Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

судо...

  • 41 суд

    суд
    м
    1. в разн. знач. τό δικαστήριο[ν]:
    Верховный Суд СССР τό 'Ανώτατο δικαστήριο τής ΕΣΣΔ· народный \суд τό λαϊκό δικαστήριο· военный \суд τό στρατοδικείο· военно-полево́й \суд τό στρατοδικείο ἐκστρατείας· заседание \суде́ ἡ συνεδρίαση τοῦ δικαστηρίου· отдавать под \суд, предавать \суду́ παραπέμπω στό δικαστήριο· подавать в \суд на кого-л. κάνω μήνυση κάποιον быть под \судо́м εἶμαι ὑπόδικος· третейский \суд ἡ διαιτησία·
    2. (суждение, мнение) ἡ κρίση:
    \суд истории ἡ κρίση τής ιστορίας· ◊ товарищеский \суд τό συντροφικό δικαστήριο· \суд чести τό δικαστήριο τιμής.

    Русско-новогреческий словарь > суд

  • 42 валка суден

    карава́н судо́в

    Українсько-російський політехнічний словник > валка суден

  • 43 находить

    находи́ть
    см. найти́;
    \находиться 1. см. найти́сь;
    2. (пребывать) esti, troviĝi, sin trovi;
    \находиться под судо́м esti juĝata.
    * * *
    I несов.
    см. найти I

    находи́ть удово́льствие — encontrar placer

    не находи́ть (себе́) ме́ста перен. — estar como alma en pena

    II несов.
    см. найти II
    * * *
    I несов.
    см. найти I

    находи́ть удово́льствие — encontrar placer

    не находи́ть (себе́) ме́ста перен. — estar como alma en pena

    II несов.
    см. найти II
    * * *
    v
    1) gener. (натолкнуться) dar (contra), (î âîçäóõå, ãàçàõ è á. ï.) penetrar, (î áó÷å, îáëàêå) cubrir, buscar (подыскать), chocar (con, contra), considerar, descubrir (обнаружить), encapotar, inventar (изобрести), llegar a la conclusión, topar (con, contra), tropezar (con, contra; se), coger, encontrar, hallar
    2) colloq. (îâëàäåáü, îõâàáèáü) apoderarse (de), (ñîáðàáüñà) juntarse, agolparse, apiñarse
    3) liter. exhumar, topar

    Diccionario universal ruso-español > находить

  • 44 устное производство

    adj
    law. (судо) juicio oral

    Diccionario universal ruso-español > устное производство

  • 45 караван

    м.

    карава́н верблю́дов — caravane de chameaux

    карава́н судо́в — caravane de navires

    речно́й карава́н — caravane fluviale

    * * *
    n
    1) gener. train, caravane

    Dictionnaire russe-français universel > караван

  • 46 находиться

    I
    1) (быть, пребывать) se trouver, être vi; il y a (v. impers.)

    здесь нахо́дится мно́го книг — il y a beaucoup de livres ici

    находи́ться под судо́м, сле́дствием — être traduit en justice

    находи́ться под подозре́нием — être soupçonné

    находи́ться под наблюде́нием ( полиции) — être surveillé

    находи́ться под медици́нским наблюде́нием — être en observation médicale

    II разг.
    marcher vi beaucoup ( вдоволь походить); être las d'avoir trop marché ( устать от хождения)

    находи́ться по го́роду — battre la ville, marcher beaucoup dans la ville

    * * *
    v
    1) gener. être en état de guerre, héberger (verbe intransitif), reposer (о чём-л.), résider, se situer, se tenir, siéger, séjourner (Les marchandises séjournent en magasin-cale sous la responsabilité des concessionnaires.), être placé (L’écran ne doit pas avoir une diagonale de grandeur exagérée, car cela aurait un impact significatif sur la visibilité des spectateurs qui sont placés près de l’écran.), exister, ci-gît, gésir, loger, se trouver
    2) colloq. percher

    Dictionnaire russe-français universel > находиться

  • 47 палата предварительного производства

    n
    law. (судо) Chambre préliminaire

    Dictionnaire russe-français universel > палата предварительного производства

  • 48 предстать

    apparaître vi; comparaître vi; se présenter

    предста́ть пе́ред судо́м — comparaître devant le tribunal

    * * *
    v

    Dictionnaire russe-français universel > предстать

  • 49 вести

    или весть
    1) вести, провадити. [Дівчиноньку до вінця ведуть. Куди бог провадить? Провадити військо до бою];
    2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) провадити, керувати, кермувати, кочувати (гал.). [Се керманич молоденький, се дарабу він кочує (Федьк.)];
    3) (простираться, направляться) вести, провадити, прямувати, доводити. [Стежка веде до гаю. Сіни провадять до світлиці. Куди цей шлях прямує?];
    4) Вести дело, работу - провадити (справувати) діло, справу (справи), роботу. [Загад діло справує]. В. процесс, тяжбу с кем - позиватися з ким. Судья ведёт процесс, дело - судець провадить процес, справу. Вести борьбу, вести войну - точити (провадити) боротьбу, війну. Вести хоровод - вести танок. Вести разговор, -ти речь, -ти рассказ - провадити (вести) розмову, мову, речі, оповідання. Вести переговоры - вести пересправи, трактувати. [Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Вести переписку - листуватися з ким. Вести дневник - вести щоденника. Вести торговые сношения - провадити (відбувати) торг, торгові зносини. Вести жизнь - провадити життя. Вести хозяйство - держати хазяйство, господарство, хазяйнувати, господарювати. Вести детей - провадити діти, виховувати діти. Вести свой род от кого-л. - вести свій родовід (родословную), походити від кого, бути з роду кого. Вести дело к тому (так), чтобы… - кермувати (гнути) на те, щоб…, хилити речі так, щоб… [Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти нас до суду]. Вести себя - поводитися (сов. повестися), держатися, справуватися (гал.). [Сестра навчає, як мені, малій, треба поводитися, як дядину любенько вітати (М. Вовч.). Справуйся добре, не пустуй (Франко)]. Вести себя по отношению к кому-л. - обходити коло кого, триматися супроти кого. [Лучче коли-б Яків тихенько обходив коло його (М. Вовч.)]. Вести себя хорошо, достойным образом - шануватися, чтитися. [Гляди-ж шануйся, стережись, робити так не вчись (Гліб.)]. Плохо вести себя - не шануватися, пусто йти;
    5) (корчить, коробить) судомити, жолобити, безл. [Пучки судомить. Дошку жолобить]. А он и ухом не ведёт - а він ані гадки, а він і гадки не має, а він ні кує, ні меле.
    * * *
    1) вести; (проводить, делать) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием) призво́дити

    \вести и [речь] к чему́ — вести́ [мо́ву] до чо́го; хили́ти (гну́ти) до чо́го

    2) ( сводить) зво́дити; ( корчить) ко́рчити, судо́мити

    Русско-украинский словарь > вести

  • 50 закоробить

    1) поча́ти (-чне́) жоло́бити
    2) (безл.: о судороге) поча́ти ко́рчити (судо́мити)

    Русско-украинский словарь > закоробить

  • 51 исполнитель

    -ница виконавець (-вця), виконавиця, виконувач, -вачка, (стар.) справця (общ. р.), (диал.) справник, -ниця. [Виконавці громадської волі (Наш). Репертуар для народнього театру є готовий; важча справа з виконавцями (Грінч.). Не краще й у справців того веління од потужного Молоха (Єфр.). Він у нас справник добрий: куди пошлеш, усе зробить (Звин.). Вітатимуть справника великого діла (Кон.)]. -тель завещания, приговора - виконавець заповіту, присуду. Судебный -тель - судовий виконавець.
    * * *
    викона́вець, -вця, вико́нувач; послу́хач, -а и послуха́ч, -а

    \исполнитель ль ро́ли — викона́вець ро́лі

    суде́бный \исполнитель ль — юр. судо́вий викона́вець

    Русско-украинский словарь > исполнитель

  • 52 конвульсия

    конвульсія, (судорога, корчи) корчі (-чів), (у детей) мимохід (-ходу), (особ. у животн.) перелоги (-гів). [Нові корчі вхопили його (Грінч.). Перелоги бувають і в людей і у скотини (Звин.)]. У него -сии - його корчить (судомить). [Відразу його скорчило всього (Грінч.)].
    * * *
    конву́льсія; ( судорога) судо́ма, ко́рчі, -чів; ( при родах) пере́йми, -мів; ( у скота) перело́ги, -гів

    Русско-украинский словарь > конвульсия

  • 53 корёжить

    корчити, корючити, судомити. -жит (безл.) корчить, корчі (в мене), судомить.
    * * *
    1) (гнуть, ломать) трощи́ти; ( коробить) жолобити
    2) (сводить судорогами, корчить) ко́рчити, судо́мити, скру́чувати
    3) ( возмущать) обу́рювати; ( раздражать) дратува́ти

    Русско-украинский словарь > корёжить

  • 54 корёжиться

    1) (от боли) корчитися, крутитися, викручуватися;
    2) (вертеться) вихилятися, викручуватися, ламатися.
    * * *
    1) трощи́тися; жоло́битися
    2) ко́рчитися, судо́митися, скру́чуватися

    Русско-украинский словарь > корёжиться

  • 55 коробить

    -ся жолобити, -ся, корчити, -ся, дубити, -ся, корючити, -ся, коцюр(у)бити, -ся, кожушити, -ся, шкарубити, -ся; (гнуть, -ся) гнути, -ся; срвн. Покоробить, -ся. [Клепки роблять із матеріялу колотого, такий матеріял і жолобиться менше (Бондарне вироб.). Дошка на сонці дубиться (Сл. Ум.). Листя сохне й коцюрбиться (Липов.)]. Обечайки -бят на огне - оби[е]чайки гнуть на вогні. От жару доски -бит - від (з) жару (від (із) спеки) дошки жолобляться (дубляться). Меня от стужи так и -бит - мене з (від) холоду аж корчить (корючить). Его -бит от таких слов - його аж кидає (корчить, кривить) від таких слів. Коробленный - жолоблений, корчений.
    * * *
    1) жоло́бити
    2) ( сводить судорогами) ко́рчити, судо́мити, скру́чувати
    3) ( возмущать) обу́рювати

    Русско-украинский словарь > коробить

  • 56 корчи

    см. Корча.
    * * *
    ко́рчі, -чів, судо́ма; ( у скота) перело́ги, -гів

    ко́рча — ед. корч, -і и -у

    Русско-украинский словарь > корчи

  • 57 корчить

    скорчить
    1) (что) корчити, скорчити, (загибать, фамил.) коцюбити, скоцюбити, кандзюбити, скандзюбити, (о мн.) покорчити, покоцюбити, покандзюбити що. [Хлопці сиділи, постолики корчили (Грінч. III)];
    2) (безлично: сводить судорогой) корчити, скорчити, судомити, зсудомити, судити, зсудити, розсудити, коцюрбити, скоцюрбити, кандзюбити, скандзюбити, конозити, сконозити, (о мн.) покорчити, посудомити, покоцюрбити, покандзюбити, поконозити кого. [Відьму щоб корчило і ломило (Чуб. I). Щоб тобі ноги посудомило (Прилуцьк. п.). А бодай тебе розсудило (Звин.). Судорга судить руку (Борзенщ.)]. -чит его (в припадке) - його б'є, корчить (в нападі хвороби);
    3) (кого что из себя) удавати, удати, корчити, скорчити, строїти, ламати з себе кого, що. [Удає з себе пана (Сл. Ум.)]. -чить дитя - вдавати дитину, дитинитися. -чить старика - вдавати старого, старувати. -чить рожи - викривлятися, кривитися, викривитися, міни виробляти. -чить казанскую сироту - прибіднятися старця співати; біднитися - мов з татарської неволі втік. Скорченный - скорчений, скоцюблений, скандзюблений.
    * * *
    1) безл. ко́рчити, судо́мити, скру́чувати

    \корчить грима́сы (ро́жи, ми́ны) — криви́тися, викривля́тися, виробля́ти міни

    2) ( прикидываться) ко́рчити; удава́ти, стро́їти

    Русско-украинский словарь > корчить

  • 58 крючить

    1) загинати, згинати, карлючити, закарлючувати, гнути карлючкою що. [Зігнув шию карлючкою (Н.-Лев.)];
    2) (перен.) карлючити, гнути в дугу кого. Радость прямит, кручина -чит - добро пушить, а лихо сушить (Приказка);
    3) (рыбу) ловити рибу остями (гаками);
    4) (горох) косити горох;
    5) тягати що гаком; срвн. Крючничать.
    * * *
    безл.
    ко́рчити, судо́мити

    Русско-украинский словарь > крючить

  • 59 перекорёживать

    несов.; сов. - перекорёжить
    1) ( ломать) трощи́ти, потрощи́ти и перетрощи́ти; ( коробить) жоло́бити, пожоло́бити и пережоло́бити
    2) ( сводить судорогами) ко́рчити, переко́рчити, судо́мити, посудо́мити, скру́чувати, скрути́ти

    Русско-украинский словарь > перекорёживать

  • 60 поводить

    повести или повесть
    1) кого, куда - поводити, повести кого, куди, (силой) провадити, попровадити кого куди. [Коли-б мене молодий хоч по хаті поводив. Повела його за руку до хати];
    2) повести (повесть) дело - повести справу. [Він так повів справи, що кооператив загинув (збанкрутував)]; (начать) почати, розпочати. -сти борьбу - почати (зчинити, сточити) боротьбу з ким, з чим;
    3) повести себя - повестися, повести себе, (хорошо) пошануватися, застаткувати. [Перше все по корчмах вештався, а як оженився, так і застаткував];
    4) чем - поводити, повести, рушати, рушити чим. Срв. Двигать. [Очима поводять. Повела рукою у той бік. Пальцями повела себе по виду (по лицу) (Г. Барв.)];
    5) повести к чему (привести) - привести, призвести до чого. Это ни к чему не приведёт - з цього нічого не буде (не вийде);
    6) поводить кого (задерживать) - поповодити, поволоводити. [І поволоводили мене позичальники, поки гроші повертали];
    7) безл. поводить, повело - (коробить) пачити, спачити, жолобити, зжолобити, (о мн.) попачити, пожолобити; (корчить) корчити, скорчити, покорчити. [Дошку спачило. Дошки попачило. Мені руку скорчило (повело)]. Срв. Поваживать, Поводить.
    * * *
    I несов.; сов. - повест`и
    1) пово́дити, повести́

    \поводитьть глаза́ми — пово́дити очи́ма (оча́ми)

    2) (сводить, передёргивать) безл. ко́рчити, ско́рчити, судо́мити, зсудо́мити, зво́дити, звести́
    II
    ( водить некоторое время) поводи́ти; (долго, много) поповоди́ти; ( канителя) поволоводити

    Русско-украинский словарь > поводить

Страницы

См. также в других словарях:

  • судо… — 1. СУДО…1 (юр.). Первая часть сложных слов в знач. судебный, относящийся к суду. напр. судоговорение, судопроизводство. 2. СУДО…2 Первая часть сложных слов в знач. судовой, относящийся к суду (см. судно2), напр. судомеханик, судодвигатель,… …   Толковый словарь Ушакова

  • судо... — СУДО... 1. СУДО... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: судебный. Судоисполнитель, судоустройство. 2. СУДО... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: судовой. Судомеханик, судомоделист, судоремонт …   Энциклопедический словарь

  • судо — (право). Первая часть сложных слов в знач. судебный, относящийся к суду. напр. судоговорение, судопроизводство. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • судо — Первая часть сложных слов в знач. судовой, относящийся к суду (см. судно 2), напр. судомеханик, судодвигатель, судоремонтный, судостроение. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • СУДО 1 — СУДО 1... Первая часть сложных слов со знач. относящийся к судам 2, плавучим транспортным средствам, напр. судомеханик, судооборот, судоотправитель, судоподъёмный, судопромышленный, судопропускник, судопропускной, судорадист, судоремонт,… …   Толковый словарь Ожегова

  • СУДО 2 — СУДО 2... Первая часть сложных слов со знач. относящийся к суду, судебный, напр. судоведение, судоисполнитель, судоревизионный, судоустройство. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • судо — Первая часть сложных слов со относящийся к судам 2, плавучим транспортным средствам, напр. судомеханик, судооборот, судоотправитель, судоподъёмный, судопромышленный, судопропускник, судопропускной, судорадист, судоремонт, судоремонтный, судосб …   Толковый словарь Ожегова

  • судо́к — судок, судка …   Русское словесное ударение

  • Судо... — судо... I Начальная часть сложных слов, вносящая значение слова: судебный (судоисполнитель, судоустройство и т.п.). II Начальная часть сложных слов, вносящая значение слова: судовой (судомеханик, судооборот, судоремонтный и т.п.). Толковый… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Судо... — судо... I Начальная часть сложных слов, вносящая значение слова: судебный (судоисполнитель, судоустройство и т.п.). II Начальная часть сложных слов, вносящая значение слова: судовой (судомеханик, судооборот, судоремонтный и т.п.). Толковый… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • судо.. — судо... первая часть сложных слов, пишется слитно …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»