Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

сходиться

  • 1 сходиться

    несов.; сов. - сойт`ись
    схо́дитися, -джуся, -дишся и зіхо́дитися, зійти́ся (зійду́ся, зі́йдешся) и мног. посхо́дитися; ( сдвигаться) зступа́тися, зступи́тися, -плю́ся, -пишся; (совпадать, сближаться) збіга́тися, збі́гтися (збіжи́ться); (сближаться с кем-л.) спізнава́тися, спізна́тися; (приходить к соглашению; оказываться единодушным в чём-л.) пого́джуватися, -джуюся, -джуєшся, пого́дитися, -джуся, -дишся; ( достигать взаимопонимания) порозуміва́тися, порозумі́тися, -мі́юся, -мі́єшся

    концы́ [с конца́ми] не \сходиться дятся — перен. кінці́ [з кінця́ми] не схо́дяться

    не \сходиться шли́сь хара́ктерами — не зійшли́ся хара́ктерами (вда́чею)

    кра́йности \сходиться дятся — кра́йності схо́дяться (збіга́ються)

    счета́ шли́сь — раху́нки збі́глися (зійшли́ся)

    \сходиться шли́сь на том, что — пого́дились на то́му, що

    Русско-украинский словарь > сходиться

  • 2 сходиться

    матем., физ., несов. сходи́ться, сов. сойти́сь
    збіга́тися, збі́гтися

    Русско-украинский политехнический словарь > сходиться

  • 3 сходиться

    матем., физ., несов. сходи́ться, сов. сойти́сь
    збіга́тися, збі́гтися

    Русско-украинский политехнический словарь > сходиться

  • 4 сойтись

    сов. от сходиться

    Русско-украинский политехнический словарь > сойтись

  • 5 сойтись

    сов. от сходиться

    Русско-украинский политехнический словарь > сойтись

  • 6 convergent beam-electron diffraction

    дифракція електронного пучка, що сходиться

    English-Ukrainian dictionary of microelectronics > convergent beam-electron diffraction

  • 7 concourse

    n
    1) скупчення (народу, речей тощо)
    2) місце, де збирається публіка
    3) амер. вестибюль, зал (вокзалу тощо)
    * * *
    n
    1) скупчення, наплив ( народу); скупчення ( речей)
    2) aмep. відкрите місце або зал, де збирається публіка; стадіон, цирк, курзал
    3) місце, де сходиться кілька стежок, доріг, вулиць
    4) ( головний) вестибюль, зал ( вокзалу)

    English-Ukrainian dictionary > concourse

  • 8 converging

    1. n військ.
    концентричний наступ
    2. adj
    1) що сходиться; що рухається в напрямах, які сходяться в одній точці
    2) зосереджений

    converging fire — військ. перехресний вогонь

    * * *
    a
    2) oпт. який збирає, збиральний, збірний ( про лінзи)

    English-Ukrainian dictionary > converging

  • 9 knowable

    adj
    1) пізнаваний
    2) розпізнаваний; якого можна упізнати
    3) книжн. товариський; компанійський
    * * *
    a
    1) пізнаванний; який можна упізнати
    2) товариський, який легко сходиться з людьми

    English-Ukrainian dictionary > knowable

  • 10 nutcracker

    n
    1) pl щипці для горіхів; ( the Nutcracker) Лускунчик
    2) ніс, що сходиться з підборіддям ( у беззубого)

    English-Ukrainian dictionary > nutcracker

  • 11 pally

    adj розм.
    товариський, компанійський, дружній
    * * *
    a
    товариський, який легко сходиться з людьми

    English-Ukrainian dictionary > pally

  • 12 nut-cracker

    n
    1) pl щипці для горіхів
    2) «The N.» «Лускунчик»
    3) розм. ніс, що сходиться з підборіддям (у беззубого)
    4) орн. горішанка

    English-Ukrainian dictionary > nut-cracker

  • 13 concourse

    n
    1) скупчення, наплив ( народу); скупчення ( речей)
    2) aмep. відкрите місце або зал, де збирається публіка; стадіон, цирк, курзал
    3) місце, де сходиться кілька стежок, доріг, вулиць
    4) ( головний) вестибюль, зал ( вокзалу)

    English-Ukrainian dictionary > concourse

  • 14 knowable

    a
    1) пізнаванний; який можна упізнати
    2) товариський, який легко сходиться з людьми

    English-Ukrainian dictionary > knowable

  • 15 nutcracker

    n
    1) pl щипці для горіхів; ( the Nutcracker) Лускунчик
    2) ніс, що сходиться з підборіддям ( у беззубого)

    English-Ukrainian dictionary > nutcracker

  • 16 pally

    a
    товариський, який легко сходиться з людьми

    English-Ukrainian dictionary > pally

  • 17 набегать

    I. 1) набігати, натюпати що. -гать дорожку - набігати, (утоптати) доріжку (стежечку). Лиса -гала много следов - лисиця наслідила дуже. -гать себе кашель - набігати собі кашель (кашлю);
    2) см. Набегивать.
    II. набежать
    1) (наскакивать) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, наїжджати, наїхати на кого, на що. [Ненароком набіг конем на його і збив з ніг (Сл. Ум.). Човен наскочив на корчі і трохи не перекинувсь (Сл. Ум.)]. Колесо -жало на камень - колесо наскочило (наїхало, набігло) на камінь;
    2) (сбегаться, сходиться, собираться) набігати, набігти, понабігати, поназбігатися, наринати, наринути куди. [Вовки сіроманці набігали (Метл.). Набігло багато людей (Сл. Ум.). Понабігають з слободи дітвора до діда (Драг. Пр.). А народу наринуло - тьма тем (Мова)]. Толпа -жала на площадь - натовп поназбігався (наринув) на майдан. На лбу у него -гали морщины - на лобі у нього (йому) набігали зморш[щ]ки. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.)]. Верх -гает (против подкладки) - верх набігає (брижиться) (проти підбивки). На глазах у него -гали, -жали слёзы - на очах у його (йому) набігали (наринали), набігли (наринули) сльози. [У бідного хлопця аж сльози наринали на очах, але він державсь плакати (Яворн.)]. -гает, -жала туча - набігає, набігла хмара. [Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати (Метл.)]. Вода -жала с гор - води набігло (понабігало) з гір. Надо жить, как -жит - треба жить, як набіжить;
    3) см. Набег 2 (Делать -бег).
    * * *
    I
    1) (что - бегая, получить, приобрести) набіга́ти (що, чого)

    \набегатьть просту́ду — набі́гати просту́ду (просту́ди, засту́ду, засту́ди)

    2) охотн. набі́гати, насліди́ти, -джу́, -ди́ш

    лиса́ \набегать гала мно́го следо́в — лиси́ця ду́же насліди́ла

    3) ( лошадь) спец. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш
    II несов.; сов. - набеж`ать
    1) набіга́ти, набі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. понабіга́ти, ( наталкиваться с разбега - еще) наска́кувати наско́чити
    2) (безл.: морщить, собираться складками) набі́гати, набі́гти и мног. понабіга́ти; мо́рщитися, змо́рщитися, брижитися, збри́житися

    Русско-украинский словарь > набегать

  • 18 наваливать

    навалить
    1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;
    2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);
    3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;
    4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;
    5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;
    6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];
    7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -
    1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];
    2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;
    3) нахилений, понахиляний.
    * * *
    I несов.; сов. - нав`алить
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути

    \наваливать ли́ло много сне́гу — безл. навали́ло (наки́дало; наверну́ло) бага́то сні́гу

    2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутися

    \наваливать ли́ло много наро́ду — насу́нуло (навали́ло, нати́снулося) бага́то наро́ду (люде́й)

    II несов.; сов. - навал`ять
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш
    2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш
    3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти

    Русско-украинский словарь > наваливать

  • 19 натаскивать

    натаскать и натащить
    1) что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати, понаволікати що; срв. Натягивать. [Натягни на себе укривало (Київщ.)];
    2) (во множестве) натягувати, натягати (сов.), натаскувати, натаскати, натирювати, натирити кого, чого, натарабанити, натарганити, (наносить) наносити, нанести и наносити, (наволакивать) наволікати, наволокти и наволочити чого, (о мног.) понатягувати, понатаскувати, понатирювати, понаносити, понаволікати; (вытаскивая отовсюду, сов.) навитягати чого. [Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? (Сл. Гр.). Повну холодну натирили людей (Квітка). Звідусіль понаносили харчів на ярмарок (Київщ.). Нащо то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? (Харківщ.). Написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада)];
    3) (накрадывать) натягувати, тягати, натягати, накрадати, накрасти, (о мног.) понатягувати, понакрадати чого; срв. Натибрить;
    4) -кать кого - а) (на руках, на плечах) натаскати, попотаскати кого. -кать кого по судам - натягати кого по судах; б) (задать потасовку) (зав)дати прочуханки (прочухана) кому, (с тасканьем за волосы) натягати за чуба кого, нагріти чуба, дати чубійки (чубрія) кому;
    5) -вать, -кать кого - а) (собаку, охотн.) муштрувати, вимуштрувати, намуштрувати (собаку), призвичаювати, призвичаїти, принатурювати, принатурити (собаку) до чого. [Свого собаку він сам вимуштрував (Звин.)]; б) (ученика) намуштровувати, намуштрувати, натовкмачувати, натовкмачити, натоптувати, натоптати, наламувати, наламати и наломлювати, наломити кого до чого. [Маєте за два місяці намуштрувати (наламати) мені сина до іспиту (Київ). Натовкмачте його добре, щоб не зрізався на іспиті (Київ)]. Натасканный -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, понатяг(ув)аний, понапинаний, понаволіканий;
    2) натяганий, натасканий, натирений, натарабанений, натарганений, нанесений наволочений, понатягуваний, понатаскуваний, понатирюваний, понаношений, понаволіканий) навитяганий;
    3) натяганий, накрадений, понатягуваний, понакраданий;
    4) натасканий, попотасканий; натяганий;
    5) муштрований, вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний, принатурений; намуштрований, натовкмачений натоптаний, наламаний и наломлений. [Тра це щенятко вимуштрувати, - буде муштрований (Звин.)]. -ться -
    1) натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.; натягуватися, натягатися (сов.), понатягуватися; бути натягуваним, натяганим, понатягуваним и т. п.; муштруватися, намушровуватися, бути муштрованим, намуштровуваним, вимуштруваним, намуштрованим и т. п.;
    2) (сходиться во множестве) стягатися, настягатися, сходитися, насходитися, находити, найти, понаходити куди;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (таская) натягатися, натаскатися, попотягати, попотаскати (досхочу), (о мног.) понатягуватися, понатаскуватися и т. п.; б) (таская друг друга) натягатися, попотягатися. [Натягалися за чуба (Сл. Гр.)]; в) (слоняясь) натягатися, наволочитися, натинятися, навештатися, наблукатися, попотягатися (досхочу) и т. п. Срв. Таскать, -ся.
    * * *
    I несов.; сов - натаск`ать
    1) (притаскивать, нанашивать) нано́сити, -ношу, -носиш, нанести́ и наноси́ти, -ношу, -носиш и мног. понанясити; натя́гувати, -гую, -гуєш, натяга́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, настяга́ти сов., ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати
    2) (вытаскивать, извлекать из чего-л.) натя́гувати, натяга́ти и мног. понатяга́ти
    3) ( наворовывать) накрада́ти, накра́сти, -краду, -крадеш и мног. понакрада́ти; ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати, сов. натягяти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати
    4) ( кого - наказывать) дава́ти (даю́, дає́ш) прочуха́нки (прочуха́на), да́ти (дам, даси́) прочуха́нки (прочуха́на) (кому); ( дёргая за уши) скубти́ (-бу, -бе́ш) за ву́ха, наску́бти за ву́ха, скуба́ти (ску́бати) за ву́ха, наскуба́ти за ву́ха (кого), скубти́ (скубати) ву́ха, наскубти́ ву́ха, м'яти (мну, мнеш) ву́ха, нам'я́ти вуха (кому); ( дёргая за волосы) тяга́ти за чу́ба, натя́гати за чу́ба (кого)
    II несов.; сов. - натаск`ать
    1) охотн. муштрува́ти, намуштрува́ти, ната́скувати, натаска́ти
    2) перен. ната́скувати, натаска́ти
    III несов.; сов. - натащ`ить
    1) см. натаскивать I
    2) ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати

    Русско-украинский словарь > натаскивать

  • 20 связываться

    несов.; сов. - связ`аться
    1) зв'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, зв'яза́тися (зв'яжу́ся, зв'я́жешся) и мног. позв'я́зуватися; (сходиться с кем-л. прен.) зли́гуватися, -гуюся, -гуєшся, злига́тися; (сов.: сцепиться с кем-л.) зчепи́тися, -плю́ся, -пишся, мног. позчі́плюватися, -люється
    2) страд. несов. зв'я́зуватися; сполуча́тися; пов'я́зуватися; вив'я́зуватися; спліта́тися

    Русско-украинский словарь > связываться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • сходиться — См. собираться... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сходиться встречаться, встречать, сталкиваться; совпадать, согласовываться; подобный, собираться, набегать, сбегаться,… …   Словарь синонимов

  • СХОДИТЬСЯ — СХОДИТЬСЯ, схожусь, сходишься. несовер. к сойтись. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • сходиться — I.     СХОДИТЬСЯ/СОЙТИСЬ     разг. СХОДИТЬСЯ/СОЙТИСЬ, разг. ладить/ поладить II. совокупление …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • сходиться — крайности сходятся • субъект, совместность сойтись характерами • совместность, взаимность сходиться характерами • совместность, взаимность …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • сходиться во мнениях — См …   Словарь синонимов

  • Сходиться — несов. 1. Идя навстречу, близко подходить друг к другу. отт. Встречаться для поединка, боя. отт. Вступать в бой, сражение. 2. Приближаться друг к другу. отт. Примыкая вплотную друг к другу, соединяться. отт. разг. Быть по размерам достаточным для …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • сходиться — сходиться, схожусь, сходимся, сходишься, сходитесь, сходится, сходятся, сходясь, сходился, сходилась, сходилось, сходились, сходись, сходитесь, сходящийся, сходящаяся, сходящееся, сходящиеся, сходящегося, сходящейся, сходящегося, сходящихся,… …   Формы слов

  • сходиться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я схожусь, ты сходишься, он/она/оно сходится, мы сходимся, вы сходитесь, они сходятся, сходись, сходитесь, сходился, сходилась, сходилось, сходились, сходящийся, сходившийся; св. сойтись 1. Если, к… …   Толковый словарь Дмитриева

  • сходиться — расходиться расходиться расходиться …   Словарь антонимов

  • сходиться — сход иться, схож усь, сх одится …   Русский орфографический словарь

  • сходиться — (II), схожу/(сь), схо/дишь(ся), дят(ся) …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»