-
1 холодок
холодо́к, -дку́ -
2 Захолодь
холодок (-дку), затінок (-нку); см. Затенка. -
3 зонтик
1) (от дождя и солнца) парасоль (-соля), парасолька, холодок (-дка), ум. парасолик, холодочок (-чка). [Сидить паня і держить холодок, щоб сонце не пекло (Леб. п.). Почекайте, я забула парасольку, на тім пастовні засмалишся, як циганка (Л. Укр.)]. Раскрыть, закрыть -тик - розгорнути, розіпнути, згорнути парасоля;2) (надглазный козырёк, на лампу и т. п.) дашок (-шка);3) ботан. - окружок (-жка).* * *1) парасо́ль, -ля, парасо́лька, зо́нтик2) бот. зо́нтик, окру́жок -
4 маркиза
1) маркіза;2) (на окне, балконе) маркіза, холодок (-дка), шатро, шатерце. [Гарно, як над вікном холодок нап'ято, - сонце в хату не пече (Київщ.)].* * *Iмаркі́заII( навес) маркі́за -
5 прикрытие
1) прикриття, окриття, прикутання и т. д. - см. Прикрывать;2) (защита) захист (-ту), (заслона) затула, покрив (-ву), (убежище) криївка, схованка, (от солнца) холодок. [Козаки, засівши по комишах і кущах на островах, не дали-б туркам ходу стрільбою з того захисту (Куліш). Руські узграниччя… були затулою ляхам від Азіятів (Куліш). Вчинив ти може яку оману, ймення боже взявши собі за покрив (Л. Укр.). Козаки охітніш стріляли із криївки, а не показувалися верх окопів (Маковей). Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла (Пісня)];3) (охрана, конвой) захист, варта. Торговые суда в военное время идут под -тием - торговельні кораблі під час війни плавають під захистом. Без -тия - без захисту.* * *1) ( действие) прикриття́; прихова́ння, прикриття́; закриття́ -
6 Мухоморник
и Мухоморье бот. Asparagus L. холодок (-дку), заячий холодок, шпарага. -
7 Подчос
раст. Asparagus officinalis (дикая спаржа) шпараґи (-ґів), холодок (-дку), заячий холодок, заяча капуста, підчос (-су). -
8 источник
1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.* * *джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка -
9 кропило
1) кропило;2) бот. Melilotus officinalis L. - буркун жовтий (луговий), заячий холодок (-дку), чемирник.* * *церк.кропи́ло -
10 любить
-бливать1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.* * *(кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти -
11 неприятный
неприємний, нелюбий, немилий, прикрий, (досадный) досадний; (противный) противний. [Саїд розумів, що в Намангані коїться щось неприємне, несподіване (Ле). Трапилася йому неприємна історія (Київ). Запанувало між ними нелюбе мовчання (Крим.). Прикрі, погані слова (Н.-Лев.). Мені не прикрий зміст його промови, лиш спосіб (Куліш). Засміялася своїм прикрим сміхом (Л. Укр.). Я почув навіть прикрий холодок у лікті (Коцюб.). Прикрий дух (Київ). Мене гризла прикра думка (Крим.). Я не хтів нічого прикрого сказати (Звин.). Досаднії звістки (Грінч. III). Противна, як старцеві гривня (Номис)]. -ный вкус - неприємний смак, несмак (-ку). Сделать -ным (немилым) - зробити неприємним, сприкрити, знемилити. [Світ мені знемилила (Г. Барв.)]. Сделаться, стать -ным - зробитися (стати) неприємним (немилим, нелюбим, прикрим), сприкріти, сприкритися, знемиліти, знемилитися. [Сам змучився і людям прикрий став (Крим.). Германові сприкрилося те ремесло (Франко)]. Этот человек мне -тен - ця людина мені неприємна (немила, нелюба, прикра, противна).* * *неприє́мний; ( вызывающий неудовольствие) при́крий; ( немилый) нелю́бий, неми́лий\неприятныйый за́пах — неприє́мний за́пах
\неприятныйый разгово́р — неприє́мна (при́кра) розмо́ва
-
12 перекати-поле
бот. (Gypsophila paniculata L.) перекоти-поле, (по)коти-поле, (пере)катун; (Asparagus officinalis L.) підчіс (-чосу), заячий холодок, шпараги.* * *бот.перекоти́поле и перекотипо́ле -
13 прохлада
прохолода, холодок (-дку), холод, охолода. [Вечірня прохолода починала віяти навкруги (Грінч.). З трави обдає, свіжить пахучим холодком (Стор.). І здалось, що вже біль не так люто палив, мов-би в збурену кров охолоди налив (Франко). Викопають кожен собі ямку; приляже туди, то трохи йому і легше, можна холодом трішки дихнути (Квітка)]. Веет -дой - віє прохолодою, холодком.* * *прохоло́да, охоло́да, холодо́к, -дку́ -
14 Засень
Засенье затінок (-нку), холодок (-дку). [Нащо вже бувають таємничі холодки, а й туди хоч тоненькою цівкою протиснеться світло і сміється - раде, що знайшло і там свого ворога - темряву (Коцюб.)]. -
15 Затень
Затенок затінок (-нку), холодок (-дку). [Сніг лежав уже по самих ярках та затінках (Грінч.). Сядьмо, посидьмо у холодку].
См. также в других словарях:
ХОЛОДОК — ХОЛОДОК, холодка, мн. нет, муж. (разг.). уменьш. к холод в 1 и 4 знач. «Струей сухой и острой набегает холодок.» Некрасов. « Ребенок выбежал на солнышко! Уведи его в холодок.» Гончаров. В их отношениях холодок. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
холодок — 1. см. прохлада. 2. см. сухость Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. холодок … Словарь синонимов
ХОЛОДОК — ХОЛОДОК, дка, муж. 1. см. холод. 2. Прохладное место в тени, тенёк. Отдохнуть в холодке под деревом. | уменьш. холодочек, чка, муж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
холодок — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? холодка, чему? холодку, (вижу) что? холодок, чем? холодком, о чём? о холодке 1. Холодком называют свежий, прохладный воздух, ветерок. И струёй сухой и острой набегает холодок (Н. А. Некрасов) … Толковый словарь Дмитриева
ХОЛОДОК — Заячий (заячинный) холодок. 1. Дон. Шутл. ирон. О лёгкой работе. СДГ 3, 181. 2. Волг. Шутл. ирон. О ненадёжном укрытии, ветхом жилище. Глухов 1988, 52 … Большой словарь русских поговорок
холодок — дка ( дку); м. Разг. 1. Лёгкий холод, прохлада. Утренний х. // Свежий, прохладный воздух, ветерок. * И струёй сухой и острой Набегает холодок (Некрасов). 2. Более низкая температура чего л. по сравнению с чем л. Х. подорожника. Х. щеки, лица. Х.… … Энциклопедический словарь
холодок — I см. холод II дка/ ( дку/); м.; разг. 1) а) Лёгкий холод, прохлада. Утренний холодо/к. б) отт. Свежий, прохладный воздух, ветерок. * И струёй сухой и острой Набегает холодок (Некрасов) 2) Более низкая температура чего л. по сравнению с чем л … Словарь многих выражений
холодок — [0/0] Холодильник. Ток что впарил холодок – дорогущий!!! Сленг продавцов … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
холодок — спаржа , кубанск. (РФВ 68, 405). Неясно. От холод? … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Холодок — I м. разг. 1. Лёгкий холод I 1., 2.; прохлада. отт. Прохладный, свежий воздух. 2. Более низкая температура, чем где либо в ином месте. 3. Прохладное место в тени. 4. Нежаркое время суток. 5. Ощущение лёгкого озноба (обычно от испуга, волнения,… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
холодок — холодок, холодки, холодка, холодков, холодку, холодку, холодкам, холодок, холодки, холодком, холодками, холодке, холодках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
