-
1 тьма
I II1) ( множество) сила; тьматьма (тьмы) тем, тьма́-тьму́щая — си́ла-силе́нна; тьма-тьму́ща, тьма-тьме́нна
2) ( десять тысяч) ист. тьма; тьма тем ист. тьма тем -
2 bælgmørke
тьма, пітьма, темнота, темрява -
3 mørke
тьма, пітьма, темнота, темрява -
4 тмить
тьма́рити; тьми́ти -
5 тмиться
тьма́ритися; тьми́тися -
6 множество
1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.* * *1) ( большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; ( многочисленность) числе́нність, -ностіво мно́жестве — у вели́кій кількості; без ліку
2) мат. множина́ -
7 потёмки
1) (мрак, тьма) потемки (-ків), темрява, темнява, темнота, тьма, пітьма; см. Тьма. Чужая душа -ки - в чужій душі - мов серед ночи; чужа душа (голова) темний ліс (Ном.). В -ках, нар. - поночі, напотемки, потемку; срв. Впотьмах;2) (время, след, за сумерк.) ніч (р. ночи), пізній вечір (-чора);3) (невежество) темрява, темнота.* * *по́темки, -ків; ( мрак) пі́тьма и пітьма́, те́мрява; ( сумерки) при́смерки, -ків, при́смерк, -у, су́тінкив потёмках — в по́темках; ( впотьмах) по́ночі, по́темки
-
8 мрак
в прямом и перен. знач.) морок, зморок (-ку), (тьма) темрява, темнява, тьма, пітьма, темнота, паморока, омрак (-ку), померки (-ків), потемок (-мку), потемки (-ків); срв. Темнота, Тьма. [Густий морок скрізь по хатах; густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках (Куліш). Вже зморок упав (Липовеч.). Хто світло міняє на темряву ночи? (Олесь). Своїм словом поет розвіяв ту темряву з усякої неправди, яка обіймала досі питання про нашу національність (Грінч.). Віримо ми, що світ невечірній жаданий засяє і нам серед ночи й пітьми (Грінч.). Крізь темноту самотно зорить одинокая зірка ясная (Л. Укр.). Поволі розвіялася густа холодна паморока, що була залягла над Бориславом (Франко). Омрак на землю нічка напустила (Мкр.). Сизі померки ночи (Мирн.)]. Ночной мрак - нічна (вночішня) темрява (темнота, пітьма). [Вночішня темрява обгортала все навкруги (Загірня)]. Мрак невежества - темнота неуцтва, розумова темрява. Во -ке времен - в темряві часів. Во -ке неизвестности - в темряві невідомости.* * *те́мрява, мо́рок, -у\мрак неве́жества — те́мрява (мо́рок) не́уцтва
-
9 темень
те́мрява, темно́та и темнота́; те́мінь, -мені; ( тьма) пі́тьма и пітьма́, тьма -
10 кромешный
край) зовнішній (край). Тьма -ная - тьма кромішня, пекло. [Олівець цілого півтора дня лежав у моїй шкільній торбі, під книжками, достоту у тьмі кромішній (Франко)].* * *спра́вжній; суці́льний\кромешный ад — спра́вжнє пекло
кроме́шная тьма — суці́льна те́мрява
-
11 легион
1) легіон (-ну). [В британських гальських легіонах не муштрувались (Шевч.)]. -он Почётный (орден во Франции) - Почесний Легіон;2) (перен.: множество) сила, сила- силенна, тьма-тьмуща. -ны несчётные - незліченні легіони, тьми-тьмущі.* * *легіо́н, -уим [же] и́мя \легион — їх си́ла-силе́нна; їх тьма́-тьму́ща, їх тьма-тьме́нна
-
12 масса
1) (вещество, тело, материя, толща) маса. [Злежаний сніг величезними масами уривався з гір і котився вниз (Київ). Обсяг атмосфери величезний, а маса мізерна (М. Грінч.)]. Бумажная, древесная, сырая -са - паперова, деревна, сирова маса. Двигаться сплошной -сой - іти, сунути, пливти (плисти) суцільною лавою, хмарою, облавом, сунути (цілим) загалом (Звин.). [Людей ішло хмара-хмарою (Харківщ.). Як почало розтавати, то вода йшла рівчаками, а тепер, як дуже розтало, - іде облавом (Вовч.)]; 2 (множество кого, чего) безліч (-чи), сила, сила силенна, незчисленна сила, сила силою, маса, повно, (куча) купа, гура, (туча, потоп, лавина, бездна) хмара, як мгли, потоп(а), завала, валява, прірва, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) гибе[і]ль (-ли), (фам.) шмат (-ту), (грубо) до чорта, до біса, до стобіса, до смутку, до вигреба чого; срв. Множество 2 иII. Пропасть. [Безліч праці (Грінч.). Сила силенна слів, а діла нема (Київщ.). Груш незчисленна сила (Крим.). Їх (гостей) там сила-силою була (Квітка). Поезії, певно, в тім маса (Франко). Система мусіла податися, в мурах її повно було пороблено проломів (Єфр.). Прикростей усяких купа (Грінч.). Людей на полі як мгли (Г. Барв.). Чути було якесь шептання - з-посеред потопи листя (Франко). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Грошей у нього прірва (Звин.). Народу там гибель (Звин.). Хотів мати до смутку грошви (Кінець Неволі)]. На митинги собиралась -са народу - на мітинги збиралося (сходилося) безліч (сила, сила силенна, тьма) люду (людей);3) (народная) маса, громада, загал (-лу). [В ім'я потреб народньої маси (Доман.). Народ-творець не може вже бути сирою етнографічною масою (Єфр.). Чого не вдатен збагнути загал, юрба (Леонт.)]. Народные -сы - народні маси;4) юр. - маса, все добро (майно). Конкурсная -са - конкурсова маса, все добро (майно) (невиплатного довжника).* * *1) ма́сав [о́бщей] \масса се — ( в большинстве своём) здебі́льшого, здебі́льш, здебі́льше
2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і -
13 неведение
незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).* * *неві́дання; ( незнание) незнання́; ( неосведомлённость) необі́знаність, -ностів блаже́нном \неведение нии быть (пребы́вать, находи́ться) — ирон. у блаже́нному неві́данні бу́ти (лишатися)
по \неведение нию — че́рез незнання́, че́рез необі́знаність
-
14 непросветный
безпросві́тний; ( непроглядный) непрогля́дний\непросветныйая тьма — безпросві́тна (непрогля́дна) пі́тьма́ (тьма, те́мрява)
-
15 dark
1. n1) темрява, пітьма, темнотаat dark — а) у темряві; б) вночі
2) тінь; темний колір; темні плями3) таємничість, секретність4) невідання, необізнаністьto keep smb. in the dark — приховувати щось від когось
5) неуцтво2. adj1) темний; чорний2) смуглявий3) порочний; нечистий; сумнівний4) безрадісний; похмурий, сумний5) неясний, незрозумілий6) безнадійний; тяжкий (про час)7) таємничий, таємний, секретний; невідомий8) неосвічений, некультурний; відсталийthe D. Ages — середньовіччя
the D. Continent — Африка
3. v1) робити темним2) ставати темним* * *I n1) темрява, пітьма; ніч3) таємниця, таємність4) невідання; неуцтвоII [daːk] a1) темний; чорний; похмурий; темний ( про колір)2) смаглявий3) дурний; порочний, нечистий, сумнівний4) безрадісний; ( про настрій); хмурий, сумний ( про вираз обличчя); безнадійний; важкий ( про час); похмурий, трагічний5) неясний, незрозумілий6) таємний, секретний; невідомий7) неосвічений, відсталий; некультурний8) крайній, повний, цілковитий9) мyз. глибокий ( про звук)10) який мовчить ( про радіо) -
16 gloom
1. n1) темрява, морок; пітьма2) темне, неосвітлене місце3) похмурість; смуток, сум; пригнічений настрій4) іпохондрик, меланхолік2. v1) хмаритися, заволікатися хмарами (про небо); тьмаритися2) мати похмурий (смутний) вигляд3) бути в похмурому настрої; засмучуватися4) затьмарювати; викликати смуток5) темніти, темнішати* * *I n1) морок; темрява, пітьма; темне, неосвітлене, поринуле в темряву місце2) похмурість, зневіра, пригнічений настрійII v1) хмаритися; заволікатися ( про небо)3) бути в похмурому, пригніченому настрої; затьмарювати; засмучувати, викликати зневіру4) темнішати -
17 night
1. n1) ніч; вечірat night — вночі; увечері
all night long — всю ніч, протягом усієї ночі
night after night — щоночі, щовечора
by night — протягом ночі; під покровом ночі; вечорами
last night — минулої ночі; учора ввечері
night off — вільний (від роботи) вечір
to have a good (bad) night — добре (погано) спати вночі
2) темрява, пітьмаfirst night — театр. перша вистава, прем'єра
2. adj1) нічнийnight binoculars — військ. нічний бінокль
2) вечірній3. vпровести ніч; переночувати* * *I [nait] n1) ніч; час від настання темряви до світанку або від 6 години вечора до 6 години ранку; вечірnight out — вихідний вечір прислуги; юp. частина доби, що починається через годину після заходу сонця, що закінчується за годину до сходу сонця
2) вечір, відведений або призначений для якого-небудь заходуfirst night — прем'єра ( вистави); вечірка, гульня
3) пітьма, темрява, морокeternal night — вічний морок, смерть
4) як компонент складних слів ( night-) нічний; вечірнійII [nait] aнічний; який відбувається після настання темряви; вечірній -
18 obscurity
n1) темрява, пітьма, темнота2) неясність, незрозумілість3) невідомість, безвісність, безвість4) непомітність* * *n1) темрява, пітьма; морок2) неясність, незрозумілість (значення, виразу)3) невідомість, невідання, безвісність4) незрозумілі речі; маловідомі люди -
19 womb
n1) анат. матка2) бібл. утроба (матері); черевоthe womb shall forget him — бібл. забуде його утроба матері
3) поет. морок, пітьма4) колиска; початок, джерело* * *[wuːm]n1) aнaт. матка2) бібл. черево, утроба ( матері)3) пoeт. морок, тьма; колиска, витоки -
20 неученье
невче[і]ння; (необучение) ненавчання. Ученье - свет, -нье - тьма - наука - світло, неуцтво - пітьма; наука - все ясне, без науки все гасне.* * *невче́ння
См. также в других словарях:
тьма — тьма, ы … Русский орфографический словарь
тьма — См. много, темнота египетская тьма... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. тьма много, темнота; невежественность, невежество, неграмотность, неразвитость; воз, туча, табун, хор … Словарь синонимов
ТЬМА — 1. ТЬМА1, тьмы, мн. нет, жен. 1. Отсутствие света, освещения, мрак (то же, что темнота в 1 знач., но чаще книжн. поэт.). «Во тьме ночной ступает легкою ногой.» Пушкин. «Нависла тьма, окутав лес и небо.» Максим Горький. Непроглядная тьма. Ночная… … Толковый словарь Ушакова
тьма — 1. ТЬМА1, тьмы, мн. нет, жен. 1. Отсутствие света, освещения, мрак (то же, что темнота в 1 знач., но чаще книжн. поэт.). «Во тьме ночной ступает легкою ногой.» Пушкин. «Нависла тьма, окутав лес и небо.» Максим Горький. Непроглядная тьма. Ночная… … Толковый словарь Ушакова
ТЬМА — 1. ТЬМА1, тьмы, мн. нет, жен. 1. Отсутствие света, освещения, мрак (то же, что темнота в 1 знач., но чаще книжн. поэт.). «Во тьме ночной ступает легкою ногой.» Пушкин. «Нависла тьма, окутав лес и небо.» Максим Горький. Непроглядная тьма. Ночная… … Толковый словарь Ушакова
тьма — 1. ТЬМА, ы; ж. 1. Темнота, мрак. Т. ночи. Ночная т. С трудом передвигались во тьме. Город погрузился во тьму. Во тьме ощупью нашёл спички. Выбравшись из тьмы подвала, зажмурился от яркого солнечного света. Небо заволокла т. ночи. В беспросветной… … Энциклопедический словарь
Тьма — Тьма: Тьма темнота, отсутствие света. Тьма (число) число в старинном русском счёте, равное десяти тысячам либо миллиону. Тьма (река) река в Тверской области, левый приток Волги. Тьма на микрокалькуляторах числа от ±1 × 10500 до… … Википедия
тьма — [мрак] сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? тьмы, чему? тьме, (вижу) что? тьму, чем? тьмой, о чём? о тьме и во тьме 1. Тьмой называется отсутствие света, например, когда ночь или нет освещения. Ночная, непроглядная, густая тьма.… … Толковый словарь Дмитриева
тьма — Тьма кромешная полная, беспросветная темнота. Только семь часов вечера, а на улице тьма кромешная. Тьма тём 1) сто тысяч (старин); 2) великое множество (разг.). Сторонка усь крещёная, народу в ней тьма тём. Некрасов. Тьма… … Фразеологический словарь русского языка
тьма — ТЬМА, ы, жен. 1. Отсутствие света, мрак. Ночная т. Кромешная т. Город погрузился во тьму (погасли все огни). Из тьмы веков (перен.: из далёких, давних времен). 2. перен. Невежество, культурная отсталость (устар.). «Власть тьмы» (пьеса Л. Н.… … Толковый словарь Ожегова
тьма — бархатная (Белый); бездонная (Зайцев); безжизненная (Фофанов); безмерная (Гумилев); беспроглядная (Зайцев); блистательная (Балтрушайтис); белая (Фофанов); властная (Сергеев Ценский); глубокая (Голенищев Кутузов); гробовая (Блок); густая (Пушкин,… … Словарь эпитетов