Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

тим

  • 61 менее

    Меньше, нрч.
    1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];
    2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;
    3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).
    * * *
    1) сравн. ст. прил. менший
    2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш
    3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше

    Русско-украинский словарь > менее

  • 62 метать

    мётывать
    I. см. Мести.
    II. Метать, мётывать, метнуть -
    1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;
    2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];
    3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;
    4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -
    1) киданий; ораний; кладений;
    2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.
    * * *
    I
    1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)
    2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти
    3) (производить потомство - о рыбах и пр.) мета́ти; ( рождать) приво́дити; ( икру) викида́ти
    4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)
    II спец.
    наживля́ти ни́ткою; ( петли) обкида́ти

    Русско-украинский словарь > метать

  • 63 милый

    прлг.
    I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.
    II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;
    2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!
    3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).
    II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.
    * * *
    1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний
    2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > милый

  • 64 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 65 остервенеть

    остервениться) (п)осатаніти, розсатаніти. Остервенелый - озвірілий, (по)сатанілий, розсатанілий. См. Остервеняться.
    * * *
    розлюти́тися, розлютува́тися, розлюті́ти; ( стать неистовым) ста́ти несамови́тим, зроби́тися несамови́тим; ( разъяриться) роз'яри́тися; ( озвереть) озвірі́ти, озві́ритися

    Русско-украинский словарь > остервенеть

  • 66 печь

    I. сущ. ж. р., ум. печка піч (р. печи), ум. пічка, пічечка, (небольшая для варки пищи летом во дворе или в сенях) кабиця, кабичка. Кухонная печь - вариста піч. Печь голландская, комнатная - груба, ум. грубка. Класть печь - становити (ставляти) піч, грубу. Затопить печь - розпалити піч, грубу, запалити, розпалити, затопити, розтопити в печі (в грубі). Из семи печей хлеб едал - бував у бувальцях. В печи уже совершенно погасло - в печі вже ні хуху, ні духу. Что в печи, то на стол мечи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада. Печь банная для пара - кам'янка. Обжигальная печь - горен (-рна) и горно (-рна, ср. р.), (для выжига извести) вапнярка, вапельня, (гончарная) ганчарська піч, ганчарський горен; (для обжига кирпичей) гартовня, палянка. Плавильная, доменная печь - гамарна піч, гамарня, гута; (коксовальная) кокусна піч. Стекловарная печь - гута. Печь для гонки смолы - мазарня. Печь для выжигания угля - углярня.
    II. и печи гл.
    1) пекти (н. вр. печу, -чеш…, -чуть). [І сьогодні хліб печу, і завтра пектиму];
    2) (жечь) пекти, палити, пражити, жарити, парити, смалити. Солнце -чёт - сонце пече (палить, пражить и т. д.).
    * * *
    I глаг.
    пекти́; (о солнце; о чувстве жжения) пали́ти; ( о солнце), пря́жити, пра́жити; нестерпно палити
    II сущ.
    пі́ч, род. п. пе́чі; (комнатная, голландская) гру́ба

    Русско-украинский словарь > печь

  • 67 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 68 подавно

    поготів, (і) потім, (і) потому. [Коли щеня не задавив, мене не займе й поготів (Гліб.). Ти не знаєш, а я й потому].
    * * *
    нареч.
    поготі́в; і (й) пото́му, і (й) по́тім; ( тем более) тим бі́льше, тим па́че

    Русско-украинский словарь > подавно

  • 69 поступать

    поступить
    1) чинити, учинити, робити, зробити, поводитися, повестися, (опис.) ходити яким робом. [Чинімо так, як чинять адвокати: поспоривши, їдять і п'ють укупі (Куліш). Не добре ми собі учинили, що свою матінку прогнівили (Дума). Міркував, повестися в цім ділі]. Как мне -пить? - як (или що) маю чинити? -пать против совести (чести) - поводитися, повестися як безсумлінний, чинити проти сумління; поводитися, повестися безсумлінним (безчесним) робом, ходити лихим робом. -пать честно - чинити (робити) чесно; ходити чесним робом. [Я в твоїй справі ходив найчеснішим робом (Куліш)]. -пать несправедливо - кривити, покривити (душею), чинити, робити не по правді. [Він первих вас за кривду покарає, дарма що ви кривили задля його (Куліш)]. -пать таким образом - робити таким чином, чинити (ходити) таким (тим) робом. [Не тим-би робом треба тут ходити (Куліш)]. -пить с кем - повестися з ким, повернути ким. [Чи ти знаєш, як Цезар хоче повернути мною? (Куліш)]. -пать по дружески с кем - поводитися, повестися з ким по дружньому (дружнім робом), дружити кому. [Другові дружи, а другого не гніви]. -пать несправедливо с кем - кривдити, скривдити кого. -пать по закону - чинити (робити) по закону (законним робом), ходити в законі. [Щоб мені випробувати їх, чи ходитимуть у законі мойому, чи ні (Св. Пис.)]. Жестоко -пать с кем - поводитися, повестися з ким жорстоко, нелюдським робом. -пать правильно - справедливо, правдиво робити, чинити по правді. -пать по своему - своїм робом робити, зробити (чинити, вчинити); ходити своїм робом; своїм богом іти, піти, ходити. -пать по чьему-л желанию - чинити волю чию. [Чини мою волю]. Не знаешь, как -пить - не знаєш, що (в)чинити (робити), як повестися; не знаєш, на яку ступити. -пать иным способом - чинити иншим робом; робити иншим чином. -пай с оглядкой - чини (роби) обачно; (шутл.) позирай (озирайсь) на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)];
    2) (в школу, на должность) вступати, вступити, іти, піти у школу, до школи, на посаду; (наниматься) найматися, найнятися куди, до кого, іти, піти в найми, ставати, стати до кого. [Найнявся на баштан за баштанника. Наймусь до тітки за няньку. Дівчата у Київі стають за наймичок до кухні, або за няньок до дітей]. -пить на срок, считающийся годами - стати на годи. [Піду за наймичку куди або до швачки: стану у неї на годи, доки вивчусь шити (Конис.)]. -пить на военную службу - піти у військо (до війська), у москалі;
    3) (прибывать, итти) вступати, вступити, надходити, надійти до чого. Деньги уже -пили в государственное казначейство - гроші вже вступили до державної скарбниці. Имущество уже -пило в продажу - майно вже пішло в продаж. Налоги -ют своевременно - податки надходять (прибувають) своєчасно. Поступающий - вступний. [Вступні папери].
    * * *
    несов.; сов. - поступ`ить
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; (несов.: действовать) ді́яти; ( обращаться) пово́дитися, повести́ся
    2) (устраиваться куда-л.) вступа́ти, вступи́ти; (несов.: стать участником чего-л.) піти́
    3) ( прибывать) надхо́дити, надійти́; ( переходить) перехо́дити, перейти́

    Русско-украинский словарь > поступать

  • 70 противоречие

    1) (прекословие) сперечання, перека, переча (-чі), суперека. [«Не спи», - рішучим тоном, таким, що не терпить сперечань, гука наглядач (Крим.)];
    2) (разноречие, несогласность) суперечність, супереч (-речи), (противоположность) супротивність, противенство, (расхождение) розбіжність (-ности). [Багато у його оповіданнів засновано на суперечності між тим, що есть, і тим, що здається (Єфр.). Трапилася супереч фактів (Правда). Думка чудна і стає в супереч з правдою (Кониськ.)]. Внутреннее -чие, -чие с самим собой - внутрішня суперечність, суперечність з самим собою. Классовые -чия - класові суперечності. -чие между религиею и наукой - противенство між релігією і наукою. -чие интересов пролетариата и буржуазии - противенство (суперечність, розбіжність) інтересів пролетаріяту і буржуазії. Исполненный, полный -чий - см. Противоречивый. В -чии с чем - всупереч чому, до чого. В -чии с истинным смыслом статьи - всупереч правдивому змістові артикулу. Быть, стоять -чии с чем - бути, стояти в противенстві до чого; срв. Противоречить чему.
    * * *
    1) супере́чність, -ності
    2)

    противоре́чия — мн. филос., полит. супере́чності, -тей

    3) ( прекословие) спереча́ння, супере́чка; ( возражение) запере́чення

    Русско-украинский словарь > противоречие

  • 71 Кольми паче

    нрч. тим паче, надто, тим більше.

    Русско-украинский словарь > Кольми паче

  • 72 повозиться

    сов.
    2) (с, над тв.; потратить время на что-л) busy oneself a lot (with)

    ему́ пришло́сь повози́ться с э́тим де́лом — this affair took a lot of his time (and effort)

    с э́тим больны́м пришло́сь повози́ться — this patient required a lot of attention; this patient was a difficult case

    Новый большой русско-английский словарь > повозиться

  • 73 скобка

    ж.
    1) уменьш. от скоба

    квадра́тные ско́бки — square brackets

    кру́глые ско́бки — (round) brackets, parentheses [-siːz]

    фигу́рные ско́бки — braces

    ло́маные / угловы́е ско́бки — angle brackets

    в ско́бки, в ско́бках — in brackets

    брать / заключа́ть (вн.) в ско́бки — put / enclose (d) in brackets; bracket (off) (d)

    открыва́ть ско́бки — open the brackets

    закрыва́ть ско́бки — close the brackets

    раскрыва́ть ско́бка — remove the brackets

    обводи́ть ско́бкой (вн.) — bracket / brace (d) together

    ••

    выноси́ть за ско́бки, оставля́ть за ско́бками (вн.) — 1) мат. take (d) out of the brackets 2) ( исключать из рассмотрения) leave (d) aside; not to take (d) into account; (упускать из виду тж.) overlook (d)

    отме́тим / заме́тим в ско́бках (, что) — let us note / observe parenthetically [in parenthesis] (that)

    Новый большой русско-английский словарь > скобка

  • 74 под

    предлог
    1) únter (A на вопрос "куда?", D на вопрос "где?")

    он встал под де́рево — er stéllte sich únter den Baum

    он стои́т под де́ревом — er steht únter dem Baum

    подо что, под чем — worúnter

    под э́то, под э́тим — darúnter

    что ты под э́тим подразумева́ешь? — was verstéhst du darúnter?

    2) (в) in

    под те́нью — im Schátten

    под дождём — im Régen

    под огнём — im Féuer

    3) ( возле) vor, bei, in der Nähe von

    под Москво́й — bei Móskau

    4) ( при) únter

    под кома́ндой — únter dem Beféhl

    под руково́дством — únter der Léitung [der Führung]

    5) ( о времени) gégen, an (D); vor (D); am Vórabend ( накануне)

    под у́тро — gégen Mórgen

    ему́ под со́рок лет — er ist an die víerzig Jáhre alt

    6) ( наподобие) nach Art von

    под мра́мор — mármorartig

    под дуб — Éichenholz imitíerend

    7) ( для) für

    помеще́ние под склад — ein Raum für das Láger

    петь под гита́ру — zur Gitárre síngen (непр.) vi, vt

    Новый русско-немецкий словарь > под

  • 75 это

    I
    см. этот
    II

    э́то хорошо́ — das ist gut [schön]

    я э́то зна́ю — ich weiß das, ich weiß es

    кто э́то? — wer ist das?

    что э́то? — was ist das?

    в э́том — darín

    с э́тим — damít

    для э́того — dafür

    из-за э́того — deswégen

    об э́том — davón, darüber

    за э́тим — danách, daráuf

    при всём э́том — bei alledém

    2) нареч. denn

    что э́то с ва́ми? — was fehlt Íhnen denn?, was háben Sie denn?

    Новый русско-немецкий словарь > это

  • 76 думать

    несов.; сов. поду́мать
    1) dénken dáchte, hat gedácht о ком / чём л. → An A

    От уста́лости я совсе́м не мог ду́мать. — Vor Müdigkeit kónnte ich gar nicht dénken.

    Он говори́л с на́ми, а ду́мал всё вре́мя о чём то друго́м. — Er sprach mit uns, dáchte áber fórtwährend an étwas ánderes.

    Я об э́том и ду́мать не хочу́. — Ich will gar nicht darán dénken.

    Я зна́ю, о ком ты ду́маешь. — Ich weiß, an wen du denkst.

    Про себя́ он ду́мал одно́, а вслух сказа́л друго́е. — Er dáchte bei sich das éine, laut ságte er étwas ánderes.

    2) обдумывать, размышлять überlégen (h) о чём л. → А, sich (D) überlégen ↑ о чём л. → А; размышлять nách|denken ↑ о чём / ком л. über A

    Я не могу́ сра́зу отве́тить на ваш вопро́с, мне ну́жно снача́ла поду́мать. — Ich kann nicht sofórt auf Íhre Fráge ántworten, ich muss erst überlégen [ich muss mir das überlégen].

    Да́йте мне поду́мать. — Lássen Sie mich náchdenken [überlégen].

    Я обо всём поду́мал. — Ich hábe (mir) álles überlégt. / Ich hábe über álles náchgedacht.

    Ду́май, что говори́шь! — Überleg (dir), was du sagst!

    Поду́май, пре́жде чем отвеча́ть. — Du sollst [musst] überlégen [náchdenken], bevór du ántwortest.

    3) над задачей, проблемой nách|denken ↑ над чем л. über A

    Он до́лго ду́мал над реше́нием э́той зада́чи. — Er dáchte lánge über díese Áufgabe nách.

    Над э́тим вопро́сом сто́ит поду́мать. — Über díese Fráge lässt sich náchdenken.

    4) считать, полагать dénken ↑, méinen (h) ↑, полагать gláuben (h) ↑

    Я ду́маю, что он прав. — Ich dénke [méine, gláube], dass er Recht hat.

    А ты как ду́маешь? — Und was denkst du darüber? / Und was meinst [glaubst] du?

    Что вы об э́том ду́маете? — Was méinen Sie dazú? / Was dénken Sie darüber?

    5) тк. несов. ду́мать собираться что л. (с)делать wóllen wóllte, hat... wóllen что л. (с)делать Infinitiv, dénken ↑ что л. делать zu + Infinitiv

    Я ду́маю пойти́ учи́ться в университе́т. — Ich will an der Universität studíeren. / Ich dénke, an der Universität zu studíeren.

    Мы ду́маем пое́хать э́тим ле́том к мо́рю. — Wir wóllen díesen Sómmer an die Sée fáhren. / Wir dénken díesen Sómmer an die See zu fáhren.

    6) заботиться dénken ↑ о ком / чём л. → An A

    Тебе́ на́до бо́льше ду́мать о своём здоро́вье, о себе́. — Du musst mehr an déine Gesú ndheit, an dich selbst dénken.

    Русско-немецкий учебный словарь > думать

  • 77 успокаивать

    несов.; сов. успоко́ить berúhigen (h) кого-л. A, чем-л. → mit D

    успока́ивать пла́чущего ребёнка, расшуме́вшихся дете́й — das wéinende Kind, die herúmtobenden Kínder berúhigen

    Я с трудо́м смог его́ успоко́ить. — Ich kónnte ihn nur schwer berúhigen.

    Ты успоко́ил нас э́тим, э́тим сообще́нием. — Du hast uns damít, mit díeser Náchricht berúhigt.

    Русско-немецкий учебный словарь > успокаивать

  • 78 выходить

    I
    1. несов. см. выйти
    2. несов.
    ҡарау, сығыу
    3. несов. в знач. вводн. сл.; разг.
    тимәк, шулай итеп

    выходит, вы из Башкортостана — тимәк, һеҙ Башҡортостандан инде

    II
    сов. что; разг.
    побывать во многих местах, исходить
    йөрөп сығыу, гиҙеп сығыу
    1. сов. кого-что; разг.
    помочь выздороветь
    тәрбиәләп һауыҡтырыу, аяҡҡа баҫтырыу
    2. сов. кого-что; разг.
    вырастить
    ҡарап (тәрбиәләп) үҫтереү

    Русско-башкирский словарь > выходить

  • 79 значит

    вводн. сл.; разг.
    следовательно, стало быть
    тимәк, шулай булғас

    значит, надо выступить — тимәк, сығыш яһарға кәрәк

    Русско-башкирский словарь > значит

  • 80 ну-с

    1. частица; разг.
    итак, следовательно
    тимәк, шулай булғас

    ну-с, теперь вы меня понимаете — тимәк, һеҙ мине аңлайһығыҙ

    2. частица; разг.
    используется для побуждения к ответу
    ә?

    Русско-башкирский словарь > ну-с

Страницы

См. также в других словарях:

  • Тим — Тим: Тим  посёлок городского типа в Курской области Тим  река в Курской и Орловской областях. ТиМ (ТИМ, с 1926 года  ГосТиМ, ГОСТИМ)  аббревиатура Театра имени Мейерхольда (1923  1938, с 1926  Государственный)… …   Википедия

  • ТИМ — Театр имени В. Э. Мейерхольда ТИМ термоизоляционный материал теплоизоляционный материал завод термоизоляционных материалов ТИМ точка излома маршрута авиа Источник: http://www.innovbusiness.ru/pravo/DocumShow.asp?DocumID=125547&DocumType=28 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Тим — Тим, поселок городского типа в Курской области, центр Тимского района, в 65 км к востоку от Курска. Расположен в верховьях р. Тим (бассейн Дона), в 35 км к юго востоку от железнодорожной станции Щигры. Население 4,5 тыс. человек.В 1779 из села… …   Словарь "География России"

  • тим — 1 прислівник незмінювана словникова одиниця тим 2 сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • тим — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • тиміан — Тиміан: чебрець [8] …   Толковый украинский словарь

  • Тиміш — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Тим. — Тим. Тимофей имя …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Тим — уездный город Курской губ., при р. Тиме. Находившееся на месте города село Выгорное было, как предполагают, станицей сторожевых служилых людей, образовавших потом сословие однодворцев. В 1779 г. с. Выгорное переименовано в г. Т. Курского… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Тим —         посёлок городского типа, центр Тимского района Курской области РСФСР. Расположен в верховьях р. Тим (бассейн Дона), на автодороге Курск Воронеж, в 35 км к Ю. В, от ж. д. станции Щигры (на линии Курск Касторная) и в 65 км к В, от Курска.… …   Большая советская энциклопедия

  • Тим —         Посёлок городского типа, районный центр в Курской области, в 65 км к востоку от Курска. Расположен в верховьях р. Тим (бассейн Дона), на автомобильной дороге Курск Воронеж, в 35 км к юго востоку от железнодорожной станции Щигры на линии… …   Города России

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»