-
101 умываться
-
102 волновать
взволновать (вн.)1. agitate (d.), trouble (d.); ( возбуждать) excite (d.); ( умы) stir (d.); ( беспокоить) disturb (d.), worry (d.); ( тревожить) alarm (d.); ( расстраивать) upset* (d.)2. (о поверхности чего-л.) ruffle (d.) -
103 возбуждать
возбуждатьнесов1. (вызывать) διεγείρω, ἐξεγείρω, προκαλώ:\возбуждать интерес προκαλώ τό ἐνδιαφέρον \возбуждать любопытство κινώ τήν περιέργεια·2. (волновать, будоражить) διεγείρω:\возбуждать умы διεγείρω τά πνεύματα·3. (настраивать против кого-л.) προτρέπω, παρακινώ, ἐρεθίζω· ◊ \возбуждать вопрос ἀνακινώ ζήτημα· \возбуждать дело κινώ ἀγωγή, ἐνάγω, κάνω δίκη. -
104 волновать
волноватьнесов1. (водную поверхность) ταράζω·2. перен συγκινώ/ ἀνησυχώ, ἀναστατώνω (тревожить, беспокоить):\волновать умы ἐξάπτω (или διεγείρω) τά πνεύματα \волноваться1. ταράζομαι (о море, о толпе)/ κυματίζω (о ниве)·2. перен (тревожиться) ἀνησυχώ, ἀναστατώνομαι, ταράζομαι. -
105 ум
умм ὁ νοῦς, ἡ διάνοια, τό μυαλά/ ἡ εὐφυΐα, ἡ ἐξυπνάδα (сообразительность):глубокий \ум ἡ βαθύνοια· острый \ум ὁ ὁξύς νοῦς, ἡ ὀξύνοια· проницательный \ум ὁ διεισδυτικός νοῦς· светлый \ум ἡ φωτεινή διάνοια· живой \ум τό ζωντανό μυαλό· склад \ума ἡ νοοτροπία· человек большого \ума ὁ μεγάλος νοῦς, ἀνθρωπος μέ μεγάλη διάνοια· лу́чшие \умы человечества οἱ μεγαλύτερες διάνοιες τής ἀνθρωπότητας· ◊ взяться за \ум разг συνετίζομαι, συνέρχομαι, γίνομαι λογικός· \ум за разум заходит δέν ξέρω τϊ λεω· жить своим \умо́м ἔχω δική μου γνώμη· быть в здравом \уме́ и твердой памяти ἔχω σώας τάς φρένας· быть не в своем \уме разг δέν εἶμαι στά συγκαλά μου, τά ἔχω χαμένα· у него другое на \уме ἀλλο ἔχει στό μυαλά του· он себе на \уме́ разг αὐτός εἶναι τετραπέρατος· считать в \уме́ λογαριάζω μέ τό νοῦ μου· держать в \уме (не записывая) κρατώ στόν νοῦ· в \уме́ ли ты? εἰσαι στά καλά σου;· сойти с \ума τρελλαίνομαι· это не твоего́ \ума дело разг δέν εἶναι δική σου δουλιά αὐτό· прийти́ на \ум μοῦ ἔρχεται στό νοῦ νά· мне не пришло на \ум δέν μοῦ ἡλθε στό νοῦ· это у меня́ из \ума не идет разг δέν μοῦ βγαίνει ἀπό τό μυαλά· быть без \ума от... ξετρελλαί-νομαι μέ κάτι...· сводить с \ума (ξε)τρελ-λαίνω, ξεμυαλίζω· \ума не приложу́ δέν τό χωρεί ὁ νους μου, δέν μπορώ νά καταλάβω· (он) задним \умом крепок κάνει τόν ἔξυπνο κατόπιν ἐορτής· учить \уму́-ра́зу-му βάζω μυαλά σέ κάποιον что у трезвого на \умέ, то у пья́ного на языке́ по-гов. ἀπό τρελλό καί ἀπό μεθυσμένο μαθαίνεις τήν ἀλήθεια· сколько голов, столько \умо́в погов. δσα μυαλά τόσες γνώμες. -
106 гении человечества
ngener. (величайшие умы) cilvēces dižgari -
107 умыть
-
108 умывальник
-
109 воздействовать
influencer vt, agir vi (sur)* * *(на кого-либо, на что-либо) influencer qn, exercer une influence sur qn, avoir de l'ascendant sur qn, peser sur qn; influer sur qchвозде́йствовать си́лой — user de force
возде́йствовать на умы́ — influencer ( или dominer) les esprits
* * *v1) gener. avoir prise sur(...), être répercuté, influencer, peser (морально), réagir, agir (sur)2) med. répercuter3) eng. soumettre, agir4) chem. attaquer5) IT. actionner, animer -
110 волновать
1) (поднимать во́лны) agiter vt2) перен. agiter vt, émouvoir vt, troubler vt, émotionner vt; alarmer vt ( тревожить)волнова́ть кровь — échauffer le sang
волнова́ть умы́ — agiter les esprits
* * *v1) gener. bouleverser, remuer, tenir, troubler, agiter, impressionner, perturber, travailler, émouvoir2) liter. secouer -
111 убийство
с.meurtre m, homicide m; assassinat m ( злодейское)умы́шленное уби́йство — meurtre prémédité
полити́ческое уби́йство — assassinat politique
* * *n1) gener. liquidation, assassinat (предумышленное), meurtre, immolation, homicide2) colloq. étripage3) obs. occision4) simpl. bousillage, nettoyage5) argo. repassage -
112 умышленно
à dessein, intentionnellement, exprès, avec préméditation, de parti pris, sciemment, de propos délibéréумы́шленно промолча́ть — garder le silence à dessein
* * *advgener. avec préméditation, de dessein prémédité, de propos délibéré, intentionnellement, sciemment, à dessein, expressément, volontairement -
113 умышленный
1) ( преступный) doloso, premeditato2) ( намеренный) intenzionale, fatto di proposito* * *прил.premeditato тж. юр., intenzionale тж. юр., fatto <di proposito / con intenzione / intenzionalmente>; юр. doloso ( злостный)умы́шленное нарушение правил спорт. — fallo intenzionale
* * *adj1) gener. premeditato, inteso, volontario, fatto con intenzione, fatto di proposito, fatto intenzionalmente, meditato, intenzionale2) law. doloso -
114 ум
м1) акыл2) перен. акыл иясе, фикер иясе•- без ума- без ума быть
- в уме ли ты?
- в уме нет
- и в уме нет
- в уме не было
- и в уме не было
- из ума вон
- на уме
- от большого ума
- с умом
- считать в уме
- ума не приложу
- ум за разум заходит
- уму непостижимо -
115 занимать
занять у когоI. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].II. Занимать, занять -1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];5) -мать скот - займати (переймати) товар;6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.* * *I несов.; сов. - зан`ять1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́читиII несов.; сов. - зан`ять1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити -
116 проникать
проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].* * *несов.; сов. - прон`икнуть1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що) -
117 рука
бра́ть, взя́ть себя́ в \рукаки — бра́ти, узя́ти себе́ в ру́ки
взя́ть в \рукаки кого́ — узя́ти в ру́ки кого́, прибра́ти до ру́к кого
бы́ть (находи́ться) в \рука ка́х у кого — бу́ти в рука́х у ко́го
вести́ под \рукаки — вести́ попід (під) ру́ки
вы́бранить под серди́тую \рука ку — ви́лаяти спересе́рдя (під серди́ту годи́ну)
вы́дать на \рукаки что́ — ви́дати на ру́ки що
да́ть по \рука ка́м кому — да́ти по рука́х кому́
да́ть \рука ку на отсече́ние — да́ти ру́ку [собі́] відруба́ти (відтя́ти, на ві́друб)
держа́ть \рука ку чью — тягти́ ру́ку за ки́м, держа́ти ру́ку за ко́го, тягти́ сто́рону чию́
ему́ всё с \рука к сойдёт — йому́ все з рук зі́йде, йому́ все мине́ться
зло не большо́й \рука ки́ — невели́ке ли́хо
игра́ть в четы́ре \рука ки́ — муз. гра́ти в чоти́ри руки́
из \рука к ва́лится — з ру́к па́дає
из \рука к во́н [пло́хо] — вкра́й (аж на́дто) пога́но, препога́но
име́ть \рука ку где́ — ма́ти ру́ку (редко зару́ку,) де
как без \рука к без кого́-чего́ — як (мов, немо́в) без рук без ко́го-чо́го
мара́ть (па́чкать) \рука ки́ об кого́-что — паску́дити (пога́нити, каля́ти, брудни́ти) ру́ки об ко́го-що
мука́ пе́рвой \рука ки́ — бо́рошно (мука́) пе́ршого гату́нку
на́ \рука ку! — воен. на ру́ку!, напере́ваги!
на́ \рука ку кому́ — зру́чно (на ру́ку) кому́; на ру́ку кові́нька кому́, твоя́ руч ( тебе на руку)
на ско́рую (живу́ю) \рука ку — на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидку́ру́ч
не с \рука ки́, не \рука ка́ кому́ — не з руки́ (незру́чно, не рука́) кому́, неспосі́бно (не годи́ться, не го́же, не слід, не ли́чить) кому
обе́ими \рука ка́ми — обома́ рука́ми, обі́руч; обі́ручки, вобидвіру́ч
опусти́ть \рукаки — перен. опусти́ти ру́ки
от \рука ки́ — (писать, рисовать) руко́ю, від руки
передава́ть из \рука к в \рукаки (с \рука к на́ \рука ки) — передава́ти з рук до рук (з рук у ру́ки)
подде́лать \рука ку — ( о почерке) підроби́ти ру́ку
под \рука ко́й — ( иметь) напо́хваті, під руко́ю, під рука́ми; ( при случае) при наго́ді; ( негласно) негла́сно, тає́мно, секре́тно; ( между прочим) між і́ншим, побі́жно
попа́сться (попа́сть, подверну́ться) под \рука ку — тра́питися (потра́пити, попа́стися, нагоди́тися) під ру́ку
по \рука ка́м! — зго́да!
по \рука ка́м ходи́ть (гуля́ть) — ходи́ти по рука́х
прибра́ть к \рука ка́м — прибра́ти до [свої́х] рук
приложи́ть \рука ку к чему́ — прикла́сти ру́ку до чо́го ( подписать); прикла́сти ру́ку (докла́сти рук) до чо́го ( принять участие)
проси́ть \рука ки́ кого́ — проси́ти ру́ки кого́
\рука ка́ми — и
нога́ми — рука́ми й нога́ми, усіма́ чотирма́
с \рука ка́ми — и
нога́ми з — рука́ми й нога́ми
\рука ка́ не дро́гнет — рука́ не здригне́ться (не затремти́ть, не схи́бить, не зра́дить)
\рука ка́ не поднима́ется у кого́ — рука́ не підніма́ється (не підійма́ється) в ко́го
\рука ка́ о́б \рука ку — рука́ в ру́ку, пліч-о-пліч
идти́ о́б \рука ку с кем — іти́ під ру́ку з ким
\рукаки вверх! — ру́ки вго́ру (догори́)!
\рукаки опусти́лись (отняли́сь) у кого́ — перен. ру́ки впа́ли (опусти́лися) в ко́го (кому́)
\рукаки прочь от кого́-чего́! — ру́ки геть від ко́го-чо́го!
\рукаки че́шутся — ру́ки свербля́ть
\рука ко́й пода́ть — поблизу́; близе́нько, [як] па́лицею (диал. штихо́м) доки́нути (ки́нути), недале́ко ходи́ти
своя́ \рука ка влады́ка — погов. своя́ рука́ влади́ка
уда́рить по \рука ка́м — перен. переби́ти ру́ки
умы́ть \рукаки — уми́ти ру́ки
-
118 ум
ро́зум, -у, реже ум, -а; глузд, -уумы́ — мн. уми, род. п. умі́в
-
119 ум
глузд; разумнасць; разумнасьць; розум* * *муж.(грамадская) свядомасць, грамадская думка— кірунак (грамадскай) свядомасці, грамадскай думкі— настрой грамадскай думкі (грамадства, людзей)без ума (быть) от кого-либо, чего-либо
— у захапленні (быць), траціць розум (вар'яцець) ад каго-небудзь, чаго-небудзь— выжыць з розуму, здурнець— трымаць у галаве, помніць— з розуму сышло, з галавы вылецела— давесці да розуму, вывесці на правільную дарогу— наўме, у думках, у галаве— і наўме (і ў думках, і ў галаве) не было— у яго іншае наўме (у думках, у галаве)у него что на уме, то и на языке
— у яго што наўме (у галаве), тое і на языку, ён што думае, тое і гаворыцьне его (моего, твоего) ума дело
— не з яго (з маім, з тваім) розумам (рабіць што-небудзь, разважаць пра што-небудзь), не яго (мая, твая) справав уме (считать, прикинуть)
— у галаве— ненармальны, вар'ят— звар'яцець, страціць розум, з глузду з'ехаць— ён (яна) хітры (хітрая), яго (яе) не ашукаешсколько голов, столько умов
— што галава, то і розумум хорошо, а два лучше
— адна галава добра, а дзве яшчэ лепш— розуму недаступна, розум не можа знесці, незразумела -
120 кровь
ж.прили́в крови — rust of blood
из ра́ны идёт кровь — the wound [wuː-] bleeds
истека́ть кровью — bleed profusely
перелива́ть кровь мед. — transfuse blood
сдава́ть кровь (о доноре) — donate blood
сдать кровь на ана́лиз — get one's blood tested
(весь) в крови́ — covered with blood
••кровь из но́су (обязательно) — no matter what; even if it kills you [me, etc]
кровь кипи́т у кого́-л — smb is seething, smb's blood boils
кровь с молоко́м разг. — ≈ blooming with health, the very picture of health; milk and roses идиом.
кровь сты́нет (в жи́лах) от э́того — it makes one's blood run cold
в кровь, до́ крови — till it bleeds
его́ изби́ли до́ крови — he was beaten till he bled
войти́ в плоть и кровь — become ingrained
до после́дней ка́пли крови — to the last drop of blood
ма́лой кровью — shedding hardly any blood
он отде́лался ма́лой кровью — he got off cheap
налива́ться кровью (от злости) — become all red
глаза́, налиты́е кровью — bloodshot eyes
по́ртить себе́ кровь разг. — ≈ worry (oneself) needlessly
пролива́ть (свою́) кровь (за вн.) — shed one's blood (for)
пуска́ть кровь (дт.) — bleed (d); мед. phlebotomize (d)
смыть (вн.) кровь — atone with one's own blood (for)
умы́ться кровью — spit / spout blood
э́то у него́ в крови́ — it runs in his blood
См. также в других словарях:
Умы — мн. разг. 1. Личности, определяющие интеллектуальное состояние и эмоциональное настроение общества. 2. Люди как носители определённых воззрений, настроений, интересов. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
умы — сущ., кол во синонимов: 1 • общественность (6) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
умы — волновать умы • эмоции, интерес … Глагольной сочетаемости непредметных имён
умы́каться — умыкаться, умыкаюсь, умыкаешься, сов. (разг. сильно устать, намучиться); умыкалсяза день … Русское словесное ударение
умы́слить — умыслить, умыслю, умыслишь(разг. задумать, сделать что л., чаще плохое) … Русское словесное ударение
умы́слить — лю, лишь; прич. страд. прош. умышленный, лен, а, о; сов., перех. (несов. умышлять). устар. Замыслить, задумать сделать что л. (обычно дурное, предосудительное). Чтоб навеки прославиться, он, ни много ни мало, умыслил возвести Ивана Антоновича на… … Малый академический словарь
умы́ть — умою, умоешь; сов., перех. (несов. умывать). 1. Вымыть кому л. лицо, руки. Меня одели в праздничное платье, умыли и причесали. С. Аксаков, Воспоминания. Разумные, ласковые речи всегда действовали на Сережу успокоительно. Он дал ей умыть себя.… … Малый академический словарь
умы́ться — умоюсь, умоешься; сов. (несов. умываться). 1. Вымыть себе лицо, руки. [Волгина] повела ее к рукомойнику и велела ей умыться. Чернышевский, Пролог. Анфиса и Тата сбегали к колодцу, умылись, поливая друг другу на руки. Паустовский, Повесть о лесах … Малый академический словарь
умы́шленно — нареч. к умышленный. Ростов был правдивый молодой человек, он ни за что умышленно не сказал бы неправды. Л. Толстой, Война и мир … Малый академический словарь
умы́шленность — и, ж. Свойство по знач. прил. умышленный. Умышленность преступления … Малый академический словарь
умы́шленный — ая, ое. 1. прич. страд. прош. от умыслить. 2. в знач. прил. (кратк. ф. лен, ленна, ленно). Совершенный с умыслом; преднамеренный. Умышленное убийство. Умышленное искажение текста. □ Оставалось раскрыть, кто был виновником поджога, и был ли он… … Малый академический словарь