умл

1) ( движение) Gang m (умл.), Bewégung f, Lauf m (умл.); мор. Fahrt f ( скорость)

2) перен. ( течение) Lauf m, Verláuf m; Áblauf m

3) (вход, проход) Gang m, Éingang m

4) ( в настольных играх) Zug m (умл.) (в шахматах; тж. перен.); Áusspielen n ( в картах)

5) тех. Fáhrwerk n

6)

••

выпреть

1) (умягчиться) упрівати, упріти, умлівати, умліти. [Борщ упрів, умлів];

2) (выкипеть) випрівати, випріти, вимлівати, вимліти. [Багато борщу випріло, треба ділляти]. Выпревший - випрілий.

* * *

несов.; сов. - в`ыпреть

довариться доварюватися, доварити, -ся, докипати, докипіти, упрівати, упріти, умлівати, умліти, домлівати, домліти. [Обід уже доварюється. У нас сьогодні і борщ недокиплений, і каша не впріла. Засунь борщ далі, хай умліває. Не вмлілого м'яса і їсти не візьмусь].

* * *

несов.; сов. - довар`иться

лишиться чего збуватися, збутися, позбуватися, позбутися чого, збувати, збути що, позбавлятися, позбавитися чого, (вульг.) рішатися, рішитися чого, (терять) втрачати, тратити, втратити, страчувати, стратити, теряти, втерять що. [Був собака в приймах, та й хвоста збувсь (Звин.). Сироти змалку позбулися рідної матері (Мирн.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.). Улас рішився своєї шкапи (Квітка). Ти втратив службу і все через мене (Коцюб.). Свою красоньку втеряла (Пісня). Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли (Л. Укр.)]. -шаться, шиться имущества, состояния - позбуватися, позбутися добра (майна, маєтности), (за смертью) відумирати, відумерти чого. -шаться, -шиться чувств, сознания - умлівати, мліти, умліти, непритомніти, знепритомніти, тратити, втратити притомність, (з)омлівати, (з)омліти, знеживитися, обмертвіти. [Хитнувсь, звалився з трону та й умлів (Крим.). Катря стоїть, як стіна біла, і бачу зомліває (М. Вовч.). Андромаха мліє (Л. Укр.). Домна ревне плакала, мало не омлівала (Коцюб.). Ударився так здорово, що аж знеживився був (Черніг.)]. -шаться, -шиться ума, рассудка - позбуватися, позбутися розуму, (грубо) глузду, безглуздіти, збезглуздіти, (с ума сходить) божеволіти, збожеволіти, (грубо) зсуватися, зсунутися з глузду, відбиватися, відбитися глузду, дуріти, здуріти. Он внезапно -шился разума - йому раптом відібрало розум; він раптом стерявся (збожеволів). - шаться, -шиться здоровья - позбуватися, позбутися (збуватися, збутися) здоров'я, тратити, стратити здоров'я. -шиться головы - збутися голови. -шиться зрения - втратити зір, втеряти очі, отемніти, стемніти (на очі). Он -шился зрения ещё в детстве - він стемнів ще в дитинстві. -шиться зубов - позбутися зубів, з[о]беззубіти. -шиться речи, голоса - втратити (стратити) мову (голос). [Німий, як людина, що несподівано втратила голос (Коцюб.). Руки й ноги однялись і мову стратив (Тобіл.)]. -шиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, знебути силу. [Вже сил збулась до бороття (Самійл.). Впав знеможений раб, стративши сили свої (Вороний). Я свою силу знебув (Звягельщ.)]. -шиться доверия, уважения, расположения, дружбы - позбутися довіри, пошани, прихильности, приязни в кого, зневіритися кому, втратити чию віру и т. д., відпасти ласки в кого. -шиться права - (по)збутися права, відпасти права, (права голоса) втратити право голосу. -шиться славы, чести - збутися доброї слави, чести, втратити (втеряти) добру славу, честь. -шиться сна - втратити сон, збутися сну. Он -шился сна - він втратив сон, збувся сну, йому відібрало сон, йому сну немає. -шиться надежды - стратити надію, збутися надії. [Стоїть, благає, збувшись всіх надій (Грінч.)]. -шиться матки (об улье) - збутися матки, зматчіти.

* * *

несов.; сов. - лиш`иться

1) (оставаться без кого-чего-л.) втрача́ти, втра́тити, стра́чувати, стра́тити (кого-що), позбавля́тися, позба́витися, позбува́тися, позбу́тися, збува́тися, збутися (кого-чого); ріша́тися, ріши́тися (кого-чого)

2) страд. несов. позбавля́тися

1) яки́й (що) обімлі́в (обомлі́в, умлі́в, омлі́в), обімлі́лий, обомлі́лий, омлі́лий; яки́й (що) розімлі́в, розімлі́лий

2) яки́й (що) обімлі́в (обомлі́в, зомлі́в, замлі́в, умлі́в), обімлі́лий, обомлі́лий, зомлі́лий, замлі́лий

3) яки́й (що) зомлі́в (замлі́в), зомлі́лий, замлі́лий; яки́й (що) умлі́в

1) тех. Block m (умл.), Séilscheibe f ( ролик); Fláschenzug m (умл.) ( подъёмное устройство)

2) стр. Block m

3) полит. Block m

4) ( филателия) Block m (умл.), pl тж. -s

1) Kampf m (умл.); Schlacht f ( битва); Gefécht n ( сражение)

2) (осколки, битое стекло) Schérben f pl, Bruch m (умл.)

3)

1) воен., перен. Áusfall m (умл.)

2) ( экскурсия) Áusflug m (умл.)

1) Áuftritt m; Dárbietung f ( на сцене); Réde f ( речь); Béitrag m (умл.) ( в прениях)

2) ( политическая акция) Aktión f

3) воен. ( отправление) Áufbruch m (умл.), Áusmarsch m (умл.)

1) ( действие) Hináusgehen n, Áustritt m

2) ( выходная дверь) Áusgang m (умл.)

3) (книги и т.п.) Erschéinen n

4) эк. ( продукция) Ertrág m (умл.); хим. Áusbeute f

5) театр. Áuftritt m

6)

••

1) Kopf m (умл.); Haupt n (умл.)

2) ( начало) Spítze f

3) ( о скоте) Stück n (после числ. не изменяется)

••

1) Hof m (умл.)

2) ( крестьянское хозяйство) Gehöft n, Báuernhof m (умл.)

••

1) эк. Defizít n, Féhlbetrag m (умл.)

2) ( нехватка чего-либо) Mángel m (умл.); Versórgungsengpaß m (умл.) (-ss-)

3) разг. ( товар) Mángelware f

1) Vórrat m (умл.); Bestánd m (умл.) ( наличие)

2) ( в шве одежды) Éinschlag m (умл.)

3) воен. Resérve [-və] f

••

1) ( промежуток времени) Intervall [-'val] n, Zéitspanne f; Unterbréchung f ( перерыв)

2) муз. Interváll n, Tónabstand m (умл.)

3) ( расстояние) Interváll n, Ábstand m (умл.); Zwíschenraum m (умл.) ( промежуток)

1) ( результат) Áusgang m (умл.), Ergébnis n (-ss-)

2) ( конец) Énde n; Ábschluß m (умл.) (-ss-) ( окончание); Áblauf m (умл.) (игры́)

3)

1) ( обрубок бревна) Hólzklotz m (умл.), Block m (умл.)

2) ( для водопоя) Tränktrog m (умл.)

1) Schéitern n; Katastrophe f, Únfall m (умл.) (по́езда); Schíffbruch m (умл.) (корабля; тж. перен.)

2) перен. Schéitern n, Zusámmenbruch m (умл.), Krach m

1) Láden m (умл.); Geschäft n

2) (напр., оружия) Magazín n