Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ступить

  • 1 ступить

    Русско-украинский словарь > ступить

  • 2 выступать

    матем., техн., несов. выступа́ть, сов. вы́ступить
    виступа́ти, ви́ступити

    Русско-украинский политехнический словарь > выступать

  • 3 выступать

    матем., техн., несов. выступа́ть, сов. вы́ступить
    виступа́ти, ви́ступити

    Русско-украинский политехнический словарь > выступать

  • 4 лупить

    лупливать
    1) (сдирать кожу, снимать кожуру) лупити (-плю, -пиш), облуплювати (-люю, -люєш) що, (свежевать) білувати що. [Облуплює яйце (Луб.). Зарізав чоловік ягня, зібрався білувати (Манж.)];
    2) (драть, обирать) драти, дерти, обдирати, лупити. [Що ступить, то лупить (Номис)];
    3) (уписывать) уминати, трощити, лупити. [Лев уминав за сніданням ягня (Глібов). Бублики лупить, як хто купить (Номис)];
    4) (бить) лупцювати, лупити, ч[ш]устрити. [Мати її взяла лупцювати нещадно (Крим.). Дивимося: вже шустрить коня (Звин.)];
    5) (таращить) витріщати, лупити, вирячувати очі (грубее баньки) на що; срв. Пялить глаза;
    6) (ковырять) колупати. [Стала коло печі та й колупає її пальцем (Квітка)];
    7) (бежать) чухрати, чесати, лупити. [Час мов віл з гори чухра, його не налигаєш (Гул.-Арт.)].
    * * *
    1) (очищать от коры, скорлупы) лупи́ти, облу́плювати
    2) ( брать втридорога) де́рти, дра́ти, обдира́ти, лупи́ти
    3) (сильно бить, колотить) лупи́ти, лупцюва́ти, ката́ти, чухра́ти, пері́щити, пі́жити, репі́жити
    4) ( быстро бежать) лупи́ти, ката́ти, шква́рити, чухра́ти, чеса́ти

    Русско-украинский словарь > лупить

  • 5 мимо

    1) предл. с род. п. - повз, проз, (реже) поз, попри кого, що, побіля, (п)обіч кого, чого, (диал.) мимо що и чого. [Повз нього проскочив кіньми становий (Коцюб.). Їдемо повз тютюнові плантації (Кониськ.). Що-дня йду проз вашу хату (Звин.). Наглядів гарну молодичку та все біга поз двір, щоб як-небудь зачепити її (Рудч.). Орлів імперії нести поз образ імператора (Л. Укр.). Мусів бігти попри вас (Франко). Іду попри корчму (Кам'янеч.). А тривайте лишень, я піду побіля його (Квітка). Мимо колодізь ішли (Сл. Гр.). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас (Куліш)]. Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего - проходити, пройти, їхати, проїхати, летіти (пролітати), пролетіти повз кого, що, минати, минути, поминати, поминути, обминати, обминути кого, що. [Пішла стежкою навпростець, минула манастир (Н.-Лев.). Але подушка поминула його та влучила благочинного по голові (Н.-Лев.)]. Я прошол -мо вас - я пройшов повз вас, я минув вас. Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал - їхав повз мою хату (или минав мою хату), а до мене не заїхав. -мо такого явления пройти нельзя - об[по]минути таке явище не можна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз - см. Пропускать 5;
    2) нрч. - мимо (малоупотребит.), стороною, побіля, (п)обіч, не туди; повз кого, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом минати и пр.). [Стоїть собі кацапчук, тілько поглядає, а кацапка мимо йде та й його питає (Рудан.). Стороною дощ іде, стороною (Купал. пісня). Побіля їхав, до нас не заїхав (Звин.). Дим несеться не в вічі, а побіля (обіч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо - лани, луки, ріка, що повз їх протікає. Он выстрелил -мо - він не влучив. Опять -мо! - знов не влучив! знов не туди! знов побіч! Не -мо говорится, молвится - не на вітер говориться (кажеться). Проехать -мо - минути, поминути кого, що. -мо, всё -мо и -мо - геть далі, все далі і далі; побіля, все побіля й побіля. Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! - іди (собі) геть! (отвяжись, не получишь) дзуськи! дзусь! адзусь! Пошол -мо! (кучеру) - минай! не с[зу]пиняйся! поганяй! (фамил.) паняй! Ступить -мо - не так ступити, ступнути обік, (споткнуться) спотикнутися, спіткнутися.
    * * *
    1) нареч. ми́мо; (возле, около) поблизу́, побіля́ и побі́ля
    2) (кого-чего) предл. повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > мимо

  • 6 наставать

    настать
    1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;
    2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.
    * * *
    несов.; сов. - настать
    настава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить

    Русско-украинский словарь > наставать

  • 7 наступать

    наступить
    1) (ногою на кого, на что) наступати, наступити на кого, на що, настоптувати, настоптати на кого, на що и що кому; (-пив, раздавливать) настолочувати, настолочити кого, що. [Даю вам силу наступати на гадюки (Куліш). Наступив мені на ногу (Київщ.). Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав (Котл.). Настоптала Балабушисі закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Забрів у дамське купе та й настоптав ноги аж двом дамам одразу (Крим.). Ногою настолочив хробака (Верхр.)];
    2) (вести наступление) наступати, наступити, (нападать) нападати, напасти, (производить нападение) бити, ударяти, ударити на кого, на що. [Бились ви, як личить римлянам: наступали без запалу, а відступали стиха і без страху (Куліш). Збирайтеся, бідні люди, всі до оборони! - бо то на нас наступають великі навали (Франко). Вороги напали на нашу землю (Київщ.). Цезар бити хоче на Александрію (Куліш)];
    3) (наседать на кого) насідати(ся), насісти(ся), напосідатися. напосістися на кого, обсідати, обсісти кого, (о мног.) понасідати(ся), пообсідати. Кредиторы -пают на него - кредитори (позичальники, (зап.) вірителі) насідають (напирають) на його (обсідають, обпадають його). -ть на горло кому, с ножом к кому - приступати, приступити з короткими гужами до кого, притьмом вимагати в (или від) кого чого;
    4) (о времени, сроке) - см. Наставать 1;
    5) (на власть, стар.) заступати, заступити уряд, ставати, стати на уряд(і), обіймати, обійняти владу.
    * * *
    I несов.; сов. - наступ`ить
    наступа́ти, наступи́ти, -ступлю, -ступиш; (придавливать ногой, лапой) насто́птувати, настопта́ти, -стопчу́, -сто́пчеш

    медве́дь (слон) на́ ухо \наступать пи́л кому́ — перен. ведмідь (слон) на вухо наступив кому

    II несов.; сов. - наступ`ить
    настава́ти, -стає́, уаста́ти, -стане, надхо́дити, -дить, надійти, -дійде, наступа́ти, наступи́ти, -ступить; (подходить, приближаться, начинаться) постава́ти, поста́ти, захо́дити, зайти́, -йде, заступа́ти, заступи́ти, зачина́тися, зача́тися, -чне́ться; (о временах года, о поре: приближаться) іти́ (іде́), прийти́; (сов.: о явлениях природы; о возрасте) упасти (упаде); (спускаться - о вечере, ночи) запада́ти, запа́сти; (устанавливаться - о ночи, тишине) заляга́ти, залягти́, -ляже

    \наступать пила зима — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, зайшла́, прийшла́) зима́; ( снежная) упа́ла (залягла́) зима́

    \наступать пи́ло ле́то — наста́ло (надійшло́, наступи́ло, зайшло́, прийшло́) лі́то

    \наступать пи́ла ночь — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, поста́ла, зайшла́, прийшла́, упа́ла, запа́ла, залягла́) ніч

    \наступать пи́ла тишина́ — наста́ла (наступи́ла, поста́ла, запа́ла, залягла́) тиша́

    Русско-украинский словарь > наступать

  • 8 нерешительно

    нрч. нерішуче, (несмело) незважливо, ненаважливо, несміливо, невідважно; (колеблясь) вагаючись. [Гафійка нерішуче мовчала (Коцюб.). «Може й була-б!» - нерішуче, без усякої певности промовила Юзя (Л. Укр.). Геншель помалу підходить до столу, озирається незважливо назад (Грінч.). Та й пішла, - і так несміливо, що ступить, та й придивляється з-за вишеньок і то побіліє, то почервоніє (Тесл.). Каже вагаючись, чи то іронічно, чи то похваляючи (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    нерішу́че

    Русско-украинский словарь > нерешительно

  • 9 подступать

    подступить к кому, к чему підступати, підступити, підступатися, підступитися (о мног. попідступати), приступати, приступити, приступитися до кого, до чого. [Ні підступи до його. Вона підступилась до їх ближче (Коцюб.)]. К нему и не -пай - до його й не підступай (не підступайся), і не приступи до його, до його й ні приступу. Слёзы -пают к горлу - сльози підступають, підкочуються, беруться до горла. Слёзы -пали к глазам - сльози напливали на очі. Неприятель -пает к городу - ворог підступає під місто, до міста. [І силою під Батурин Москва підступає (Рудч.)];
    2) -ступить под что (под навес, крышу, дерево) - вступити, підійти під що (під повітку, під стріху, під дерево).
    * * *
    несов.; сов. - подступ`ить
    підступа́ти, підступи́ти и попідступа́ти; ( подступаться) підступа́тися, підступи́тися; (приближаться вплотную; перен.: о чувствах, ощущениях) приступа́ти, приступи́ти, приступа́тися, приступи́тися; (об ощущении боли, тяжести) підко́чуватися, підкоти́тися

    Русско-украинский словарь > подступать

  • 10 поход

    1) похід и поход (-ходу). Отправляться, отправиться в -ход - вибиратися, вибратися в похід. Выступать, выступить в -ход - рушати, рушити, вирушати, вирушити в похід. [Військо рушило в похід на Волощину. Козаки вирушають у морський похід]. В -де добытый - походній. [Козаки частину здобичи походньої на церкви подавали (Куліш)]. Крестовый -ход - хрестовий похід;
    2) (при взвешивании) лишок (-шку), потяг (-гу). С -дом - з лишком, з потягом. [Та тут добрих два фунти ще й з потягом (Київ)]. Без -да - без лишку, без потягу.
    * * *
    I
    похі́д, -хо́ду; воен. ви́права и випра́ва

    вы́ступить в \поход — ви́рушити (ру́шити) в похі́д

    лы́жный \поход — спорт. ли́жний похі́д

    II
    (излишек в весе, подсчёте) ли́шок, -шку, ли́шка

    с похо́дом — з ли́шком, з ли́шкою

    Русско-украинский словарь > поход

  • 11 шагнуть

    1) зроби́ти крок; ( ступить) ступи́ти, ступну́ти
    2) перен. піти́ впере́д
    3) (через кого-что) переступи́ти (через кого-що, кого-що)

    Русско-украинский словарь > шагнуть

См. также в других словарях:

  • ступить — шагнуть, наступить, переступить порог, перейти порог, перешагнуть порог, вкатиться, войти, вступить, встать, взойти, поставить ногу, стать, пройти Словарь русских синонимов. ступить 1. поставить ногу, стать, встать, вступить, наступить, шагнуть 2 …   Словарь синонимов

  • СТУПИТЬ — СТУПИТЬ, ступлю, ступишь, совер. 1. (несовер. ступать). Шагнуть, сделать шаг, стать ногой куда нибудь. «Уж не ступит нога в твое позлащенное стремя.» Пушкин. «Без него г н Полутыкин шагу ступить не мог.» А.Тургенев. «От старичков не ступит за… …   Толковый словарь Ушакова

  • СТУПИТЬ — СТУПИТЬ, ступлю, ступишь; совер. Шагнуть, стать ногой куда н. Не может с. на больную ногу. Шагу с. не может без кого чего н. (также перен.: несамостоятелен, беспомощен; разг.). | несовер. ступать, аю, аешь. Легко с. Нога человека не ступала куда… …   Толковый словарь Ожегова

  • ступить — шаг • действие …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ступить негде — теснота, ступить некуда, дыхнуть негде, скученность, давка, не протолкнешься, пушкой не прошибешь, набито битком, голова на голове, иголку некуда воткнуть, пушкой не пробьешь, не протолкнуться, набито как сельдей в бочке, шагу ступить негде,… …   Словарь синонимов

  • ступить некуда — нареч, кол во синонимов: 22 • голова на голове (22) • давка (30) • дыхнуть негде (22) …   Словарь синонимов

  • Ступить не умеет — Ступить не умѣетъ (иноск.) ничего не смыслитъ (какъ ребенокъ, который еще ходить не умѣетъ). Ср. Вотъ и у насъ предсѣдатель такой былъ: сядетъ, бывало, въ карты играть ступить не умѣетъ... Салтыковъ. Губернскіе Оч. 4. Выгодная женитьба. 1.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ступить не умеет — (иноск.) ничего не смыслит (как ребенок, который еще ходить не умеет) Ср. Вот и у нас председатель такой был: сядет, бывало, в карты играть ступить не умеет... Салтыков. Губернские оч. 4. Выгодная женитьба. 1. Гирбасов. Ср. Да, тебе любо чужими… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Ступить на престол — Устар. То же, что Ступить на царство …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Ступить на царство — Устар. Начать царствовать, стать монархом. [Царь:] Только я на царство Ступить успел, вся Русь заволновалась (А. Островский. Тушино) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ступить на дорожку — кто какой, какую, чего <…> тысячи людей, чьи дела он видел на выставке, о ком рассказывал на совещании Савин. Ради чего они вступали на мучительный путь поисков, сомнений, неудач? Д. Гранин, Искатели. Российский алкоголик мигом объяснит вам …   Фразеологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»