толком

• ЗАГОНЯТЬ/ЗАГНАТЬ <ПРИПИРАТЬ/ПРИПЕРЕТЬ, ПРИЖИМАТЬ/ПРИЖАТЬ> В УГОЛ кого coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ by using conclusive arguments or irrefutable facts, to make it impossible for s.o. to deny sth., defend his own position etc:

- X припер Y-а в угол≈ X drove (forced, backed) Y Into a corner.

     ♦...Увольнять Олену за то, что муж ее загнал их в угол, а они ни черта толком не могли возразить ему, - нет, с этим он не согласен (Абрамов 1).... То fire her [Olyona] just because her husband had driven them into a comer and they had not been able to do a damn thing to get back-no, that he could not agree to (1a).

• ЗАГОНЯТЬ/ЗАГНАТЬ <ПРИПИРАТЬ/ПРИПЕРЕТЬ, ПРИЖИМАТЬ/ПРИЖАТЬ> В УГОЛ кого coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ by using conclusive arguments or irrefutable facts, to make it impossible for s.o. to deny sth., defend his own position etc:

- X припер Y-а в угол≈ X drove (forced, backed) Y Into a corner.

     ♦...Увольнять Олену за то, что муж ее загнал их в угол, а они ни черта толком не могли возразить ему, - нет, с этим он не согласен (Абрамов 1).... То fire her [Olyona] just because her husband had driven them into a comer and they had not been able to do a damn thing to get back-no, that he could not agree to (1a).

• ЗАГОНЯТЬ/ЗАГНАТЬ <ПРИПИРАТЬ/ПРИПЕРЕТЬ, ПРИЖИМАТЬ/ПРИЖАТЬ> В УГОЛ кого coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ by using conclusive arguments or irrefutable facts, to make it impossible for s.o. to deny sth., defend his own position etc:

- X припер Y-а в угол≈ X drove (forced, backed) Y Into a corner.

     ♦...Увольнять Олену за то, что муж ее загнал их в угол, а они ни черта толком не могли возразить ему, - нет, с этим он не согласен (Абрамов 1).... То fire her [Olyona] just because her husband had driven them into a comer and they had not been able to do a damn thing to get back-no, that he could not agree to (1a).

• УТРО ВЕЧЕРА МУДРЕНЕЕ

[saying]

=====

⇒ (when faced with a decision in the evening,) it is better to put it off until the next morning (since the situation may change, things will appear different to one in the morning, and one generally makes better decisions when his mind is fresh):

- ≈ night brings (is the mother of) counsel;

- things will (always) look better (brighter) in the morning;

- one's mind is always sharper in the morning;

- (let's) sleep on it.

     ♦ "Ладно, ложись, утро вечера мудренее, хотя здесь и не разберёшь, когда утро, а когда вечер" (Максимов 2). "ОК, you'd better get some sleep. Things always look brighter in the morning-although I must say it's hard to tell morning from evening in this part of the world" (2a).

     ♦ Зеф был голоден и зол, он наладился было поспать, но Максим ему не дал. "Спать будешь потом... Завтра, может быть, будем на фронте, а до сих пор ни о чём толком не договорились..." Зеф проворчал, что договариваться не о чем, что утро вечера мудренее, что Максим сам не слепой и должен видеть, в какой они оказались трясине... (Стругацкие 2). Zef, hungry and irritated, was about to fall asleep, but Maxim wouldn't let him. "You'll sleep later. We'll probably be at the front tomorrow and we haven't come to agreement about anything yet." Zef muttered that there was nothing to agree about; that one's mind was always sharper in the morning; that Maxim was not blind and must see what a quagmire they were in... (2a).

     ♦...Слова-то телеграммы никак не складываются. Что-то наскрёб, но совсем без ругани, понёс показывать - А.Т. [Твардовский] разгневался: слабо, не то! Я его мягко похлопал по спине, он пуще вскипел: "Я - не нервный! Это - вы нервный!" Ну, ин так. Не пишется. Утро вечера мудреней, дайте подумать, завтра утром пошлю, обещаю (Солженицын 2)....The words wouldn't fit together in my telegram. I scrawled something, without a word of abuse in it, and took it to show A.T. [Tvardovsky]- who got angry: too feeble, no good at all! I patted him gently on the back, and he was even more furious: "I'm not the nervous one! You are!" Well, maybe so. Anyway, I can't write it. Let's sleep on it. Give me time to think. I'll send it in tomorrow morning, I promise (2a).

• НЕ ШТУКА; НЕ ВЕЛИКА ШТУКА both obsoles, coll

[NP; these forms only; subj-compl with быть (subj: usu. infin or abstr), pres only]

=====

⇒ doing sth. does not require much work or great effort, sth. or dealing with sth. is not difficult:

- сделать X не штука≈ X (doing X) is nothing (no great trick);

- there's nothing to it;

- it's not hard at all (to do X).

     ♦ "Придёт муж [Степан] - небось, бросишь меня? Побоишься?" - "Мне что его бояться... Степан придёт - это не штука. Батя вон меня женить собирается" (Шолохов 2). "You'll give me up when my husband [Stepan] comes back, won't you? You'll be afraid?" "Why should I be afraid of him?...Stepan coming back-that's nothing. It's my Dad; he wants to marry me off" (2a).

     ♦ [Лебедев:] Не велика штука пить, - пить и лошадь умеет. Нет, ты с толком выпей!.. (Чехов 4). [L.:] Drinking's no great trick - even a horse can drink.... No, it's knowing how to do it properly! (4a). [L.:] Drinking? There's nothing to it, even a horse can drink. No, the thing is to drink properly (4b).

• НЕ ШТУКА; НЕ ВЕЛИКА ШТУКА both obsoles, coll

[NP; these forms only; subj-compl with быть (subj: usu. infin or abstr), pres only]

=====

⇒ doing sth. does not require much work or great effort, sth. or dealing with sth. is not difficult:

- сделать X не штука≈ X (doing X) is nothing (no great trick);

- there's nothing to it;

- it's not hard at all (to do X).

     ♦ "Придёт муж [Степан] - небось, бросишь меня? Побоишься?" - "Мне что его бояться... Степан придёт - это не штука. Батя вон меня женить собирается" (Шолохов 2). "You'll give me up when my husband [Stepan] comes back, won't you? You'll be afraid?" "Why should I be afraid of him?...Stepan coming back-that's nothing. It's my Dad; he wants to marry me off" (2a).

     ♦ [Лебедев:] Не велика штука пить, - пить и лошадь умеет. Нет, ты с толком выпей!.. (Чехов 4). [L.:] Drinking's no great trick - even a horse can drink.... No, it's knowing how to do it properly! (4a). [L.:] Drinking? There's nothing to it, even a horse can drink. No, the thing is to drink properly (4b).

( смысл) sentido m, bom senso; (смекалка, разум) tino m; ( умно) inteligentemente; рзг (выгода, польза) vantagem f, proveito m; рзг ( направление - в учении) dire(c)ção f, orientação f; мн толки ( слухи) boatos m, rumores mpl

- с толком

••

- не добиться толку

1. ( смысл) sense; ( польза) use

2. уст. ( направление) trend; ( религиозный) persuasion

предлог с род. п. (посредством) μέ, διά μέσου:

нареч (толком) разг ὅπως πρέπει, καθώς πρέπει, καλάκαλά:

м

1. (смысл, разум) ἡ ἐννοια, ἡ σημασία/ τό ὅφελος, ἡ ὠφέλεια (польза):

2. \толки мн. (слухи) οἱ διαδόσεις, οἱ φήμες, τά λόγια:

- с толком

••

* * *

gener. par (la) voie de(...)

gener. naartoe (толком ничего не обозначет, просто добавляется к вопросу Waar ga je NAARTOE)

несов.; разг.

1) дыңгыр-дыңгыр килү, дыңгырдау, дыңгылдау; шалтырау

2) перен. такылдау, лыкылдау

1) разг. (смысл, суть) мәгънә, рәт, юнь

2) разг. (польза, прок) мәгънә, файда, эшнең рәте

3) (направление, учение) агым ( дини яки сәяси)

-ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.

* * *

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

1) (толком) ладом, до ладу, до пуття. [Та ви ладом кажіть! (Номис)];

2) (согласно) у (добрій) злагоді, у (добрій) згоді.