тривкий

техн. долгове́чный, дли́тельный, надёжный, про́чный ( устойчивый - ещё), усто́йчивый ( прочный)

моцны

трывалы

цьвёрды

qattı, sarsılmaz, metinli (непохитний); qaviy (міцний)

1) міцний; стійкий

2) витривалий; сталий, тривкий

3) живучий; безсмертний, невмирущий

* * *

1) міцний; стійкий; тривкий

2) витривалий, стійкий; терплячий

3) живучий; безсмертний

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *

(в прям. и переносн. значении) - міцний и моцний, кріпкий, тривкий, тривалий, твердий держкий, сильний, певний. [Міцний, як з клоччя батіг (Номис). Нема над мої ложки. І легкі, і зручні, і тривкі (Франко). В письменстві маємо один з найкращих і найтривкіших здобутків, що лишило по собі тисячолітнє життя (Єфр.). Легкі перемоги не бувають твердими (Єфр.). Пилиповній сніг держкий (Борз.). Хата стара, та ще сильна (Франко)]. -ный дом - міцний будинок. -ная работа - тривка, міцна робота. Эти материи не -чны - ці матерії не міцні, не тривкі, не держкі, не добротні. -ное основание - твердий, тривкий ґрунт. -ное положение - тверде, певне становище.

* * *

 1. витривалий, тривкий;

 2. міцний, тривкий

1. n фіз., мат.

стала величина, константа

2. adj

1) постійний, безперервний

2) сталий, стійкий; тривкий; константний; незмінний; вірний

* * *

1) постійний, безперервний

2) постійний, стійкий, сталий, константний

3) постійний, незмінний, вірний

1. n

1) засув, засувка, запор

2) мор. швартов

3) геол. перший твердий шар породи

4) припай (лід, що примерз до берегів)

5) піст

2. adj

1) міцний; твердий; тривкий

2) міцно закріплений (прикріплений)

3) нелинючий

4) стійкий, вірний

5) швидкий; прудкий; скорий

6) пристосований для швидкого руху (швидкої їзди)

7) що поспішає (про годинник)

8) неточний; що показує більшу вагу (про терези)

9) легковажний, фривольний

3. adv

1) міцно, сильно, туго, твердо

2) вірно, віддано

3) швидко, скоро, хутко, прудко

4) легковажно; безпутно

4. v

1) постити (ся)

2) голодувати, не їсти

* * *

1) запор, засувка

2) мop. шварт

3) гeoл. перший твердий шар породи

4) припай

1) міцний; твердий

2) міцно закріплений або прикріплений; який не линяє, стійкий ( про фарбу)

3) стійкий, вірний ( друг)

4) icт. який міцно спить; міцний, глибокий ( про сон)

1) міцно, твердо

2) дуже міцно; дуже щільно

3) вірно, віддано

1) швидкий

2) пристосований для швидкого руху або швидкої їзди

3) який поспішає ( про годинник); неточний, який показує більшу вагу ( про ваги)

4) легковажний, фривольний

1) швидко

2) легковажно; безпутно

1. n

фірма; торговий дім

2. adj

1) твердий

2) міцний; стійкий; сталий; тривкий

3) незмінний

4) непорушний; непохитний; вірний (своїм переконанням)

5) рішучий, наполегливий

3. adv

твердо; міцно; незмінно; непохитно

4. v

1) укріпляти; ущільнювати

2) укріплятися; ущільнюватися (тж firm up)

* * *

1) твердий

2) міцний, стійкий

3) твердий, непохитний, непорушний; вірний ( своїм переконанням)

4) рішучий, наполегливий

1) зміцнювати; ущільнювати; зміцнюватися; ущільнюватися ( firm up)

2) застигати (нaпp., про желе)

3) заморожувати ( ціни firm)

1. n

1) тривалість

2) міцність

3) витривалість, стійкість

4) ластик (тканина)

2. adj

1) тривалий, довгочасний; сталий; тривкий

2) міцний, стійкий

3) витривалий

* * *

1) тривалість

2) міцність; витривалість, стійкість

1) тривалий; стійкий; міцний, стійкий

2) cпopт.; cпeц. витривалий

1. adj

1) упертий; настирливий; наполегливий

2) важковиліковний, тривкий (про хворобу)

2. v

робити упертим (завзятим)

* * *

1) наполегливий, завзятий; упертий, непіддатливий (переконанням, проханням); який не прислухається ( до доказів)

2) важко контрольований; ледь стримуваний

3) важковиліковний ( про хворобу)

1) міцний, твердий, стійкий

2) сталий, тривкий, непохитний

* * *