-
101 ухватиться
yapışmak; sarılmak* * *сов.1) yapışmak; sarılmakухвати́ться за пери́ла — parmaklığa yapışmak
ухвати́ться за кана́т — halata sarılmak
2) разг. sarılmak тж. перен.ухвати́ться за но́вую рабо́ту — yeni işe sarılmak
он с ра́достью ухвати́лся за э́ту иде́ю — bu fikre sevinçle sarıldı
-
102 являться
gelmek; görünmek; ortaya çıkmak,doğmak; türemek; ileri gelmek* * *несов.; сов. - яви́ться1) gelmekявля́ться в суд — mahkemeye gelmek
он яви́лся то́лько под у́тро — ancak sabaha doğru geldi
не яви́ться на рабо́ту (прогулять) — işini asmak
2) ( показываться) görünmekГа́млету яви́лся при́зрак отца́ — Hamlet'e babasının hayali göründü
3) ( возникать) doğmak; ortaya çıkmak, türemekу меня́ яви́лась но́вая мысль — bende yeni bir fikir uyandı
4) ( оказываться) (nedeni) olmak, ileri gelmekпричи́ной пожа́ра яви́лось коро́ткое замыка́ние — yangın kontaktan oldu
5) тк. несов. (быть, представлять собой) olmak -
103 без
-siz,-sız; -madan,-meden; - meksizin; yokken; kala (saat için)* * *1) ...siz;...madan,...maksızınбез де́нег — parasız
без спе́шки — acele etmeden / edilmeksizin
без тебя́ (в твое отсутствие) — sen yokken
без тебя́ он ничто́! — sensiz bir hiçtir o!
без поте́ри в зарпла́те — ücret kaybı olmaksızın
то́лько без обма́на! — aldatmaca yok ama!
без вмеша́тельства извне́ — dışarıdan bir müdahale olmaksızın
он был без пиджака́ — üstünde ceket yoktu
она́ была́ без созна́ния — kadın baygındı / bayılmıştı
они́ без труда́ пойму́т э́то — bunu anlamakta güçlük çekmeyecekler
об э́том нельзя́ говори́ть без гне́ва — insan öfke duymadan bundan söz edemez
статья́ без по́дписи — imzasız yazı
о́бщество без бу́дущего — geleceği olmayan bir toplum
оста́вить что-л. без отве́та — cevapsız bırakmak
оста́ться без рабо́ты — işsiz kalmak
встре́тить что-л. без восто́рга — coşku ile karşılamamak
рабо́тать без удово́льствия — zevk alarak çalışmamak
переводи́ть без словаря́ — elinde sözlük olmadan çevirmek
провести́ ночь без сна — geceyi uykusuz geçirmek
боро́ться за жизнь без эксплуата́ции и угнете́ния — baskı ve sömürüden arınmış bir yaşam için savaşım vermek
2) ( при обозначении часа) var; kala(сейча́с) без пяти́ три — üçe beş var
приходи́ без че́тверти пять — beşe çeyrek kala gel
••без сомне́ния — kuşkusuz
(хотя́ и) не без труда́ — zahmetle de olsa
я возража́л не без причи́ны — itiraz etmem sebepsiz değildi
-
104 бесконечность
sonsuzluk* * *жбесконе́чность мате́рии — филос. maddenin sonsuzluğu
продолжа́ться / тяну́ться до бесконе́чности — sonsuza kadar uzamak
-
105 больше
daha büyük; daha fazla; artık,bir daha* * *1) прил. (сравн. ст. от большой) (daha) büyük2) нареч. (сравн. ст. от много) (daha) çok, (daha) fazlaв три ра́за бо́льше — üç kat / misli fazla
поучи́ть в пять раз бо́льше — beş katını / mislini almak
бо́льше всего́ — en çok
бо́льше всего́ он люби́л музыку — en sevdiği (şey) müzikti
бо́льше, чем нужно — gereğinden / lüzumundan fazla
у него́ бо́льше о́пыта, чем у тебя́ — onun tecrübesi seninkinden geniştir
я люби́л его́ бо́льше, чем родно́го бра́та — onu kardeşimden çok severdim
но и ты сде́лал не бо́льше — ama daha fazlasını sen de yapmadın
бо́льше ничего́ сде́лать нельзя́ — başkaca bir şey yapılamaz
3) нареч. (в отриц. предложениях) artık; (bir) dahaтак бо́льше продолжа́ться не мо́жет — bu, böyle süremez
э́то всё, бо́льше я ничего́ не зна́ю — hepsi o kadar, başka bir bildiğim yoktur
бо́льше об э́том не говори́лось — bundan bir daha söz edilmedi
бо́льше я ему́ не ве́рю — ona artık inanmaz oldum
де́ло бо́льше не те́рпит отлага́тельств — işin artık gecikmeye tahammülü yoktur
мне бо́льше ничего́ не на́до — başka şey istemem
я не нае́лся. Бо́льше нет? — doymadım. Daha yok mu?
бо́льше не бу́ду! — bir daha yapmam!
4) нареч. aşkın, çok, fazlaбо́льше то́нны — bir tonun üstünde, bir tandan çok / fazla
бо́льше двух часо́в — iki saati aşkın, iki saatten fazla
прошло́ не бо́льше двух часо́в — iki saat ancak geçti
ему́ бо́льше сорока́ (лет) — (yaşı) kırkı aşkındır
на вид ей не бо́льше двадцати́ (лет) — yirmisinde ancak görünüyor
э́та кни́га сто́ит не бо́льше рубля́ — bu kitap ancak bir ruble eder
5) (преимущественно, главным образом) daha çok••... тем бо́льше у тебя́ ша́нсов оста́ться —... kalma şansın da o denli yüksektir
скажу́ бо́льше,... — dahasını söyleyeyim,...
он ещё бо́льше побледне́л — daha beter sarardı
бо́льше он ни на что не годи́тся — başka işe yaramaz o
чита́я письмо́, он всё бо́льше удивля́лся — mektubu okudukça hayreti büyüyordu
э́то бо́льше, чем изме́на — ihanetten de öte bir şeydir bu
бо́льше того́,... — üstelik
-
106 бриться
tıraş olmak* * *несов.; сов. - побри́тьсяон на́чал бри́ться в 15 лет — 15 yaşında sakal tıraşına başladı
-
107 бы
varsayımsal cümleleri,belirsiz zamirleri,dilekleri ve nazik önerileri belirtir* * *1) ( в условных оборотах)будь у меня́ вре́мя, я бы то́же пое́хал — vaktim olsaydı ben de giderdim
ви́дел бы ты, как он обра́довался! — görsen, ne kadar da sevinmişti!, ondaki sevinci bir gör(s)eydin!
ему́ сейча́с бы́ло бы се́мьдесят (лет) — şimdi yetmiş yaşında olacaktı
2) ( при выражении желания)я бы хоте́л сказа́ть, что... — şunu söylemek isterim ki...
переда́йте, что я был бы рад ви́деть его́ — (ona) söyleyin ki kendisini görmekten memnun olurum
он и рад бы оста́ться, да... — seve seve kalırdı ama...
мне бы тако́й слова́рь — benim de böyle bir sözlüğüm olsa
помолча́л бы! — sus bari!
пошёл бы (ты) прове́трился / погуля́л — gidip hava alsan
Вам бы обрати́ться к врачу́ — doktora başvursanız
почему́ бы нам не пое́хать вме́сте? — niçin beraber gitmiyelim?
уж лу́чше бы ты её не люби́л — keşke onu sevmez olaydın
ему́ бы давно́ пора́ быть здесь — çoktan gelmiş olacaktı
4) ( при выражении пожелания)до́ждичка бы! — bir yağmur yağsa...
отдо́хнуть бы (нам) немно́го! — (keşke) biraz dinlensek!...
••кто бы мог поду́мать, что... — kim derdi ki,...
отку́да бы ни исходи́ла опа́сность... — tehlike nereden gelirse gelesin...
-
108 валяться
1) ( кататься) yuvarlanmak; ağnamak ( о животных)2) разг. ( долго лежать) leş gibi yatmakваля́ться с гри́ппом прост. — gripten yatmak
3) разг. ( в беспорядке - о вещах) yerlerde sürünmek••валя́ться в нога́х у кого-л. — birinin ayaklarına kapanmak
на доро́ге / улице не валя́ется — sokakta bulunmaz
-
109 венчаться
taç giymek; evlenmek* * *несов.; сов. - обвенча́ться, повенча́ться1) тж. сов. ( короноваться) taç giymek2) ( вступать в брак) (dini nikahla) evlenmek -
110 возиться
uğraşmak* * *разг.мне не́когда с ва́ми вози́ться — sizinle uğraşacak vaktim yok
с таки́ми дела́ми прихо́дится до́лго вози́ться — işin böylesi çok uğraştırır insanı
-
111 воплощаться
-
112 восстанавливаться
несов.; сов. - восстанови́ться1) ( приходить в прежнее состояние) eski haline gelmek dönmek, yeniden kurulmak; düzelmek ( о здоровье); yerine gelmek ( о силах)2) перен.восстана́вливаться в па́мяти — zihinde / bellekte yeniden canlanmak
3) (в должности и т. п.) kendini yeniden... aldırmakвосстанови́ться на рабо́те — kendini yeniden (eski) işe aldırmak
-
113 впитываться
-
114 врукопашную
в соч.би́ться / сража́ться врукопа́шную — göğüs göğüse dövüşmek
-
115 вцепляться
yakalamak,yapışmak* * *несов.; сов. - вцепи́тьсяyakalamak, yapışmakвцепи́ться друг дру́гу в во́лосы (о женщинах) — saç saça baş başa gelmek
-
116 глаз
göz* * *м, врзве́рный глаз — şaşmaz göz
у него́ плохи́е глаза́ — gözleri bozuk
отвести́ глаза́ (в сто́рону) — gözünü ayırmak
••в мои́х глаза́х он ничто́ — gözümde bir hiçtir
за глаза́ хва́тит / доста́точно — yeter de artar
за глаз а́ (хвалить, говорить и т. п.) — arkasından
на глаз э́та кварти́ра мне ка́жется бо́льше — gözüme bu daire daha genişmiş gibi geliyor
ра́ди прекра́сных / краси́вых глаз — kara gözleri / kaşları için
с глазу на́ гла́з — baş başa
дурно́й глаз — kem göz / nazar
с закры́тыми глаза́ми — gözü kapalı
с каки́ми глазами ты там пока́жешься? — oraya ne yüzle geleceksin?
с пья́ных глаз — прост. sarhoş haliyle, tütsülü başıyla
где бы́ли твои́ глаза́? — senin gözün neredeydi?
гла́зом не моргну́в — gözünü kırpmadan
и гла́зом моргну́ть не успе́ешь — göz kapayıp açıncaya kadar, göz açıp kapamadan
мне сты́дно смотре́ть ему́ в глаза́ — yüzüne bakmaktan utanıyorum
у меня́ в глазах двои́тся — çift görüyorum
я его́ (и) в глаза́ не ви́дел — yüzünü bile görmedim
у неё глаза́ на мо́кром ме́сте — gözü suludur
не ве́рить свои́м глаза́м — gözlerine inanamamak
бере́чь пу́ще гла́за — gözü gibi sakınmak
броса́ться / лезть в глаза́ — göze çarpmak
бить в глаза́ — göze batmak
хоть глаз вы́коли — zifiri karanlık
встать пе́ред глаза́ми — gözlerinin önüne gelmek
закрыва́ть глаза́ на что-л. — bir şeye göz yummak
опусти́ть / поту́пить глаза́ — gözlerini (yere) indirmek
отводи́ть / пря́тать глаза́ — gözlerini kaçırmak
откры́ть кому-л. глаз а́ на что-л. — birinin bir şeye gözünü açmak
наско́лько хвата́ет / хвата́ло глаз — gözün alabildiğine
попа́сться кому-л. на глаза́ — birinin gözüne ilişmek
не попада́йся ему́ на глаза́! — gözüne görünme!
поеда́ть глаза́ми — gözle yemek
пробежа́ть глаза́ми — gözden geçirivermek
прогляде́ть / просмотре́ть / вы́смотреть все глаза́ — gözleri yollarda kalmak
ре́зать глаз / глаза́ — göze batmak
сказа́ть пря́мо в глаза́ — yüzüne karşı söylemek
скры́ться из глаз — gözden kaybolmak
смотре́ть / гляде́ть сме́рти (пря́мо) в глаза́ — ölümle yüz yüze gelmek
смотре́ть больши́ми глаза́ми на кого-что-л. — hayret hayret bakmak
он смотре́л во все глаза́ — göz kesilmiş bakıyordu
уви́деть свои́ми (со́бственными) глаза́ми — (kendi) gözüyle görmek
не спуска́ть глаз с кого-чего-л. — birinden, bir şeyden gözünü ayırmamak; birini, bir şeyi göz hapsine almak ( не выпускать из виду)
стоя́ть пе́ред глаза́ми — gözlerinin önünden gitmemek
с глаз доло́й - из се́рдца вон — gözden ırak olan gönülden de ırak olur погов.
в чужо́м глазу́ сучо́к ви́дит, (а) в своём - бревна́ не замеча́ет — kendi gözündeki merteği görmez de elin gözündeki çöpü görür посл.
-
117 глубоко
1) derindeнырну́ть глубо́ко́ — derine dalmak
глубо́ко́ паха́ть — derin sürmek
глубо́ко́ вскопа́ть — derinliğine bellemek
он глубо́ко́ вздохну́л — derin derin içini çekti
2) derinden; derinliğineглубо́ко́ изучи́ть вопро́с — sorunu derinliğine incelemek
глубо́ко́ уважа́ть кого-л. — birine (karşı) derin bir saygısı olmak
глубо́ко́ укорени́ться — derin biçimde köklenmek / kökleşmek
глубо́ко́ укорени́ться в созна́нии люде́й — insanların bilincinde çok derinlere kök salmış olmak
3) безл., → сказ. derin(dır)здесь глубо́ко́? — burası derin mi?
-
118 гоняться
в соч., см. гнатьсягоня́ться за девчо́нками — прост. kız kovalamak
гоня́ться друг за дру́гом — birbirini kovalamak
он за сла́вой не гоня́лся — разг. şeref peşinde koşmazdı / koştuğu yoktu
-
119 грузиться
yük almak* * *несов.; сов. - погрузи́ться1) yük almakгрузи́ться углём (о пароходе) — kömür almak
2) ( о людях) binmek -
120 деваться
kaybolmak; barınmak,sığınmak* * *разг.1) ( исчезать) kaybolmakкуда́ дева́лась её была́я красота́? — hani onun eski güzelliği?
2) ( приютиться) barınmak; sığınmakнам не́куда дева́ться — barınacak bir yerimiz yok
••от э́того никуда́ не де́нешься — bundan hiç kaçınılamaz
не знать, куда́ дева́ться (от стыда) — yerlere girmek
См. также в других словарях:
В. нафти (газу) оцінюється відношенням величини видобутку до балансових запасів і залежить від в'язкості нафти, колекторних властивостей бокових порід, режиму і методів інтенсифікації при експлуатації покладу. В. нафти в сучасних процесах видобутку складає 30-70% (за кінцевою нафтовіддачею), газу - — извлечение жидких углеводородов из газового потока liquid hydrocarbons recovery from gas flow *Ausbringen der flüssigen Kohlenwasserstoffe aus dem Gasstrom – технологія, яка базується на зниженні температури чи на застосуванні абсорбційного… … Гірничий енциклопедичний словник
Витрати на виробництво (використання) продукції розраховується однаково: — Поточні витрати – витрати підприємства, які пов’язані з його виробничою діяльністю – виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг. До складу поточних витрат (Сtвр) включаються витрати, які визначаються згідно зі запровадженим у… … Гірничий енциклопедичний словник
Поширеність 3. у Всесвіті 5,34•10-8%. Відносний вміст 3. на Сонці становить 4,0•10-6%, що на порядок вище, ніж у породах Землі. Сер. вміст його в земній корі 4,3•10-7%. За зростанням концентрації 3. вибудовується такий ряд природних утворень: мор. вода, осадові породи, кислі вивержені породи, середн — Найбільш древні методи виділення 3. гравітаційний основний процес отримання золотоносного концентрату та адгезійний. Починаючи з І го тис. до н. е. при вилученні 3. з концентратів використовувалося амальгамування розчинення З. ртуттю з подальшим… … Гірничий енциклопедичний словник
труси́ться — трушусь, трусишься; несов. прост. 1. Сыпаться, высыпаться, рассыпаться от тряски. Сено было хоть и не свежее, прошлогоднее, но хорошее, луговое, не пылило и не трусилось. Б. Полевой, Золото. 2. Дрожать, трястись (от холода, испуга и т. п.).… … Малый академический словарь
розтлівається — тут в розумінні розгорається [XIX] Чим ближче до наших часів, тим доля люду робочого (сільського і міського) ставалась правно легшою (хоч і не значно і не всюди), зате ж економічно чимраз тяжчою, тим тяжчою, чим живіше і серед убогих людових мас… … Толковый украинский словарь
Основне технологічне і контрольне обладнання Г.п. розміщується в автономних опалюваних приміщеннях або монтується в металевих шафах на відкритому повітрі, що найбільш характерне для Г.п. невеликих територіально розосереджених споживачів. Сучасні Г.п. працюють автоматично і експлуатуються без постійн — газораспределительные сети gas distributing networks *Gasverteilungsnetze – система трубопроводів для транспортування і розподілу газу по об’єктах. Газ в Г.м. високого тиску надходить з магістрального газопроводу через газорозподільну станцію, в… … Гірничий енциклопедичний словник
вари́ться — варюсь, варишься и (устар.) варишься, варится и варится; несов. 1. (сов. свариться). Приготовляться кипячением. В котле, подвешенном на сучковатой палке, варилась рыба. Арсеньев, В горах Сихотэ Алиня. На кухне ярко горит русская печь, варятся… … Малый академический словарь
задыха́ться — аюсь, аешься; несов. (сов. задохнуться). 1. Испытывать стеснение в дыхании от недостатка воздуха; терять возможность свободно дышать по какой л. причине. Бежит Семен к своей будке, задыхается. Бежит вот вот упадет. Гаршин, Сигнал. Этот человек… … Малый академический словарь
отождестви́ться — и отожествиться, влюсь, вишься; сов. (несов. отождествляться и отожествляться). Стать одинаковым, тождественным с чем л., уподобиться чему л … Малый академический словарь
отождествля́ться — и отожествляться, яюсь, яешься; несов. 1. несов. к отождествиться (отожествиться). 2. страд. к отождествлять (отожествлять) … Малый академический словарь
подоткну́ться — ткнусь, ткнёшься; сов. (несов. подтыкаться). разг. Заткнуть под пояс нижние края, полы своей одежды. Матрена, босая, подоткнувшись, ушла возить навоз на второй лошади. А. Н. Толстой, Восемнадцатый год … Малый академический словарь