-
1 уся, вуся, вуксиа (китайское боевое фэнтези)
Literature: wuxiaУниверсальный русско-английский словарь > уся, вуся, вуксиа (китайское боевое фэнтези)
-
2 уся, вуся, вуксиа
Literature: (китайское боевое фэнтези) wuxia -
3 вся
* * *мн. см. все -
4 любой
1) (нравящийся) котрий до вподоби, уподі[о]бніший, мил(ьн)іший. [Кавунів багато, вибирайте котрий до вподоби (Полт.)]. Берите -бой - беріть уподобніший, (перен.) що на вас дивиться. Из двух дорог, выбирайте -бую - з двох шляхів вибирайте, котрий до вподоби. Надо платить долг или идти в тюрьму: выбирайте -бое - сплачуйте борг чи йдіть до в'язниці: вибирайте що миліше;2) (первый попавшийся) перший-ліпший, котрий- будь, будь-який, усякий, кожний, кожнісінький. [Жити не сила, ладен повіситися на першій- ліпшій осиці! (Крим.). Перший-ліпший школяр дасть на це відповідь (Крим.)]. -бой ребёнок вам укажет - будь-яка дитина вам покаже. Мне и -бой нелюб - мені всі не до вподоби. -бая вещь 15 коп. - геть усяка (кожна) річ по злоту;3) см. Любимый 2.* * *1) прил. будь-яки́й, будь-котри́й, пе́рший-лі́пший, род. п. пе́ршого-ліпшого; ( всякий) уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́женв любо́е вре́мя — у будь-яки́й (в уся́кий, в уся́к) час, повсякча́с, повсякча́сно
2) в знач. сущ. кожний, -ого, ко́жен, -жного, будь-хто́, род. п. будь-кого́, пе́рший-лі́пший -
5 всевозможный
всякий-можливий, всякий-превсякий, геть усякий, всеможливий. -ные места - всі усюди. [З усіх усюд(ів) народу йде].* * *всіля́кий, уся́кий, уся́к, уся́кий можли́вий; ( самый разнообразный) найрізномані́тніший -
6 усесться
усе́сться1. (сесть) sidiĝi;trovi lokon (найти место);2. (приняться за что-л.) ekkomenci.* * *(1 ед. уся́дусь)1) ( сесть) sentarse (непр.)усе́сться сно́ва — sentarse otra vez
усе́сться по места́м — ocupar sus asientos
2) ( за что-либо) ponerse (непр.) (a)усе́сться за рабо́ту — ponerse a trabajar
усе́сться за кни́гу — ponerse a leer
* * *(1 ед. уся́дусь)1) ( сесть) sentarse (непр.)усе́сться сно́ва — sentarse otra vez
усе́сться по места́м — ocupar sus asientos
2) ( за что-либо) ponerse (непр.) (a)усе́сться за рабо́ту — ponerse a trabajar
усе́сться за кни́гу — ponerse a leer
* * *vgener. (çà ÷áî-ë.) ponerse (a), (ñåñáü) sentarse, sentar sus reales -
7 весь
вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];2) (до сих пор) досі;3) всё, всё же, всё таки - проте.* * *I мест.весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́внийII сущ.село́ -
8 всякий
всяк1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].* * *мест. -
9 всяко
усяко, усяково, різно. Всяко бывает - усяко, усяково (усякого) буває (трапляється), усячина буває.* * *нареч.уся́ко, уся́к; ( всячески) всіля́ко -
10 всяческий
геть-усякий, превсякий, всілякий, вселякий. [На щастя вселяке май серце однаке]. Всячески - геть-усяко, превсяко, усе[і]ляко, все[і]ляково, на всі лади, всіма способами. См. Всяко.* * *всіля́кий, уся́кий, уся́к, -а, -е -
11 надежда
надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.* * *наді́я; (ожидание, расчёт) споді́ванка, сподіва́нняв \надежда де на вашу по́мощь — в наді́ї (сподіваючись) на вашу допомо́гу (поміч), ма́ючи надію на ва́шу допомо́гу (поміч)
вся \надежда да на вас — уся надія на вас
\надежда ды осуществи́лись — наді́ї (сподіванки, сподівання) здійсни́лися (спра́вдилися)
пита́ть (лелеять) \надежда ду (\надежда ды) — см. питать 3)
подава́ть \надежда ду (\надежда ды) — подава́ти надію (надії)
теря́ть \надежда ду — втрача́ти наді́ю
-
12 прекословие
перекір (-кору) (ум. перекірочка). перечення, супереч (-чи), (спор) суперечка (-ки), сперечність (-ости). [В розмові ти перекору не любиш (Куліш). А як сперечність о тім буде, єсть у мене з Польщі люди (Пісня)].* * *запере́чення, супере́чкабез [вся́кого] прекосло́вия — без [уся́кого] запере́чення, без [уся́кої] супере́чки; ( беспрекословно) беззапере́чно, безсупере́чно
-
13 разный
1) рі́зний; ( отличный) відмі́нний; ( неодинаковый) неодна́ковий; ( несходный) несхо́жий\разныйые взгля́ды — рі́зні (відмі́нні) по́гляди
\разный ого во́зраста — рі́зного ві́ку
2) ( всякий) уся́кий, всіля́кий, рі́зний; ( разнообразный) різномані́тнийбуке́т из \разный ых цвето́в — буке́т з рі́зних (уся́ких, різномані́тних) кві́тів (квіто́к)
мно́го \разный ых вопро́сов — бага́то вся́ких (рі́зних) пита́нь
-
14 средство
1) за́сіб, -собу; ( способ) спо́сіб; диал. ярмі́с, -увсе́ми \средство вами — уся́ким спо́собом, уся́кими (всіля́кими, всіма́) спо́собами, всіма́ за́собами; изы́скивать
\средство ва — добира́ти (прибира́ти) спо́собу (спо́собів)
пусти́ть в ход все \средство ва — ужи́ти всіх за́собів (за́ходів)
2)\средство ва — (мн.: предметы, приспособления) за́соби, -бів
\средство ва произво́дства — за́соби виробни́цтва
\средство ва передвиже́ния — за́соби пересува́ння
3)\средство ва — (мн.: ресурсы - денежные) ко́шти, -тів, кошт, -у; (деньги, материальные ценности) спромо́жність, -ності, спромо́га; ( состояние) доста́ток, -тку, доста́тки, -ків; ( к жизни) за́соби
жить на свои́ \средство ва — жи́ти на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, на свій кошт)
жить не по \средство вам — жи́ти невідпові́дно до свої́х доста́тків
собра́ться со \средство вами — спромогти́ся
\средство ва существова́ния — за́соби [до] існува́ння
челове́к со \средство вами — люди́на з доста́тком
-
15 различный
матем.2) (разный, всевозможный) рі́зний, усіля́кий, уся́кий -
16 различный
матем.2) (разный, всевозможный) рі́зний, усіля́кий, уся́кий -
17 вероятие
вероятность правдоподібність, імовірність, можливість. Допустить в. чего - дати віру чому. [Зважити всі ймовірності. Нічого неймовірного в тих звістках немає, і що більш вони відгонять абсурдом, то лекше їм дати віру]. По всей -сти - десь-найпевніш - см. Вероятно.* * *імові́рність, -ності, правдоподі́бність; ( возможность) можли́вість, -востісверх вся́кого вероя́тия — над (по́над) [уся́ке] сподіва́ння
-
18 взяться
узятися. В. за руки - побратися за руки, зчепити руки. В. за что - стати, вхопитися, приступитися до чого, заходитися коло чого. [Як до чого став - уся душа його в роботі (М. Вовч.)]. В. энергично, настойчиво - завзятися на що, прихопитися до чого. В. за дело - взятися (стати) до роботи. [До чужої роботи взявсь]. В. сделать что - піднятися зробити. [Піднявся він це діло зробити за-для громади]. Откуда ни возьмись - де (не) взявсь. Откуда ни возьмётся - де не вирветься, видереться, візьметься, вискіпається.* * *узя́тися, мног. побра́тися; (приняться за что-л., начать что-л.) заходи́тися (роби́ти що, коло чого), прикла́стися (до чого), прийня́тися (за що, до чого), запо́ратися (ко́ло чого), заповзя́тися (роби́ти що) -
19 возбуждать
возбудить1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.* * *несов.; сов. - возбуд`ить1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити -
20 всемерно
нареч.всіля́ко, уся́кими (усіма́) спо́собами (за́собами), всемі́рно; ( всесторонне) всебі́чно, всесторо́нньо
См. также в других словарях:
Уся — Старинная иллюстрация к роману «Речные заводи» Уся (кит. 武俠) приключенческий жанр китайского фэнтези (литература, телевидение … Википедия
уся — див. весь I … Український тлумачний словник
Тёуся — фин. Töysä община Финляндии (АЕ 3 го уровня) … Википедия
усе́сться — усядусь, усядешься; прош. уселся, лась, лось; повел. усядься; сов. (несов. усаживаться). 1. Сесть, расположиться где л. (обычно удобно или надолго). Усесться на диван. Усесться за стол. Усесться в кресло. □ Его усадили на покойное кресло; все… … Малый академический словарь
усесться — уся/дусь, уся/дешься; уся/дься; усе/лся, лась, лось; св. см. тж. усаживаться 1) Сесть, расположиться где л. (обычно удобно или надолго) Усе/сться на диван. Усе/сться за стол. Ус … Словарь многих выражений
усяк — 1 займенник розм. усяк 2 прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
всяк — (уся/к), розм. 1) займ. означ. Те саме, що всякий 1). 2) присл., рідко. Те саме, що всяко … Український тлумачний словник
всякий — (уся/кий), а, е, займ. означ. 1) Який завгодно; кожний. || у знач. ім. вся/кий, кого, ч.; вся/ка, кої, ж. Кожна, будь яка людина. 2) Різний, всілякий. 3) Будь який. За всяку ціну. Про (на) всякий випадок. •• У вся/кому (вся/кім) ра/зі за будь як … Український тлумачний словник
всякнути — (уся/кнути) див. всякати (усяка/ти) … Український тлумачний словник
всяко — (уся/ко), присл. Не однаково, по різному … Український тлумачний словник
всячина — (уся/чина), и, ж. Різноманітні речі, події тощо. •• Вся/ка вся/чина усе, що завгодно; усе без розбору … Український тлумачний словник