Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

умл

  • 21 ход

    м
    1) ( движение) Gang m (умл.), Bewégung f, Lauf m (умл.); мор. Fahrt f ( скорость)

    ход маши́ны — Gang [Lauf] der Maschíne

    ход по́ршня авто — Kólbenhub m (умл.)

    по́лным ходом — mit Vólldampf

    ти́хий ход — kléine Geschwíndigkeit

    на ходу́ — im Géhen; in vóller Fahrt (о езде и т.п.); in vóllem Betríeb ( о предприятии)

    по́лный ход! — vólle Fahrt!

    2) перен. ( течение) Lauf m, Verláuf m; Áblauf m

    ход веще́й — Gang [Verláuf] der Dínge

    ход мы́слей — Gedánkengang m

    ход боле́зни — Verláuf der Kránkheit

    ход бо́я — Geféchtsverlauf m

    3) (вход, проход) Gang m, Éingang m

    подзе́мный ход — únterirdischer Gang

    чёрный ход — Híntereingang m

    4) ( в настольных играх) Zug m (умл.) (в шахматах; тж. перен.); Áusspielen n ( в картах)

    ваш ход — Sie sind am Zúge ( в шахматах); Sie spíelen aus ( в картах)

    5) тех. Fáhrwerk n

    тяга́ч на гу́сеничном ходу́ — Ráupenschlepper m

    6)

    кре́стный ход рел. — (kírchliche) Prozessión f

    ••

    дать ход де́лу — éine Sáche in Gang bríngen (непр.)

    не дава́ть хо́ду кому́-либо — j-m (A) nicht vórwärtskommen lássen (непр.)

    быть в ходу́ — állgeméin gebräuchlich sein; im Gebráuch sein

    пусти́ть в ход — éinsetzen vt; Gebráuch máchen ( что-либо - von) ( использовать)

    знать все ходы́ и вы́ходы — álle Schlíche kénnen (непр.)

    с ходу — im érsten Ánlauf, auf Ánhieb

    добира́ться свои́м ходом — óhne frémde Hílfe erréichen müssen

    с чёрного хода — durch die Híntertür

    Новый русско-немецкий словарь > ход

  • 22 выпревать

    выпреть
    1) (умягчиться) упрівати, упріти, умлівати, умліти. [Борщ упрів, умлів];
    2) (выкипеть) випрівати, випріти, вимлівати, вимліти. [Багато борщу випріло, треба ділляти]. Выпревший - випрілий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпреть
    випріва́ти, ви́пріти

    Русско-украинский словарь > выпревать

  • 23 довариваться

    довариться доварюватися, доварити, -ся, докипати, докипіти, упрівати, упріти, умлівати, умліти, домлівати, домліти. [Обід уже доварюється. У нас сьогодні і борщ недокиплений, і каша не впріла. Засунь борщ далі, хай умліває. Не вмлілого м'яса і їсти не візьмусь].
    * * *
    несов.; сов. - довар`иться
    дова́рюватися, довари́тися

    Русско-украинский словарь > довариваться

  • 24 лишаться

    лишиться чего збуватися, збутися, позбуватися, позбутися чого, збувати, збути що, позбавлятися, позбавитися чого, (вульг.) рішатися, рішитися чого, (терять) втрачати, тратити, втратити, страчувати, стратити, теряти, втерять що. [Був собака в приймах, та й хвоста збувсь (Звин.). Сироти змалку позбулися рідної матері (Мирн.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.). Улас рішився своєї шкапи (Квітка). Ти втратив службу і все через мене (Коцюб.). Свою красоньку втеряла (Пісня). Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли (Л. Укр.)]. -шаться, шиться имущества, состояния - позбуватися, позбутися добра (майна, маєтности), (за смертью) відумирати, відумерти чого. -шаться, -шиться чувств, сознания - умлівати, мліти, умліти, непритомніти, знепритомніти, тратити, втратити притомність, (з)омлівати, (з)омліти, знеживитися, обмертвіти. [Хитнувсь, звалився з трону та й умлів (Крим.). Катря стоїть, як стіна біла, і бачу зомліває (М. Вовч.). Андромаха мліє (Л. Укр.). Домна ревне плакала, мало не омлівала (Коцюб.). Ударився так здорово, що аж знеживився був (Черніг.)]. -шаться, -шиться ума, рассудка - позбуватися, позбутися розуму, (грубо) глузду, безглуздіти, збезглуздіти, (с ума сходить) божеволіти, збожеволіти, (грубо) зсуватися, зсунутися з глузду, відбиватися, відбитися глузду, дуріти, здуріти. Он внезапно -шился разума - йому раптом відібрало розум; він раптом стерявся (збожеволів). - шаться, -шиться здоровья - позбуватися, позбутися (збуватися, збутися) здоров'я, тратити, стратити здоров'я. -шиться головы - збутися голови. -шиться зрения - втратити зір, втеряти очі, отемніти, стемніти (на очі). Он -шился зрения ещё в детстве - він стемнів ще в дитинстві. -шиться зубов - позбутися зубів, з[о]беззубіти. -шиться речи, голоса - втратити (стратити) мову (голос). [Німий, як людина, що несподівано втратила голос (Коцюб.). Руки й ноги однялись і мову стратив (Тобіл.)]. -шиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, знебути силу. [Вже сил збулась до бороття (Самійл.). Впав знеможений раб, стративши сили свої (Вороний). Я свою силу знебув (Звягельщ.)]. -шиться доверия, уважения, расположения, дружбы - позбутися довіри, пошани, прихильности, приязни в кого, зневіритися кому, втратити чию віру и т. д., відпасти ласки в кого. -шиться права - (по)збутися права, відпасти права, (права голоса) втратити право голосу. -шиться славы, чести - збутися доброї слави, чести, втратити (втеряти) добру славу, честь. -шиться сна - втратити сон, збутися сну. Он -шился сна - він втратив сон, збувся сну, йому відібрало сон, йому сну немає. -шиться надежды - стратити надію, збутися надії. [Стоїть, благає, збувшись всіх надій (Грінч.)]. -шиться матки (об улье) - збутися матки, зматчіти.
    * * *
    несов.; сов. - лиш`иться
    1) (оставаться без кого-чего-л.) втрача́ти, втра́тити, стра́чувати, стра́тити (кого-що), позбавля́тися, позба́витися, позбува́тися, позбу́тися, збува́тися, збутися (кого-чого); ріша́тися, ріши́тися (кого-чого)
    2) страд. несов. позбавля́тися

    Русско-украинский словарь > лишаться

  • 25 обомлевший

    1) яки́й (що) обімлі́в (обомлі́в, умлі́в, омлі́в), обімлі́лий, обомлі́лий, омлі́лий; яки́й (що) розімлі́в, розімлі́лий
    2) яки́й (що) обімлі́в (обомлі́в, зомлі́в, замлі́в, умлі́в), обімлі́лий, обомлі́лий, зомлі́лий, замлі́лий
    3) яки́й (що) зомлі́в (замлі́в), зомлі́лий, замлі́лий; яки́й (що) умлі́в

    Русско-украинский словарь > обомлевший

  • 26 блок

    м
    1) тех. Block m (умл.), Séilscheibe f ( ролик); Fláschenzug m (умл.) ( подъёмное устройство)
    2) стр. Block m
    3) полит. Block m

    вое́нно-полити́ческий блок — militärpolitischer Block

    4) ( филателия) Block m (умл.), pl тж. -s

    па́мятный блок — Sónderblock m

    Новый русско-немецкий словарь > блок

  • 27 бой

    м
    1) Kampf m (умл.); Schlacht f ( битва); Gefécht n ( сражение)

    рукопа́шный бой — Náhkampf m

    дать бой — éine Schlacht líefern

    взять с бо́ю — im Sturm éinnehmen (непр.) vt; erstürmen vt (тж. перен.)

    сда́ться без бо́я — sich óhne Wíderstand ergében (непр.)

    в хо́де боёв — im Verláuf der Kämpfe

    бой быко́в — Stíerkampf m

    2) (осколки, битое стекло) Schérben f pl, Bruch m (умл.)
    3)

    бой часо́в — Schlágen n [Schlag m (умл.)] der Uhr

    Новый русско-немецкий словарь > бой

  • 28 вылазка

    ж
    1) воен., перен. Áusfall m (умл.)
    2) ( экскурсия) Áusflug m (умл.)

    лы́жная вы́лазка — Skitour ['ʃiː,tuːr] f, Skíausflug m (умл.)

    Новый русско-немецкий словарь > вылазка

  • 29 выступление

    с
    1) Áuftritt m; Dárbietung f ( на сцене); Réde f ( речь); Béitrag m (умл.) ( в прениях)

    ма́ссовые выступле́ния — Mássenaktionen pl

    3) воен. ( отправление) Áufbruch m (умл.), Áusmarsch m (умл.)

    Новый русско-немецкий словарь > выступление

  • 30 выход

    м
    1) ( действие) Hináusgehen n, Áustritt m

    вы́ход в отста́вку — Rücktritt m (о министре и т.п.); Ábschied m ( о военном)

    вы́ход на объе́кт ав. — Zíelanflug m (умл.)

    2) ( выходная дверь) Áusgang m (умл.)

    запа́сный вы́ход — Nótausgang m

    в до́ме два вы́хода — das Haus hat zwei Áusgänge

    3) (книги и т.п.) Erschéinen n
    4) эк. ( продукция) Ertrág m (умл.); хим. Áusbeute f
    5) театр. Áuftritt m
    6)

    вы́ход переда́чи в эфи́р — die Áusstrahlung éiner Séndung

    вре́мя вы́хода переда́чи в эфи́р — Séndezeit f

    ••

    вы́ход из положе́ния — Áusweg m

    дать вы́ход чему́-либо (чувству и т.п.) — etw. (D) Luft máchen

    знать все ходы́ и вы́ходы — álle Schlíche kénnen (непр.)

    Новый русско-немецкий словарь > выход

  • 31 голова

    ж
    1) Kopf m (умл.); Haupt n (умл.)

    у меня́ боли́т голова́ — ich hábe Kópfschmerzen [Kópfweh]

    2) ( начало) Spítze f

    голова́ коло́нны — Kolónnenspitze f, Ánfang m (умл.) der Kolónne

    3) ( о скоте) Stück n (после числ. не изменяется)

    сто голо́в скота́ — húndert Stück Vieh

    ••

    голова́ са́хару — ein Hut Zúcker

    забра́ть себе́ в го́лову — sich (D) in den Kopf sétzen vt

    вы́кинуть из головы́ — sich (D) aus dem Kopf schlágen (непр.) vt

    мне пришло́ в го́лову — es ist mir éingefallen

    с головы́ до ног — von Kopf bis Fuß; vom Schéitel bis zur Sóhle

    сме́рить с головы́ до ног — von óben bis únten mústern vt

    в пе́рвую го́лову — in érster Línie, vor állem

    очертя́ го́лову — blíndlings

    лома́ть го́лову над чем-либо — sich (D) den Kopf zerbréchen (непр.) über (A)

    теря́ть го́лову — den Kopf verlíeren (непр.)

    горя́чая голова́ — Hítzkopf m

    у него́ све́тлая голова́ — er hat éinen kláren Kopf

    на свою́ го́лову — zu séinem [méinem, déinem usw.] Únglück

    у него́ голова́ идёт кру́гом — er weiß nicht, wo ihm der Kopf steht

    дава́ть го́лову на отсече́ние — die Hand ins Féuer légen, séinen Kopf zum Pfánde sétzen

    уйти́ с голово́й во что-либо — ganz in etw. (D) áufgehen (непр.)

    голово́й руча́ться за кого́-либо — für j-m mit dem Kopf éinstehen (непр.) vi

    вскружи́ть го́лову кому́-либо — j-m (D) den Kopf verdréhen

    он пове́сил го́лову — er ließ den Kopf hängen

    рискова́ть голово́й — séinen Kopf aufs Spiel sétzen

    в голова́х — am Kópfende

    отвеча́ть голово́й за что-либо — mit dem Kopf für etw. éinstehen (непр.) vi

    Новый русско-немецкий словарь > голова

  • 32 двор

    I м
    1) Hof m (умл.)

    за́дний двор — Hínterhof m

    вну́тренний двор — Ínnenhof m

    2) ( крестьянское хозяйство) Gehöft n, Báuernhof m (умл.)
    ••

    на дворе́ ( вне дома) разг. — dráußen, im Fréien

    у него́ ни кола́ ни двора́ погов. — er hat wéder Haus noch Hof

    II м
    ( монарха) Hof m (умл.)

    при дворе — bei Hófe

    ца́рский двор — Zárenhof m

    Новый русско-немецкий словарь > двор

  • 33 дефицит

    м
    1) эк. Defizít n, Féhlbetrag m (умл.)
    2) ( нехватка чего-либо) Mángel m (умл.); Versórgungsengpaß m (умл.) (-ss-)
    3) разг. ( товар) Mángelware f

    Новый русско-немецкий словарь > дефицит

  • 34 замок

    I з`амок
    м
    Schloß n (умл.) (-ss-); Burg f ( укреплённый)
    II зам`ок
    м
    Schloß n (умл.) (-ss-); Verschlúß m (умл.) (-ss-) (застёжка; затвор)

    вися́чий замо́к — Vórhängeschloß n

    англи́йский замо́к — Sícherheitsschloß n

    запере́ть на замо́к — verschlíeßen (непр.) vt; éinschließen (непр.) vt ( кого-либо)

    пове́сить замо́к — ein Schloß vórhängen

    ••

    под замко́м — únter Verschlúß; éingesperrt

    за семью́ замка́ми — hínter Schloß und Ríegel

    Новый русско-немецкий словарь > замок

  • 35 запас

    м
    1) Vórrat m (умл.); Bestánd m (умл.) ( наличие)

    запа́сы сырья́ — Róhstoffvorräte m pl

    в запа́се — vórrätig

    запа́с слов — Wórtschatz m

    2) ( в шве одежды) Éinschlag m (умл.)
    3) воен. Resérve [-və] f

    быть в запа́се — in Resérve sein

    офице́р запа́са — Resérveoffizier m

    ••

    про запа́с — auf Vórrat; auf álle Fälle ( на всякий случай)

    Новый русско-немецкий словарь > запас

  • 36 интервал

    м
    1) ( промежуток времени) Intervall [-'val] n, Zéitspanne f; Unterbréchung f ( перерыв)
    2) муз. Interváll n, Tónabstand m (умл.)
    3) ( расстояние) Interváll n, Ábstand m (умл.); Zwíschenraum m (умл.) ( промежуток)

    Новый русско-немецкий словарь > интервал

  • 37 исход

    м
    1) ( результат) Áusgang m (умл.), Ergébnis n (-ss-)

    исхо́д вы́боров — Wáhlergebnis n

    2) ( конец) Énde n; Ábschluß m (умл.) (-ss-) ( окончание); Áblauf m (умл.) (игры́)

    на исхо́де дня — gégen Ábend

    день на исхо́де — der Tag geht zur Néige

    3)

    быть на исхо́де — áusgehen (непр.) vi (s)

    де́ньги на исхо́де — das Geld geht zu Énde

    Новый русско-немецкий словарь > исход

  • 38 колода

    I ж
    1) ( обрубок бревна) Hólzklotz m (умл.), Block m (умл.)
    2) ( для водопоя) Tränktrog m (умл.)
    II ж

    коло́да карт — ein Spiel Kárten

    Новый русско-немецкий словарь > колода

  • 39 крушение

    с
    1) Schéitern n; Katastrophe f, Únfall m (умл.) (по́езда); Schíffbruch m (умл.) (корабля; тж. перен.)

    круше́ние по́езда — Éisenbahnunglück n

    потерпе́ть круше́ние — schéitern vi (s), Schíffbruch erléiden (непр.) (о корабле; тж. перен.); éinen Únfall erléiden (непр.) ( о поезде)

    2) перен. Schéitern n, Zusámmenbruch m (умл.), Krach m

    мои́ наде́жды потерпе́ли круше́ние — méine Hóffnungen schéiterten [sind geschéitert]

    Новый русско-немецкий словарь > крушение

  • 40 магазин

    м
    1) Láden m (умл.); Geschäft n

    магази́н гото́вого пла́тья — Konfektiónshaus n (умл.)

    универса́льный магази́н — Wárenhaus n (умл.)

    2) (напр., оружия) Magazín n

    Новый русско-немецкий словарь > магазин

См. также в других словарях:

  • УМЛ — университет марксизма ленинизма образование и наука УМЛ учебно методическая лаборатория Источник: http://www.mioo.ru/podrazdinfpage.php?prjid=189&id=5 УМЛ учебно методическая литература Источник: http://www.1september.ru/ru/fiz/2002/09/no09 2.htm …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • умліти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • умліти — див. умлівати …   Український тлумачний словник

  • умлівання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • умлівати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • умлілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • умлівання — (вмліва/ння), я, с. Стан за знач. умлівати 1), 2) і дія за знач. умлівати 3) …   Український тлумачний словник

  • умлівати — (вмліва/ти), а/ю, а/єш, недок., умлі/ти (вмлі/ти), і/ю, і/єш, док. 1) Знемагати від якого небудь сильного переживання, враження, відчуття великої втоми і т. ін. || тільки недок., за ким. Страждати від кохання. || Перебувати у стані розслабленості …   Український тлумачний словник

  • умлілий — (вмлі/лий), а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до умліти …   Український тлумачний словник

  • УМЛ —   [у эм эл], неизм., м.   Университет марксизма ленинизма.   ◘ Срок обучения в УМА 2 года. КПСП, 288 …   Толковый словарь языка Совдепии

  • УМЛ — университет марксизма ленинизма …   Словарь сокращений русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»