-
21 ход
мход маши́ны — Gang [Lauf] der Maschíne
ход по́ршня авто — Kólbenhub m (умл.)
по́лным ходом — mit Vólldampf
ти́хий ход — kléine Geschwíndigkeit
на ходу́ — im Géhen; in vóller Fahrt (о езде и т.п.); in vóllem Betríeb ( о предприятии)
по́лный ход! — vólle Fahrt!
2) перен. ( течение) Lauf m, Verláuf m; Áblauf mход веще́й — Gang [Verláuf] der Dínge
ход мы́слей — Gedánkengang m
ход боле́зни — Verláuf der Kránkheit
ход бо́я — Geféchtsverlauf m
3) (вход, проход) Gang m, Éingang mподзе́мный ход — únterirdischer Gang
чёрный ход — Híntereingang m
ваш ход — Sie sind am Zúge ( в шахматах); Sie spíelen aus ( в картах)
5) тех. Fáhrwerk nтяга́ч на гу́сеничном ходу́ — Ráupenschlepper m
6)кре́стный ход рел. — (kírchliche) Prozessión f
••дать ход де́лу — éine Sáche in Gang bríngen (непр.)
не дава́ть хо́ду кому́-либо — j-m (A) nicht vórwärtskommen lássen (непр.)
быть в ходу́ — állgeméin gebräuchlich sein; im Gebráuch sein
пусти́ть в ход — éinsetzen vt; Gebráuch máchen ( что-либо - von) ( использовать)
знать все ходы́ и вы́ходы — álle Schlíche kénnen (непр.)
с ходу — im érsten Ánlauf, auf Ánhieb
добира́ться свои́м ходом — óhne frémde Hílfe erréichen müssen
с чёрного хода — durch die Híntertür
-
22 выпревать
выпреть1) (умягчиться) упрівати, упріти, умлівати, умліти. [Борщ упрів, умлів];2) (выкипеть) випрівати, випріти, вимлівати, вимліти. [Багато борщу випріло, треба ділляти]. Выпревший - випрілий.* * *несов.; сов. - в`ыпретьвипріва́ти, ви́пріти -
23 довариваться
довариться доварюватися, доварити, -ся, докипати, докипіти, упрівати, упріти, умлівати, умліти, домлівати, домліти. [Обід уже доварюється. У нас сьогодні і борщ недокиплений, і каша не впріла. Засунь борщ далі, хай умліває. Не вмлілого м'яса і їсти не візьмусь].* * *несов.; сов. - довар`итьсядова́рюватися, довари́тися -
24 лишаться
лишиться чего збуватися, збутися, позбуватися, позбутися чого, збувати, збути що, позбавлятися, позбавитися чого, (вульг.) рішатися, рішитися чого, (терять) втрачати, тратити, втратити, страчувати, стратити, теряти, втерять що. [Був собака в приймах, та й хвоста збувсь (Звин.). Сироти змалку позбулися рідної матері (Мирн.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.). Улас рішився своєї шкапи (Квітка). Ти втратив службу і все через мене (Коцюб.). Свою красоньку втеряла (Пісня). Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли (Л. Укр.)]. -шаться, шиться имущества, состояния - позбуватися, позбутися добра (майна, маєтности), (за смертью) відумирати, відумерти чого. -шаться, -шиться чувств, сознания - умлівати, мліти, умліти, непритомніти, знепритомніти, тратити, втратити притомність, (з)омлівати, (з)омліти, знеживитися, обмертвіти. [Хитнувсь, звалився з трону та й умлів (Крим.). Катря стоїть, як стіна біла, і бачу зомліває (М. Вовч.). Андромаха мліє (Л. Укр.). Домна ревне плакала, мало не омлівала (Коцюб.). Ударився так здорово, що аж знеживився був (Черніг.)]. -шаться, -шиться ума, рассудка - позбуватися, позбутися розуму, (грубо) глузду, безглуздіти, збезглуздіти, (с ума сходить) божеволіти, збожеволіти, (грубо) зсуватися, зсунутися з глузду, відбиватися, відбитися глузду, дуріти, здуріти. Он внезапно -шился разума - йому раптом відібрало розум; він раптом стерявся (збожеволів). - шаться, -шиться здоровья - позбуватися, позбутися (збуватися, збутися) здоров'я, тратити, стратити здоров'я. -шиться головы - збутися голови. -шиться зрения - втратити зір, втеряти очі, отемніти, стемніти (на очі). Он -шился зрения ещё в детстве - він стемнів ще в дитинстві. -шиться зубов - позбутися зубів, з[о]беззубіти. -шиться речи, голоса - втратити (стратити) мову (голос). [Німий, як людина, що несподівано втратила голос (Коцюб.). Руки й ноги однялись і мову стратив (Тобіл.)]. -шиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, знебути силу. [Вже сил збулась до бороття (Самійл.). Впав знеможений раб, стративши сили свої (Вороний). Я свою силу знебув (Звягельщ.)]. -шиться доверия, уважения, расположения, дружбы - позбутися довіри, пошани, прихильности, приязни в кого, зневіритися кому, втратити чию віру и т. д., відпасти ласки в кого. -шиться права - (по)збутися права, відпасти права, (права голоса) втратити право голосу. -шиться славы, чести - збутися доброї слави, чести, втратити (втеряти) добру славу, честь. -шиться сна - втратити сон, збутися сну. Он -шился сна - він втратив сон, збувся сну, йому відібрало сон, йому сну немає. -шиться надежды - стратити надію, збутися надії. [Стоїть, благає, збувшись всіх надій (Грінч.)]. -шиться матки (об улье) - збутися матки, зматчіти.* * *несов.; сов. - лиш`иться( кого-чего)1) (оставаться без кого-чего-л.) втрача́ти, втра́тити, стра́чувати, стра́тити (кого-що), позбавля́тися, позба́витися, позбува́тися, позбу́тися, збува́тися, збутися (кого-чого); ріша́тися, ріши́тися (кого-чого)2) страд. несов. позбавля́тися -
25 обомлевший
1) яки́й (що) обімлі́в (обомлі́в, умлі́в, омлі́в), обімлі́лий, обомлі́лий, омлі́лий; яки́й (що) розімлі́в, розімлі́лий2) яки́й (що) обімлі́в (обомлі́в, зомлі́в, замлі́в, умлі́в), обімлі́лий, обомлі́лий, зомлі́лий, замлі́лий3) яки́й (що) зомлі́в (замлі́в), зомлі́лий, замлі́лий; яки́й (що) умлі́в -
26 блок
м2) стр. Block m3) полит. Block mвое́нно-полити́ческий блок — militärpolitischer Block
4) ( филателия) Block m (умл.), pl тж. -sпа́мятный блок — Sónderblock m
-
27 бой
мрукопа́шный бой — Náhkampf m
дать бой — éine Schlacht líefern
взять с бо́ю — im Sturm éinnehmen (непр.) vt; erstürmen vt (тж. перен.)
сда́ться без бо́я — sich óhne Wíderstand ergében (непр.)
в хо́де боёв — im Verláuf der Kämpfe
бой быко́в — Stíerkampf m
2) (осколки, битое стекло) Schérben f pl, Bruch m (умл.)3)бой часо́в — Schlágen n [Schlag m (умл.)] der Uhr
-
28 вылазка
ж1) воен., перен. Áusfall m (умл.)2) ( экскурсия) Áusflug m (умл.)лы́жная вы́лазка — Skitour ['ʃiː,tuːr] f, Skíausflug m (умл.)
-
29 выступление
-
30 выход
м1) ( действие) Hináusgehen n, Áustritt mвы́ход в отста́вку — Rücktritt m (о министре и т.п.); Ábschied m ( о военном)
вы́ход на объе́кт ав. — Zíelanflug m (умл.)
2) ( выходная дверь) Áusgang m (умл.)запа́сный вы́ход — Nótausgang m
в до́ме два вы́хода — das Haus hat zwei Áusgänge
3) (книги и т.п.) Erschéinen n5) театр. Áuftritt m6)вы́ход переда́чи в эфи́р — die Áusstrahlung éiner Séndung
вре́мя вы́хода переда́чи в эфи́р — Séndezeit f
••вы́ход из положе́ния — Áusweg m
дать вы́ход чему́-либо (чувству и т.п.) — etw. (D) Luft máchen
знать все ходы́ и вы́ходы — álle Schlíche kénnen (непр.)
-
31 голова
ж1) Kopf m (умл.); Haupt n (умл.)у меня́ боли́т голова́ — ich hábe Kópfschmerzen [Kópfweh]
2) ( начало) Spítze fголова́ коло́нны — Kolónnenspitze f, Ánfang m (умл.) der Kolónne
3) ( о скоте) Stück n (после числ. не изменяется)сто голо́в скота́ — húndert Stück Vieh
••голова́ са́хару — ein Hut Zúcker
забра́ть себе́ в го́лову — sich (D) in den Kopf sétzen vt
вы́кинуть из головы́ — sich (D) aus dem Kopf schlágen (непр.) vt
мне пришло́ в го́лову — es ist mir éingefallen
с головы́ до ног — von Kopf bis Fuß; vom Schéitel bis zur Sóhle
сме́рить с головы́ до ног — von óben bis únten mústern vt
в пе́рвую го́лову — in érster Línie, vor állem
очертя́ го́лову — blíndlings
лома́ть го́лову над чем-либо — sich (D) den Kopf zerbréchen (непр.) über (A)
теря́ть го́лову — den Kopf verlíeren (непр.)
горя́чая голова́ — Hítzkopf m
у него́ све́тлая голова́ — er hat éinen kláren Kopf
на свою́ го́лову — zu séinem [méinem, déinem usw.] Únglück
у него́ голова́ идёт кру́гом — er weiß nicht, wo ihm der Kopf steht
дава́ть го́лову на отсече́ние — die Hand ins Féuer légen, séinen Kopf zum Pfánde sétzen
уйти́ с голово́й во что-либо — ganz in etw. (D) áufgehen (непр.)
голово́й руча́ться за кого́-либо — für j-m mit dem Kopf éinstehen (непр.) vi
вскружи́ть го́лову кому́-либо — j-m (D) den Kopf verdréhen
он пове́сил го́лову — er ließ den Kopf hängen
рискова́ть голово́й — séinen Kopf aufs Spiel sétzen
в голова́х — am Kópfende
отвеча́ть голово́й за что-либо — mit dem Kopf für etw. éinstehen (непр.) vi
-
32 двор
I м1) Hof m (умл.)за́дний двор — Hínterhof m
вну́тренний двор — Ínnenhof m
2) ( крестьянское хозяйство) Gehöft n, Báuernhof m (умл.)••на дворе́ ( вне дома) разг. — dráußen, im Fréien
II му него́ ни кола́ ни двора́ погов. — er hat wéder Haus noch Hof
( монарха) Hof m (умл.)при дворе — bei Hófe
ца́рский двор — Zárenhof m
-
33 дефицит
м1) эк. Defizít n, Féhlbetrag m (умл.)2) ( нехватка чего-либо) Mángel m (умл.); Versórgungsengpaß m (умл.) (-ss-)3) разг. ( товар) Mángelware f -
34 замок
I з`амокмSchloß n (умл.) (-ss-); Burg f ( укреплённый)II зам`окмвися́чий замо́к — Vórhängeschloß n
англи́йский замо́к — Sícherheitsschloß n
запере́ть на замо́к — verschlíeßen (непр.) vt; éinschließen (непр.) vt ( кого-либо)
пове́сить замо́к — ein Schloß vórhängen
••под замко́м — únter Verschlúß; éingesperrt
за семью́ замка́ми — hínter Schloß und Ríegel
-
35 запас
мзапа́сы сырья́ — Róhstoffvorräte m pl
в запа́се — vórrätig
запа́с слов — Wórtschatz m
2) ( в шве одежды) Éinschlag m (умл.)3) воен. Resérve [-və] fбыть в запа́се — in Resérve sein
офице́р запа́са — Resérveoffizier m
••про запа́с — auf Vórrat; auf álle Fälle ( на всякий случай)
-
36 интервал
м1) ( промежуток времени) Intervall [-'val] n, Zéitspanne f; Unterbréchung f ( перерыв)2) муз. Interváll n, Tónabstand m (умл.) -
37 исход
м1) ( результат) Áusgang m (умл.), Ergébnis n (-ss-)исхо́д вы́боров — Wáhlergebnis n
на исхо́де дня — gégen Ábend
день на исхо́де — der Tag geht zur Néige
3)быть на исхо́де — áusgehen (непр.) vi (s)
де́ньги на исхо́де — das Geld geht zu Énde
-
38 колода
I ж1) ( обрубок бревна) Hólzklotz m (умл.), Block m (умл.)2) ( для водопоя) Tränktrog m (умл.)II жколо́да карт — ein Spiel Kárten
-
39 крушение
с1) Schéitern n; Katastrophe f, Únfall m (умл.) (по́езда); Schíffbruch m (умл.) (корабля; тж. перен.)круше́ние по́езда — Éisenbahnunglück n
потерпе́ть круше́ние — schéitern vi (s), Schíffbruch erléiden (непр.) (о корабле; тж. перен.); éinen Únfall erléiden (непр.) ( о поезде)
2) перен. Schéitern n, Zusámmenbruch m (умл.), Krach mмои́ наде́жды потерпе́ли круше́ние — méine Hóffnungen schéiterten [sind geschéitert]
-
40 магазин
м1) Láden m (умл.); Geschäft nмагази́н гото́вого пла́тья — Konfektiónshaus n (умл.)
универса́льный магази́н — Wárenhaus n (умл.)
2) (напр., оружия) Magazín n
См. также в других словарях:
УМЛ — университет марксизма ленинизма образование и наука УМЛ учебно методическая лаборатория Источник: http://www.mioo.ru/podrazdinfpage.php?prjid=189&id=5 УМЛ учебно методическая литература Источник: http://www.1september.ru/ru/fiz/2002/09/no09 2.htm … Словарь сокращений и аббревиатур
умліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
умліти — див. умлівати … Український тлумачний словник
умлівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
умлівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
умлілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
умлівання — (вмліва/ння), я, с. Стан за знач. умлівати 1), 2) і дія за знач. умлівати 3) … Український тлумачний словник
умлівати — (вмліва/ти), а/ю, а/єш, недок., умлі/ти (вмлі/ти), і/ю, і/єш, док. 1) Знемагати від якого небудь сильного переживання, враження, відчуття великої втоми і т. ін. || тільки недок., за ким. Страждати від кохання. || Перебувати у стані розслабленості … Український тлумачний словник
умлілий — (вмлі/лий), а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до умліти … Український тлумачний словник
УМЛ — [у эм эл], неизм., м. Университет марксизма ленинизма. ◘ Срок обучения в УМА 2 года. КПСП, 288 … Толковый словарь языка Совдепии
УМЛ — университет марксизма ленинизма … Словарь сокращений русского языка