-
41 немного
нрч. небагато, трохи, (редко, зап. троха), мало(-що), (устар.) немного, (кое-что) дещо, щось, (малость) дещиця, (не так много) не скільки, (маловато) обмаль, не гурт, (диал.) не з гурта, (перен.) капля, жменя, дробинка, (зап.) дрібка; срв. Много 1 (Не -го). [Тільки бачив, а прочитав дуже небагато (Шевч.). Літературних творів Леніна маємо дуже небагато (Еллан). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.). А згадаймо! може серце хоч трохи спочине (Шевч.). Та я колись трохи плавав (Мирний). Я таки трохи задрімав, щоб хоч мало голові легше було (Квітка). За царя Гороха, як людей було троха (Номис). Лиш дами троха кривляться (Франко). А Перебийніс просить немного (Пісня). Людина без суспільства мало-що спроможна осягнути (Наш). Заробив дещо грошей (Франко). Тютюну вкрав щось, так його й прогнали (Тесл.). Грошенят дещицю приніс (Кониськ.). Діла не скільки (Сл. Гр.). Хоч і не скільки, а й Настя бере воду (Борзенщ.). Новітніх осад іще тут обмаль (Крим.). У передміськім ліску люду обмаль (Крим.). Худобу забрав, не гурт тієї й худоби було (Загірня). У самих у їх не гурт чого є (Грінч.). На світі страв було тоді не гурт, бо м'ясива тоді іще не їли (Крим.). Писав горопаха, щоб прислали грошей, - дак і тут-же не з гурта (Борзенщ.). За старого Хмеля людей було жменя (Номис). Стоїть хатина, коло неї жменя города (Н.-Лев.). Зачне сіріти, так що можна буде хоч дрібку бачити в лісі (Франко). Дрібку постояти і поговорити (Верхр.). Дрібку води в склянятко взяв (Яворськ.)]. -го погодя - трохи згодом, по малій годині. [Коли трохи згодом дзвонок: дзелень-дзелень (Рудч.). Коли по малій годині і він приходить назад (Новомосковщ.)]. -го не два метра - безмаль (без трошки) (не) два метри; срв. Немногий (Без -гого). -го взял - небагато поживився, (грубо) поживився, як пес мухою. -го пользы от этого - з цього небагато користи. -го поправился - трохи очуняв (одужав, оклигав). -го лучше, больше - не багато (не на багато, трохи) краще, більше. Ещё -го и конец - ще трохи та й край.* * *нареч.1) ( мало) небага́то, тро́хивы́пить \немного го воды́ — ви́пити небага́то (тро́хи) води́
2) (несколько, чуть-чуть, слегка) тро́хи\немного го бо́льше — тро́хи бі́льше
3) в знач. сказ. небага́то -
42 Пан
украинизм) пан (во множ. ч. особенно в виде обращения: панове). [Неправда ваша, панове]. Либо пан, либо пропал - хоч пан, хоч пропав; або добути, або дома не бути; хоч виграв, хоч програв; куць виграв, куць програв.* * *миф.Па́н -
43 пан
украинизм) пан (во множ. ч. особенно в виде обращения: панове). [Неправда ваша, панове]. Либо пан, либо пропал - хоч пан, хоч пропав; або добути, або дома не бути; хоч виграв, хоч програв; куць виграв, куць програв.* * *па́н -
44 присылать
прислать надсилати, надіслати, присилати, прислати, подавати, подати, (о мног.) понадсилати, поприсилати. [Лист надіслав просто у волость (Г. -Барв.). Вибачайте що так довго листу не подавала (Основа 1862)]. -лать сватов - засилати, заслати старостів, слатися, присилатися, прислатися (з старостами) до дівчини. [Де дівчини з старостами шлеться (Пісня). Ой хоч сватай, хоч не сватай та хоч присилайся, що хоч слава не пропала, що ти рік кохався (Пісня)]. Присланный - надісланий, присланий, поданий. -ться - надсилатися, надіслатися, присилатися, прислатися, бути надісланим, присланим.* * *несов.; сов. - присл`ать(кого-что) присила́ти, присла́ти (кого-що); ( доставлять) надсила́ти, надісла́ти (що), доправля́ти, допра́вити (що) -
45 святой
1) прил. рел., перен. святи́йне \святой ы́м ду́хом — (делать что-л.) не святи́м ду́хом
\святойая обя́занность — святи́й обо́в'язок
\святой о́й оте́ц — рел. святи́й оте́ць; (обращение - зват.) святи́й о́тче
2) в знач. сущ. рел. святи́й, -о́го-\святой а́я (\святой о́е) \святой ы́х — рит. свята́я (святе́) святи́х
хоть \святой ы́х выноси́ (вон неси́) — хоч з ха́ти тіка́й; хоч стій, хоч па́дай; хоч святи́х вино́сь
-
46 угодно
1) предик. тре́ба, ба́жано и бажа́но; ( хочется) хо́четься2) част. завго́дногде \угодно но — де завго́дно, де хоч; ( где бы то ни было) бу́дь-де, аби́-де
как \угодно но — як завго́дно
како́й \угодно но — яки́й завго́дно; ( какой бы то ни было) бу́дь-який, аби́який
когда́ \угодно но — коли́ завго́дно; ( когда бы то ни было) бу́дь-коли, аби́коли
кто \угодноно — хто завго́дно; ( кто бы то ни было) бу́дь-хто, аби́хто, хоч хто
куда́ \угодно но — куди́ завго́дно; ( куда бы то ни было) бу́дь-куди, аби́куди, хоч куди́
отку́да \угодно но — зві́дки завго́дно; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди
ско́лько \угодно но — скі́льки завго́дно, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); ( вволю) досхочу́
что \угодно но — що завго́дно; ( что бы то ни было) бу́дь-що, аби́що
-
47 between two evils 'tis not worth choosing
syn: as well be hanged for a sheep as for a lamb≅ байдуже ракові в якому глеку його зварять хрін редьки не солодший, вугілля за сажу не біліше що хрін, що гірчиця – невелика різниця чи в камінь головою, чи каменем у голову хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо хоч в лоб, хоч по лобові as well be hanged for a sheep as for a lambEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > between two evils 'tis not worth choosing
-
48 энд'ер
спол. якщо ВН, СБ, Б, У, СК; энд'ер сен мени севген осаң якби ти мене кохав СБ; энд'ер аслы олса, бӧкӱльдӱ белим якщо це правда, мені кінець Г; энд' ер аз, энд'ер чох — сениндир хоч мало, хоч багато — всі твої Г; энд'ер азиз энд'ер йунахт'ер хоч святий, хоч грішник Г; пор. эгер II, эғер, эйер II, энгер, энд'ерим, энд'ир. -
49 эсне
заможний; ве энгер падышахлар, ве энгер хул, ве ки фухарелер, ве энгер бӱйӱк эснелер хоч царі, хоч раби, хоч бідняки, хоч великі вельможі Г. -
50 slashing
1. n1) заподіяння рани2) рубання шаблею, січа3) перен. бичування, різка критика4) глибоке поранення5) завал (у лісі)6) відпилювання верхівок і сучків2. adj1) суворий, нещадний; різкий, нищівнийslashing criticism — нещадна (гостра) критика
to make a slashing criticism of smb. (smth.) — піддавати різкій критиці когось (щось)
2) навальний, сильний, шалений3) відчайдушний, хоробрий; хвацькийslashing fellow — молодець, шибайголова
4) розм. класний, розкішний3. advдуже, надзвичайноa slashing fine film — чудовий фільм, фільм хоч куди
* * *I n1) нанесення рани [див. slash II]II a1) суворий; нещадний; різкий2) стрімкий; нищівний3) молодецький, відважний4) класний; хоч кудиIII advдуже, надзвичайно; хоч куди -
51 that
1. adjцей, ця, це; той, та, теsince that time (day) — з того (з цього) часу (дня)
this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні
how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?
2. adv розм.так, до такої міриhe was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова
3. pron (pl those)1) це2) ось що3) теthis is new and that is old — це нове, а те старе
4) який, яка, якіthe letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора
the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо
5) колиthe night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру
6) він, вона; той, та4. conjщо; щоб; так, щобthat they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно
I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося
come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас
oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий
in that — оскільки, бо
by that — тим самим, цим
that's that — розм. нічого не вдієш; ось так
that'Н do — досить, достатньо
that won't do — так справа не піде; так не годиться
now that — тепер, коли
notwithstanding that — незважаючи на те, що
* * *Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
52 караул
1) (стража) сторожа (-жі), варта, чата, калавур (-ра), каравул. -лы, мн. - сторожа, варта, чати (р. чат), калавури, каравули, (поставленные на -ле) вартові (-вих). [І в дорогу подались вони обоє, обминаючи сторожу (Ворон.). Чути, як перегукується варта (Грінч.). Далеко їм обходити горами, щоб обдурить намісникові чати (Грінч.). Ой кругом церкви, церкви січової калавури стали (Пісня)];2) (пост, служба) чата и чати, варта, сторожа, калавур, каравул, (дежурство) стійка. [Пора нам на чату (Куліш). Гонять, мамко, на сторожу, під чорний ліс на могилу (АД). Стоїть солдат на калавурі (Квітка). Стійку люди одбували по черзі (Кон.)]. На -ле - на сторожі, на варті, на чатах, на стійці. Быть в -ле - на варті бути. Вступить в (на) -ул - на варту стати. Держать -ул - вартувати. Итти в -ул - іти на варту. Стоять на -ле - на чатах стояти, бути на варті, на стійці. Разводить, развести -улы - розставляти, розставити варту, сторожу. Развод -лов - розставляння варти, сторожі. Смена -лов - зміна варти, сторожі. Поставить -лы - поставити (постановити) варту, сторожу, чати. Усеять -ми что - зачатувати що. [Нехай густо зачатують битую дорогу (Куліш)]. Строгий -ул - гостра варта. [Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта (Чуб. II)]. Почётный -ул - почесна варта. Гарнизонный -ул - залогова варта (сторожа). Брать, взять на -ул - брати, взяти на калавур. Взять под -ул кого - узяти під сторожу кого. Держать под -лом кого - тримати під сторожею (під вартою) кого;3) караул! межд. - ґвалт! пробі! пробоньку! рятуйте! калавур! [Ай, ґвалт! сала в хаті, не дам ради кошеняті (Номис)]. -ул! спасайте! - ґвалт! рятуйте! Кричать -ул - ґвалт, пробі кричати, волати; на ґвалт, на пробі кричати (волати, гукати), ґвалтувати. [Було-ж тобі не любити, а тепер хоч ґвалт кричи (Грінч. III). Кричав на пробі до чорної мряки (Коцюб.). Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. Хоть -ул кричи - аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрібні гроші (Крим.). Нема грошей хоч ґвалт кричи (Гайсинщ.)].* * *1) сущ. ва́рта, сторо́жа, карау́л, -у, ча́ти, род. п. чат2) в знач. межд. ґвалт, карау́л, про́бі, калаву́р -
53 лопать
уплетать)I. тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, жереш, повел. жери), лигати. [«Сідай та попоїж рибки». - «Тріскай сам, бодай ти не видихав!» (Коцюб.)].II. Лопать и Лопаться, лопнуть - лопати и лопатися, лопнути, (диал. зап. лопти), лускати, лускатися, луснути, (трескаться) тріскати, тріскатися, тріснути, репати, репатися, репнути, (распадаться) розсідатися, розсістися, розскакуватися, розскочитися, (о посуде ещё) розлупуватися, розлупитися, розколюватися, розколотися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерзатися, розмерзтися; (о почках, бутонах) розпукувати(ся) и розпукати(ся), розпукнути(ся) и розпукатися; (о мног. или во мног. местах) полопати(ся), полускати(ся), потріскати(ся), порепати(ся), порозсідатися, порозскакуватися, порозлупуватися, порозколюватися, порозмерзатися; порозпукувати(ся) и -кати(ся). [Ой, лопнув обруч коло діжечки (Пісня). Всі шклянки полопалися (Звин.). Бараболя не допеклася, а вся полопала (порепалася) (Брацлавщ.). Не пирскай водою! лусне шкло (Звин.). Гладкий аж шкура тріскається (Номис). Стара літературна манера тріскає, і Коцюбинський з неї виходить на ширший світ (Єфр.). Іде він льодом, коли лід репнув (Грінч. I). Не надушуй клепку: обіддя розсядеться! (Звин.). Голова йому розскакується, зуби з рота вилітають (Стефаник). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, - такий мороз удрав (Харківщ.)]. Бомба -ла - бомба лопнула, (взорвалась) вибухла, розірвалася. Горшок -нул - горщик луснув (лопнув, тріснув, розсівся, розскочився, розлупився). Канат -нул - кодола лопнула (луснула, перервалася). Кожа на руках -тся от холодной воды - шку[і]ра на руках репається від холодної води. Сапог -нул - чобіт лопнув (репнув, тріснув, луснув). Стекло - ло, стакан -нул - скло луснуло (лопнуло, тріснуло), склянка луснула (лопнула, тріснула). Струна -ла - струна лопнула (луснула, урвалася). Чирей -нул - чиряк лопнув (тріснув, прорвався). [Тріснув струп поганий (Франко)]. Шина на колесе -нула - шина на колесі лопнула (розскочилася). Наелся так, что боюсь -нуть - так наївся, що коли-б і не розсівся (не луснув); нажерся як не лусну! -нуть от злости - лопнути, луснути, розсістися з (від) злости. [Скригоче, та аж як не розсядеться од злости (Еварн.)]. Хоть -ни - хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). [Нічого не скажу, хоч проси і розсядься (Свидниц.). Не хочу, та й годі, хоч ти надсядься (М. Вовч.)]. Что б ты -нул! - щоб (бодай) ти луснув! щоб (бодай) ти лопнув! щоб ти лоп! Лопни мои глаза! - хай мені очі повилазять! бодай мені очі повилазили! Терпение его -нуло - терпець йому увірвавсь.* * *I( есть) вульг. тріскати, трощи́ти, пе́рти, жертиII диал. см. лопаться -
54 лыко
лико, лут (-ту), соб. личчя, луття. [З однієї липи двічі лика не деруть (Номис)]. -ком шитый - ликом шитий, (перен.) валом підперезаний. [Хоч і валом підперезаний, а панич (Кониськ.)]. Не -ком шит - не повстяний. [Хлопець він не повстяний (Кониськ.)]. Он -ка не вяжет - він п'яний як хлющ, як ніч, хоч викрути, язиком не поверне. Борода велика, а ума ни на -ко - борода в пів аршина, а на розум дитина; вже з бородою, а наче й досі без штанів. Не всякое -ко в строку - не за всяку провину києм у спину. Хоть -ком шит, да мылом мыт - хоч і ликом шитий, та не в тім'я битий.* * *ли́колы́ка не вя́жет кто — перен. язико́м не пове́рне (не верне) хто, п'я́ний як хлющ (як хлю́ща, як ніч, як чіп) хто
-
55 мало
мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].* * *нареч.ма́лосли́шком \мало — на́дто ма́ло; зама́ло
не \мало — не ма́ло; ( изрядно) чима́ло
-
56 немножечко
нрч. небагатечко, трошечки, (редко, зап. трошечка), (диал.) трішечки, (детск.) трісі, трісюні, тріньки, трінюні, трінюсі, трісі-трісюні, (перен.) капелечку, капели[ю ]ночку, крихточку, жмінечку, на макове зерно (зерня, зернятко), на мачиночку дрібнюню, з комареву ніжку. [Небагатечко є дома травички (Тесл.). Я-б хотів хоч трошечки поговорити з вами (Грінч.). Ні, я трошечки, трісі-трісюні повірила, - як на мачиночку дрібнюню (Грінч.). Голос баритоновий, трошечка хрипуватий (Франко). Ще є грошей трішечки (Звин.). Хоч-би тобі на макове зерно що зробив, - анічогісінько! (Кониськ.). Підсунеться хлоп'я на макове зерня (Основа 1862)]. Дайте коть -ко - дайте хоч трошечки (небагатечко, капелиночку).* * *нареч. уменьш.-ласк.тро́шечки, трі́шечки, небага́течко -
57 что
I мест.1) що, род. п. чого́а что? — а [хіба́] що?; або що́?
во что бы то ни ста́ло — хоч би там що [було́], будь-що́, будь-що-бу́дь, за вся́ку ціну́
за что? — за що?, за ві́що?
не́ за что — нема́ за що́ (за ві́що), ні́ за що
не́ к чему — в знач. сказ. ні́ до чого; ( нечего) нема́ (нема́є) чого́, нічо́го
ни во что не ста́вить кого́, ни во что ста́вить (цени́ть, счита́ть) кого́, ни за что счита́ть кого́ — ма́ти (вважа́ти) кого́ за ніщо́ (ні за що́); за неві́що ма́ти кого́; не ма́ти кого́ за бо́же пошиття́
ни за что [на све́те] — (нареч.: никоим образом) ніза́що [в сві́ті]
ни за что, ни за что ни про что, ни про что, ни за что ни про что — ( напрасно) ні за що; ні за́ що ні про́ що
ни к чему́ — ні до чо́го
ни при чём [быть] — ні при чо́му [бу́ти]
ни с чем [уйти́, верну́ться] — ні з чим [піти́, поверну́тися]
[ну] что ж (же)?, что [ж, же] де́лать? — ( ничего не поделаешь) [ну] що ж?, що [ж] зро́биш (поро́биш)?
смотря́ что к чему́ — зважаючи на те, що до чо́го
хоть бы что кому́ — в знач. сказ. хоч би що кому́
что говори́ть — в знач. вводн. сл. що [й] каза́ти
что до ко́го-чего́ — щодо ко́го-чо́го
что [ни] попа́ло — що [не] попа́ло; ( всё) будь-що
что придётся — що доведе́ться, що прийде́ться
что уго́дно — що завго́дно, будь-що́, аби́що
что [вам] уго́дно? — чого́ [ви] хо́чете?
2) ( в относительном употреблении) що; ( который) яки́йчто с во́зу упа́ло, то пропа́ло — посл. що з во́за впа́ло, те пропа́ло
3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що[уж] на что — вже ж яки́й (перед сущ. или прил.) вже ж як (перед нареч. или глаг.)
что-что, а... — що-що, а
чего́-чего́, а... — чого́-чого, а
чему́-чему́ а... — чому́-чому́, а
что ну́жды? — яка потре́ба?; ( к чему) наві́що?, на́що?
что по́льзы? — яка́ ко́ри́сть?
что то́лку? — яка́ ра́ція?, яки́й сенс?
7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́щос чего́, из чего́ — зві́дки (на основании чего, откуда); чого́ ( почему)
к чему́? — ( зачем) наві́що?, на́що?
к чему́? что? — наві́що (на́що, до чо́го) це?
чего́ ра́ди?, ра́ди чего́?, для чего́? — чого́?; что так? чого́ [ж] це [так]?, чому́ [ж] це [так]?
что так по́здно? — чого́ так пі́зно?
8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що9) в знач. вопросит. част. що10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що тамII союз1) що2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи4) ( если) якщо́, коли́, як5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́6) в знач. част. фольк. якчто го́род, то но́ров — посл. що край, то й звича́й; що крини́ця, то й води́ця; що сторона́, то і́нша новина́; що ха́тка, то і́нша га́дка
-
58 Несмотря на
нрч. не вважаючи на, не зважаючи на; (вопреки) всупереч чому, наперекір чому, (при всём желании и т. п.) попри що; срв. Невзирая. [Не вважаючи на пізню пору, його прийняв смотритель (Коцюб.). Не вважаючи на велику силу праць з історії письменства, ми все-ж не маємо… (Н. Громада). Всупереч усім труднощам, треба зорганізувати промисловість (Азб. Комун.). Ця тенденція невпинно йде вперед наперекір одсічі пануючого польського елементу (Рада). Попри всі труднощі перемога буде наша (Пр. Правда)]. -ря на то, что - дарма що, не в[з]важаючи на те, що; (хотя) хоч. [Щастя моє було-б вельми худорляве, дарма що моє життя було-б страшенно сите (Куліш). Оповідання, дарма що не сяє мистецькою красою, так приподобалося, що… (О. Пчілка). Хоч повзуть тут скрізь по горах стежечки, та проте не оживляє їх розмова (Франко)]. -ря на это - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе. [Логіка каже, що не варто сумувати про це, а докори совісти, проте, мене гризуть (Крим.)]. -ря на всё это - не в[з]важаючи на все це (те), з усім тим, попри все це (те). -ря ни на что - не в[з]важаючи ні на що (на будь-що); (что бы ни было) хоч-би там що. -
59 ама
I1. допустова спол. енкл. хоч, хоча, нехай Г-К; грек ӧзӱмӱз ама, грек тиль дӱгӱль бизим тилимиз хоча самі ми греки, але грецька мова не є нашою мовою СБ; тили бар ама, лафетмей коп хоча язик у ньогоє, але він багато не балакає П; сен ӧльдӱрдӱң ама, сен ӧльдӱрдӱң йарамаз кишини хоч ти й убив, але вбив негідника СМ; кӱльсӱн кӱльмесиннер ама, мен тойунҗасы ойнадым нехай собі сміються чи ні, але я натанцювався досхочу Б; айахташ ама, доғмуш дӱгӱль хоч і товариш, але не родич У; олар бир бирне беңзийлер ама, бир дӱгӱль хоча вони й подібні один до одного, але це не те саме У; чох билир эдим мен ама, энди йох хоча я знав був багато, але тепер ні У; доғру ама, т'им айтты буну саа? це таки правда, але хто тобі це сказав? СГ; олар мени аннай ама, лафетмеэ оламайляр хоча мене вони розуміють, але говорити не вміють М.2. посил. енкл. все-таки, однак; Илюшака масал билий ама? а все-таки дядько Iлля знає казки? СБ; халған ама атсыз энди він лишився все-таки без коня Б; не хадар да бой тӱркӱ билий эдим ама а все ж таки скільки ліричних пісень я знала СК; салыхнен вар, оғлум, ама, — дэди консул, — мейдана чых, сӧле бир хач җоғап тӱркӱ бувай здоров і йди собі, синку, однак,— сказав консул,— вийди на майдан, заспівай кілька пісень СК.3. прот. спол. але, однак, проте; о гӱзель киши, ама ону йаманлай він хороша людина, але йоло ганьблять СМ; Т'ӧр оғлуға сорайляр, ама олар бильмейлер онун дэрменҗи олғаны вони запитують у самого Тьороглу, але не знають, що мельник — він Б; мен сенин доғру анан, ама чаре йох маа да шанма я твоя рідна матір, але й мені не можна довіряти Г; сиз раатлан, ама йухламаң ви спочивайте, однак не спіть Г; ахыл д'елий, ама д'еч д'елий розум приходить, але запізно СГ; кичкене эт'ен оса да, ама хуватлы эт'ен хоча він був і малий віком, але дуже сильним СГ.4. присл., вставне слово втім, однак, одначе, проте, тим не менше; ама, колхоз чыхты башна а втім, з'явилися на їхню голову колгоспи СК; да ама биль але, тим не менше, знай СМ; йа ама т'им олаҗах мында оса — хартын оғлу Йыбран а втім, якщо хтось і може тут опинитися, то лиш Їбран, син старого Г.IIритмічне слово СЛ; ах, ама-ама, шет'ерим, ама ах, оййой, мая солодка, ой СЛ; пор. аман. -
60 баре(м)
хоча, хоч би, принаймні ВН, О, Б, К, навіть Г; барем о т'емегей эди краще б він не приходив ВН; барем бен дэ йох олайдым йалан дӱнянын йӱзӱндэн хоч би вже я щез із цього брехливого світу Б; барем, сӧзнӱ бир этип сени йендиме алайым хоч би нам домовитися, аби мені взяти тебе (заміж) Б.
См. также в других словарях:
хоч — 1 сполучник незмінювана словникова одиниця хоч 2 частка незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
хоч би — сполучник і частка незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
хоч — I хоча/, спол. 1) допустовий. Уживається у складнопідрядних реченнях з логічною невідповідністю між змістом складових частин; відповідає за значенням словоспол. незважаючи на те, що; ужитий на початку підрядного речення, сполучає допустове… … Український тлумачний словник
хоч-поч — фламандское блюдо, досл. – мешанина. Тушеная смесь из свиных ушек и хвостиков, говяжьей грудинки, бычьего хвоста, шейной части баранины, сала, овощей (капусты, моркови, лука, лука порея, картофеля). Чаще всего встречается вариант только с… … Кулинарный словарь
Хоч (гмина) — Гмина Хоч Gmina Chocz Герб … Википедия
хоч — [خاچ] бот., гуфт. занбӯруғ, қорч … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
хоч-не-хоч — присл., розм. Незалежно від чийогось бажання; мимоволі, мимохіть … Український тлумачний словник
хоч-не-хоч — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
Хоч гора в Татрах — (Хотч, а также Хоточ; Cho č, Chot č, Choto č) гора в Татрах между Липтовским и Оравским комитатами; с нее открывается вид на весь Липтовский, Турчанский и Оравский комитаты и даже на Галичину вплоть до гор. Кракова. Внутри ее кипят горячие ключи … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Хоч посад Калишской губернии — посад Калишской губернии и уезда, при реке Просне, на Прусской границе; жителей 1776 … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Хоч, гора — (Хотч, а также Хоточ; Choč, Chotč, Chotoč) гора в Татрах между Липтовским и Оравским комитатами; с нее открывается вид на весь Липтовский, Турчанский и Оравский комитаты и даже на Галичину вплоть до гор. Кракова. Внутри ее кипят горячие ключи,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона