Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

тым

  • 61 сердитый

    серди́||тый
    kolera;
    \сердитыйть kolerigi;
    \сердитыйться (на кого-л.) koleri kontraŭ iu.
    * * *
    прил.
    1) enfadado, enfadoso, enojado, enojoso; severo ( строгий)

    быть серди́тым на кого́-либо — estar enfadado con alguien

    2) разг. (о горчице, хрене) fuerte
    ••

    под серди́тую ру́ку — a sangre caliente

    * * *
    прил.
    1) enfadado, enfadoso, enojado, enojoso; severo ( строгий)

    быть серди́тым на кого́-либо — estar enfadado con alguien

    2) разг. (о горчице, хрене) fuerte
    ••

    под серди́тую ру́ку — a sangre caliente

    * * *
    adj
    1) gener. airado, crespo, enfadado, enfadoso, enojado, hosco, iracundo, josco, ladiado, picado, severo (строгий), enojoso
    2) colloq. (î ãîð÷èöå, õðåñå) fuerte, hocicon, hocicudo
    3) mexic. chueco
    4) Ecuad. atufado

    Diccionario universal ruso-español > сердитый

  • 62 спать

    спать
    dormi;
    кре́пко \спать profunde dormi.
    * * *
    несов.
    dormir (непр.) vi; reposar vi ( покоиться)

    кре́пко спать — dormir profundamente, dormir a pierna suelta

    спать как уби́тый — dormir como un tronco (como un lirón, como una marmota)

    спать мёртвым сном — dormir como (estar hecho) un tronco; dormir como un ceporro (un leño)

    спать под откры́тым не́бом — dormir a campo raso (a la intemperie)

    спать по́сле обе́да — dormir la siesta

    ложи́ться (лечь) спать — acostarse (непр.), echarse a dormir

    уложи́ть дете́й спать — acostar a los niños

    не спать всю ночь — no dormir (en) toda la noche, pasar la noche en vela, pasar una noche toledana

    хоте́ть спать — tener sueño

    мне хо́чется спать — tengo sueño

    ••

    спать и (во сне́) ви́деть... разг. — soñar con...

    чьи́-либо ла́вры не даю́т спать ( кому-либо) — los laureles de alguien no dejan dormir (a)

    спать ве́чным сном — dormir el sueño eterno

    * * *
    несов.
    dormir (непр.) vi; reposar vi ( покоиться)

    кре́пко спать — dormir profundamente, dormir a pierna suelta

    спать как уби́тый — dormir como un tronco (como un lirón, como una marmota)

    спать мёртвым сном — dormir como (estar hecho) un tronco; dormir como un ceporro (un leño)

    спать под откры́тым не́бом — dormir a campo raso (a la intemperie)

    спать по́сле обе́да — dormir la siesta

    ложи́ться (лечь) спать — acostarse (непр.), echarse a dormir

    уложи́ть дете́й спать — acostar a los niños

    не спать всю ночь — no dormir (en) toda la noche, pasar la noche en vela, pasar una noche toledana

    хоте́ть спать — tener sueño

    мне хо́чется спать — tengo sueño

    ••

    спать и (во сне́) ви́деть... разг. — soñar con...

    чьи́-либо ла́вры не даю́т спать ( кому-либо) — los laureles de alguien no dejan dormir (a)

    спать ве́чным сном — dormir el sueño eterno

    * * *
    v
    1) gener. descansar, reposar (покоиться), dormir
    3) Arg. apoliyar (разг.), atorrar

    Diccionario universal ruso-español > спать

  • 63 текст

    текст
    в разн. знач. teksto.
    * * *
    м.
    texto m; letra f ( к музыке)

    рукопи́сный текст — manuscrito m

    нау́чный текст — escrito científico

    коммента́рий к тексту — comentario de texto

    газе́тный текст — artículo en el periódico

    текст выступле́ния — discurso m

    иссле́довать тексты Пу́шкина — analizar la orba de Pushkin

    говори́ть откры́тым текстом — hablar sin rodeos (lisa y llanamente)

    сообща́ть закры́тым текстом — codificar (cifrar) el mensaje

    прослу́шивание, перево́д и переска́з текста — escuchar, interpretar (o traducir) y contar el texto

    у́стные упражне́ния по тексту — ejercicios orales

    перево́д текста на экза́мене — traducción del texto en el examen

    толкова́ние текстов — hermenéutica f

    * * *
    n
    1) gener. letra (к музыке), texto
    2) law. instrumento

    Diccionario universal ruso-español > текст

  • 64 виноватый

    * * *

    винова́тый взгляд — regard confus

    без вины́ винова́тый — coupable sans l'être

    быть винова́тым ( в чём-либо) — être coupable de qch

    я (ты, он) винова́т — c'est ma (ta, sa) faute

    он круго́м винова́т — il a tous les torts

    как всегда́, винова́т был он — comme toujours, c'êtait lui le fautif

    быть винова́тым пе́ред кем-либо — avoir des torts envers qn

    кто винова́т? — à qui la faute?

    ••

    винова́т! — pardon!, excusez!

    * * *
    adj
    gener. coupable, responsable

    Dictionnaire russe-français universel > виноватый

  • 65 открытый

    ••
    * * *
    прил.
    1) полн. ф. (о местности и т.п.) aperto, scoperto, libero

    откры́тое море — altura f спец.; mare aperto

    в откры́том море — (in) alto mare

    откры́тая сцена — teatro all'aperto, arena f

    откры́тый экипаж — carrozza scoperta

    откры́тая шея — collo nudo

    с откры́той головой — a testa scoperta

    2) полн. ф. ( доступный для всех) aperto, di libero accesso

    откры́тый судебный процесс — processo a porte aperte

    при откры́тых дверях юр. — udienza pubblica

    откры́тый дом — casa sempre aperta a tutti

    3) полн. ф. ( явный) aperto, dichiarato

    выступить с откры́тым протестом — protestare apertamente

    откры́тое голосование — voto palese

    4) (искренний, откровенный) aperto, sincero, schietto

    откры́тый характер — un carattere aperto

    5) полн. ф. (наружный, не подземный)

    откры́тая горная выработка — estrazione a cielo aperto

    6) полн. ф. ( об одежде) aperto, scollato

    откры́тое платье — abito scollato

    ••

    откры́тый вопрос — questione aperta / pendente

    откры́тое письмо — lettera aperta

    на откры́том воздухе — all'aria aperta

    под откры́тым небом — all'addiaccio, a cielo aperto; sotto le stelle

    при откры́тых дверях — a porte aperte

    с откры́тыми глазами (делать В) — ad occhi aperti, in piena coscienza разг.

    в откры́тую (действовать, говорить) — apertamente

    * * *
    adj
    1) gener. sbarrato, aeroso, dichiarato, dischiuso, ritrovato, schiuso, 3 a vista, aperto, devono essere a vista, disascoso, discoperto, pubblico, scoperto, sfogato (о месте)
    3) fin. bianco
    4) mining. punto a giorno, ricamo a giorno
    5) special. a giorno

    Universale dizionario russo-italiano > открытый

  • 66 сердитый

    1) ( раздражённый) stizzito, irritato
    2) ( раздражительный) stizzoso, iroso
    * * *
    прил.
    1) irritato, stizzito, incollerito

    серди́тый вид — aspetto irritato

    серди́тый голос — voce incollerita / stizzita

    быть серди́тым на кого-л. — prendersela con qd; tenere il broncio (a qd)

    2) разг. ( сильнодействующий) forte, duro

    серди́тый мороз — freddo pungente

    3) прост. обычно кратк. ф. ( усердный) fervido, fervente

    быть серди́тым до — avere il gusto di

    ••

    попасть под серди́тую руку кому-л. — capitare in un momento di stizza

    * * *
    adj
    1) gener. indignato, adirato, arrabbiato, imbronciato, irato, iroso, musorno, nero come un calabrone
    2) obs. bizzarro

    Universale dizionario russo-italiano > сердитый

  • 67 объявить

    1) (сообщить, огласить) annoncer vt, déclarer vt, faire savoir qch; prononcer vt (решение, приговор)

    объяви́ть прика́з — communiquer un ordre

    объяви́ть ко́нкурс — annoncer un concours

    объяви́ть войну́ — déclarer la guerre

    объяви́ть благода́рность — citer à l'ordre du jour

    объяви́ть собра́ние откры́тым — déclarer la séance ouverte

    объяви́ть собра́ние закры́тым — déclarer la séance close

    Dictionnaire russe-français universel > объявить

  • 68 перебродить

    өте ашып кету, быжыту, ашыту, тым ашытып жіберу, тым ашып-быжып кету

    Русско-казахский словарь > перебродить

  • 69 перенаселённый

    1) халқы тым артық, халқы аса тығыз
    2) халқы тым тығыз, халқы өте көп

    Русско-казахский словарь > перенаселённый

  • 70 нечистый

    прлг.
    I. 1) (с примесью) нечистий. [Нечиста пшениця, нечиста олія (Сл. Ум.)]. -тая масть - нечиста масть. -тая кровь - нечиста кров;
    2) нечистий, (грязный) брудний, (особ. с жидкой грязью) кальний, (загрязнённый) занечищений, (о мутной воде ещё) каламутний, (неопрятный) неохайний. [Нечиста (брудна) одежа) (Київщ.). Не шукає помислу брудного (Франко). Бидло те брудне (Франко). Спали мертвим сном на кальнім помості в казармі (Черкас.). Занечищена (каламутна) вода (Київщ.)]. -тое бельё - брудна (нечиста, чорна, кальна) білизна. [Ходить у чорній сорочці, бо не має в що змінитися (Звин.)]. -тое дело - нечиста (грязное: брудна) справа. -тое лицо - нечисте обличчя (лице). -тая совесть - нечиста совість, нечисте сумління. -тый на руку - на руку нечистий, хапкий, хаповитий. [На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Черкащ.). У нас люди хаповиті (Вовчанщ.)]. Быть -тым на руку - мати нечисті (не зовсім чисті) руки (пальці), бути хапким (хаповитим), мати довгу руку (лапу). [Гнат не зовсім має чисті пальці: не раз там крізь них і дещо чуже прослизнеться (Франко)];
    3) (скверный, дурной) нечистий. -тый воздух - нечисте повітря. -тый выговор - нечиста вимова. -тый дух - нечистий (дух); см. ещё ниже -тая сила б. -тое животное - нечиста тварина. -тая сила - а) (соб.) нечиста (вража) сила; б) (бес) нечистий (-того), (реже) нечиста (сила); (сбивающая с пути) блуд (-ду); срв.
    II. Нечистый. [Блуд напав (Брацл.)]. У нас -то (устар.) - в нас нечиста сила водиться (завелася), в нас нечисте місце.
    II. Нечистый, сщ. - нечистий (-того), лихий (-хого), (реже: нечистая сила) нечиста (сила), (чорт) чорт, дідько; срв.
    I. Нечистый 3 (-тая сила б). Знаться с -тым - см. Знаться.
    * * *
    1) прил. нечи́стий

    на ру́ку \нечистыйт (\нечистый тый) — на ру́ку нечи́стий (хапки́й), хапки́й, хватки́й

    \нечистыйая си́ла — миф., нечи́ста си́ла

    2) в знач. сущ. миф. нечи́стий, -ого; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > нечистый

  • 71 открытый

    1) (прич. от гл. Открыть) відкритий, відчинений, розчинений, відхилений, (гал.) отворений; відтулений, відслонений, розплющений (-ні очі), відіткнутий (-та пляшка), розгорнений (-на книга); виявлений, викритий; знайдений; винайдений и т. д. Конференция -та - конференцію відкрито. Недавно -тая планета - недавно (нещодавно) відкрита планета. Магазин, банк -крыт от 10 до 3 - крамниця відчинена, банк відчинений или крамницю, банк відчинено від десятьох до трьох;
    2) (прилаг.) відвертий [-та вдача (характер), -та (непотайна) душа, -те (непотайне) серце, -тий бій, -та реакція, -тий (явний) ворог, -те ворогування (-та ворожнеча) (вражда)], чистий [Чисте поле, море], (публичный) прилюдний. [Прилюдне засідання, -ні збори]. -тое лицо, лоб - ясне (чисте) лице, чоло. -тое письмо - відвертий лист, картка, листівка. -тая голова - непокрита голова. Добиться чего -той силой - добитися чого силоміць (-міццю). В -том поле, море - у чистому полі, морі. На -том воздухе - на вільному повітрі. На -том (видном) месте - на виднот[ц]і, на белебні, на голотечі. Под -тым небом - просто неба, під голим небом, надворі. [Вистави одбувались просто неба (Єфр.)]. При -тых дверях - прилюдно. Дело слушается (разбирается) при -тых дверях - справу или справа розбирається прилюдно. Об'являю заседание -тым - оповіщаю початок засідання.
    * * *
    1) прич. відкри́тий; відту́лений, відсло́нений; відчи́нений, повідчи́нюваний, відхи́лений; розго́рнутий, розго́рнений; розкри́тий, порозкри́ваний; розплю́щений; ви́критий
    2) в знач. прил. відкри́тий
    3) (в знач. прил.: откровенный) відве́ртий, відкри́тий; ( искренний) щи́рий; ( нескрываемый) неприхо́ваний; ( явный) я́вний

    Русско-украинский словарь > открытый

  • 72 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 73 тонкая капитализация

    "жұқалтаң" капиталдандыру, "қоңылтақ" капиталдандыру (компания капиталы тым аз акциялардан құралатын, ал салық органдары тұрғысынан облигациялары тым көп көрінетін капиталдандыру нысаны)

    Русско-казахский экономический словарь > тонкая капитализация

  • 74 чрезмерная покупка

    шектен тыс сатып алу (1. тауарды қажетті не тапсырыс берілген мөлшерден тым көп көлемде сатып алу, 2. бағалы қағаздарды не биржалық тауарларды дилерге не делдалға кепілдікті жарнамен өтеуге болатын мөлшерден көп мөлшерде сатып алу, 3. сатып алу көлемінің шектен тыс өсуі есебінен жағдаяттың тым тез жақсаруы)

    Русско-казахский экономический словарь > чрезмерная покупка

  • 75 горшок

    * * *
    горшо́к м.
    pot
    горшо́к автомати́ческого выключа́теля — pot
    агломерацио́нный горшо́к — sintering pan
    конденсацио́нный горшо́к — steam trap, condensing pot
    конденсацио́нный горшо́к с закры́тым поплавко́м — float(-type) steam trap
    конденсацио́нный горшо́к с откры́тым поплавко́м — inverted bucket(-type) steam trap
    отжига́тельный горшо́к — annealing pot
    расса́дный горшо́к с.-х. — planting pot
    сбо́рный горшо́к метал. — receiver
    стеклова́ренный горшо́к — glass pot, glass crucible
    стеклоплави́льный горшо́к — glass pot, glass crucible
    торфоперегно́йный горшо́к — peat plant [peat compost] block, peat pot

    Русско-английский политехнический словарь > горшок

  • 76 как

    як
    * * *
    I нареч. як

    как будто — як быццам, нібыта, нібы

    как бы — як бы, (для выражения сравнения) як быццам, нібыта, нібы

    как бы не… — як бы не…

    как бы не так! (как не так!) — чаму не!, а як жа!, чаму не так

    как бы ни… — як бы ні…, (перед прил.) які б ні…, якая б ні…, якое б ні…, якія б ні…

    как же — як жа, (в ответ на вопрос) а як жа

    как можно больше — як мага больш, як найбольш

    как нельзя лучше — як мага лепш, як найлепш

    как раз — якраз, (сразу) адразу, (мигом) як бачыш

    как скоро уст. — як толькі, (для выражения условности) калі толькі

    II союз
    1) сравнит. ст. як
    (при словах, служащих сравнением — ещё) нібы, быццам
    (нежели — ещё) як, чым

    белый, как снег — белы, як (нібы, быццам) снег

    жгло, как огнём — паліла, як (нібы, быццам) агнём

    широкий, как море — шырокі, як (нібы, быццам) мора

    поёт, как соловей — спявае, як (нібы, быццам) салавей

    случилось это не позже, как (чем) позавчера — гэта здарылася не пазней, як (чым) пазаўчора

    (в предложениях с оттенком непосредственного следования одного действия за другим — ещё) калі

    как увидишь его, расскажи обо всём — як (калі) убачыш яго, раскажы аб усім

    прошёл год, как мы виделись — прайшоў год, як мы бачыліся

    3) (условный) як, калі

    к кому же мне обратиться, как не к вам — да каго ж мне звярнуцца, як (калі) не да вас

    4) (при вводн. сл. и выражениях) як

    как видно, ты собрался в путь — як відаць, ты сабраўся ў дарогу

    как бы, как будто — як бы, як быццам

    как бы не… — як бы не…

    как…, так и — як… так і

    как только — як толькі, ледзь толькі

    как видите вводн. сл. — як бачыце

    как видно вводн. сл. — як відаць

    как нарочно вводн. сл. — як на тое, як наўмысна, як назнарок

    III частица як

    Русско-белорусский словарь > как

  • 77 легитимизм

    * * *
    полит. легітымізм, -му муж.

    Русско-белорусский словарь > легитимизм

  • 78 неделя

    * * *
    жен. тыдзень, род. тыдня муж.

    по (целым) неделям — па (цэлых) тыднях, тыднямі

    Русско-белорусский словарь > неделя

  • 79 подавно

    * * *
    нареч. разг. (і) пагатоў

    если я успею, то ты и подавно — калі я паспею, дык ты і пагатоў (тым больш)

    Русско-белорусский словарь > подавно

  • 80 тучнеть

    сыцець; тлусцець; тлусьцець
    * * *
    несовер.
    1) (о ком-либо) сыцець, тлусцець, паўнець, гладчэць
    2) (о земле) тлусцець, набірацца сілы
    3) (о колосе, зерне) ядранець, налівацца, паўнець
    (о траве) станавіцца сакавітым (больш сакавітым, сакаўным, больш сакаўным, сакаўнейшым, сочным, больш сочным, сачнейшым)

    Русско-белорусский словарь > тучнеть

Страницы

См. также в других словарях:

  • Тым — Характеристика Длина 950 км Площадь бассейна 32 300 км² Бассейн Северного Ледовитого океана Бассейн рек Обь Расход воды 250 м³/с …   Википедия

  • Тым — река, пп Оби; Красноярский край, Томская обл. Известна русск. с конца XVI в. как Тым, Тымь. Элемент тым встречается в качестве второго компонента в кетск. гидронимах (Тай тым, Кайтым), что позволяет предполагать в нем кетск. диал. термин река . М …   Географическая энциклопедия

  • Тым — река в России, на востоке Западной Сибири, правый приток Оби. 950 км, площадь бассейна 32,3 тыс. км2. Средний расход воды в низовьях около 200 м3/с. Сплавная. Судоходна на 574 км от устья. * * * ТЫМ ТЫМ, река на востоке Зап. Сибири, правый приток …   Энциклопедический словарь

  • ТЫМ — река на востоке Зап. Сибири, правый приток Оби. 950 км, площадь бассейна 32,3 тыс. км². Средний расход воды в низовьях ок. 200 м³/с. Сплавная. Судоходна на 574 км от устья …   Большой Энциклопедический словарь

  • ТЫМ — ТЫМ, река на востоке Западной Сибири, правый приток Оби. 950 км, пл. бассейна 32,3 тыс. км2. Средний расход воды в низовьях ок. 200 м^/с. Сплавная. Судоходна на 574 км от устья. Источник: Энциклопедия Отечество …   Русская история

  • тым — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Тым — Тым, река, правый приток Оби, в Красноярском крае и Томской области. Длина 950 км, площадь басейна 32,3 тыс. км2. Протекает по юго восточной части Западно Сибирской равнины. Извилиста. Основные притоки: Лымбелька, Косес, Сангилька (правые).… …   Словарь "География России"

  • Тым — река, пп Оби; Красноярский край, Томская обл. Известна русск. с конца XVI в. как Тым, Тымь. Элемент тым встречается в качестве второго компонента в кетск. гидронимах (Тай тым, Кайтым), что позволяет предполагать в нем кетск. диал. термин река . М …   Топонимический словарь

  • тым — (Жамб., Шу) тыныш, тым тырыс. Жолдастар, тәртіп сақтаңдар, т ы м отырыңдар (Жамб., Шу) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • Тым (река) — Тым Протекает по территории Красноярскому краю и Томской области Длина 950 км Площадь бассейна 32 300 км² Тым река в России, правый приток Оби, протекает по территории Красноярского края и Том …   Википедия

  • Тым —         река в Красноярском крае и Томской области РСФСР, правый приток р. Обь. Длина 950 км, площадь бассейна 32300 км2 Берёт начало и течёт по юго восточной части Западно Сибирской равнины. Питание преимущественно снеговое. Половодье с мая по… …   Большая советская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»