефо́нный микрофо́н — telephone transmitterтерми́ческий микрофо́н — thermal microphoneу́гольный микрофо́н — carbon microphoneу́гольный, однока́псюльный микрофо́н — single-button carbon microphoneу́гольный, порошко́вый микрофо́н — carbon powder microphoneфа́зовый микрофо́н — phase-shift microphoneэлектре́тный микрофо́н — electret microphoneэлектродинами́ческий микрофо́н кату́шечного ти́па — moving-coil [dynamic] microphoneэлектродинами́ческий микрофо́н ле́нточного ти́па — ribbon [moving-conductor] microphoneэлектромагни́тный микрофо́н — moving-conductor microphone -
71 потокосцепленне
потокосцепле́нне с. эл.
magnetic-flux linkageпотокосцепле́нне рассе́яния — leakage flux linkage -
72 борщ
бацвінне; бацьвіньне; боршч; буракі* * * -
73 очистки
абіркі; лупіна; шалупіна; шалупінне; шалупіньне* * * -
74 паутина
павуціна; павуцінне; павуціньне; павучынне* * * -
75 свекольник
бацвінне; бацьвіньне; боршч; бурачнік* * *муж. -
76 щетина
шчэцце; шчэцьце; шчэць* * *— свіное шчацінне, свіная шчэць -
77 щи
* * * -
78 ванна
1) сосуд die Wánne =, n, die Bádewanne ↑наполня́ть ва́нну водо́й — Wásser in die Wánne [Bádewanne] láufen lássen
мы́ться (купа́ться) в ва́нне — sich in der Wánne báden
лежа́ть в ва́нне — in der (Báde)Wánne líegen
холо́дная, тёплая, горя́чая ва́нна — ein káltes, wármes, héißes Bad
приня́ть ва́нну — ein Bad néhmen
Врач прописа́л ему́ (лече́бные) ва́нны. — Der Arzt hat ihm Héilbäder verórdnet.
-
79 длинный
1) lang länger, der längsteдли́нная доска́ — ein lánges Brett
дли́нная у́лица — éine lánge Stráße
о́чень дли́нное пла́тье — ein sehr lánges Kleid
дли́нное письмо́ — ein lánger Brief
Тепе́рь но́сят бо́лее дли́нные ю́бки. — Jetzt trägt man längere Röcke [die Röcke länger].
Э́та доска́ намно́го дли́нне́е, на метр дли́нне́е остальны́х. — Díeses Brett ist viel länger, éinen Méter länger als die ánderen.
Э́ти брю́ки тебе́ длинны́. — Díese Hóse ist dir zu lang.
Э́та мо́лния длинна́ для моего́ пла́тья. — Díeser Réißverschluss ist für mein Kleid zu lang.
-
80 антисептик
антисе́птик м.1. antiseptic2. ( для древесины) wood preservativeнаноси́ть антисе́птик из краскопу́льта — apply (wood) preservative by sprayingнаноси́ть антисе́птик на пове́рхность ки́стью — brush on (a coat of) wood preservative, apply (wood) preservative by brushнаноси́ть антисе́птик погруже́нием — apply (wood) preservative by dippingобраба́тывать антисе́птиком — treat (wood) with a preservativeобраба́тывать антисе́птиком ме́тодом глубо́кой пропи́тки — apply an antiseptic by the full-cell pressure processобраба́тывать антисе́птиком под давле́нием — give wood pressure treatment with a preservative, apply (wood) preservative by pressure treatmentантисе́птик подве́ржен выщела́чиванию — (wood) preservative is subject to leachingпропи́тывать антисе́птиком в горя́чей и холо́дной ва́нне — treat by the open-tank [non-pressure] method, apply preservative treatment by the open-tank methodпропи́тывать антисе́птиком под давле́нием — apply [obtain] preservative treatment by the pressure methodводораствори́мый антисе́птик — water-borne wood preservativeмасляни́стый антисе́птик — oil-borne wood preservativeпредоперацио́нный антисе́птик — preoperative antiseptic* * *
См. также в других словарях:
Рённе — У этого термина существуют и другие значения, см. Рённе (значения). Город Рённе Rønne Страна ДанияДания … Википедия
Офельгённе — Коммуна Офельгённе Ovelgönne Герб … Википедия
Фальк-Рённе — Фальк Рённе, Арне Арне Фальк Рённе дат. Arne Falk Rønne Род деятельности: этнограф, писатель, путешественник Дата рождения: 5 декабря … Википедия
клінне — Клінне: стояти на колінах [2] клінне вашеці: з поклоном до вашої милості [III] клінне вашеці: клінне вашеці: съ поклономъ къ вашей милости [ІФ,1890] Зі звороту «клінне вашеці» (низький поклін вашій милості), що був формулою, з якою зверталися до… … Толковый украинский словарь
Фальк-Рённе, Арне — Арне Фальк Рённе дат. Arne Falk Rønne Род деятельности: этнограф, писатель, путешественник Дата рождения: 5 декабря … Википедия
Фальк-Рённе Арне — Арне Фальк Рённе датск. Arne Falk Rønne Род деятельности: этнограф, писатель, путешественник Дата рождения: 5 декабря 1920(19201205) … Википедия
Хённе — нем. Hönne … Википедия
Рённе, Карл Иванович — Карл Иванович (Карл Густав) фон Рённе Дата рождения 1720 е Дата смерти 4 апреля 1786(1786 04 04) Принадлежность … Википедия
Рённе, Егор Карлович — Егор Карлович Рённе Дата рождения 20 марта 1790(1790 03 20) Место рождения Митава Дата смерти 14 июля 1838(1838 07 14) (48 лет) … Википедия
Эзе (приток Хённе) — У этого термина существуют и другие значения, см. Эзе. Эзе нем. Oese … Википедия
Эзе (Хённе) — Эзе нем. Oese Характеристика Длина 19,6 км … Википедия