учиться

1) учи́тися

2) учи́тися; ( обучаться) навча́тися

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

написать, писнуть

1) писати, написати, писнути, (о мног.) понаписувати, пописати, прописувати кому, дописувати до кого, черкати, черкнути. [Як виїздив, казав, що буде дописувати (Крим.)]. Учиться -ть - вчитися писати, ази писати. Учиться -ть без посторонней помощи - учитися писати самописки (самотужки). Вензеля -ть - мисліте писати, заточуватися. -ть стихами - віршувати. -ть под диктовку - писати з голосу;

2) (красками) малювати, намалювати, писати, написати, (о мног.) понамальовувати, помалювати, пописати, понаписувати (фарбами);

3) (выводить узоры) мережати, помережати. Пишущий (прил.) - писучий. -щая братия - письмацтво. -щая машина - скорописка, самописка, друкарська машинка. Писанный -

1) писаний. Как по -нному - як по-писаному. Говорит словно по -нному - говорить, мов з книги вичитує, мов з листу бере. -нный стихами - віршований, віршем писаний;

2) (красками) мальований, писаний. [Картина на полотні писана].

* * *

1) річ (р. речи), штука, (только с вещественным значением) надібка. [За кожну річ дитина хапається руками. Піч - то бабська річ, а пляшка - козацька. Не люблю я брати чужу надібку. Філософія річ поважна. Страшна річ - оця розтіч. І в ворога учиться - добра штука (Грінч.)];

2) вещи мн. (пожитки, багаж) - речі, манатки, (соб.) добро, збіжжя, знадіб'я, начиння, манаття. [Всяке хатнє знадіб'я (начиння)].

* * *

несов.; сов. - всп`учиться

1) грамота, письмо. Учиться грамоте - учитися письма, грамоти. Приступать к грамоте - братися грамоти. [Уже воно й грамоти бралося];

2) грамота. [У руках царська грамота]. Конституционная грамота - грамота конституційна. Г. охранная - лист охоронний, обережний. Г. дарственная, жалованная - лист дарчий, надавчий. Г. освободительная - визволенний лист. Г. верительная - вірчий лист.

* * *

несов.; сов. - дом`учиться

замучиться замучуватися, замучитися, замордовуватися, замордуватися; закатовуватися, бути закатованим.

* * *

несов.; сов. - зам`учиться

несов.; сов. - изм`учиться

1) (оффициальный) казенний, урядовий. [А великоруси? Чи їм прищепило правління квасний «патріотизм» або любов до казенного отечества? (Крим.). Російську душу давало йому (українцеві) російське життя, російська урядова служба (Грінч.)]. -ная обязанность - урядова повинність. -ная Россия - урядова (офіціяльна) Росія. -ный тон - офіціяльний тон. -ное учреждение - урядова установа. -ная служба - урядова посада;

2) (принадл. казне) казенний, скарбовий, скарбний, коронний. [Казенний ліс (Крим.). Папери, які запечатано скарбовою печаттю (Грінч.). Було доволі й селян коронних, тоб-то таких, що сиділи на казенній землі (Доман.)]. -ные деньги - державні кошти, скарбові гроші. -ное добро - казенне добро. -ный интерес - інтереси державної скарбниці, фіску. -ный крестьянин - казенний, коронний селянин, казенець (-нця). На -ный счёт (отнести) - на (за) рахунок державної скарбниці (записати). -ная палата - фінансова палата. -ный пансион - казенний пансіон. -ная печать - скарбова печатка. Учиться на -ный счёт - вчитися (науку діставати, побирати) казенним коштом.

* * *

1) перен. казе́нний

2) спец. казе́нний

1) (ремесло) майстерство, ремество, рукомество, ремесло, рукомесло; ( занятие ремеслом) майстрування (-ння). [До майстерства знявся: у ковалі та й у ковалі (Кониськ.)]. - во плотническое, портняжное, сапожное, слесарное, столярное, часовое и т. п. - ремество (рукомество, майстерство и т. д.) теслярське или просто теслярство, кравецьке (кравецтво), шевське (шевство), слюсарне, слюсарське (слюсарство), столярське (столярство), годинникарське (годинникарство) и т. п. Учиться -ву - учитися майстерства (ремества и т. д.), вчитися майстрування;

2) (искусство в работе) майстерство, майстерність, мистецтво, умілість (-ости); срв. Искусство 1. [Не хутко люди дійшли до теперішньої майстерности (Л. Укр.)]. -во в чём - майстерство, майстерність (-ности) у чому.

* * *

1) ( ремесло) майсте́рство

2) (большое умение) майсте́рність, -ності; майсте́рство

1) (искусство) музика. [В сфері музики з'являється перший серйозний композитор - Микола Лисенко (Єфр.)]. Чувствовать склонность к -ке - мати потяг (нахил) до музики. Учиться -ке -учитися музики, учитися грати. Положить на -ку - завести в ноти, покласти на музику;

2) (игра) музика, музики (-зик и -ків), ум. музиченька. [Огні горять, музика грає (Шевч.). Якби мені черевики, то пішла-б я на музики (Шевч.). Андрій кудись подався; Гафійка на музиках, а в хаті сумно (Коцюб.). Ой, на балі веселая музиченька грає (Л. Укр.)].

* * *

1) му́зика

2) ( оркестр) му́зика; музи́ки, -зи́к

несов.; сов. - нахлоб`учиться

отучиться от чего відучуватися, відучатися, відучитися, відзвичаюватися, відзвичаїтися, відовчитися від чого.

* * *

несов.; сов. - отуч`иться

1) віду́чуватися, відучи́тися; диал. відзвича́юватися, відзвича́їтися

2) (несов.: кончить учиться) відучи́тися

1) см. Поучаться;

2) чему - повчитися (деякий час) чого, що робити. См. Учиться.

* * *

припасть

1) припадати, припасти, (прижиматься) тулитися, притулятися, притулитися, прихилятися, прихилитися, пригортатися, горнутися, пригорнутися до кого, до чого. [Василь аж до землі припадає, просить (М. Вовч.). Вона так і припала до дверей і слуха (Квітка). Все дам тобі, коли припавши поклонишся мені (Єв.). Притулилась до неї гарячим обличчям (Л. Укр.)]. -дать, -пасть на колени - уклякати, уклякнути, падати, впасти на коліна, навколішки. [Баба перед образами вклякнула (Чуб.)]. К ногам вашим -даю - до ніг ваших падаю (припадаю, стелюся). Дитя -пало к груди матери - дитина припала (притулилася, пригорнулася) до материних грудей. -дать на ногу - припадати, налягати на ногу, кульгати, накульгувати (на ногу);

2) підпадати, підпасти. [Снігу трохи підпало)];

3) припадати, припасти кому, нападати, напасти кого, приспічити кому. Охота учиться -пала - охота вчитися припала кому, напала кого;

4) занепадати, занепасти, занедужувати, занедужати.

* * *

несов.; сов. - прип`асть

1) припада́ти, припа́сти и поприпада́ти; ( прижиматься) притуля́тися и приту́люватися, притули́тися и попритуля́тися

2) (несов.: слегка хромать) припада́ти [на но́гу], наку́льгувати

3) (чем - несов.: болеть) хворі́ти, слабува́ти, слабі́ти (на що, чим); ( недомогать) незду́жати, неду́гувати, неду́жати

4) (несов.: проявиться с силой) припа́сти

несов.; сов. - приск`учиться

несов.; сов. - ск`учиться

1) ску́пчуватися, -чується и ку́пчитися, ску́пчитися, грома́дитися, -диться и згрома́джуватися, -джується, збива́тися [до ку́пи], зби́тися (зіб'є́ться) [до ку́пи]; несов. табори́тися, -борю́ся, -бори́шся, табуни́тися, -ни́ться

2) страд. несов. ску́пчуватися; згрома́джуватися; збира́тися до ку́пи; згорта́тися до ку́пи; валкува́тися, -ку́ється, грома́дитися, згрома́джуватися

несов.; сов. - см`учиться

несов.; сов. - улет`учиться

1) зві́трюватися, зві́тритися; ( испаряться) випаро́вуватися, ви́паруватися; ( без дополнения) випаро́вувати, ви́парувати

2) (незаметно исчезать, уходить) зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути и пощеза́ти и поще́знути; випаро́вуватися, ви́паруватися; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розта́нути и розта́ти