трава

волноваться) хвилювати, вихритися. [Море хвилює. Зелена трава вихрилась, слалась і як море грала (переливалась) (Сторож.)].

* * *

издать

1) (звук) видавати, видати зв[г]ук, гучати; см. Звучать; (о струне) бриніти, забриніти; (жалобные звуки) квилити, проквиляти, виквиляти, заквилити, скиглити, заскиглити. [Струна бринить. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли (Пісня). Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче (Шевч.)]. -ть крик - кричати, скрикнути, (редко, зап.) видати, пустити крик. [Тож душа, вилітаючи з тіла, смертний видала крик (Л. Укр.). Ой! - Наталя пустила дзвінкий тривожний крик (Васильч.)]. -вать сильный крик, вопль - криком кричати. -вать шорох - шарудіти; см. Шуршать. -вать запах, благоухание - пах(ну)ти, душіти; видихати, (редко) видавати, випускати пахощі, дихати цвітом; срвн. Благоухать, Пахнуть. -вать более сильный аромат (запах) - пахнути запашніше, міцніше. [Виноград зацвів і дише любим своїм цвітом (Св. П.). Пахла трава запашніше (Грінч.)];

2) (книгу, газету и т. п.) видавати, видати (книгу, часопис (газету), то-що). -ть закон - видавати, видати закон. -ть на чей счёт, на чьи средства - видавати, видати чиїм коштом, чиїм накладом. Автор -дал книгу на свой счёт - автор видав книгу своїм коштом. Изданный - виданий.

* * *

Икотная, бот., трава Berteroa incana DC бабишник, и[і]кавка, борова морква; Alyssum montanum L. - лісний червець (р. червцю).

* * *

зеол. мул, (нанос) намул (-лу), (диал. гал.) намула, немола, шлям (-му), (глинистый) г[ґ]лей (-лею), (болотный) твань (-ни), тванюка, (на дне солён. озер) кал, калюка, пукал (- лу). Место реки, пруда, занесенное илом - замула, мулавина. Заносить, занести илом - замулювати и замуляти, замулити, (о мн. или местами) позамулювати и позамуляти що, (немного) примулити. [Багато тих перлів піски замулили (Черн.). І була-б трава, та позамулювало (Кан. п.)]. Заноситься, занестись илом - замулюватися и замулятися, мулитися, замулитися, (о мн.) позамулюватися; бути замуленим. [Над річкою городи позамулювались (Сл. Гр.)]. Наносить, нанести илу - намулювати и намуляти, намулити.

* * *

иссохнуть

1) зсихати, зсох(ну)ти, (о мн. позсихати), усихати, усох(ну)ти, (о мн. повсихати), висихати, висохти и висхнути, посихати, посохнути и посхнути; см. Высыхать. [Верба усохла, похилилась (Шевч.). Ой у степу на долині трава посихає (Чуб. V). Яблуні всі посохли (Сл. Ум.). Став висох (Поділля). Були річки - позсихали (Чуб. V)];

2) (перен. о человеке) висихати, вис(о)хнути и висохти, сохнути, зсохнути. [Полетіла-б я до тебе, та крилець не маю, щоб побачив, як без тебе з горя висихаю (Котл.). Вона зів'яла, зсохла, як билина в спеку (Н.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - исс`охнуть

и Камфорный камфоровий. -ное масло - камфорова олія. -ный спирт - камфоровий спирт. -ное дерево - см. Камфарник. -ная трава, бот. Camphorosma monspeliacum L. - камфорник (-ку).

* * *

хилитися, гнутися, (никнуть) никнути. [Звялена трава хилилась додолу (Мирн.). Неначе п'яний очерет без вітру гнеться (Шевч.). А голова никне набік, никне (Г. Барв.)]. К чему это -нится - до чого, на що йдеться, на що заноситься де. [Догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Не знав, до чого діло йдеться (Крим.). Аж воно, бачу, не на те йдеться (Мова). Заносилося на війну (Крим.)]. Солнышко -тся к западу - сонечко схиляється (хилиться) на захід. -тся, -лось к вечеру - схиляється, схилялося над вечір. -ться к упадку - хилитися до занепаду. [Далі письменник іде вниз, хилиться до занепаду (Єфр.)]. Государство -тся к упадку - держава хилиться до занепаду. Победа -лась на сторону неприятеля - ворог починав здобувати перемогу, перемога схилялася на ворожий бік. К чему -нятся ваши речи - до чого ви провадите (ведете) свою мову? куди ви гнете свою мову? Клонящийся - що хилиться. -щийся к упадку - близький (до) занепаду. Строение, - щееся к разрушению - будівля, що почала руйнуватися, що йде до руйнації.

* * *

1) хили́тися, клони́тися; нахиля́тися, похиля́тися; схиля́тися; гну́тися; ( никнуть) ни́кнути

2) (приближаться к какому-л. пределу, моменту своего развития, течения) хилитися, схиля́тися

3) спрямо́вуватися, скеро́вуватися, вести́ся, хили́тися

I. клуб (-ба), клубок (-бка). [Високий комин гуральні дихнув клубами диму (Коцюб.). Легенькими клубками виповзував дим (Франко). Трава стелеться клубом (Сл. Гр.)].

II. Клуб, (устар.) Клоб (англ. club) - клуб (-бу). [Робітничий клуб. Клуб польський парламентарний].

* * *

1) ( клубок) клуб, -а

2) ( дымчатая движущаяся масса) клуб, клубо́к, -бка́

бот. Stipa pennata L. ковила, ковиль (-лю), (собир. ковилля), тирса, кійло, шовкова трава; (иссохший прошлогодний) свистуха. [За порослим очеретами й осокою ставком буяли пишною ковилою барвисті цілинні степи (Черкас.). Косим, братці, ми ковиль - та й поїдем в Крим по сіль (Пісня). Про що тирса шелестіла (Черкас.). Погляд був соколиний, а ус такий, що вітер маяв їм, як кійлом (М. Вовч.)]. Одно растение, один стебель -ля - см. Ковылина. - выль лесной, бот. Avena pubescens L. - вівсюнець (-нця). о[ві]всюг (-га), овес (р. вівса) заячий.

* * *

1) (легко раскалывающийся) кілкий. [Кілкі дрова (Сл. Ум.)];

2) (колючий) кілкий, колький, колючий. [Зеленими споришами і кілкими будяками (Пісня). Акація дуже колька (Звин.)]. -кая трава - см. Калмыцкие шилья (под Калмыцкий);

3) (перен.: язвительный) колючий, ущипливий, кусливий, шкул(ь)кий, гризький, (ощутительный) ді[о]ткливий. [Гострий сарказм пройме його (міщанство) колючою сатирою (Єфр.). Ущипливі слова (Крим.). Ущипливі жарти (Н.-Лев.). Посипав Антін, наче з рукава борошно, шкулкими словами (Кон.). Гризький сміх (Київщ.)].

* * *

1) ( колючий) колю́чий, кілки́й, кольки́й

2) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий

I. (станок) капар (-ра), копер (-пра). [Шпилі чотирьох кумедних надшахтарних копрів (Черкас.)]. -пра на дело! - капар віра! -пра с дела! - капар майна!

II. Копёр, раст. - а) Anethum graveolens L. - кріп, (редко) укріп (р. -ропу); б) Laserpitium latifolium L. - стародуб (широколистий) лиходійна (волошнева) трава.

* * *

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;

2) (действие) - см. Кормление 1;

3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.

* * *

1) ( для животных) корм, -у

2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у

3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння

коров'ячий; (о коже, рогах, изделиях из рога и т. п. также) яловичий. -вье молоко - коров'яче молоко. -вья смерть - пошесть (-ти), промірок (-рку), виздих (-ху) на корови (на корів); срвн. Падёж. -вий праздник - коров'яче свято (31-е квітня), Власа. Отольются медведю -вьи слезы - одізвуться вовкові коров'ячі слізки (Номис). -вья петрушка, бот. Anthriscus silvestris Hoffm. - бугила, борщівник, свербигуз. -вья трава, бот. Camelina sativa Crantz. - рижій (-жію). -вий цвет - см. Калужница.

* * *

I. коситися, бути кошеним. [Росяна трава гарно коситься (М. Грінч.)].

II. Коситься -

1) (на кого) коситися, кривитися на кого, на що, поглядати, дивитися на кого, на що скоса, скрива, зизом, укосом, кривим оком; косяки подавати кому. [Свекруха скоса поглядає (Пісня). Ніколи він просто на тебе не гляне, а все кривим оком, усе зизом поглядає (М. Грінч.)];

2) (о постройке, заборе и т. п.) коситися, скошуватися, скособочуватися, кривитися, (пров.) перехняблюватися на один бік.

* * *

сорная трава) бур'ян (-ну), кукіль (-колю).

* * *

котячий, котиний, кошечий, кітчий. [Розперезав черес (пояс) із котячої шкіри (Франко). Полізу на кошечі гори (на печь) (Борзенщ.)]. -чий хвост, бот. Amarantus paniculatus L. - щириця садова, диндерево, кривавник (-ку), красна трава, красне просо; Hippuris L. - хвосняк (-ку), сосонка. -чья мята - см. Котовник. -чья петрушка, бот. Cicuta virosa L. - віха, віх (-ху), ви[е]х, вомига.

* * *

(раст. Chenopodium) лобода, ум. лобідка, ласк. лобо[і]донька, лобо[і]дочка. [Ой не буде, не буде вище крону лобода (Пісня). Лихе горе та бідонька, моя гірка та лобідонька (Манжура)]. Отдельное растение, стебель -ды - лободина, (собир.) лободиння. [Живе як сорока на лободині (Номис)]. Сделанный из -ды - лободяний, з лободи. [Постав хату з лободи, а в чужую не веди (Приказка)]. Плохие года, коли во ржи -да - лиха біда - на вгороді сама лобода. Сеяли рожь, а косим -ду - сіяли пшеницю, а вродило кукіль та щирицю. Видима беда, что во ржи -да, а то беды, как ни ржи, ни -ды - лихо в світі, як вівсюг у житі, а ще гірша біда - зерна хліба нема. -да дикая, Chenopodium album L. - лобода біла, лобода свиняча, (зап.) натина. -да душистая, Chenopodium Botrus L. - лобода кудрявець, кудрявці (-ців). -да свиная, Chenopodium hybridum L. - бешичник, лобода крислата. -да вонючая, навозная, Chenopodium olidum sive Vulvaria - лобода смердяча, п'ять-трава. Atriplex L. - лутига, лобода. -да садовая, красная, Atriplex hortense L. - лобода, лобода городня.

* * *