-
1 стен
физ. -
2 стен
физ. -
3 стен
физ. стен -
4 стен
физ. -
5 обшивка стен
о́бшивка стін, обшиття́ стін -
6 провеска стен
виві́шування стін -
7 расписка стен
розмалюва́ння стін -
8 обшивка стен
о́бшивка стін, обшиття́ стін -
9 провеска стен
виві́шування стін -
10 расписка стен
розмалюва́ння стін -
11 дранкування
обши́вка дра́нью, обрешётка ( стен), обреше́ченье ( стен - ещё), обреше́чивание, подби́вка ( дранью) -
12 знать
I. сущ.1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);2) (знатность) значність, вельможність (-ности).II. гл.1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.III. нрч.1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.* * *I(что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́тиII вводн. сл. жарг.зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дноIII сущ.зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество -
13 известно
відомо, звісно, (диал.) вісно. [Відомо нам з приватних джерел (Крим.). Здавна звісно, що він добрий чоловік (М. Грінч.). Чи вісно вам, що наш пан помер (Яворн.)]. Мне - но - мені відомо, я знаю, я відомий (диал. звісний, звістен). [Я відомий за ті гроші (Н.-Лев.). В цей час діла не буває в банку: я добре цьому відома (Н.-Лев.). Ти сама звісна, що, як його вигнано з гімназії, то я таки не дуже й жалував (Мова)]. Мне это не -но - мені це не відомо, я про це не звістен. Сколько мне -но - скільки мені відомо, скільки я знаю. Всякому это -но - кожному це відомо, кожному це річ відома, кожен це знає. Как и вам -но - як і вам відомо, як і ви звісні, під свідомом вашим. [Це-ж під свідомом вашим, як вони не хтять слухатись (Липовеч.)]. -но ли вам это? - чи відомо вам це? про це? чи знаєте ви про це? чи звісні ви про це? Это всем -но - це (про це) відомо всім; це (про це) всі знають; про це всі звісні. С достоверностью -но - напевне (запевне) відомо. Всякому -но - відомо кожному, кожен знає. Не -тно ли? - чи відомо? не знати? [Вранці Маланка - кого стріла - питала: не знати? будуть землю ділити? (Коцюб.)]. -но, что… - відомо, що…, відома річ, що… Не -но за что - не знати за що, не відомо за що.* * *1) предик. відо́мо; зві́сноодному́ Бо́гу (Алла́ху) \известно но — ( никто не знает) одному́ Бо́гові (Алла́хові, чо́ртові) відо́мо (зві́сно), оди́н (сам) Бог (Алла́х) зна́є (ві́дає)
2) (в знач. вводн. сл.: конечно) звича́йно, зві́сно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, ска́зано; ( понятно) зрозумі́ло -
14 неизвестный
сщ.I. невідомий, незнаний, (незнакомый) незнайомий (-ого), незнайома людина. [Закон не вимагає одвічати незнаному на визов (Куліш)].II. Неизвестный и Неизвестен, прлг. -1) невідомий, незнаний, незвісний, беззвісний, (незнакомый) незнайомий, несвідомий (кому), (преимущ. непостижимый) недовідомий; срв. Неведомый. [Що там, на тих невідомих річках, якими пливе чужий тобі народ? (Коцюб.). Зовсім невідомий мені чоловік (Кониськ.). Перша причина речей нам невідома (В. Підмог.). Незнані таємниці (Дніпр. Ч.). Доля незнана (Л. Укр.). Я приїхав у незнаний край (М. Рильськ.). Незнані досі твори Шевченка (Доман.). Незвісне досі чуття любови (Франко). Дивився на незнайому йому молодицю (Кониськ.). Манастир той недалечко, а дорога несвідома, стежками (М. Вовч.). Діло нове, або й зовсім недовідоме (Куліш)]. -ное будущее - невідоме (недовідоме) майбутнє, (описат.) безвість (-ти) віків. -ная величина, мат. - невідома величина. -ное время - невідомий час. -ный народ - невідомий народ (гал. нарід). Он никому -тен - його ніхто не знає, він нікому невідомий. Мне это -но - мені це невідомо, я цього не знаю, (пров.) я про (за) це (те) не (з)вістен (не звісний, не відомий). [Чи вона їх знівечила, - я про те не вістен (Кониськ.). Може хто і вбив, а ми про те не відомі (Кониськ.)]. Мне -но это дело - мені невідома ця справа, я не знаю цієї справи. Имя его -но - ім'я його невідоме (незнане);2) (незнаменитый) невідомий, незнаний. [Не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). Брут скоріше буде незнаним селюхом, ніж… (Куліш)].* * *1) прил. невідо́мий; незна́ний; недовідо́мий2) в знач. сущ. невідо́мий, -ого; ( незнакомец) незнайо́мий -
15 поверхность
поверх, поверхня, (редко) верховина (Св. П.). [Рівний поверх води (Коцюб.). Поверхня землі не рівна. Верховина на суходолі (Св. П.)]. Выплывать на -ность - виринати, зринати на поверхню. Боковая -ность - бічниця. Наружная, внешняя -ность стен - около. - ность тел - поверхня тіл.* * *пове́рхня, по́верх, -у; (наружная сторона стен, здания диал.) о́коло -
16 выпучивание
-
17 замазка
-
18 замазывание
техн.зама́зування, зама́щування; ( окон замазкой) китува́ння, закито́вування; (потолков, стен) шпарува́ння -
19 обрешётка
техн.2) ( предмет) ла́ти, род. лат, мн. ; ( дранка) дра́нка; ( под паркет) на́стил, -лу -
20 обрешеченье
техн.обрешетува́ння, (неоконч. д. - ещё) решетува́ння; ( кровли - ещё) латува́ння; ( стен - ещё) дранкува́ння
См. также в других словарях:
Ёстен — Ёстен, Юрген Юрген Ёстен (нем. Jürgen Oesten; род. 24 октября 1913(19131024), Берлин Грюнвальд) немецкий офицер подводник, капитан 3 го ранга (1 декабря 1944 года). Биография 1 июля 1934 года поступил на флот фенрихом. 1 октября 1936… … Википедия
СТЕН Ян — СТЕН, ЯН ХАВИКС (Steen, Jan Haviksz) (ок. 1626 1679), голландский художник жанрист, родился в Лейдене. Учился в Утрехте у Николаса Кнупфера, в Гааге у Яна ван Гойена и в Харлеме у Адриана ван Остаде. Вступил в гильдию живописцев в Лейдене в 1648 … Энциклопедия Кольера
стен — (от греч. sthénos сила), единица силы в МТС системе единиц; обозначается сн. 1 сн = 1000 Н = 101,972 кгс. * * * СТЕН СТЕН (от греч. sthenos сила), единица силы в МТС системе единиц (см. МТС СИСТЕМА ЕДИНИЦ); обозначается сн. 1 сн = 1000 Н =… … Энциклопедический словарь
Стен Ян — (Steen) (около 1626 1679), голландский живописец. Полные грубоватого народного юмора сцены из жизни крестьян и горожан («Гуляки», около 1660) отличаются острой, иногда сатирической характеристикой персонажей, живой занимательностью повествования … Энциклопедический словарь
стен — (гр. sthenos сила) единица силы, равная силе, сообщающей массе в 1 т ускорение м/с2; сокр. обозначения: сн, sn; 1 сн = 1000 ньютонов. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. стен [стэн], стена, м. [греч. stenos – сила] (мех.). Единица… … Словарь иностранных слов русского языка
Стен Ян — Стен (Sten) Ян (около 1626, Лейден, ‒ похоронен 3.2.1679, там же), голландский живописец. Учился, вероятно, у Н. Кнюпфера в Утрехте, А. ван Остаде в Харлеме и Я. ван Гойена в Гааге. Работал в Лейдене (где в 1648 получил звание мастера), Гааге (с… … Большая советская энциклопедия
стен — стен, а; р. мн. ов, счётн.ф. стен [тэ] (единица силы) … Русское словесное ударение
СТЕН — [стэн], стена, муж. (греч. stenos сила) (мех.). Единица силы, которая массе в одну тонну сообщает ускорение на один метр в секунду. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Стен Ян — (Steen) (около 1626 1679), голландский живописец. Учился, вероятно, у Н. Кнюпфера в Утрехте, А. ван Остаде в Харлеме и Я. ван Гойена в Гааге. Писал портреты, пейзажи, библейские композиции, но преимущественно обращался к бытовому жанру.… … Художественная энциклопедия
стен — стен, а, род. п. мн. ч. ов, счетн. ф. стен (ед. измер.) … Русский орфографический словарь
СТЕН — (от греч. sthenos сила) единица силы в МТС системе единиц; обозначается сн. 1 сн = 1000 Н = 101,972 кгс … Большой Энциклопедический словарь
