фæзилæн

проскользить и проскользнуть

1) (скользить через известное расстояние) прох[к]овзувати(ся), проховзатя(ся), проховзнути(ся). -зил всю улицу - проховзнув через усеньку вулицю;

2) прослизати, -ся, прослизнути, -ся, просмикуватися, просмикнутися, промикатися, промкнутися; срв. Прошмыгивать. [Непомітно прослизну за стіну (Корол.). Зручно прослизнувшись попід його руками, вибігає геть (Л. Укр.). Там стояла поліція, але я тихесенько просмикнувсь (Звин.). Промкнулась в двері (Л. Укр.)]. -вать, -нуть (прорываться) - прохоплюватися, прохопитися. [Забавки, в яких прохоплюються передчуття будучини (Ніков.)]. -нуть (промелькнуть) - промайнути. -нуть в толпу - (про)скочити, ушитися в натовп. Дело мимо моих рук -нуло - справа повз мої руки прослизнула.

* * *

несов.; сов. - проскользн`уть

1) прослиза́ти, прослизну́ти; (проникать, пробираться) прохо́плюватися, прохопи́тися; (несов.: незаметно) промкну́тися

2) перен. проска́кувати, проско́чити; (едва обнаруживаться, проявляться) прохо́плюватися, прохопи́тися; (несов.: промелькнуть) промайну́ти

3) техн. проко́взувати, проковзну́ти

хим. нітрозил (-лу). -зил хлористый - хлорнітрозил.