-
1 убор
-
2 венец
1) вінець, (р. -нця), корона;2) (на иконах) вінець, сяйво;3) вінець, вінок. [Терновий вінок];4) (бракосочетание) вінець, вінчання, шлюб. Итти, пойти к венцу, под венец - іти до шлюбу, до вінця, стати на рушнику. Вести под венец - вести до шлюбу, до вінця. Стоять под венцом - стояти на рушнику;5) вінець, слава, нагорода. [Вінець безсмертя];6) (удачное завершение дела, верх совершенства) вінець. [Вінець творива];7) (в деревянном строении: ряд брёвен) вінець; также и в других значениях.* * *I в`енецві́денець, -нця и віде́нецьII вен`ец1) ( венок) віно́к, -нка́, віне́ць, -нця2) ( драгоценный головной убор) віне́ць; ( корона) коро́на3) (венчальная корона; венчание) віне́ць; ( бракосочетание) вінча́ння, шлюб, -уидти́, пойти́ под \венец с кем — іти́, піти́ під віне́ць (до вінця́, до шлю́бу) з ким; става́ти, ста́ти на рушнику́ (на рушники́) з ким
4) (перен.: завершение чего-л.) віне́ць\венец достиже́ний — віне́ць дося́гнень
5) (ореол вокруг светил, нимб) віне́ць6) ( ряд брёвен в срубе) віне́ць, вінце́7) техн. віне́ць -
3 картуз
1) картуз (-за), кашкет (-та), (собствен. козырёк) козир (-ря), козирок (-рка). [Хто ходить у картузі, так у того чорти в пузі (Номис). Зустрічав їх там, збивши на потилицю кашкета (Васильч.). Паробічка в жупанині, на голові козир (Основа). На ньому був козирок з червоною стрічкою навкруги (Н.-Лев.)]. Лихо заломленный -туз - на-бакир збитий кашкет. Надеть на голову -туз - покласти, убрати, надіти кашкета (на голову). Все теперь надели -тузы - всі тепер убралися в кашкети;2) (бумажный мешёчек) папіряний мішечок, папіряна торбинка. -туз табаку - пачка тютюну;3) артил. - картуша, набійна ладунка, ладунка з порохом.* * *1) ( головной убор) карту́з, -а, кашке́т; кашке́тка, козиро́к, -рка́2) ( бумажный кулёк) міше́чок, -чка, торби́нка; ( для хранения табака) гама́н, -а, гамане́ць, -нця́, капшу́к, -а3) воен. карту́з -
4 кичка
1) (московський) кораблик на голові; см. Кика;2) ніс (р. носа), перед (корабельний, човновий). Сарынь на -чку! - всі хлопці на перед!* * *1) ( женский головной убор) кичка2) ( нос речного судна) диал. ніс, род. п. но́са -
5 кокошник
-ничек1) кораблик, -бличок (-чка), кибалка, -лочка, (рус.) кокошник, -ничок (- чка). [Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса (Котл.)];2) -ники, бот. Orchis latifolia L. - зозулинець (-нця) широколистий, любка.* * *1) ( головной убор) кора́блик; киба́лка, коко́шник2) архит. коко́шник -
6 колпак
1) ковпак, (капюшон) каптур (-ра), каптурка. Дурацкий -пак - блазенський ковпак (каптур). Фригийский -пак - фригійська шапка, -кий ковпак;2) (ламповый) абажур (-ра), дашок (-шка);3) (переносно: глупец) телепень (-пня), (разиня) роззява, (увалень) тюхтій (- тія), бевзь (-зя), (балбес) бельбас;4) (свод печи) комин (-на); (над гончарной печью) клубук;5) (техн.) шапчук (-ка), каптур (-ра). Калильный -пак - жаровий шапчук. -пак ступицы (в колесе) - шапчук на колодицю (в колесі).* * *1) ковпа́к, -а; ( головной убор) очі́пок, -пкашутовско́й (дура́цкий) \колпак — блазе́нський ковпа́к
2) (перен.: о человеке) тюхті́й, -тія́, те́лепень, -пня, бевзь, -зя, бе́взень, -зня; ( разиня) роззя́ва -
7 комедиантский
1) комедіянський. [В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке (Н.-Лев.)];2) (переносно) кумедіянський, штукарський.* * *комедіа́нтський, кумедіа́нтський -
8 конфедератка
конфедератка. [Тобі на головку дам конфедератку (Франко)].* * *I ист. II( головной убор) конфедера́тка -
9 наколка
1) (действие) - а) наколювання, виколювання, оконч. наколення, виколення; татуювання, оконч. нататуювання; б) нашпилювання, настромлювання, наштрикування, оконч. нашпиле[і]ння, настромлення, наштрикнення; в) пришпилювання, оконч. пришпиле[і ]ння; г) наколювання, сколювання, пробивання, оконч. наколення, сколення, пробиття (-ття); ґ) наколювання, нарізування, оконч. наколення, нарізання; д) наколювання, нарубування, оконч. наколення, нарубання; наскипування, оконч. наскипання; набивання, налупування, оконч. набиття (-ття), налупання. Срв. Накалывать;2) (женский головной убор) начіпок (- пка), нашпилька, зашпилька, (рус.) наколка;3) (для накалыванья узора) наколка;4) (копиров. игла) наколювачка.* * *1) ( действие) нако́лювання; нашпи́лювання, наштри́кування; вико́лювання2) ( украшение на причёске) нако́лка и на́колка3) карт. нако́лка -
10 наряд
1) (действие) - см. Наряжание и Наряжение;2) (приказ о посылке людей на работу) загад (-ду), наказ (-зу), наряд и (рус.) наряд, виряд (-ду), нарядження, відрядження. [Цими днями Союзхліб дасть перші наряди Наркомзему на відвантаження насіння (Пр. Правда). Київські підприємства приймають екскурсійні групи за нашими нарядами (Пр. Правда). Коні розіслані в наряд (Івч.)]. По -ду - з наказу, за нарядом, за на[від]рядженням;3) (отряд) наряд (-ду). -ряд гарнизонный - залоговий наряд. -ряд полицейский - наряд (загін) поліції. - ряд рабочих - наряд робітників. -ряд суточный - наряд добовий;4) (роспись, список) реєстр (-ру), спис (-су), список (-ску). -ряд приданому - реєстр (спис) посагу (віна);5) (одеяние) убрання, убір (р. убору), (редко) прибір (-бору), (зап.) стрій (р. строю), (роскошный) шати (р. шат). [Знов фіялочка на себе синє вбрання надіва (Крим.). І пишно так горить нове твоє убрання, немов ти під вінець весільний одяглась (Філян.). Витрусила до дна кешені свого чоловіка на убори (Н.-Лев.). Жінота закрашала святними строями сіре тло голого села (Коцюб.)]. В полном -де - в усьому (в повному) уборі (строї);6) (у птиц) убрання;7) (избы) опорядження; (украшение) оздоблення, оздоба;8) (инструментов) справилля (-лля); срв. Набор 3.* * *I( одежда) убрання́ и убра́ння, убір, род. п. убо́ру, наря́д, -у; диал. стрі́й, род. п. стро́ю; (богатый, роскошный) ша́ти, род. п. шатII(распоряжение, предписание; отряд) наря́д, -убыть в \нарядде — воен. бу́ти в наря́ді
-
11 низание
1) (действие) низання, нанизування, (длительное) низанина, (продевание, зап.) силяння;2) (низанный убор) низання, низка (намиста).* * *низа́ння, нани́зування -
12 повязка
1) см. Повязывание;2) пов'язка, пов'язь (-зи). -зка на глазах (переносно) - полуда. Срывать, снимать -зку с чьих-либо глаз - скидати кому полуду з очей, роздирати завісу з-перед очей;3) (головной убор) завиття, завій (-вою), (замужней женщины) намітка. [Якась жінка у завиттю прийшла];4) хир. - завій (-вою), бандаж. [Зірву завої - хай джерелом кров поллється (Л. Укр.)]. Накладывать, наложить -зку на что - завивати, завити, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. См. Бинтовать, Забинтовывать.* * *пов'я́зка; диал. по́в'язь, -зі, заві́й, -во́юупа́ла с глаз \повязка — перен. спа́ла (зійшла́, спливла́) з оче́й полу́да
-
13 поснимать
-ся здійняти, -ся, поздіймати, -ся, познимати, -ся; срв. Снимать.* * *1) позніма́ти, поздійма́ти; (одежду, головной убор) поскида́ти; (сливки, накипь, хлеб с поля) позбира́ти; ( отстранять) поусува́ти2) ( производить съёмку некоторое время) позніма́ти -
14 пристрастие
1) (к чему) замилування, замилованість, залюбленість у чому, прилюбність, пристрасть до чого. [Маючи вже дорослих дітей, не кидає марної пристрасти до уборів (Ор. Левиц.)]. Иметь -тие к чему - бути замилованим, залюбленим у чому, бути прилюбленим до чого, кохатися, милуватися в чому. [Кохався над усе в злочинстві та мерзоті (Самійл.). Милується в описах як-раз цієї животної сторони (Єфр.)]. Он имеет -тие к музыке - він кохається в музиці. См. Пристращаться к чему;2) (односторонее, неправильное суждение о чём) небезсторонність, необ'єктивність до чого, сторонність. [Таким побитом виходить цілковита сторонність авторова (Грінч.). Така сторонність судді не личить]. В этом деле он выказал -тие - в цій справі він виявив необ'єктивність (сторонність). -тие в судье недопустимо - сторонність для судді неприпущенна річ;3) допрос с -тием - допит з загрозами, з муками (тортурами).* * *1) при́страсть, -тіиме́ть \пристрастие к чему́ — коха́тися в чо́му, ма́ти при́страсть до чо́го
2) (несправедливое суждение, отношение) небезсторо́нність, -ності; ( предвзятость) упере́дженість; ( предубеждение) упере́дження3) ( угроза) погро́задопро́с с пристра́стием — ист. до́пит (-у) з торту́рами (з погро́зами); перен. суво́рий до́пит
-
15 снимать
несов.; сов. - снять1) зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и мног. позніма́ти, здійма́ти, здійня́ти (здійму́, зді́ймеш) и мног. поздійма́ти\сниматьть допро́с (показа́ния) — юр. роби́ти, зроби́ти до́пит, допи́тувати, допита́ти
\сниматьть противоре́чие — филос. зніма́ти, зня́ти супере́чність
ть с учёта — зніма́ти, зня́ти з о́бліку
\сниматьть швы — мед. зніма́ти, зня́ти шви
как руко́й сня́ло — перен.
як — руко́ю зняло́
2) (одежду, головной убор) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти, скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти, здійма́ти, здійня́ти и мног. поздійма́ти\сниматьть о́бувь (с себя́) — роззува́тися, роззу́тися, зніма́ти, зня́ти (скида́ти, ски́нути) взуття́
\сниматьть очки́ — зніма́ти, зня́ти (скида́ти, ски́нути) окуля́ри
3) ( срубать) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и мног. постина́ти; ( срезать) зрі́зувати, -зую, -зуєш, зрі́зати (зрі́жу, зрі́жеш) и мног. позрі́зувати4) (собирать сливки, накипь, хлеб с поля) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) и мног. позбира́ти, зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти\сниматьть урожа́й — збира́ти, зібра́ти (зніма́ти, зня́ти) урожа́й
5) ( увольнять) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти; ( отстранять) усува́ти, усу́нути; ( свергать) скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти6) (план, копию, мерку; фотографировать) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти7) ( брать внаём) найма́ти, найня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. понайма́ти8) карт. зніма́ти, зня́ти -
16 сорока
Iсоро́ка\сорока ка на хвосте́ принесла́ — погов. соро́ка на хвості́ принесла́
IIкак (то́чно) \сорока ка на колу́, ве́ртится (кру́тится) — погов. ве́ртиться, як соро́ка на тину́
( головной убор) соро́ка -
17 ток
I1) ( течение) течія́; (действие: бег) біг, -у2) ( струя) стру́мінь, -меня, струм, -у; (поток) поті́к, -то́ку3) эл. струм, -уII с.-х.тік, род. п. то́ку; ( крытый) гарма́н, -аIII1) ( действие) токува́ння, кльо́чення2) (место, где происходит токование) токови́щеIV( женский головной убор) ток, -а, то́ка -
18 уборка
См. также в других словарях:
убор — См. украшение... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. убор платье, украшение; кубанка, малахай, убранство, платок, ток, наряд, тиара, кичка, корона, одежда, капор, куколь,… … Словарь синонимов
УБОР — УБОР, убора, муж. 1. только ед. То же, что уборка в 1 знач. (спец., обл.). 2. То, во что одеваются, что надевают на себя, наряд (книжн.). «Чела убор венчальный измять венцом мне было жаль.» А.Григорьев. Драгоценный убор. || только ед., перен.… … Толковый словарь Ушакова
УБОР — УБОР, а, муж. (устар.). То же, что убранство (во 2 знач.). Свадебный у. Осенний у. леса (перен.). • Головной убор общее название предметов одежды для головы (фуражка, шапка, шляпа, кепка, платок). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
УБОР — и пр. см. убирать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ғубор — [غبار] а 1. гард, чанг; хокаи чизе; чангу гарди ба ҳаво печида: гард ( у ғубор) и роҳ, чангу ғубори ҳаво; ғубори гул гарди шукуфаи растаниҳо; рӯи чизеро ғубор гирифтан дар рӯи чизе пайдо шудани пардаи тунуки чанг 2. гази (дуди) ғализи баъзе чизҳо … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
Убор — м. устар. 1. То, во что одеваются, что надевают на себя; наряд. 2. Убранство, одеяние. отт. перен. Снег, листва и т.п., покрывающие что либо. 3. Общее название предметов, которые надеваются на голову или которыми покрывают голову; головной убор… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
УБОР — Одевать/ одеть под убор что. Новг. Заправлять блузку, кофту под пояс юбки. НОС 11, 83. Ни убору ни прибору. Сиб. О беспорядке где л. СРНГ 31, 119. Убору нет. Новг. О большом количестве чего л. НОС 11, 83 … Большой словарь русских поговорок
Убор головной* — термин, включающий как способы собственно прически, так и способы убранства и покрытия головы. И те, и другие в высшей степени разнообразны в зависимости от расы, места, эпохи, религии, степени культуры и умственного развития. Тем не менее как… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Убор головной — термин, включающий как способы собственно прически, так и способы убранства и покрытия головы. И те, и другие в высшей степени разнообразны в зависимости от расы, места, эпохи, религии, степени культуры и умственного развития. Тем не менее как… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
убор — убор, уборы, убора, уборов, убору, уборам, убор, уборы, убором, уборами, уборе, уборах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
убор — уб ор, а … Русский орфографический словарь